Рішення № 94061946, 17.12.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3522/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Мисько Х.М.,

за участю секретаря Волошин Ю.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 (адреса для кореспонденції: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 ) до Львівської міської ради (адреса: 79008, м.Львів, пл.Ринок, 1; код ЄДРПОУ: 04055896), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Костишин Богдана Тарасівна (79005, м.Львів, вул.Шота Руставелі, 44/2) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах ОСОБА_3 з позовом, в якому просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька позивача - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 - батько позивача ОСОБА_3 . Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_4 не залишив. Після смерті позивача відкрилася спадщина, до складу якої входять грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ПАТ «Державний ощадний банк України». Позивач впродовж тривалого часу проживає та навчається за межами України - у Сполученому Королівстві Велика Британія та про смерть батька дізналась лише у 2018 році, коли приїхала в Україну. Маючи намір прийняти спадщину, ОСОБА_3 , яка є єдиною донькою та єдиною спадкоємицею за законом, звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно. Разом з тим, оформити свідоцтво про право на спадщину за законом, позивач не змогла з підстав пропуску терміну для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін, як було роз`яснено нотаріусом, можливо продовжити лише в судовому порядку. Відтак, просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у таких, просила позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечила.

Третя особа - Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу - Костишин Б.Т. скерувала на адресу суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 , у віці 48 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Факт родинних відносин та того, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис №4098 (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно - грошові вклади з відповідними відсотками та усіма компенсаційними нарахуваннями.

Постановою приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Костишин Б.Т. №137/02-31 від 22.11.2018 року відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на рухоме майно.

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини 16.10.2018 року.

Як вбачається із Постанови приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Костишин Б.Т. за №137/02-31 від 22.12.2018 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом по спадковій справі №13/2018, заведеній після смерті її батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, строк для прийняття спадщини ОСОБА_3 пропущено.

Згідно п.24 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду України 26.09.2012 року по справі №6-85цс-12 зазначається, що правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду України від 6 лютого 2013 року у справі 6-167цс12, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежало виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийнята спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Той факт, що ОСОБА_5 на час смерті батька та тривалий час після його смерті знаходилася за кордоном, що підтверджується копією закордонного паспорта позивача, свідчить про об`єктивні, непереборні, істотні труднощі у позивача для вчинення нею дій для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька. Відтак, причини пропуску строку на прийняття спадщини наведені позивачем є поважними.

Оскільки спадщина за померлим батьком позивача ніким не прийнята, заяв про відмову від спадщини позивач не подавала, спадщина не визнана судом відумерлою, позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, суд вважає за можливе визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог, а відтак про можливість задоволення позову.

При цьому, суд вважає, що три місяці буде достатньо для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задоволити.

Визначити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 3 (три) місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Х.М. Мисько