Рішення № 94065417, 11.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 січня 2021 р. Справа № 120/7715/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Військової частини А0549 до Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду військова частина А0549 (далі — військова частина А0549, позивач) із адміністративним позовом до Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрально — Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (далі — відділ, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанов від 18.11.2020 р. про стягнення виконавчого збору винесених в межах ВП №63649858 та №636449996.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем не вживалось жодних дій з примусового виконання рішення суду, відтак, постанови про стягнення виконавчого збору є протиправними та підлягають скасуванню.

18.12.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов (вх. №146), в якому просить відмовити в задоволенні позову, вказуючи, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься одночасно із відкриттям виконавчого провадження. зазначив, , що виконавчі провадження в межах яких винесено спірні постанови відкриті на виконання рішень немайнового характеру, відтак, винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно із постановою про відкриття ВП є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2020 р. у справі №120/2288/20-а зобов`язано військову частину А0549 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу та середній заробіток за період з 01.09.2018 року по дату винесення рішення судом у даній справі.

На виконання даного рішення 10.11.2020 р. видано два виконавчі листи, які подано до Замостянського відділу.

Постановою головного державного виконавця від 18.11.2020 року відкрито виконавче провадження ВП №63649858 щодо виконання виконавчого листа № 120/2288/20-а від 10.11.2020 року, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом стосовно зобов`язання військової частини А0549 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 01.09.2018 року по дату винесення рішення судом у даній справі. Пунктом 3 даного рішення постановлено стягнути виконавчий збір в сумі 20 000 грн. Одночасно, в цей же день прийнято постанову №63649858 про стягнення виконавчого збору у розмірі 20 000 грн

Також 18.11.2020 р. постановою №63649996 відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 120/2288/20-а від 10.11.2020 року, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом про зобов`язання військової частини А0549 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу. У пункті 3 цього рішення постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 20 000 грн.

18.11.2020 р. винесено постанову №63649996 про стягнення виконавчого збору у розмірі 20 000 грн.

Не погоджуючись із рішеннями відділу державної виконавчої служби щодо стягнення виконавчог збору., позивач звернувся із цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі – Закон № 1404-19) передбачено , що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статі 3 Закону № 1404-19, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України .

Статтею 5 Закону № 1404-19 визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону № 1404-19, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Положеннями статті 27 Закону № 1404-19 визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Із вище процитованих норм слідує, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься одночасно з відкриттям виконавчого провадження. При цьому, за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Суд вказує на те, що постанова про стягнення виконавчого збору за примусове виконання рішень немайнового характеру виноситься державним виконавцем одночасно із відкриттям виконавчого провадження та не залежить від рзміру стягнутої суми чи здійснення виконавчих дій.

Судом встановлено, що 18.11.2020 р. на виконання виконавчих листів виданих Вінницьким окружним адміністративним судом у справі № 120/2288/20-а відкрито виконавчі провадження №63649996 та №63649858. При цьому, суд акцентує увагу на тому, що судові рішення є зобов`язального та немайнового характеру.

За таких обставин, суд доходить висновку, що 18.11.2020 р. відповідачем прийнято спірні постанови за наявності на те правових підстав, відповідно, підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень, надані на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову – судовий збір не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Військова частина А0549 (вул. Стрілецька, 105, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 08540799).

Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально — Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А, код ЄДРПОУ 3498328).

Третя особа, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення сформовано :12.01.2021 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна