Рішення № 94064924, 30.12.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3112/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, б. 7; код ЄДРПОУ: 04059243) до Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (61002, м. Харків, вул. Сумська, б. 70; код ЄДРПОУ: 22649344) про розірвання договору оренди землі та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за участю представників:

позивача – Коваль Г.Ю., довіреність №08-21/4452/2-19 від 27.12.19;

відповідача – Крючко О.В., довіреність №б/н від 02.04.19, адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада 25 вересня 2020 року звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (далі ПРАТ "Концерн АВЕК та Ко"), в якій заявлено наступні позовні вимоги:

- розірвати договір оренди землі, укладений 14.09.2004 між Харківською міською радою та АТ "Концерн АВЕК та Ко" (вул.Сумська,70, м.Харків, 61002, ідентифікаційний код 22649344), зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 14.09.2004 за №66164/04 на користування земельною ділянкою прощею 0,9551 га по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) з кадастровим номером 6310136600:07:039:0008;

- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 0,9551 га (кадастровий номер 6310136600:07:039:0008) по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) у м. Харкові, яка використовується ПРАТ "Концерн АВЕК та Ко" (вул.Сумська,70, м.Харків, 61002, ідентифікаційний код 22649344) шляхом демонтажу усіх споруд торгівельного призначення, які розташовані на вказаній земельній ділянці;

- зобов`язати ПРАТ "Концерн АВЕК та Ко" (вул.Сумська,70, м.Харків, 61002, ідентифікаційний код 22649344) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0,9551 га (кадастровий номер 6310136600:07:039:0008) по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) у м. Харкові до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням приписів статтей 1, 13, 24,25,32 Закону України "Про оренду землі" та пунктів 7, 17, 30, 31 Договору оренди землі від 14.09.2004, укладеного між Харківською міською радою та АТ "Концерн АВЕК та Ко", а саме: встановлено факт самовільного будівництва двох нежитлових будівель, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:07:039:0008), у зв`язку з чим земельні ділянки використовуються з порушенням вимог земельного законодавства, а договір підлягає розірванню. Посилаючись на положення статей 321, 391 Цивільного кодексу України, статей 125, 152, 158 Земельного кодексу України, позивач вказує на те, що розміщення на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:07:039:0008 площею 0,9551 га об`єктів нерухомого майна здійснене з порушенням норм містобудівного та земельного законодавства, а також умов договору оренди, що на думку позивача, є підставою для усунення перешкод у користуванні Харківською міською радою цією земельною ділянкою шляхом демонтажу таких споруд. Крім того, позивач зазначає про те, що у відповідності до пунктів 21, 31 договору оренди орендар повинен повернути земельну ділянку Харківській міській раді у такому стані, в якому її було отримано.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2020 прийнято позовну заяву (вх.№3112/20 від 25.09.2020) Харківської міської ради до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3112/20. Визначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 21 жовтня 2020 року. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачу, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Встановлено відповідачу строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст. 167 ГПК України. Звернуто увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження. Запропоновано учасникам справи забезпечити участь у судовому засіданні компетентного представника з документами, що посвідчують його особу та повноваження. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

20.10.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх.№24418 від 20.10.2020), в якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, а також надав заяву про застосування позовної давності. Зазначив, що з метою вирішення питання про розірвання договору оренди землі позивач повинен довести не тільки факт порушення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" умов договору. Він повинен довести, що таким порушенням умов договору йому завдано шкоди, визначити та довести її розмір, як того вимагає ч.2 ст.651 ЦК України.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 21.10.2020 відкладено підготовче засідання на 11.11.2020.

26.10.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№24910 від 26.10.2020), в якій зазначив, що відповідач неправильно визначив норму матеріального права, яка застосована міською радою в обґрунтування своїх вимог, оскільки у позовній заяві міської ради у справі №922/2112/20 навіть не йде мова про застосування ст.651 ЦК України, для застосування якої, звісно, необхідно визначати істотність заподіяної шкоди і шкоди як такої. Також зазначив, що самостійна забудова земельної ділянки є триваючим правопорушенням, а позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України), то Харківською міською радою строк для звернення до суду із даним позовом пропущено не було.

11.11.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№26420 від 11.11.2020), де зазначив, що на даний час у позивача відсутні підстави звертатися з вимогами про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою через наявність між сторонами цієї справи договірних відносин.

В підготовчому судовому засіданні 11.11.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.12.2020

В судовому засіданні 09.12.2020 оголошено перерву до 30.12.2020.

Присутній в судовому засіданні 30.12.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав та позов просив задовольнити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні 30.12.2020 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

При цьому, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи, обумовлені чинним Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 30.12.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

Рішенням XXII сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" від 23.06.2004 №105/04 надано фізичним та юридичним особам, зазначеним у додатках, земельні ділянки (т.1, а.с.37-39).

Відповідно до пункту 4 цього рішення фізичним та юридичним особам, зазначеним у додатках:

4.1. одержати та виконати технічні умови управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку по пайовій участі у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (при необхідності);

4.2. в трьохмісячний термін оформити в управлінні земельних ресурсів акти встановлення меж земельних ділянок на місцевості та договори оренди землі, згідно з пп. 2, 3 цього рішення;

4.3. до початку будівництва:

4.3.1. одержати архітектурно-планувальні завдання на розробку робочих проектів в управлінні містобудування та архітектури;

4.3.2. розробити та погодити у встановленому порядку робочі проекти на будівництво об`єктів;

4.3.3. одержати в інспекції Держархбудконтролю Головного управління містобудування, архітектури і земельних відносин дозвіл на виконання будівельних робіт;

4.4. здійснити благоустрій прилеглої до об`єктів території згідно з робочим проектом, зокрема, привести її у стан не гірший ніж до початку будівництва (реконструкції);

4.5. після закінчення будівництва (реконструкції) виконати виконавчу зйомку об`єктів, підвідних інженерних мереж та благоустрою;

4.6. об`єкти будівництва (реконструкції) здати до експлуатації чинним порядком.

Згідно з пунктом 5.2 цього рішення у випадку нездачі об`єктів до експлуатації у встановлені в рішенні строки, а також не отримання дозволів на виконання будівельних робіт зазначене рішення втрачає чинність і договори оренди земельних ділянок підлягають розірванню у встановленому порядку.

Пунктом 5.3 встановлено, що земельні ділянки мають обмеження та обтяження (згідно з висновками Харківського міського управління земельних ресурсів).

Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію Харківської міської ради з питань містобудування та земельних відносин та на секретаря Харківської міської ради (п. 6 рішення).

Відповідно до Витягу з Додатку 1 до рішення XXІІ сесії Харківської міської ради ХХIV скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" від 23.06.2004 №105/04, яким передбачено перелік замовників, стосовно яких надаються земельні ділянки для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів, пунктом 179 передбачено АТ "Концерн АВЕК та Ко" надати в оренду земельну ділянку загальною площею 9551 кв.м по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) для будівництва торговельного салону по продажу будівельних матеріалів до 01.07.2006 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації до 01.07.2029 (т.1, а.с.39).

З матеріалів справи вбачається, що 14.09.2004 між Харківською міською радою (орендодавець) та АТ "Концерн АВЕК та Ко" (орендар) укладений договір оренди землі, відповідно до пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення XXІІ сесії Харківської міської ради ХХIV скликання від 23.06.2004 №105/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м. Харків, вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) (т.1, а.с.31-34).

Відповідно до пункту 2 договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,9551 га, у тому числі інших угідь 0,9551 га.

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури (п.3 договору).

Пунктом 5 визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки:

- на період будівництва згідно з довідкою №1749/04 від 19.07.2004 становить 1448299 грн;

- на період експлуатації згідно з довідкою №1750/04 від 19.07.2004 становить 7241497 грн.

Пунктом 7 договору передбачено особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, а саме: у випадку нездачі об`єкту до експлуатації у встановлені в рішенні строки, а також неотримання дозволів на виконання будівельних робіт зазначене рішення втрачає чинність і договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню у встановленому порядку.

Строк дії договору визначено у пункті 8 цього договору, відповідно до якого договір укладено строком: на будівництво до 01.07.2006 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на експлуатацію до 01.07.2029. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У пункті 9 визначено, зокрема, розмір орендної плати у місяць за земельну ділянку, а саме: на період будівництва у 2004 році - 2082,29 грн, у 2005 році - 2776,39 грн, у 2006 році - 4087,46 грн; на період експлуатації у 2006 році - 16114,14 грн; з 2007 року – 23353,83 грн.

Згідно з пунктом 15 цього договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва торговельного салону по продажу будівельних матеріалів (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації.

У пункті 16 договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

Пунктом 17 договору встановлено умови збереження стану об`єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

У пункті 19 договору визначено інші умови передачі земельної ділянки в оренду: заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом десяти днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 20 договору).

Відповідно до пункту 26 договору на орендованій земельній ділянці не встановлено обмежень (обтяжень) та немає інших прав третіх осіб.

Згідно з пунктом 28 договору орендодавець має право вимагати, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди (пункт а).

Відповідно до пункту 30 договору орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (пункт а); за письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, торгівельні, культурно-побутові та інші будинки та споруди і закладати багаторічні насадження (пункт б).

Відповідно до пункту 31 договору орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до договору (пункт д).

Відповідно до пункту 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Пунктом 37 договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: а) закінчення строку, на який його було укладено; б) придбання орендарем земельної ділянки у власність; в) викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; г) ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 38 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: а) взаємною згодою сторін; б) рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Відповідно до пункту 39 договору розірвання договору в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: несплата розміру орендної плати протягом більше ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди орендодавця.

Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Невід`ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом (п. 43 договору).

Вказаний договір зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) 14.09.2004 № 66164/04.

Відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки від 14.09.2004 згідно договору оренди землі від 14.09.2004 № 66164/04 орендарю передано земельну ділянку в оренду строком до 01.07.2029 площею 0,9551 га для будівництва торговельного салону по продажу будівельних матеріалів (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації. Будівництво виконати до 01.07.2006 (т.1, а.с.34).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.04.2017 №84516790 право власності на будь-які будівлі на земельній ділянці по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:07:039:0008) не зареєстровано.

В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація по об`єкту за адресою: м. Харків, вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) (кадастровий номер 6310136600:07:039:0008) відсутня.

Під час проведення позапланової перевірки у травні 2017 року, за результатами якого складено Акт від 26.05.2017 №417-А, встановлено факт самовільного будівництва двох нежитлових будівель, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) у м.Харкові (кадастровий номер 6310136600:07:039:0008) (т.1 а.с.42-43). Інспекцією ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 26.05.2017 №417-Пр строком до 26.08.2017 (т.1 а.с.44).

Матеріали справи містять Акт обстеження земельної ділянки від 25.10.2017, складений головними спеціалістами сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Оріненком І.С. та Осикою І.В., якими за результатами проведеного на місцевості огляду встановлено невиконання обов`язкового для виконання припису щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №417-Пр від 26.05.2017, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (т.1, а.с. 45-48).

За виявлене порушення містобудівного законодавства ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.10.2017 №795/870-Пр строком до 25.12.2017, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.10.2017 та постановою №32/3446/0/250-17-Л про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.10.2017 визнано винним ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 та ч.9 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 50520,00 грн. (т.1, а.с. 49-51).

Під час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.10.2017 №795/870-Пр ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» не допущено посадових осіб Інспекції на вищевказаний об`єкт будівництва (Акт №1280-А від 11.01.2020) (т.1 а.с.52, 58).

За виявлене порушення містобудівного законодавства ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» притягнуто до відповідальності та надано відповідний припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.01.2020 №1280-Пр до 24.01.2020 (а.с.53-55).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.09.2020 №225461141 на земельну ділянку площею 0,9551 га з кадастровим номером 6310136600:07:039:0008 по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) у м. Харкові з 23.06.2014 зареєстроване право оренди за ПАТ "Концерн АВЕНК та Ко" на підставі договору оренди землі від 14.09.2004 №66164/04 (т.1, а.с. 35-36).

Листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 09.07.2020 №1024/0/250-20 повідомлено начальника відділу самоврядного контролю за використання земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про розгляд службової записки щодо надання інформації стосовно наявності дозвільних документів та проведення перевірок об`єктів будівництва по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) у м.Харкова (кадастровий номер 6310136600:07:039:0008), з якого вбачається, що Інспекцією протягом 2017-2020 років були проведені позапланові перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Об`єкт будівництва по вул.Раєвської у м.Харкові, кадастровий номер 6310136600:07:039:0008» (т.1 а.с.40-41).

Обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка площею 0,9551 га по вул.Раєвської (колишня назва вул.Олени Стасової) у м.Харкові з кадастровим номером 6310136600:07:039:0008 використовується для експлуатації та обслуговування споруд та стоянки автомобілів (Акт обстеження від 02.09.2020). У цьому акті також зазначено, що під час обстеження земельної ділянки здійснювалась фотозйомка; план-схема обстеження земельної ділянки додається (т.1 а.с.58-60).

Посилаючись на вказані обставини, 25.09.2020 позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом про розірвання договору оренди землі, укладеного 14.09.2004 між Харківською міською радою та АТ "Концерн АВЕК та Ко" (вул.Сумська,70, м.Харків, 61002, ідентифікаційний код 22649344), зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 14.09.2004 за №66164/04 на користування земельною ділянкою прощею 0,9551 га по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) з кадастровим номером 6310136600:07:039:0008; усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 0,9551 га (кадастровий номер 6310136600:07:039:0008) по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) у м. Харкові, яка використовується ПРАТ "Концерн АВЕК та Ко" (вул.Сумська,70, м.Харків, 61002, ідентифікаційний код 22649344) шляхом демонтажу усіх споруд торгівельного призначення, які розташовані на вказаній земельній ділянці; зобов`язання ПРАТ "Концерн АВЕК та Ко" (вул.Сумська,70, м.Харків, 61002, ідентифікаційний код 22649344) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0,9551 га (кадастровий номер 6310136600:07:039:0008) по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) у м. Харкові до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 1 ст.1 Земельного кодексу України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 2 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 ст.124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною 2 ст.125 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Частиною 2 ст.126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначені істотні умови договору оренди землі, так істотними умовами договору оренди землі, зокрема є умови використання та цільове призначення земельної ділянки, умови збереження стану об`єкта.

Згідно з статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення, зокрема шляхом розірвання договору.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених кодексів, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Разом з тим, приписами частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження тощо. Орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У розумінні наведених положень земельного законодавства дострокове розірвання договору оренди можливе виключно за згодою або на вимогу однієї зі сторін договору за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором.

Як вже зазначалось, договором оренди землі від 14.09.2004 було встановлено, що умовою збереження стану об`єкта оренди є заборона самовільної забудови земельної ділянки.

Пунктом 31 вказаного договору відповідач зобов`язувався дотримуватися правил добросусідства, державних норм і правил, проектних рішень, правил забудови міста Харкова, чинного законодавства (підпункт є).

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про планування та забудову територій" ( в редакції чинній до 12.03.2011), фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об`єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов`язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об`єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Статтею 29 Закону України "Про планування та забудову територій", встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт – це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об`єкта містобудування. Здійснення будівельних робіт на об`єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Статтею 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно наявного в матеріалах справи Акту Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 26.05.2017 №417-А, встановлено факт самовільного будівництва двох нежитлових будівель (торговельний павільйон та громадська будівля поліції), які цілком або частково розташовані на земельній ділянці по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) у м.Харкові (кадастровий номер 6310136600:07:039:0008) (т.1 а.с.42-43).

В Акті зазначено, що згідно висновку про ступінь капітальності нежитлових будівель, виконаного ТОВ "ТАНКРІАБУД", за формальними ознаками конструктивних рішень конструкцій та матеріалів на підставі принципу суперпозицій обстежувані споруди торгівельного павільйону відносяться до ІІІ-ої групи будівель - капітальні, з терміном гарантійної експлуатації до 125 років.

Під час проведення перевірки представниками ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" не представлено документ, що засвідчує право на виконання будівельних робіт чи документ, що засвідчує прийняття двох нежитлових будівель або їх частин.

Таким чином, ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" в порушення умов договору оренди землі від 14.09.2004 було здійснено самочинне будівництво на орендованій ділянці. Даний факт підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Пунктом 38 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Крім того, слід зазначити, що здійснення відповідачем самочинного будівництва при прямій забороні Законом України "Про оренду землі" та договором - є істотним порушенням умов договору та підставою його розірвання.

Так, стаття 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення договору) визначає однією із істотних умов договору оренди умови використання та збереження стану об`єкта оренди.

Укладаючи договір, сторони погоджують всі істотні умови. Лише з моменту такого погодження договір вважається укладеним.

Очевидно, що у договорі оренди землі на території міста основний інтерес орендодавця полягає не тільки в отриманні орендної плати, але і в дотриманні умов використання земельної ділянки, та можливості повернення земельної ділянки у відповідному стані після закінчення договору оренди.

Порушення цього інтересу свідчить про позбавлення орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору оренди землі.

Виходячи з пунктів 7, 17, 30 договору оренди, орендарю заборонено без згоди орендодавця, дозволу на виконання робіт та без введення в експлуатацію (тобто самочинно) зводити будівлі і споруди на земельній ділянці 6310136600:07:039:0008.

В порушення вказаних вимог, відповідач здійснив на орендованій земельній ділянці самочинне будівництво. Тобто має місце порушення умов договору оренди.

Виходячи зі змісту ст.ст. 1, 13, 24, 25 ЗУ "Про оренду землі", умов договору від 14.09.2004, враховуючи, що договір оренди є строковим та платним, Харківська міська рада розраховувала на отримання орендної плати, дотримання умов використання земельної ділянки, та на можливість повернення земельної ділянки у відповідному стані після закінчення договору оренди.

Істотним є порушення, коли сторона за договором значною мірою позбавляється того на що розраховувала, укладаючи договір оренди земельної ділянки (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Отже, в даному випадку має місце істотне порушення умов договору оренди земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.

Аналізуючи обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про підтвердження матеріалами справи порушення АТ "Концерн АВЕК та Ко" істотних умов договору оренди землі від 14.09.2004 щодо самовільного будівництва двох нежитлових будівель. Вказане не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Будь-яких доказів реєстрації об`єктів будівництва, розміщених на вказаних земельних ділянках, за період з 01.12.2006 по даний час відповідач не надав.

Таким чином, на підставі комплексної оцінки доказів та обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині розірвання договору оренди землі від 14.09.2004.

Водночас, як вже було зазначено, відповідачем заявлено про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 256, частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 Цивільного кодексу України).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом зазначеної норми (статті 261 Цивільного кодексу України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Отже, при визначенні початку перебігу строку позовної давності суду слід з`ясовувати та враховувати обставини як щодо моменту, коли особа довідалась, так і щодо моменту, коли особа могла дізнатися (мала можливість дізнатися) про порушення свого права в їх сукупності, як обов`язкових складових визначення початку перебігу позовної давності.

Нормами цивільного законодавства не передбачено таке поняття, як триваюче правопорушення, у той час як позовна давність визначена як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу. (Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 18.12.2018 у справі №904/10591/17).

У частині 5 статті 261 Цивільного кодексу України законодавець визначив спеціальне правило, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг строку позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Отже, для обчислення строку позовної давності до позовних вимог, які стосуються порушення виконання зобов`язань з визначеним строком підлягає застосуванню норма, закріплена у частині 5 статті 261 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом у спірному договорі сторони визначили конкретні строки виконання зобов`язань орендаря (відповідача), а саме: зобов`язання з будівництва торговельного салону продажу будівельних матеріалів відповідач повинен був виконати до 01.07.2006.

Частинами третьою, четвертою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 10.09.2019 у справі №916/2403/18.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на якого покладено обов`язок здійснювати контроль за виконанням умов договору, про невиконання відповідачем умов договору щодо будівництва об`єкта дізнався ще у 2017 році, про що свідчить Акт позапланової перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 26.05.2017 №417-А. Перевіркою встановлено факт самовільного будівництва двох нежитлових будівель, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) у м.Харкові (кадастровий номер 6310136600:07:039:0008) (т.1 а.с.42-43). Також Інспекцією ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 26.05.2017 №417-Пр строком до 26.08.2017 (т.1 а.с.44).

Таким чином, позивач всупереч своєму обов`язку із здійснення контролю за виконанням умов договору з 26.05.2017 - з дати складання акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до 11.01.2020 - дати складання акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій не вживав заходів реагування та не проводив перевірки виконання відповідачем умов спірного договору, здійснивши які він міг би дізнатись про порушення свого права, та не вжив заходів спрямованих на розірвання договору та повернення спірного майна.

Оскільки 26.05.2017 було складено Акт позапланової перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про порушення відповідачем умов надання земельних ділянок по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської), кадастровий номер 6310136600:07:039:0008, відповідно позивач саме з цієї дати був обізнаний про порушення свого права, тому суд дійшов висновку, що позовна давність була пропущена, оскільки позивач звернувся до суду лише у 25.09.2020 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ПРАТ "Концерн АВЕК та Ко" порушило умови спірного договору оренди землі від 14.09.2004, проте сплив строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 0,9551 га (кадастровий номер 6310136600:07:039:0008) по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) у м. Харкові, яка використовується ПРАТ "Концерн АВЕК та Ко" (вул.Сумська,70, м.Харків, 61002, ідентифікаційний код 22649344) шляхом демонтажу усіх споруд торгівельного призначення, які розташовані на вказаній земельній ділянці, суд виходить з такого.

Як свідчать матеріали справи, заявляючи зазначену вимогу позивач послався на положення статті 391 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Слід зазначити, що позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами. (Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18, від 26.05.2020 у справі № 906/656/19).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 6-92цс15, у якій зазначено, що передбачений статтею 391 ЦК спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном, підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Водночас, як встановлено судом, відповідач користується земельною ділянкою на відповідній правовій підставі, а саме на підставі спірного договору оренди землі від 14.09.2004, який не припинив дію, не визнаний недійсним і не розірваний. За таких обставин позовні вимоги Харківської міської ради до ПРАТ "Концерн АВЕК та Ко" у цій частині є необґрунтованими та недоведеними.

Щодо застосування до спірних відносин вимог про позовну давність, суд апеляційної інстанції враховує, що за правилом статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. Відтак, відмова у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права виключає застосування позовної давності до вказаних позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ПРАТ "Концерн АВЕК та Ко" (вул.Сумська,70, м.Харків, 61002, ідентифікаційний код 22649344) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0,9551 га (кадастровий номер 6310136600:07:039:0008) по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) у м. Харкові до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГПК в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд зазначає, що вимога позивача про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі від 14.09.2004.

Отже, установивши відсутність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання спірного договору оренди з підстав, заявлених Харківською міською радою у позовній заяві, суд також зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині повернення територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0,9551 га (кадастровий номер 6310136600:07:039:0008) по вул. Олени Стасової (сучасна назва вул.Раєвської) у м. Харкові до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан на підставі спірного договору, як похідних вимог.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору покладає на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Харківської міської ради до Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" про розірвання договору оренди землі та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "11" січня 2021 р.

Суддя Т.О. Пономаренко