Ухвала суду № 94064612, 04.01.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

04.01.2021 справа № 914/477/20

Господарський суд Львівської області в складі колегії суддів: головуючого судді Гоменюк З.П., суддів Ділай У.І. та Крупника Р.В., при секретарі Юрків М.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння», м.Київ

до відповідача Фермерського господарства «Любомир-МГ», Львівська область, Жидачівський район, с.Новосільці

про стягнення 2777112,06 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння» до Фермерського господарства «Любомир-МГ» про стягнення 2777112,06 грн.

Ухвалою суду від 28.02.2020 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.03.2020 р.

Ухвалою суду від 30.03.2020 р. задля дотримання карантинного режиму та з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 і убезпечення населення від вказаної особливо небезпечної хвороби суд постановив відкласти підготовче засідання у справі та повідомити учасників справи про дату, час і місце розгляду справи додатково ухвалою суду.

Ухвалою суду від 16.06.2020 визначено датою підготовчого засідання у справі 06.07.2020 р.

Ухвалою суду від 06.07.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 06.07.2020 р., підготовче засідання відкладено на 06.08.2020 р.

Ухвалою суду від 06.08.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 06.08.2020 р., продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 27.08.2020 р.

Ухвалою суду від 20.08.2020 р. задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні 27.08.2020 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 27.08.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 27.08.2020 р., підготовче засідання відкладено на 07.09.2020 р., зобов`язано сторін надати бухгалтерські документи.

Ухвалою суду від 01.09.2020 р. задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні 07.09.2020 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 07.09.2020 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 08.09.2020 р., членами колегії визначено головуючого суддю Гоменюк З.П., суддів Ділай У.І. та Крупника Р.В.

Ухвалою суду від 09.09.2020 р. справу прийнято до розгляду у складі колегії суддів, підготовче засідання у справі призначено на 15.10.2020 р.

Судове засідання, призначене на 15.10.2020 р., не відбулося у зв`язку з перебуванням члена колегії суддів – судді Ділай У.І. у відпустці з 15.10.2020 р. по 16.10.2020 р. включно.

19.10.2020 р., в перший робочий день після закінчення відпустки судді Ділай У.І., суд ухвалою призначив підготовче засідання у справі на 16.11.2020р.

16.11.2020 р. судове засідання повторно не відбулося через тимчасову непрацездатність судді Ділай У.І., яка тривала з 16.11.2020 р. по 20.11.2020 р. включно.

Ухвалою суду від 23.11.2020 р. підготовче засідання призначено на 09.12.2020 р.

Судове засідання 09.12.2020 р. не відбулося через тимчасову втрату працездатності суддею Гоменюк З.П. в період з 07.12.2020 р. по 11.12.2020 р. включно.

В перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності судді Гоменюк З.П., тобто 14.12.2020 р., суд ухвалою призначив підготовче засідання у справі на 04.01.2021 р. та визнав явку представників учасників справи в судове засідання необов`язковою.

В судове засідання 04.01.2021 р. сторони явку повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відправлення на адреси сторін ухвали суду від 14.12.2020 р. підтверджується списком рекомендованих листів та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №2009 від 21.12.2020 р. (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення – 7901413639487 та 7901413639495). Як вбачається з інформації на веб-сайті АТ «Укрпошта», поштові відправлення, адресовані сторонам, були вручені 24.12.2020 р. та 29.12.2020 р. відповідно.

24.12.2020 р. позивач подав заяву, в якій просив призначити проведення підготовчого судового засідання 04.01.2021 р. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак 04.01.2021 р. до початку судового засідання надіслав заяву, в якій повідомив, що не може забезпечити явку свого представника, у зв`язку з чим просив суд приступити до розгляду справи без участі позивача, а також задоволити його заяву від 05.10.2020 р. та передати справу за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Як передбачено статтею 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Проводячи підготовче засідання у справі, суд вважає за необхідне вирішити згадану заяву позивача про передачу справи, розгляд якої не здійснювався раніше через те, що призначені після надходження заяви судові засідання фактично не відбулися з описаних судом в цій ухвалі підстав.

У своїй заяві позивач зазначив, що 10.09.2020 р. Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі №910/11384/20 про банкрутство ТзОВ «Торговий дім «Насіння», тому, відповідно до вимог статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, всі майнові спори за участю товариства підлягають вирішенню в межах справи про його банкрутство, відтак справу №914/477/20 слід передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Після ознайомлення з матеріалами справи, яке відбулось шляхом надсилання судом на електронну адресу представника відповідача сканованих копій всіх документів, відповідач не висловлював своєї позиції щодо можливості задоволення заяви позивача, зокрема не повідомляв цього у відзиві на позовну заяву, поданому після ознайомлення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В позовній заяві позивач стверджує, що між ним та відповідачем було укладено договір на поставку насіння та засобів захисту рослин в асортименті, на виконання якого позивач поставляв товар, проте відповідач в порушення умов договору оплачував його вартість невчасно та неповністю.

У зв`язку з цим, позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 2030884,51 грн основного боргу, 309227,80 грн пені, 406176,90 грн штрафу та 30822,85 грн 3 % річних, а у заяві про збільшення розміру позовних вимог – 2030884,51 грн основного боргу, 529850,66 грн пені, 406176,90 грн штрафу, 75269,26 грн 3 % річних та 36674,59 грн інфляційних втрат.

Як вбачається з долучених позивачем доказів, а також відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, на розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/11384/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нуфарм Україна» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння».

Ухвалою від 10.09.2020 р. відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння», введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено попереднє засідання суду у справі на 27.10.2020 р.

10.09.2020 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі №910/11384/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 р. у справі №910/11384/20 розгляд справи відкладено на 17.11.2020 р. Ухвалою від 17.12.2020 р. розгляд справи відкладено на 19.01.2021 р.

Згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто законодавець вказав, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ даної категорії.

Згаданий Закон втратив чинність з 21.10.2019 р., разом з тим з цієї дати набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 р. №2597-VIII.

Відповідно до ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відтак, можна зробити висновок, що згаданий Кодекс також встановлює особливості розгляду справ порівняно з ГПК України та повинен застосовуватись судами при здійсненні судочинства.

Частиною третьою статті 3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 19.12.1997 р. у справі «Brualla Gomez de La Torre v. Spain» нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються, а у рішенні від 21.10.2010 р. у справі «Дія 97 проти України» зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства.

Отже, суд вважає за необхідне вирішити питання про передачу справи, виходячи з процесуального законодавства, чинного на час розгляду справи, тобто врахувавши норми Кодексу України з процедур банкрутства.

Частина друга статті сьомої КУзПБ встановлює, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (ч.3 ст.7 Кодексу).

З моменту відкриття щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет перед іншими законодавчими актами України при розгляді справ про банкрутство.

Вказані норми Кодексу передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Таке врегулювання процедури розгляду спорів за участю боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює спори з усіма вимогами до боржника, вимогами щодо його майна, вимогами про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником, тощо.

З огляду на положення законодавства, діючого на момент розгляду справи, вирішення всіх вищезгаданих спорів повинно відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Наведена правова позиція викладена також і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 р. у справі №607/6254/15-ц та від 18.02.2020 р. у справі №918/335/17.

Варто зазначити, що введений в дію 21.10.2019 р. Кодекс України з процедур банкрутства не містить особливостей або виключень стосовно необхідності розгляду в межах справи про банкрутство спорів у справах, провадження у яких відкрито до дня введення в дію Кодексу.

Аналіз статті 7 КУзПБ дає підстави дійти висновку, що до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, відтепер віднесені не тільки спори, пов`язані із майновими вимогами, зверненими до боржника, а й загалом всі майнові спори, стороною в яких є боржник

При цьому дана норма не встановлює, що для можливості передачі і подальшого вирішення спору в межах справи про банкрутство вимоги в такому спорі обов`язково мають бути пред`явлені до боржника, тобто він має виступати відповідачем у справі позовного провадження. Натомість ця норма наводить перелік різновидів спорів, що підлягають розгляду в межах справи про банкрутство, виходячи з їх предмету і характеру, та без зазначення того, в якому процесуальному статусі боржник-«банкрут» бере в них участь.

Отже, можна вважати, що, за наявності відповідних підстав, передачі до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, підлягають справи, в яких боржник може бути як позивачем, так і відповідачем.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність розгляду в межах справи про банкрутство і спорів, в яких боржник є позивачем, а не відповідачем, зокрема в постанові від 19.03.2020 р. у справі №909/130/19 за позовом боржника про визнання права власності на земельну ділянку та постанові від 30.09.2020 р. у справі №6/88-Б-05 за позовом боржника про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про припинення права постійного користування земельною ділянкою комунальної власності та визнання таким, що втратив чинність державного акта на право постійного користування землею.

Як вже було згадано вище, частина друга статті сьомої Кодексу імперативно вказує на те, що вирішенню в межах справи про банкрутство в будь-якому випадку підлягають всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Позовними вимогами майнового характеру є вимоги про захист права або інтересу, об`єктами яких виступають блага, що підлягають вартісній, грошовій оцінці, і їхній майновий характер відображається у ціні заявленого позову, а до позовних вимог немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння» позов про стягнення ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача, що, за твердженням позивача, виникли на підставі відповідного договору, а наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення повинно стати отримання позивачем належної йому суми коштів.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння» до Фермерського господарства «Любомир-МГ» є вимогами про стягнення певної суми коштів і вони мають конкретно визначену ціну позову, що свідчить про їх майновий характер. Відповідно, спір, в якому позивачем заявлено такі вимоги майнового характеру, є майновим спором.

У зв`язку з тим, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/11384/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння», враховуючи те, що спір у даній справі №914/477/20 є майновим, а його стороною є боржник у справі про банкрутство (позивач у справі №914/477/20), даний спір в силу прямої вказівки Закону є підвідомчим господарському суду, який розглядає справу про банкрутство товариства.

З огляду на викладене, суд з метою дотримання вимог законодавства вважає за необхідне задоволити подану позивачем заяву та передати матеріали справи №914/477/20 суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння», для вирішення спору в межах справи №910/11384/20.

Керуючись ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України та ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Задоволити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння» про передачу справи.

2. Справу №914/477/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння» до Фермерського господарства «Любомир-МГ» про стягнення 2777112,06 грн передати Господарському суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/11384/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння».

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

В судовому засіданні 04.01.2021 р. підписано вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено 11.01.2021 р.

Головуючий суддя З.П. Гоменюк

Суддя У.І. Ділай

Суддя Р.В. Крупник