
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
05 січня 2021 р. Справа № 120/5417/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Шаргородського районного відділу управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області ( надалі управління ДМС у Вінницькій області) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Шаргородського районного відділу управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області. В позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправною відмову Шаргородського районного відділу управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки;
- зобов`язати Шаргородський районний відділ управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити і видати ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 28.08.2020 звернулася до відповідача із заявою про оформлення сину паспорта громадянина України у формі картки та видати паспорт громадянина України у формі книжечки.
Проте, Шаргородський районний відділ управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області листом від 12.09.2020 № 14/6/0540-20/0540/219-20 відмовив у видачі сину ОСОБА_2 такого паспорта, посилаючись на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 «Про внесення змін до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302" передбачено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Вважаючи відмову протиправною, з метою захисту прав та інтересів неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою від 08.10.2020 року відкрито провадження у справі та відповідно до ст. 262 КАС України вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України. Також судом залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області ( надалі управління ДМС у Вінницькій області).
04.11.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. При цьому відповідач зазначає, що відповідно до Закону України «Про звернення громадян» позивачу була надана відповідь на звернення та роз`яснено правила та процедуру оформлення паспорта громадянина України. Отже, на думку відповідача, в рамках спірних правовідносин вимоги законодавства про звернення громадян були дотримані в повному обсязі. Крім того, відповідач зазначає, що позивачу роз`яснено, що правовідносини щодо порядку видачі паспорта громадянина України регулюються Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-ХІ; Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року за № 784 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації" із змінами та доповненнями від 03.10.2018 року за № 795. На думку відповідача, рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) не може бути підставою для обміну/видачі паспорта громадянина України зразка, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, оскільки є індивідуальним актом та стосується прав або інтересів визначеної в рішенні особи, а саме позивача у зразковій справі. Таким чином, відповідач вважає, що діяв на підставі та в спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
11.11.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач просить суд доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву вважати безпідставними. Позивач зазначає, що надаючи відмову у видачі паспорта у формі книжечки відповідач роз`яснив, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Тому твердження відповідача, що позовна заява є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню є безпідставними..
Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього сина ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10.09.2004 (а.с.13).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 28.08.2020 звернулася до відповідача із заявою про оформлення сину паспорта громадянина України у формі картки та видачою паспорту громадянина України у формі книжечки.
Проте Шаргородський районний відділ управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області листом від 12.09.2020 № 14/6/0540-20/0540/219-20 відмовив у видачі сину ОСОБА_2 такого паспорта, посилаючись на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 «Про внесення змін до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302" передбачено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Вважаючи відмову протиправною, з метою захисту прав та інтересів неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернуася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд враховує, що 19.09.2018 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) за позовом фізичної особи до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Вказаною постановою визнано протиправною відмову Коростенського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі позивачу (фізичній особі) паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, та зобов`язано Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати позивачу (фізичній особі) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ.
Згідно з пунктами 21, 22 частини першої статті 4 КАС України: типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;
зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
В силу вимог ч. 10 ст. 290 КАС України в рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: а) ознаки типових справ; б) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; в) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
На виконання зазначених вимог у постанові від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду навела такі ознаки типової справи:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи ДМС України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Крім того, у вказаному рішенні Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт № 2503-XII.
Таким чином, обставини цієї справи, склад її учасників, предмет спору між сторонами та заявлені позовні вказують на те, що ця адміністративна справа є типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правило подібного змісту містить також частина шоста статті 13 Закону № 1402-VIII, відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Отже, в силу вимог чинного законодавства обов`язковими для врахування є висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, тим паче за результатами розгляду зразкових справ.
При цьому необхідно зважати на те, що згідно з п. 1 ч. 5 ст. 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку, зокрема, якщо суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.
В цьому контексті суд зазначає, що завдяки врахуванню правових позицій Верховного Суду у зразкових та типових справах забезпечується єдність судової практики, яка найкращим чином відповідає вимогам передбачуваності, верховенству права й ефективному захисту прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумереску проти Румунії» (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania) принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними.
Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди у одних і тих самих правовідносини застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об`єктивність та прогнозованість правосуддя.
Отже, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи, зміст позовних вимог та підстави позову, зокрема те, що позивач за своїми переконаннями відмовився від обробки персональних даних та просить видати паспорт громадянина України відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ, враховуючи правове регулювання правовідносин, з яких виник цей спір, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17, а тому визнається судом типовою справою.
Відтак при вирішенні цієї типової справи суд, з огляду на приписи ч. 5 ст. 242, ч. 3 ст. 291 КАС України, враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17.
Так, вирішуючи зазначену зразкову справу, Велика Палата Верховного Суду, серед іншого, дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних відмова територіальних органів ДМС України у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, є протиправною.
Судом встановлено, що позивач 28.08.2020 звернулася до відповідача із заявою про оформлення сину паспорта громадянина України у формі картки та видачою паспорту громадянина України у формі книжечки.
Проте відповідач Шаргородський районний відділ управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області листом від 12.09.2020 № 14/6/0540-20/0540/219-20 відмовив у видачі сину ОСОБА_2 такого паспорта, посилаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 «Про внесення змін до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302" передбачено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Крім того, факт відмови додатково підтверджується відзивом на позовну заяву, з якого видно, що відповідач заперечують можливість оформлення та видачі позивачу паспорта відповідно до Положення про паспорт № 2503-XII.
Поряд з цим, суд ще раз наголошує на тому, що право особи на отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, а не у вигляді ID-картки, підтверджене постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17.
Водночас висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, не лише повинні враховуватись судами нижчих інстанцій, але є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Про це безпосередньо зазначено у ч. 5 ст. 13 Закон № 1402-VIII.
З огляду на викладене, та беручи до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17, суд визнає протиправними дії відповідача, що полягають у відмові у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
Визначаючись щодо способу захисту порушених прав вказаних осіб, суд також враховує вищезазначене рішення суду касаційної інстанції.
Так, у зразковій справі позивач просив суд визнати протиправною відмову відділу УДМС у видачі йому паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, та зобов`язати відділ УДМС оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до цього Положення, без передачі будь-яких даних про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Водночас за результатами розгляду справи Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання територіального органу УДМС оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-XII.
Відтак, суд не вбачає підстав для прийняття іншого рішення у цій справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши доводи сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить переконання про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується. Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Шаргородського районного відділу управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.
Зобов`язати Шаргородський районний відділ управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити і видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована - АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 05.05.1997 р.н., тел. НОМЕР_3 , Від ідентифікаційного коду відмовилась з релігійних переконань), яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Відповідач - Шаргородський районний відділ управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (юридична адреса - 23500, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 296, Шаргородський район, Вінницька область, Код ЄДРПОУ-37836770)
Третя особа - управління ДМС у Вінницькій області (Код ЄДРПОУ 37836770; вулиця Пирогова, 4, місто Вінниця, 21000).
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар
Судове рішення № 94065423, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 05.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/5417/20-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: