Рішення № 94064839, 12.01.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2021 Справа № 917/1787/20

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім – Укртатнафта», проїзд Галузевий, 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39610

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вікта Д», вул. Івана Мазепи, 8-Б, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 384 801,12 грн.,

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Дерій Ю.В.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 384 801,12 грн. заборгованості за договором поставки від 06.08.2018 №06/08/18-1, з яких: 342960,00 грн. – сума попередньої оплати за недопоставлений товар; 41841,12 грн. – пеня за прострочення зобов`язання щодо поставки.

Ухвалою від 11.11.2020 (а.с. 60-61) суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження із повідомленням сторін про дату і час проведення підготовчого засідання. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - до 15 днів з дня отримання цієї ухвали, та для подання заперечень – до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Ухвалою від 10.12.2020 (а.с. 73-74) суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.01.2020 о 10-00 год.

Ухвала суду від 10.12.2020 направлялась відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 59), однак була повернута органом зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 77-80).

Відповідно до ч.7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Позивач направив до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача (вх. № 14242 від 23.12.2020) в зв`язку із встановленням карантину та запровадженням посилених обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобіганню поширенню COVID-19 на території України. Позивач в заяві також повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та що відзиву від відповідача не отримував.

В судове засідання 12.01.2020 представник відповідача не з`явився, відзив на позов у встановлений судом строк не подав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.08.2018 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір поставки № 06/08/18-1 (далі – Договір, а.с. 13-15).

Згідно п.1.1 Договору на протязі дії даного Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця запірно-пломбувальні пристрої «Варта-Універсал М», а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар у термін і на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії цього Договору. Партія товару формується на підставі письмової заявки покупця. У заявці вказується асортимент, кількість, довжина канату в міліметрах, умови поставки кожної партії товару. На кожну партію Товару складається та узгоджується Специфікація (згідно зразка – Додаток№1), яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору постачальник самостійно визначає ціну Товару згідно діючих Прейскурантів цін постачальника (згідно зразка – Додаток №2 до цього Договору) на момент здійснення такої поставки. Ціна та вартість кожної партії Товару зазначається у відповідних Специфікаціях до цього договору. Загальна вартість Товару, яка підлягає поставці за даним Договором (ціна Договору) визначається, виходячи з суми вартостей всіх партій товару, вказаних в Специфікаціях до цього Договору.

За п. 4.2. Договору покупець зобов`язується здійснити попередню оплату за замовлений Товар у розмірі 100% від вартості Товару, вказаному в рахунку постачальника. В рахунках постачальника вказується ціна на товар, що постачається, згідно діючого прейскуранту цін постачальника (Додаток №2 до цього Договору).

Згідно п. 5.3. Договору термін відвантаження Товару вказується в рахунку на оплату і обчислюється з моменту надходження коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.4.Договору передача Товару здійснюється на підставі видаткової накладної, в якій зазначається асортимент, кількість та ціна Товару.

Як свідчать матеріали справи, позивач замовив у відповідача товар в асортименті, кількості та за ціною згідно специфікацій: №1 від 10.08.2018, №2 від 16.10.2018, № 3 від 14.01.2019, № 4 від 15.04.2019 (а.с. 18-21).

Згідно п. 4.2. Договору відповідачем були виставлені рахунки на оплату: № СФ-0000001 від 10.08.2018 на суму 266460,00 грн.; № СФ-0000002 від 16.10.2018 на суму 63120,00 грн.; № СФ-0000001 від 14.01.2019 на суму 329580,00 грн.; № СФ-0000009 від 15.04.2019 на суму 302460,00 грн. (а.с. 22-25).

Позивачем здійснено 100% оплату в розмірі 961620,00 грн. вартості замовленого товару що підтверджується платіжними дорученнями: №1345 від 15.08.2018 на суму 266460,00 грн.; №1682 від 17.10.2018 на суму 63120,00 грн.; №2240 від 15.01.2019 на суму 329580,00 грн.; №2782 від 18.04.2019 на суму 302460,00 грн. (а.с. 26-29).

На виконання умов Договору, відповідач у період з 21.01.2019 по 28.11.2019 поставив позивачу товар на загальну суму 618660,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000001 від 21.01.2019 на суму 58621,20 грн.; № РН-0000003 від 28.01.2019 на суму 53292,00 грн.; № РН-0000006 від 26.02.2019 на суму 47962,80 грн.; № РН-0000009 від 22.04.2019 на суму 106584,00 грн.; № РН-0000010 від 22.04.2019 на суму 37304,40 грн.; № РН-000007 від 29.07.2019 на суму 85267,20 грн.; № РН-000008 від 08.08.2019 на суму 39270,00 грн.; № РН-000010 від 30.09.2019 на суму 94735,20 грн.; № РН-000011 від 31.10.2019 на суму 57697,20 грн.; № РН-000013 від 28.11.2019 на суму 37926,00 грн. (а.с. 30-39).

Таким чином, відповідач недопоставив оплаченого позивачем товару на загальну суму 342960,00 грн. за специфікацією №1 від 10.08.2018; №2 від 16.10.2018; №3 від 14.01.2019: №4 від 15.04.2019.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач передав позивачу товар на загальну суму 618660,00 грн. за видатковими накладними.

У п. 4.2. Договору сторонами узгоджено, що покупець зобов`язується здійснити попередню оплату за замовлений Товар у розмірі 100% від вартості Товару, вказаному в рахунку постачальника.

Позивач надав копії платіжних доручень в підтвердження повної оплати товару на суму 961620,00 грн.

Відповідно до п.п. 6.1.3 Договору № 06/08/18-1 постачальник зобов`язується вказувати в рахунках: найменування товару, кількість, ціну, суму, банківські реквізити, термін постачання, спосіб відвантаження, термін дії рахунку.

Проте, як свідчать рахунки №СФ-0000001 від 10.08.2018 (а.с. 22), №СФ-0000002 від 16.10.2018 (а.с. 23), № СФ0000001 від 14.01.2019 (а.с. 24), №СФ-0000009 від 15.04.2019 (а.с. 25) термін поставки товару в них не зазначений.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, 26.06.2020 року позивач рекомендованим листом з повідомленням направив відповідачу претензію №8 від 25.06.2020 про виконання в найкоротші терміни обов`язків на суму 342960,00 грн., а у разі неможливості поставити оплачений товар по причині його відсутності в наявності позивач вимагав повернути на його рахунок надлишок сплачених коштів у розмірі 342960,00 грн.

Оскільки договором не визначено чіткі строки виконання зобов`язань щодо поставки товару після його оплати та відсутність інших підтверджуючих такі строки документів, позивачем обґрунтовано було використано право, передбачене ст. 530 ЦК України, на пред`явлення відповідної вимоги у формі претензії з визначенням такого строку.

Згідно відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 46)., дата отримання претензії відповідачем - 30.06.2020. Враховуючи положення ч.2 ст. 530 ЦК України, наданий законом семиденний строк виконання продавцем свого обов`язку щодо передачі товару встановлений з 01.07.2020 до 07.07.2020, а з 08.07.2020 року продавець вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару є таким, що настав.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність основного боргу в сумі 342960,00 грн., строк оплати якого настав, відповідач не надав будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми та підстав її виникнення, тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом повністю.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Положення статті 231 ГК України встановлюють, крім відповідальності за грошове зобов`язання також відповідальність (штрафні санкції) за порушення негрошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій за порушення негрошового зобов`язання може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.3. Договору сторони передбачили, що за кожен день затримки поставки товару після отримання попередньої оплати постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% виходячи з вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Отже, порушення відповідачем строків поставки Товару, згідно Закону, є порушенням зобов`язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплату неустойки.

Тому позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов`язання відповідно до Договору.

Позивач просить стягнути з відповідача 41841,12 грн. пені за період з 08.07.2020 по 06.11.2020 (122 днів прострочки), які суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки період їх нарахування та розмір є обґрунтованим.

Перевірка правильності розрахунку пені здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи «Ліга. Закон ».

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог повністю, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 5772,02 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст.129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вікта Д» (вул. Івана Мазепи, 8-Б, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 41529533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім – Укртатнафта», проїзд Галузевий, 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, код ЄДРПОУ 37667056) – 342960,00 грн. основного боргу; 41841,12 грн. пені; 5772,02 грн. – витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Суддя Пушко І.І.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.