Рішення № 94065816, 11.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2021 р. Справа№200/11290/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Галатіної О.О. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28-А, 85000) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, суд-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача з заявою № 535 про призначення пенсії згідно ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У вересні 2020 року позивачем було отримане Рішення № 535 від 15.09.2020 року про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного підземного стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 25 років. Разом з тим, відповідачем не зараховані до пільгового стажу періоди роботи з 29.04.2020 року по 31.05.2020 року та з 26.06.2020 року по 02.07.2020 року, оскільки заявником не надано необхідні документи, які засвідчують простій підприємства пов`язаний з виробничою необхідністю.

Позивач вважає, що відповідач грубо порушує його конституційні права на пенсію та просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області № 535 від 15.09.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 період простою з 29.04.2020 року по 31.05.2020 року та з 26.06.2020 року по 02.07.2020 року у ТДВ «Шахта «Білозерська» до пільгового стажу роботи за Списком №1;

зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду в Донецькій області повторно розглянути заяву № 535 від 14.09.2020 року ОСОБА_1 з урахуванням періодів простою з 29.04.2020 року по 31.05.2020 року та з 26.06.2020 року по 02.07.2020 року у ТДВ «Шахта «Білозерська», як пільгового стажу роботи за Списком №1.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, згідно якого зазначено, що не зараховані до пільгового стажу періоди роботи з 29.04.2020 року по 31.05.2020 року та з 26.06.2020 року по 02.07.2020 року, оскільки заявником не надано необхідні документи, які засвідчують простій підприємства пов`язаний з виробничою необхідністю. Рішенням в.о. начальника управління від 15.09.2020 року № 535 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи в підземних умовах - 25 років. Відповідно до наданих документів загальний страховий стаж позивача складає 30 років 04 місяці 12 днів, в тому числі стаж на підземних роботах - ст. 14 - 25 - 02 роки 18 днів 04 місяці 17 днів (з урахуванням кратності 1/3 - 04 роки 06 місяців). В загальній кількості стаж роботи в підземних умовах складає 24 роки 11 місяців 05 днів.

Разом з тим, зазначає, що накази, які додані до позову, не були надані позивачем до заяви про призначенні пенсії, а отже, не розглядалися відповідачем при прийнятті спірного рішення.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 07 грудня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , 14.09.2020 року звернувся до відповідача з заявою № 535 про призначення пенсії згідно ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням в.о. начальника управління від 15.09.2020 року № 535 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи в підземних умовах - 25 років. Відповідно до наданих документів загальний страховий стаж позивача складає 30 років 04 місяці 12 днів, в тому числі стаж на підземних роботах - ст. 14 - 25 - 02 роки 18 днів 04 місяці 17 днів (з урахуванням кратності 1/3 - 04 роки 06 місяців). В загальній кількості стаж роботи в підземних умовах складає 24 роки 11 місяців 05 днів.

Разом з тим, відповідно до відзиву на позовну заяву, не зараховані до пільгового стажу періоди роботи з 29.04.2020 року по 31.05.2020 року та з 26.06.2020 року по 02.07.2020 року, оскільки заявником не надано необхідні документи, які засвідчують простій підприємства пов`язаний з виробничою необхідністю.

Згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 03.01.1991 року (в частині спірних періодів), позивач:

з 02.04.2014 року прийнятий по переведенню гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у ТДВ «Шахта «Білозерська» (запис № 32).

Відповідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу № 103 від 14.09.2020 року виданої ТДВ «Шахта «Білозерська» позивач з 02.04.2014 року по теперішній час виконував роботи за професією гірника очисного забою підземного.

Разом з цим, у довідці про підтвердження наявного трудового стажу № 103 від 14.09.2020 року виданої ТДВ «Шахта «Білозерська» зазначено, що з 29.04.2020 року по 31.05.2020 року та з 26.06.2020 року по 02.07.2020 року позивач знаходився в простої по виробничій необхідності.

Окрім того, відповідно до наказу № 281 від 28.03.2020 року зазначено, що в зв`язку кризової ситуації в тепловій генерації, яка призвела до зниження об`єму реалізації вугільної продукції, що в свою чергу є відсутністю організаційних та технічних умов, необхідних для виконання робіт, з метою за запобіганню масового вивільнення працівників, а також з метою зберігання робочих місць, на підставі об`явити простій у ТДВ «Шахта «Білозерська з 01.04.2020 року (пункт 1 Наказу). Встановити, що простій об 'являється по 31.05.2020 року (включно) (пункт 3 Наказу).

Наказом №335 від 29.05.2020 року внесено зміни в наказ №281 від 28.03.2020 року, а саме, пункт 3 наказу № 281 від 28.03.2020 року викладений в наступній редакції:

«п. З Встановити, що простій об`являється до усунення обставин, які привели до його введення. Простій припиняється на підставі наказу Генерального директора».

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 статті 4 КАС України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно п.2 Розділу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", у редакції на час подання заяви про призначення пенсії, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Щодо спірних періодів роботи з 29.04.2020 року по 31.05.2020 року та з 26.06.2020 року по 02.07.2020 року у ТДВ «Шахта «Білозерська» суд зазначає наступне.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вже встановлено судом, відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 29.04.2020 року по 31.05.2020 року та з 26.06.2020 року по 02.07.2020 року у ТДВ «Шахта «Білозерська», у зв`язку з ненаданням позивачем необхідних документів які засвідчують простій підприємства пов`язаний з виробничою необхідністю.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п. 4, 2 Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно п. 1.7 Порядку № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Проте, відповідач ніяких додаткових документів у позивача не вимагав та самостійно ніяких перевірок не провів, а тому такі дії не можуть позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсії за віком на пільгових умовах.

Разом з тим, згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній" у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Тобто, зазначеною нормою встановлено, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони буди пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.

Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а та постанові від 26.03.2020 року у справі №423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Відповідно до частини 5 етапі 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд приходить до висновку про належність та допустимість доказів, а саме: трудовою книжкою, довідкою про підтвердження наявною трудового стажу № 103 від 14.09.2020 року, виданої ТДВ «Шахта «Білозерська», наказом № 281 від 28.03.2020 року та № 335 від 29.05.2020 року підтверджується, що період простою з 29.04.2020 року по 31.05.2020 року та з 26.06.2020 року по 02.07.2020 року у ТДВ «Шахта «Білозерська» стався з виробничою необхідністю, а тому має бути зарахований до пільгового стажу Позивача за Списком №1.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на фактичні обставини справи, враховуючи наявність рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд вважає ефективним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправним та скасування рішення № 535 від 15.09.2020 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно вищевикладених висновків, суд вважає, що рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 535 від 15.09.2020 року відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом був сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією № 6025953 від 26 листопада 2020 року.

Таким чином, з урахуванням висновку про задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає судовий збір на користь позивача у розмірі 840, 80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477, Донецька обл.., м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28-А, 85000) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області № 535 від 15.09.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 період простою з 29.04.2020 року по 31.05.2020 року та з 26.06.2020 року по 02.07.2020 року у ТДВ «Шахта «Білозерська» до пільгового стажу роботи за Списком №1.

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду в Донецькій області повторно розглянути заяву № 535 від 14.09.2020 року ОСОБА_1 з урахуванням періодів простою з 29.04.2020 року по 31.05.2020 року та з 26.06.2020 року по 02.07.2020 року у ТДВ «Шахта «Білозерська», як пільгового стажу роботи за Списком №1.

Стягнути з Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (ЄДРПОУ 37755477, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28-А, 85000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.О. Галатіна