Ухвала суду № 94064578, 05.01.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

05.01.2021 справа № 914/427/20

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1, Львівська область, м.Львів;

до Відповідача-1: Львівської міської ради, Львівська область, м.Львів;

до Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Девелопленд Груп”, Львівська область, м.Львів;

про: визнання недійсними ухвал Львівської міської ради, договору про встановлення сервітуту та скасування державної реєстрації прав на землю.

Представники:

Прокурора: не з`явився;

Відповідача-1: не з`явився;

Відповідача-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

20.02.2020р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 від 19.02.2020р. №14.34/106-1174вих.-20 (вх. №464) за позовом до Львівської міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Девелопленд Груп” про:

- визнання недійсним п.2 ухвали Львівської міської ради від 29.06.2017р. №2221 “Про надання ТзОВ “Девелопленд Груп” дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.І.Чмоли, 1 та надання Управлінню земельних ресурсів Департаменту містобудування дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Стрийській-Луганській”;

- визнання недійсною ухвали Львівської міської ради від 15.02.2018р. №3054 “Про затвердження Управлінню земельних ресурсів Департаменту містобудування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Стрийській-Луганській”;

- визнання недійсним укладеного між Львівською міською радою та ТОВ “Девелопленд Груп” Договору від 01.03.2018р. №С-с-266 про встановлення земельного сервітуту (для реальних часток) на земельну ділянку кадастровий №4610136800:01:008:0014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1503249746101) площею 0,8683 га (у тому числі площею 0,0953 га у межах червоних ліній) без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Стрийська-вул.Луганська для облаштування благоустрою території, прилеглої до торгово-громадського центру;

- скасування державної реєстрації 05.03.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно іншого речового права - права користування (сервітут) ТОВ “Девелопленд Груп” на земельну ділянку кадастровий №4610136800:01:008:0014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1503249746101) площею 0,8683 га на вул.Стрийській-вул.Луганській у м.Львові (запис про інше речове право 25179213 за рішенням індексний №40046146 від 07.03.2018 про державну реєстрацію (з відкриттям розділу) іншого речового права).

Підставами позовних вимог Прокурор зазначає намір Відповідача-1 та Відповідача-2 шляхом укладення Договору від 01.03.2018р. №С-с-266 про встановлення земельного сервітуту (для реальних часток) уникнути виконання вимог Земельного кодексу України щодо продажу права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах (земельних торгах).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.02.2020р. у даній справі судом постановлено позовну заяву Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 від 19.02.2020р. №14.34/106-1174вих.-20 (вх. №464 від 20.02.2020р.) залишити без руху; надати Заступнику керівника Львівської місцевої прокуратури №1 десятиденний строк з моменту вручення ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме: надати суду письмове пояснення, у якому визначити зміст позовних вимог до кожного з Відповідачів; надати суду письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.12.2020р. у даній справі суд ухвалив в позові відмовити повністю; призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених Відповідачем-2 судових витрат у справі на 05.01.2021р. о 09:10год.; встановити Товариству з обмеженою відповідальністю “Девелопленд Груп” п`ятиденний строк на подання суду та іншим Учасникам справи доказів понесених судових витрат.

Представники Учасників справи повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви Відповідача-2 про розподіл судових витрат в судовому засіданні 22.12.2020р. під розписку.

Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

В порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Прокурор в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила.

Представник Відповідача-1 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила.

Представник Відповідача-2 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.02.2020р. у даній справі судом встановлено, що в судовому засіданні 22.12.2020р. представник Відповідача-2 зазначила про те, що докази в підтвердження остаточного розміру понесених Відповідачем-2 судових витрат у справі будуть подані в порядку, визначеному ч.8 ст.129 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами ч.1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною третьою вказаної статті встановлено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16, що на підтвердження факту понесення судових витрат та їх розміру суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Також судом враховано позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2020р. у справі №908/2614/19, відповідно до якої, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Приписами п.2 ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.07.2020р. у справі №920/1018/19 та ухвалах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 29.10.2020р. у справі №915/1734/18, від 22.10.2020р. у справі №916/728/16.

Як вбачається із матеріалів справи, протягом п`яти днів, після ухвалення рішення судом (з урахуванням приписів ч.5 ст.254 ЦК України – по 28.12.2020р. включно) Товариство з обмеженою відповідальністю “Девелопленд Груп” не надало до суду доказів (договорів, рахунків тощо) в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд звертає увагу і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2020р. у справі №908/2614/19, що подання Відповідачем-2 в судовому засіданні 22.12.2020р. у даній справі заяви про намір подати докази в обґрунтування розміру понесених судових витрат в порядку, передбаченому ч.8 ст.129 ГПК України в усній формі не суперечить чинному законодавству.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Девелопленд Груп” про стягнення судових витрат на правничу допомогу, оскільки заявником не подано протягом встановленого законом процесуального строку доказів здійснення ним таких витрат. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.07.2020р. у справі №920/1018/19 та ухвалах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 29.10.2020р. у справі №915/1734/18, від 09.07.2019р. у справі №927/320/18, від 22.10.2020р. у справі №916/728/16. Вказаної правової позиції дотримується також Господарський суд Одеської області в ухвалі від 29.12.2020р. у справі №916/2542/20 та Господарський суд Херсонської області в ухвалі від 21.12.2020р. у справі №923/946/20.

Враховуючи, керуючись ст.ст. 13, 14, 15, 16, 42, 46, 120, 121, 123, 124, 126, 129, 234, 235 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Девелопленд Груп” про розподіл судових витрат залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, визначені ст.235 ГПК України.

3. Строк та порядок оскарження ухвал визначено главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Повний текст ухвали складено 06.01.2021р.

Головуючий суддя Т.Б. Фартушок