Ухвала суду № 94065372, 11.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

11 січня 2021 р. Справа № 120/21/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" (код ЄДРПОУ: 23101181, адреса: вул. Лебединського, 15, м. Вінниця, Вінницька область, 21034)

до: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" Грошової Світлани Василівни (адреса: вул. Дегтярівська, 48, м. Київ, 04112)

про: визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" Грошової Світлани Василівни про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Підставами позову вказано порушення суб`єктом владних повноважень прав позивача внаслідок невключення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені статтею 160 КАС України.

За приписами пункту 2 частини п`ятої вказаної статті в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною шостою статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Як вбачається з позовної заяви, вона підписана та подана представником позивача, а тому мають бути зазначені: прізвище, ім`я та по батькові представника; місце його проживання чи перебування; поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Всупереч вищенаведеним приписам чинного законодавства, у позовній заяві не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта громадянина України представника позивача.

Окрім того, згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За правилами частини 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, майновими вимогами є будь-які вимоги суб`єктів права, що пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошами (грошовими коштами); їх вирішення має безпосередній вплив на майновий стан такого суб`єкта та пов`язане зі зміною його фінансових активів.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2020 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 2102,00 грн.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, у позивача виник обов`язок сплатити судовий збір у загальному розмірі 840,80 грн.

У той же час, до адміністративного позову надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 840,00 грн. Відтак, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, сплативши судовий збір у повному розмірі, тобто додатково сплатити 0,80 грн. (840,80 грн. – 840,00 грн. = 0,80 грн.)

Також, за правилами частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

До цього ж, аналогічне положення про строк звернення до адміністративного суду визначено частиною 2 статті 99 КАС України (в редакції від 01.09.2015 року, станом на час виникнення спірних правовідносин): для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням та сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, після віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" до категорії неплатоспроможних, відкликання ліцензії та початку процедури його ліквідації, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивача не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. При цьому, позивач неодноразово зверталась до відповідача із відповідними заявами, однак станом на момент звернення до суду не отримала письмових відповідей на свої звернення.

У свою чергу, з даним позовом позивач звернулася до суду лише 31.12.2020 року (засобами поштового зв`язку).

Суд зазначає, що вагомим аспектом при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності з боку позивача факту пропуску строку звернення до адміністративного суду є специфіка даних спірних правовідносин, встановлення обставин, коли та за яких обставин позивач дізналася про порушення своїх прав та змогла вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Доказами того, що позивач знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких остання мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015 року № 898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 18.12.2015 року № 230, яким розпочала процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит".

За правилами статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Як вбачається з офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 18.12.2015 року було розміщено відповідну інформацію про початок процедури ліквідації та оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам.

Тобто, інформація про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" була і є загальновідомою, при цьому, позивач, як вкладник вказаного банку повинна була проявляти інтерес щодо виплати гарантованого відшкодування.

Такий підхід до правосвідомості особи, яка є стороною у справі, окреслений у частині другій статті 44 КАС України, відповідно до якої учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За загальним правилом обчислення строків звернення до суду здійснюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 року у справі № 813/3756/17 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Так, суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При цьому, для цілей застосування правил статті 122 КАС України "повинна була дізнатися" слід розуміти, зокрема у випадках, коли особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, що б дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали представник, працівники, партнери, близькі особи.

В обсязі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивач починаючи з 18.12.2015 року мала можливість дізнатися інформацію щодо включення або не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та кредит" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та з`ясувати інформацію щодо підстав не включення її до вказаного переліку.

А тому, звернувшись 31.12.2020 року до суду з даним позовом, позивач пропустила строк звернення до суду, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.

При цьому, позивачем не надано суду окремої заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Між тим, позивач безпосередньо у позові просить суд визнати причини пропуску строку для звернення до суду поважними та поновити його, з огляду на те, що вона дізналася про порушення своїх прав після відсутності відповіді на останню заяву від 06.07.2020 року.

Так, на думку позивача, у даному випадку має місце бездіяльність уповноваженої особи, визначена як пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, тобто не вчинення дії, яку носій публічної влади зобов`язаний був вчинити, а саме: не включення даних про позивача до переліку вкладників, які мають право на право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та кредит" за рахунок Фонду.

Разом із тим, суд звертає увагу позивача на те, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачу слід надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням і документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

Частинами першою, другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання:

- уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду, разом із копіями такої позовної заяви для направлення відповідачу;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску цього строку;

- доказів сплати судового збору у розмірі 0,80 грн. (вісімдесят копійок) за належними реквізитами щодо його сплати.

У свою чергу, належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Реквізити рахунку для зарахування надходжень державного бюджету по ККДБ 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)" за відомчою ознакою "84" – "Окружні адміністративні суди", відкритий за стандартом IBAN:

одержувач: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101;

код ЄДРПОУ: 37979858;

банк: Казначейство України (ЕАП);

рахунок: UA028999980313181206084002856.

Призначання платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Вінницького окружного адміністративного суду також можна довідатися на офіційному веб-сайті суду (http://voas.gov.ua/) у розділі "Судовий збір".

Керуючись статтями 5, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" (код ЄДРПОУ: 23101181, адреса: вул. Лебединського, 15, м. Вінниця, Вінницька область, 21034) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" Грошової Світлани Василівни (адреса: вул. Дегтярівська, 48, м. Київ, 04112) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна