Ухвала суду № 94065054, 04.01.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

про закриття провадження

04 січня 2021 року м.Херсон Справа № 923/48/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., за участю секретаря судового засідання Кудак М.І., розглянувши справу

за позовом: Заступника прокурора Херсонської області (73000, м.Херсон, вул. Михайлівська. 33), в інтересах держави в особі

Позивача-1 : Великокопанівської сільської ради Олешківського району Херсонської області (75131, Херсонська область, Олешківський район, с. Великі Копані, вул. Карла Маркса,79, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 26555882)

Позивача-2 : Олешківської районної державної адміністрації, (75100, Херсонська область, м.Олешки, вул. Гвардійська 24, код ЄДРПОУ 04059823)

до Відповідача: Приватного акціонерного товариства "ЕКО СНЕК ЛІДЕР" (75144, Херсонська область, Олешківський район, с. Виноградове, вул. Чалбаська, 2-а ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 00413593)

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

від прокуратури Херсонської області – Волкова Н.М.

від позивача-1 – не прибули

від позивача - 2 – Семиженко С.В., головний спеціаліст, довіреність №01-29-1/0/21/617-1 від 01.01.2021

від відповідача - адвокат Іванюта О.Д., ордер серії ХС №136079 від 04.01.2021

встановив:

13.01.2020р. Заступник прокурора Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Великокопанівської сільської ради Олешківського району Херсонської області та Олешківської районної державної адміністрації до відповідача - Приватного акціонерного товариства «ЕКО СНЕК ЛІДЕР», якою просить суд прийняти рішення, яким:

1. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2692,5 га нормативною грошовою вартістю 52 254809,81 грн., що укладений 26.01.2008 між Цюрупинською (Олешківською) районною державною адміністрацією (75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 24, код ЄДРПОУ 04059823) та ПрАТ "Еко Снек Лідер" (75144, Херсонська область, Олешківський район, с. Виноградове, вул. Чалбаська, 2-а, код ЄДРПОУ 00413593), який зареєстровано у Цюрупинському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.01.2008 за №0408729000003.

2. Зобов`язати ПрАТ «Еко Снек Лідер» (75144, Херсонська область, Олешківський район, с.Виноградове, вул.Чалбаська, 2-а, код ЄДРПОУ 00413593) повернути Великокопанівській сільській раді (75131, Херсонська область, Олешківський район, с. Великі Копані, вул. Карла Маркса, 79 код ЄДРПОУ 26555882) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2692,5 га, загальною нормативно грошовою оцінкою 52 254 809,81 грн., що знаходиться в адміністративних межах Великокопанівської сільської ради Олешківського району Херсонської області.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням вимог законодавства та умов договору оренди, оскільки відповідач не виконує зобов`язання щодо повноти внесення орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та до теперішнього часу продовжує декларувати і сплачувати орендну плату в розмірі 0,1 та 0,03 % від нормативної грошової оцінки землі, внаслідок чого до бюджету упродовж 4 років не надходять кошти від оренди земельної ділянки, у розмірі, який визначено рішенням господарського суду Херсонської області від 17.09.2015 у справі № 923/1289/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 та договором оренди.

Ухвалою від 17.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.02.2020. Сторони належним чином повідомлені про дату розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

10.02.2020 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що належних доказів на підтвердження розміру орендної плати не надано позивачем, відсутня технічна документація нормативної грошової оцінки землі за спірним договором оренди на період з 2017 по 2019 роки. Відповідач також зазначає, що формування земельних ділянок із визначенням орендної плати в залежності від процентної ставки та нормативної грошової оцінки кожної земельної ділянки, прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування, відбулось наприкінці 2019 року та реалізоване шляхом підписання додаткової угоди та додатку № 1 до договору оренди від 26.01.2008 р., що стало підставою для перерахунку розміру орендної плати у 2020 році. За результатами спільних дій ПрАТ «Еко Снек Лідер» та Великокопанівської сільської ради, договір оренди землі приведений до вимог чинного законодавства, права та інтереси територіальної громади, як власника земель, не порушені. В чому полягає можливе порушення інтересів іншого позивача - Олешківської районної державної адміністрації, позивачем не визначено.

28.02.2020 прокуратура Херсонської області подала до суду відповідь на відзив, в якій висловила свою позицію щодо доводів вказаних у відзиві відповідача.

Ухвалою від 10.03.2020 суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 923/48/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18, враховуючи подане Відповідачем відповідне клопотання.

Ухвалою суду від 20.08.2020 поновлено провадження у справі, продовжено строк проведення підготовчого засідання, призначено наступне судове засідання на 04.09.2020. Ухвалою запропоновано сторонам подати письмові пояснення на обґрунтування своєї позиції у справі з урахуванням Постанови Великою Палатою Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Ухвалою від 04.09.2020 розгляд справи відкладено у підготовчому провадженні на 09 жовтня 2020 року. Дата засідання визначена з урахуванням перебування судді у щорічній плановій відпустці.

У судових засіданнях призначених на 09.10.2020, 11.11.2020 оголошувались перерви до 23.11.2020.

13.11.2020р. прокурор подав уточнення до позовної заяви, зазначивши кадастрові номери земельних ділянок у кількості 110 шт., які вважає необхідним повернути позивачу-1.

Керуючись ст.ст.120, 185, 234, 235 ГПК України суд ухвалою від 23.11.2020р. підготовче провадження у справі закрив, справу призначив до судового розгляду по суті в судовому засіданні 07.12.20. Ухвалою від 07.12.2020р. розгляд справи по суті відкладено на 23 грудня 2020р. Ухвалою від 23.12.2020р. розгляд справи по суті відкладено на 04 січня 2021р.

28.12.2020 Великокопанівська сільська рада Олешківського району Херсонської області звернулась до суду з заявою про закриття провадження у справі, оскільки 12.02.2020 між ними та ПрАТ «Еко Снек Лідер» було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки та додаток №1, проведена реєстрація земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За умовами Додаткової угоди розмір орендної плати складає 1031078,95 грн. щорічно. Таким чином, договір оренди землі укладений між Цюрупинською РДА та ВАТ «ім..Фрунзе», в редакції від 26.01.2008р., на час розгляду справи, не існує. Враховуючи викладене, а також те , що збільшений розмір орендної плати, який влаштовує Великокопанівську сільську раду, остання не має претензій до відповідача, тому просять закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору, а також просили вирішити питання про закриття провадження без участі представника позивача.

В засіданні суду 04.01.2021 прокурор заперечувала проти закриття провадження у справі, вважала, що підстави для цього відсутні, просила розглядати справу по суті.

Представник позивача-2 в засіданні суду пояснив, що права Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області ніяким чином не порушені, в підтвердження чого надав суду акт прийому – передачі договорів оренди земельних ділянок від 23.08.2019р. Представник не заперечував проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Представник відповідача в судовому засіданні вважав подану заяву обґрунтованою, просив її задовольнити та закрити провадження у справі.

Розглянувши заяву позивача-1 про закриття провадження у справі, суд вважав за необхідне її задовольнити, при цьому враховуючи наступне.

Відповідно до висновку № 3 (2008) КРЄП "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" необхідно зважати на те, щоб держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, забезпечували реалізацію цих функцій у відповідності з такими принципами:

1) у зв`язку з завданнями та повноваженнями прокурорів за межами сфери кримінального права та правозахисною роллю судів має дотримуватися принцип розподілу влад;

2) дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю та неупередженістю;

3) ці функції реалізуються від імені суспільства та у державних інтересах з метою забезпечення застосування права із дотриманням основних прав та свобод у межах компетенції, наданої прокурорам за законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентним правом Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ);

4) такі повноваження прокурорів мають якомога точніше регулюватися законом;

5) не повинно допускатись неналежних втручань у діяльність прокурорських служб;

6) діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін);

7) дії прокурорських служб від імені суспільства на захист державного інтересу у некримінальних справах не повинні порушувати принцип зобов`язальної сили остаточних судових рішень (res judicata) з певними винятками, встановленими у відповідності з міжнародними зобов`язаннями, включаючи прецедентне право ЄСПЛ;

8) обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлене законом;

9) має бути гарантоване право осіб або інститутів, задіяних або зацікавлених у цивільних справах, оскаржувати дії або бездіяльність прокурорів;

10) слід ретельно стежити за змінами прецедентного права ЄСПЛ щодо діяльності прокурорських служб за межами кримінального права для забезпечення повної відповідності правої основи такої діяльності та пов`язаної практики відповідним рішенням ЄСПЛ.

На сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Зокрема, ЄСПЛ в низці справ роз`яснював, що одна лише участь (“активна” чи “пасивна”) прокурора або іншої особи рівнозначної посади може розглядатися як порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі Martinie v. France, application no. 58675/00, 12.04.2006, § 53,). Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони відчуття нерівності (рішення у справі Kress v. France, application no. 39594/98, 07.06.2001, § 81; рішення у справі F.W. v. France, application no. 61517/00, 31.03.2005, § 27).

Підтримка прокуратурою однієї зі сторін, безумовно, може бути виправданою за належних обставин, наприклад для захисту прав вразливих груп – дітей, інвалідів тощо, які вважаються нездатними захищати свої інтереси самостійно, або коли захисту потребують державні інтереси (рішення від 15.01.2009 у справі Menchinskaya v. Russia, application no. 42454/02, § 35)

Слід також звернути увагу на позицію Європейського суду з прав людини стосовно того, що принцип рівності сторін є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Останній потребує “справедливої рівноваги сторін”: кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі Yvon v.France, application no. 44962/98, рішення ЄСПЛ від 18.02.1997 у справі Niderost-Huber v. Switzerland, application no. 18890/91, рішення ЄСПЛ від 07.06.2001 у справі Kress v. France, application no. 39594/98).

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за

межами системи кримінального судочинства, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012 (далі – Рекомендація CM/Rec (2012)11), обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 Рекомендації CM/Rec (2012)11).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

На підставі Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII (набрав чинності 15.12.2017) названі кодекси викладено в новій редакції, в тому числі й Господарський процесуальний кодекс України (далі – ГПК України).

Одним із нововведень ухвалених кодексів є визначення правового статусу прокурора в суді саме на захист державних інтересів, як це було свого часу зроблено на конституційному рівні (пункт третій частини першої статті 1311 Конституції України).

Так, відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

При цьому, у разі порушення права на земельну ділянку його захист, у тому числі у визначений статтями 21, 393 ЦК України та пунктом "г" частини третьої статті 152 Земельного кодексу України спосіб, здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а відповідно право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача.

КГС ВС зауважив, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлені обставини щодо: належності земельних ділянок, про які йдеться в оскаржуваних рішеннях та оспорюваних угодах, до комунальної власності; права власності місцевої територіальної громади на ці ділянки, інтереси якої представляє та за захистом прав якої має звертатись відповідач, що за висновком суду виключає настання будь-яких правових наслідків для інших суб`єктів, у тому числі і для Держави Україна та виключає порушення прав та охоронюваних інтересів держави через прийняття оскаржуваних рішень та укладення оспорюваних угод.

Виключність випадків представництва прокурором інтересів держави (відповідно до правової позиції КГС ВС, викладеної в постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17)

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за

захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору, зокрема у випадку припинення існування предмету спору, якщо між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, враховуючи волевиявлення позивача-1 у виді поданої 28.12.2020 заяви про закриття провадження у справі, позицію позивача-2, наявність акту приймання-передачі договорів оренди земельних ділянок від 23.08.2019, а також те, що 12.02.2020 між Великокопанівською сільською радою Олешківського району Херсонської області та ПрАТ «Еко Снек Лідер» укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 26.01.2008р. та додаток №1, за умовами якої збільшено розмір орендної плати, який в свою чергу в повній мірі відповідає інтересам позивача Великокопанівської сільської ради, проведена відповідна реєстрація земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність прийняття судом заяви про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, в даному випадку інтереси держави у повній мірі захищені, доказів, які б свідчили про протилежне у суду відсутні.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку із відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Прокурором клопотання про повернення судового збору до суду не подавалось.

Частиною 3 ст. 231 ГПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 234, 235 Господарського кодексу України, суд

ухвалив:

1. Провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено 11.01.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 235, ст. 255 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення - 04.01.2021 та може бути оскаржена . Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення її повного тексту.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Т.Г. Пінтеліна