Рішення № 94064482, 11.01.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3175/20

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквирський комбінат хлібопродуктів», м. Сквира

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріус Гофропак»,

м. Вишневе

про стягнення 9 912,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сквирський комбінат хлібопродуктів» (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріус Гофропак» (надалі-відповідач) про стягнення 9 912,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що останнім в рахунок попередньої оплати за товар перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 21 240,00 грн., проте, у зв`язку із поставкою товару неналежної якості, позивачем здійснено повернення товару на суму 20 248,80 грн. Надалі, відповідачем було поставлено товар на суму 10 336,80 грн., проте як залишок попередньої оплати в сумі 9 912,00 грн., на вимогу позивача, відповідачем повернуто не було.

Звертаючись із позовною заявою до господарського суду, ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» просило суд здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2020 відкрито провадження у справі № 911/3175/20, задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи № 911/3175/20 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено відповідачу строк для подання заяв із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи судом. При цьому, суд відзначає, що ухвала суду від 09.11.2020 була направлена відповідачу на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Оскільки судом було надіслано ухвалу суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інша адреса суду повідомлена не була, останній вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для ухвалення рішення.

Частиною 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000559 від 07.11.2017, в рахунок попередньої оплати за товар (гофроящик), перераховано відповідачу 21 240,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 6880 від 09.11.2017.

Відповідачем, на підставі видаткової накладної № РН-0000580 від 23.11.2017 було поставлено, а відповідачем прийнято товар, зокрема, гофроящик 405х265х225, на загальну суму 21 240,00 грн.

Проте, під час вхідного контролю були виявлені невідповідності товару згідно з вимогами ГОСТ 9142-90 «Ящики из гофрированого картона. Общие технические условия», про що 24.11.2017 комісією позивача, у складі 3 осіб, складений акт № 1 про невідповідність. Висновком акту № 1 від 24.11.2017 встановлено, що гофроящик 405х265х225 від виробника ТОВ «Аграріус Гофропак» не відповідає вимогам нормативної документації та не підлягає використанню на виробництві.

Позивачем, на підставі повернень постачальнику № 15 від 29.11.2017 на суму 16 992,00 грн. та № 16 від 15.12.2017 на суму 3 256,80 грн., було здійснено повернення товару - гофроящик 405х265х225, на загальну суму 20 248,80 грн.

Надалі, відповідачем на підставі видаткових накладних № РН-0000164 від 19.03.2018 на суму 6 372,00 грн. та № РН-0000230 від 17.04.2018 на суму 3 964,80 грн. здійснено поставку позивачу товару - гофроящик 405х265х225, всього на загальну суму 10 336,80 грн.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого позивачем товару на суму 10 336,80 грн. матеріали справи не містять, а отже товар прийнятий позивачем без зауважень.

У зв`язку із залишком перерахованих позивачем на рахунок відповідача коштів, позивач звернувся до відповідача із листом від 16.12.2019, в якому просив відповідача повернути кошти в сумі 9 912,00 грн., які були перераховані в рахунок попередньої оплати.

Однак, лист позивача залишений відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для зверненням позивача до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з статтею 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За приписом ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач відзив на позов, доказів повернення попередньої оплати або контррозрахунку заборгованості не надав. Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань судом встановлений та не спростований відповідачем.

З урахуванням викладеного, позивачем доведено перерахування попередньої оплати, в той час, як відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов`язань щодо передання оплаченого позивачем товару або повернення частини попередньої оплати, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 9 912,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріус Гофропак» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 4, код ЄДРПОУ 38851350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквирський комбінат хлібопродуктів» (09001, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Київська, 25, код ЄДРПОУ 00954544) 9 912 (дев`ять тисяч дев`ятсот дванадцять тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 11.01.2021.

Суддя О.О. Христенко