Рішення № 94064075, 11.01.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/154/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2021 справа № 910/15309/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 910/15309/20

за позовом товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Альфа-Гарант” (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26)

до відповідача товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (69068, м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 34)

про стягнення 11720,70 грн.

Без виклику учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” 11720,70 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Підставою для звернення з позовом до суду є несплата відповідачем шкоди, завданої особою, винною у ДТП, відповідальність якої застраховано відповідачем. Спричинення шкоди сталося внаслідок скоєння 29.01.2020 дорожньо-транспортної пригоди в місті Києві на перехресті вул. Шептицького та вул. Микільсько-Слобідська, за участю автомобіля “Mitsubishi Lancer” державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля “Mercedes-Benz E 200” державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля “Renault Clio” державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 . Відповідно до постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 25.02.2020 у справі № 755/2133/20 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу “Renault Clio” державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 . Позивачем, на підставі страхового акту здійснено страхову виплату в розмірі 38225,00 грн. за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу за договором добровільного страхування наземного транспорту “Пряме врегулювання до автоцивілки” № 06-TR/ОА-5891380 від 18.10.2019. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , як водія транспортного засобу “ засобу “Renault Clio” державний номер НОМЕР_3 , застрахована в ТДВ “Страхова компанія “Кредо”, що підтверджується полісом обов`язкового страхування № ЕР/109543492, який є дійючим станом на 29.01.2020. Позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 6082 від 02.06.2020, проте страхове відшкодування відповідач сплати лише частково на суму 24004,30 грн. Посилаючись на приписи статей 1166, 1187, 1192 Цивільного кодексу України та Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, позивач просив позов задовольнити.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2020 справу № 910/15309/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 10.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 910/15309/20, присвоєно справі номер провадження 18/154/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання; встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 04.12.2020. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов, але не пізніше 10.12.2020.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції повноважному представнику позивача 14.11.2020 та повноважному представнику відповідача 13.11.2020.

Від відповідача 07.12.2020 надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив наступне. Заява позивача на виплату страхового відшкодування в порядку регресу отримано відповідачем 10.06.2020, проте до заяви не було надано документів, необхідних для прийняття рішення, копію висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 07.09.2020 отримано разом із позовною заявою. За доводами відповідача, відповідно до розрахунку страхового відшкодування, наданого разом із заявою на виплату страхового відшкодування, коефіцієнт фізичного зносу автомобіля “Mitsubishi Lancer” державний номер НОМЕР_1 дорівнює 0,0%. Проте позивачем не враховано, що згідно свідоцтва про реєстраціє зазначений автомобіль 2011 року випуску і строк його експлуатації перевищує 7 років, тому коефіцієнт фізичного зносу не може дорівнювати 0,0%. Крім того, вплата страхового відшкодування здійснена на реквізити ФОП Чупринова М.Л., який не зареєстрований як платник податку на додану вартість, тож у позивача не має підстав на отримання відшкодування розміру податку на додану вартість. ТДВ СК “Кредо” замовлено проведення оцінки вартості збитків, завданих власнику пошкодженого автомобіля “Mitsubishi Lancer” державний номер НОМЕР_1 за наслідками ДТП. Відповідно до звіту № 18786 від 07.09.2020 про проведення незалежної оцінки вартості збитків, завданих власнику пошкодженого автомобіля “Mitsubishi Lancer” державний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,54, без урахування втрати товарної вартості та без урахування ПДВ на запасні частини та матеріали склала 26504,30 грн. Страхове відшкодування, за вирахуванням 2500,00 грн. франшизи, перераховане позивачу згідно платіжного доручення № 1767 від 10.09.2020 на суму 24004,30 грн. Просив в позові відмовити.

Позивач у відповіді на відзив доводи відповідача заперечив та зазначив, що при визначенні вартості матеріального збитку згідно Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 19-D/75/4 від 07.09.2020 враховано показник зносу 49,8%. Крім того вказав на те, що згідно рахунку-фактури № 00114 від 20.02.2020 вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ визначено з використанням запасник частин, які попередньо були у використанні (б/у), до яких коефіцієнт фізичного зносу не застосовується. Щодо ПДВ позивач вказав, що вартість матеріального збитку визначена без урахуванням ПДВ, а аргументи і докази відповідача є перекручуванням дійсних фактів.

Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Ухвалено розпочати розгляд справи по суті через 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася та наразі не припинена.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

За період дії карантину звернень учасників справи щодо необхідності реалізації своїх процесуальних прав у більш тривалий строк не надходило.

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті та прийняти рішення у справі 11.01.2021 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, без виклику у судове засідання представників позивача та відповідача.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

З довідки НПУ про ДТП та постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 25.02.2020 у справі № 755/2133/20 вбачається, що в місті Києві на перехресті вул. Шептицького та вул. Микільсько-Слобідська, 29.01.2020 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Mitsubishi Lancer” державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля “Mercedes-Benz E 200” державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля “Renault Clio” державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 .

Відповідно до зазначеної постанови Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/2133/20 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу “Renault Clio” державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 .

З постанови слідує, що ОСОБА_3 29.01.2020 о 17 год. 35 хв. в м. Києві на перехресті вул. Шептицького та вул. Микільсько-Слобідська, керуючи автомобілем “Renault Clio” державний номер НОМЕР_3 , повертаючи ліворуч на зелений сигнал світлофора, не надала перевагу транспортним засобам “Mitsubishi Lancer” державний номер НОМЕР_1 та “Mercedes-Benz E 200” державний номер НОМЕР_2 , що рухалися у зустрічному напрямку, внаслідок чого сталося зіткнення з цими транспортними засобами. ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді 340,00 грн. штрафу.

Згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту “Пряме врегулювання до автоцивілки” № 06-TR/ОА-5891380 від 18.10.2019 та полісом №ОА/5891380 на момент ДТП автомобіль “Mitsubishi Lancer” державний номер НОМЕР_1 застрахований ТДД Страхова компанія “Альфа-Гарант” (позивачем).

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Страхувальник 31.01.2020 звернувся до страховика з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування.

В матеріалах справи міститься копія протоколу огляду транспортного засобу від 04.02.2020, в якому зазначено опис пошкоджень, які зазнав автомобіль “Mitsubishi Lancer” державний номер НОМЕР_1 в результаті вказаної ДТП.

Позивачем на підставі страхового акту № СТ/20/0028 від 04.03.2020, розрахунку страхового відшкодування, рахунку-фактури № 00114 від 20.02.2020 СТО ФОП Чупринов Максим Леонідович, якими визначено розмір страхового відшкодування, виплачено 38225,00 грн. за договором № 06-ТR/АО-0005891380 від 18.10.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 7005 від 04.03.2020.

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 19-D/75/4 від 07.09.2020, замовленого позивачем, вартість матеріального збитку пошкодженого ТЗ “Mitsubishi Lancer” державний номер НОМЕР_1 становить 48202,58 грн.

Відповідно до ст.ст. 8, 9 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно договору страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст. 25 Закону України «Про страхування»).

За замістом ст.ст. 9, 22, 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.

У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Так, статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Вказана стаття, яка дублює положення ст. 27 Закону “Про страхування”, надає страховикові право звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки. Такий перехід права вимоги до страховика в науці та практиці цивільного права отримав назву суброгація.

Суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування. Якщо страхові виплати спрямовані на покриття збитків, що виникли у зв`язку із завданням шкоди здоров`ю страхувальника, право вимоги до винної особи до страховика не переходить.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі наведених норм цивільного законодавства та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати суму страхового відшкодування в особи, винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди.

Вина водія автомобіля “Renault Clio” державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 у скоєнні ДТП встановлена постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 25.02.2020 у справі № 755/2133/20.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля “Renault Clio” державний номер НОМЕР_3 , на момент скоєння ДТП застрахована ТДВ “Страхова компанія “Кредо” за полісом № ЕР/109543492, що підтверджується копією витягу з полісу, доданою до матеріалів справи.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Регресна вимога про виплату страхового відшкодування в розмірі 38225,00 грн. направлена відповідачу 02.06.2020.

ТДВ СК “Кредо” регресну вимогу позивача задоволено частково та сплачено на рахунок позивача 24004,30 грн. згідно платіжного доручення № 1767 від 10.09.2020.

Виплату відповідачем здійснено на підставі замовленого ним звіту №18786 від 07.09.2020 про проведення незалежної оцінки вартості збитків, завданих власнику пошкодженого автомобіля “Mitsubishi Lancer” державний номер НОМЕР_1 , згідно з яким, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,54, без урахування втрати товарної вартості та без урахування ПДВ на запасні частини та матеріали, вартість збитків становить 26504,30 грн.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним законом та регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Пунктом 22.1 ст. 22 зазначеного Закону визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 вказаного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Позивачем сплачене страхове відшкодування в сумі 38225,00 грн. Франшиза, встановлена полісом № ЕР/109543492, дорівнює 2500,00 грн., ліміт за шкоду майну - 130000,00 грн.

До стягнення з відповідача позивачем заявлена сума страхового відшкодування в розмірі 11720,70 грн., що є різницею між виплаченим позивачем страховим відшкодуванням та здійсненою відповідачем частковою оплатою відшкодування в розмірі 24004,30 грн.

Таким чином, відповідач, як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі спеціальної норми - здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахування зносу на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов`язковим.

Пунктами 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів встановлено, що значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для фототехніки.

Винятком, стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля “Mitsubishi Lancer” державний номер НОМЕР_1 вбачається, що рік випуску автомобіля - 2011, а отже на момент ДТП строк його експлуатації перевищував строк, встановлений пунктом 7.38 Методики, згідно з яким значення коефіцієнту фізичного зносу дорівнює нулю.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

В свою чергу, за приписами статті 29 Закону №1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до листа Верховного суду України "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля".

Тобто, Верховним судом України запропоновано альтернативні варіанти визначення розміру шкоди, а саме, або висновком судової автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

У даному випадку призначення судової автотоварознавчої експертизи судом визнано недоцільним, враховуючи значний проміжок часу, який сплив від моменту проведення відновлювального ремонту та враховуючи відсутність відповідного клопотання з боку сторін, а тому, вирішуючи спір, щодо визначення розміру шкоди, обов`язок відшкодувати яку в розмірах ліміту відповідальності страховика, виник у відповідача, як страховика, яким застраховано відповідальність винної у ДТП особи, суд вважає за необхідне при визначенні розміру витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фактичного зносу, врахувати відповідні документи станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля та якою для проведення відновлюваного ремонту були використані деталі та комплектуючі, які мають певну зношеність (були у використанні).

Судом досліджено, що положеннями Методики не передбачено застосування коефіцієнту фізичного зносу до деталей, які були використані для ремонту автомобіля, які вже були у користуванні та ремонті, а лише надано вказівки, як оцінювати транспортний засіб та його складники, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, зі спливом часу, оскільки Методика лише встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Крім того щодо застосування Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів ремонтною організацією при здійсненні ремонтних робіт та складанні документації прямої вказівки на це закон не містить. Методика застосовується під час складання експертного звіту про оцінку транспортного засобу, що є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Натомість, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, повинні виходити із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (лист Верховного суду України "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року).

З рахунку-фактури № 00114 від 20.02.2020 СТО ФОП Чупринов Максим Леонідович вбачається, що деталі, які використовувались для ремонту автомобіля марки “Mitsubishi Lancer” державний номер НОМЕР_1 вже були у користуванні (б/у) та ремонті.

Відтак, суд, дійшов висновку щодо незастосування до ремонтних деталей коефіцієнту фізичного зносу, оскільки нормами чинного законодавства та положеннями Методики не передбачено застосування коефіцієнту фізичного зносу до деталей, які вже були у користуванні (б/у) та ремонті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2017 року у справі № 922/2773/15.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що до позивача, який сплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, перейшло право вимоги, в порядку суброгації, з відповідача сплаченого страхового відшкодування, у межах фактичних витрат, оскільки відповідальність власника транспортного засобу “Renault Clio” державний номер НОМЕР_3 застрахована ТДД “Страхова компанія “Кредо” " (відповідач).

Тобто, позивач отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування.

Заперечення відповідача відносно незастосування позивачем при визначенні вартості відновлювального ремонту коефіцієнту фізичного зносу суд відхиляє в силу вищенаведених обставин щодо використання при відновлювальному ремонті пошкодженого автомобіля деталей б/у, що виключає застосування коефіцієнту фізичного зносу.

Суд приймає до уваги, що згідно наданого позивачем до матеріалів справи висновку експертного автотоварознавчого дослідження (судовий експерт С.В. Урусов) № 19-D/75/4 від 07.09.2020, замовленого позивачем, вартість матеріального збитку пошкодженого ТЗ “Mitsubishi Lancer” державний номер НОМЕР_1 становить 48202,58 грн. з ПДВ. При визначенні вартості матеріального збитку експертом враховувалось значення коефіцієнту фізичного зносу – 0,498.

Доводи відповідача, що виплата страхового відшкодування здійснена на реквізити СТО ФОП Чупринов М.Л., який не зареєстрований як платник податку на додану вартість, тому у позивача не має підстав на отримання відшкодування розміру податку на додану вартість суд також визнав безпідставними. Матеріалам справи підтверджується, що визначення розміру страхового відшкодування та виплата вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля здійснені саме без врахування ПДВ.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем доведений факт заподіяння шкоди, в розумінні вимог статті 1166 ЦК України, і її розмір, та право регресного відшкодування виплаченої ним суми в розмірі 38225,00 грн., з яких невідшкодованою залишилась сума 11720,70 грн., на підставі статті 27 Закону України “Про страхування”, статті 993 ЦК України.

Відповідач докази сплати страхового відшкодування в повному обсязі на користь позивача суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (69068, м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 34; ідентифікаційний код 13622789) на користь товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Альфа-Гарант” (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 32382598) 11720,70 грн. (одинадцять тисяч сімсот двадцять грн. 70 коп.) страхового відшкодування та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 12.01.2021.

Суддя В.В. Левкут