Ухвала суду № 94064256, 06.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.01.2021Справа № 910/11102/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши

позовну заяву третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору Громадської організації «Кияни об`єднуємось» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та дозволу на виконання будівельних робіт.

у справі 910/11102/20

за позовом Громадської організації "Захист культурної спадщини Києва"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-НЕРУХОМІСТЬ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІЖ-ІНВЕСТ"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна ліга

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

1)Товариство з обмеженою відповідальністю "Блустоун"

2)Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

3) Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації

про визнання незаконним будівництва

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Захист культурної спадщини Києва" звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-НЕРУХОМІСТЬ"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІЖ-ІНВЕСТ"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна ліга" про визнання незаконним будівництва на земельних ділянках із кадастровими номерами: 8000000000:72:081:0032 та 8000000000:72:081:0035.

Позовні вимоги мотивовані тим що, позивач стверджує, що ТОВ "РЕНЕСАНС-НЕРУХОМІСТЬ"; ТОВ "СТРІЖ-ІНВЕСТ"; ТОВ "Будівельна ліга" незаконно та з порушенням норм чинного законодавства здійснюють зведення багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом на земельних ділянках із кадастровими номерами: 8000000000:72:081:0032 та 8000000000:72:081:0035.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 залучено 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Блустоун"; 2) Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 3) Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

24.12.2020 до відділу діловодства суду Громадською організацією «Кияни об`єднуємось» подано позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору про визнання протиправними та скасування містобудівних умов, обмежень для проектування об`єкта будівництва та дозволу на виконання будівельних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані отриманням ТОВ "РЕНЕСАНС-НЕРУХОМІСТЬ" та ТОВ "СТРІЖ-ІНВЕСТ" містобудівних умов та обмежень №356 для проектування об`єкта будівництва та отриманням вказаними особами і ТОВ "Будівельна ліга" дозволу на виконання будівельних робіт №КВ 112201541052 для будівництва багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом, які є незаконними та виданими із порушенням законодавства України.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд встановив, що подана позовна заява не відповідає вимогам статтей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Так, пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

У даній позовній заяві вказаний ідентифікаційний код третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору 36519496.

Однак при перевірці вказаних відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за вказаним ідентифікаційним кодом не знайдено жодних відомостей про юридичну особу.

Також, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України "Про судовий збір".

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв (відповідно до частини першої статті 6 Закону "Про судовий збір").

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Зазначений правовий висновок викладений в ухвалі ВС №915/945/19 від 05.12.2019.

На підтвердження сплати судового збору Громадська організація «Кияни об`єднуємось» зазначає у додатках до позовної зави "докази сплати судового збору", однак фактично даті докази не подає, про що відділом діловодства суду складено акт про відсутність вкладень.

При цьому, суд враховує, що у Листі Державної судової адміністрації №11-135/20 від 02.01.2020 зазначено, що при отриманні від платників документів, які підтверджують сплату судового збору за подання заяв, скарг до суду, суди мають перевіряти зазначені в них реквізити рахунків задля уникнення втрат бюджету.

В свою чергу, з метою забезпечення виконання вимог цього Закону між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України (далі - ДКСУ) укладено угоду від 26 серпня 2015 року про інформаційне співробітництво. Відповідно до цієї угоди Державним підприємством "Інформаційні судові системи" оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та КП «ДСС» (далі - АСДС), яке здійснює: 1) централізоване отримання виписок з ДКСУ в електронному вигляді; 2) їх розподіл по судах; 3) автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ; 4) автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.

Однак, з автоматизованої системи документообігу суду відсутні відомості від ДКСУ про зарахування судового збору, сплаченого за подання позовної заяви Громадської організації «Кияни об`єднуємось» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та дозволу на виконання будівельних робіт.

Отже, заявником не виконано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не надано доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В даній позовній заяві містяться дві вимоги немайнового характеру: 1) про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва 2) про визнання протиправними та скасування дозволу на виконання будівельних робіт, таким чином судовий збір за подання позову має становити 4204, 00 грн.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтґми 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити

позовну заяву третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору Громадської організації «Кияни об`єднуємось» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та дозволу на виконання будівельних робіт без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Громадської організації «Кияни об`єднуємось» без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

3. Встановити Громадській організації «Кияни об`єднуємось» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання:

- заяви із зазначенням ідентифікаційного коду Громадської організації «Кияни об`єднуємось»;

- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

5. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.І. Ягічева