Ухвала суду № 9406112, 11.05.2010, Апеляційний суд Волинської області

Справа №11-124/10 Головуючий у І інстанції Клок О.М.

ч. 2 ст. 15, ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 224, Доповідач Матат О.В.

ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366,

ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 212 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 11 травня 2010 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Матата О.В.,

суддів Бешти Г.Б., Лозовського А.О.,

з участю секретаря Лінік Т.В.,

прокурора Скучинського Є.М.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

виправданого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку апеляцію прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах прокуратури Волинської області, який брав участь у кримінальній справі в суді першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду від 17 листопада 2008 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, який працює підприємцем, раніше не судимий,

- засуджений за ч. 1 ст. 201 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією предмета контрабанди.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобовязано: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

За ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 202; ч. 1 ст. 209; ч. 1 ст. 32, ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 366 КК України ОСОБА_2 виправдано, за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель АДРЕСА_2, громадянин України, з вищою освітою, який працює головним тренером ФК «Волинь», раніше не судимий,

- виправданий за відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.5 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 32, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 224, ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній підписку про невиїзд.

Цивільні позови Центральної енергетичної митниці до ОСОБА_3 та Ковельської обєднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_2. постановлено залишити без розгляду.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 постановлено скасувати.

ОСОБА_2 засуджений за те, що протягом липня 2002 року, перебуваючи на посаді директора дочірнього підприємства „Катерина” спільного українсько-польського підприємства “АБ Імекс” Лтд., ввіз на митну територію України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу підроблених документів контракту на поставку цукру № 04/Б від 03.06.20002р., укладеного з компанією «Bernostina Propeties S.A.», 496, 44 т. цукру на загальну суму 852 тис. 608 грн. У вказаному контракті містилися неправдиві відомості щодо режиму товару, який зазначався як “давальницька сировина” та фактичного його призначення на території України для виготовлення цукерок „Мятна”.

Даний цукор ОСОБА_2 протягом липня 2002 року реалізував на території України.

Таким чином, ОСОБА_2 було переміщено через митний кордон України товару (цукор) на загальну суму 852 тис. 608 грн., що більше ніж у тисячу разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто вчинено контрабанду у великих розмірах.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_4, просить вирок Луцького міськрайонного суду від 17 листопада 2008 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Апеляцію обгрунтовує тим, що вирок суду є незаконним та необгрунтованим, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, досудове та судове слідство у справі проведено неповно, з порушенням норм кримінального закону, а призначене ОСОБА_2 покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

Вважає, що ОСОБА_3 суд безпідставно виправдав в інкримінованих йому злочинах, а ОСОБА_2 по епізодах замаху на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем; замаху на здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню; легалізації грошових коштів; ухилення від сплати податків; зловживання службовим становищем; службового підроблення.

Крім того, вважає, що докази винуватості засуджених, зібрані на досудовому слідстві, у вироку суду не спростовані, а докази, які підтверджують вину ОСОБА_3 та ОСОБА_2 покладені в основу їх виправдування. Деякі докази судом взагалі проігноровано і у вироку не наведено мотивів, чому вони не взяті до уваги.

Вислухавши доповідача, який виклав суть вироку і основні доводи апеляції, прокурора Скучинського Є.М., який підтримав апеляцію і просив скасувати вирок суду першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд, засудженого ОСОБА_2, виправданого ОСОБА_3 та їхнього захисника-адвоката ОСОБА_1, частково дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляції без задоволення і вироку суду першої інстанції без зміни.

У поданій на вирок суду апеляції фактично повторена фабула пред'явленого ОСОБА_6 і ОСОБА_7 обвинувачення. Це обвинувачення містить багаторазові посилання на назви, номери і дати одних й тих самих документів, які містяться у справі. Проте, що саме вони підтверджують чи спростовують, із змісту апеляції не убачається.

Аналіз таких доказів в апеляції практично відсутній. Сама апеляція /за її змістом/ спрямована на скасування судового рішення суду першої інстанції з будь-якими наслідками такого скасування.

У ній висловлюється прохання повернути кримінальну справу на новий судовий розгляд та, одночасно зазначається, що суд несправедливо м'яко засудив ОСОБА_2 і судове та досудове слідство у справі проведено неповно, оскільки досудовим слідством не виконана вимога суду щодо проведення певних процесуальних дій.

Об'єм апеляції створює видимість необхідності постановлення нового вироку із відповідями не на спірні питання, порушені апелянтом, а для нової оцінки всіх доказів у справі, які лише перелічені апелянтом без відповідного їх аналізу.

Апелянт обгрунтовує свої вимоги, переписавши фабулу обвинувачення, запропонованого досудовим слідством.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачувались у наступному:

ОСОБА_2, обіймаючи згідно наказу № 06/р-05 від 26.05.2000 року посаду директора ДП „Катерина'" СУПП „АБ Імекс" Лтд.. а ОСОБА_3, обіймаючи, згідно протоколу зборів учасників ТОВ "СК "ФК Волинь" № 2 від 17.06.2002 року, посаду генерального директора та головного тренера ТОВ "СК "ФК Волинь"' та будучи згідно: ст. 8 п. З Закону України №996-ХІУ від 16 липня 1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями) зобов'язаним правильно організувати бухгалтерський облік та забезпечити фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій упервинних документах, забезпечити збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років; ст. 9 Закону України № 77/97-ВР від 18.02.97 року "Про систему оподаткування" (зі змінами та доповненнями) - зобов'язаним подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, .бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; ст. 20 п. 20.1. п. 20.7 Закону України від22.05.1997 року "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) -особою, яка несе відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства; ст.7 п. 7.7.2. ст. 10 п. 10.1 Закону України від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) - особою, яка несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України

Тобто, виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки по здійсненню функцій керівництва підприємством ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., достовірно знаючи порядок формування податкового кредиту підприємства та положення п.п. 7.7.3, 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого у разі коли за результатами звітного періоду сума, що підлягає відшкодуванню з бюджету. має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації, при цьому підставою для отримання такого відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період, умисно, з корисливих спонукань, маючи на меті незаконно сформувати податковий кредит ТОВ "СК "ФК Волинь", шляхом документального оформлення неіснуючих фінансово-господарських операцій та у подальшому незаконно отримати його з державного бюджету шляхом заявлення права на відшкодування суми коштів такого незаконно сформованого податкового кредиту, знаходячись в м. Луцьку, в червні 2002 року, зловживаючи своїм службовим становищем, ОСОБА_2 за попередньою змовою з генеральним директором ТОВ „СК „ФК Волинь" ОСОБА_3 та невстановленою слідством особою для досягнення вищевказаної спільної злочинної мети, розподілили між собою злочинні ролі співвиконавців та виконали наступні злочинні дії:

ОСОБА_3 в силу покладених на нього обов'язків головного тренера СК "Волинь-1" та ФК "Волинь" був обізнаний про склад вказаних футбольних команд, з метою створення видимості предмету неіснуючої угоди №18-07 від 18.06.2002 між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. про купівлю продаж трансферних прав на гравців та права на використання "Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК "Волинь", протягом червня - липня 2002 року, в м. Луцьку надав анкетні дані гравців футбольних клубів "Ковель-Волинь-2", СК "Волинь-1", ДЮФК "Феміда - Інтер" ОСОБА_2 таневстановленій слідством особі.

ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа протягом червня - липня 2002 року внесли до договору № 18-07 від 18.06.2002 року завідомо неправдиву інформацію щодо предмету договору, зокрема про те, що ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. реалізує, а ТОВ "СК "ФК Волинь" придбаває трансферні права на гравців футбольної команди СК "Волинь-1" та право на використання "Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК "Волинь" загальною вартістю 3,5 млрд. грн.

Крім того, отримані від ОСОБА_3 анкетні дані гравців ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа внесли до ніби - то укладеного додатку без номера та дати до договору № 18-07 від 18.06.2002 року прізвища футболістів ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10,

ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_17,, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_9, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_60, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, як гравців футбольної команди СК „Волинь-1" та трансферними правами на яких нібито володіє ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд.

При цьому, більша частина зазначених у вищевказаному додатку до договору № 18-07 громадяни, як гравців СК „Волинь-1", станом на 27.06.2002 року (дата складення акту прийому передачі трансферних прав) не мала ніякого відношення до вказаної футбольної команди, зокрема:

- ОСОБА_20, ОСОБА_11 були гравцями футбольного клубу "Ковель-Волинь-2";

- ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_9. ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_37, ОСОБА_60, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 в 2002 році стали першими випускниками ДЮФК "Феміда - Інтер" та відповідно до угоди без номера від 01.06.2002 року між ДЮФК "Феміда - Інтер" та ФК "Ковель-Волинь-2" були безоплатно передані останньому;

- ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_35, ОСОБА_36 в 2003 році стали випускниками ДЮФК "Волинь" (правонаступник ДЮФК "Феміда - Інтер") та відповідно до угоди без номера від 01.06.2002 року між ДЮФК "Феміда - Інтер" та ФК "Ковель-Волинь-2" були безоплатно передані останньому.

- ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_41 та ОСОБА_22 також грали за інші футбольні клуби.

У подальшому, з метою надання видимості реальності вказаної угоди купівлі продажу трансферних прав ОСОБА_2, будучи директором ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., та невстановлена слідством особа внесли завідомо неправдиві відомості до акту прийому-передачі від 27.06.2002 року, зокрема про те, що ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. передало, а Т0В "СК "ФК Волинь" прийняло трансферні права на гравців згідно з додатком без дати та без номера до договору № 18-07 від 18.06.2002 року та права на використання "Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК "Волинь", яка відповідно до висновку експертизи № 376 від 30.03.2004 року є плагіатом.

ОСОБА_15 складання завідомо неправдивих документів - договору купівлі-продажу № 18-07 від 18.06.2002 року, додатку без номера та без дати до договору № 18-07, акту прийому-передачі від 27.06.2002 року, ОСОБА_2 поставив свій підпис, як директор ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., а невстановлена слідством особа поставила підпис від імені ОСОБА_3 Відповідно до висновку експертизи № 5836 від 09.01.2004 року підпис від імені ОСОБА_3 в документах - договір купівлі-продажу № 18-07 від 18.06.2002 року, додаток без номера та без дати до договору № 18-07, акт прийому-передачі від 27.06.2002 року, підписи від імені генерального директора ТОВ "СК "ФК Волинь" ОСОБА_3 виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Крім того, ОСОБА_2 продовжуючи виконувати злочинну роль співвиконавця склав податкову накладну № 908 від 27.06.2002 року; в яку вніс завідомо неправдиву інформацію, про те, що ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. реалізує трансферні права на гравців футбольної команди СК „Волинь-1" та права на використання "Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК „Волинь", зазначивши їх загальну вартість в сумі 3,5 млрд. грн. в т.ч. ПДВ 583 млн. 333 тис. 333 грн. 33 коп.

Фінансовим результатом документального оформлення договору купівлі-продажу № 18-07 від 18.06.2002 року є незаконне формування ТОВ "СК "ФК Волинь" податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2002 року, який складає 20 % від суми вартості трансферних прав, а саме 583 млн. 333 тис. 333 грн. 33 коп.

ОСОБА_15 виконання своєї злочинної ролі, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа передали зазначені завідомо підроблені документи ОСОБА_3, якому було достовірно відомо про їх підробленість.

ОСОБА_3, достовірно знаючи, про невідповідність дійсності відомостей, відображених в отриманих завідомо підроблених документах, виконуючи свою злочинну роль, використовуючи податкову накладну № 908 від 27.06.2002 року вносить до рядка 23 декларації податку на додану вартість ТОВ "СК "ФК Волинь" за червень 2002 року завідомо неправдиві відомості про те, що ТОВ "СК "ФК Волинь" має право на відшкодування з бюджету за червень 2002 року 583 млн. 331 тис. 833 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння бюджетними коштами ОСОБА_3, достовірно знаючи, що декларація з податку на додану вартість за червень 2002 року містить завідомо неправдиві данні щодо наявності податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 583 млн. 331 тис. 833 грн., 22 липня 2002 року подав її до ДШ у м. Луцьку.

Крім того, ОСОБА_3, з метою заволодіння чужими коштами, а саме коштами з державного бюджету, шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість, на запит УПМ ДПА у Волинській області від 12.08.2002 року за вихідним № 3876/26-3/1 щодо підтвердження наявності заявленого податкового кредиту та права відшкодування податку на додану вартість в червні 2002 року, листом за вих. № 19-08/02 від 19.08.2002 року надав завірені належним чином копії документів, серед яких копії завідомо підроблених документів, а саме: податкової накладної № 908 від 27.06.2002 року, акту приймання-передачі від 27.06.2002 року, договору № 18-07 від 18.06.2002 року.

Крім того, ОСОБА_3, на виконання своєї злочинної ролі, направленої на незаконне заволодіння коштами з державного бюджету в особливо великих розмірах, шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість, 25 жовтня 2002 року склав, підписав та надав до Господарського суду Волинської області позовну заяву про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 583 млн. 331 тис. 833 грн. Як додатки до позовної заяви до Господарського суду Волинської області були надані належним чином завірені копії завідомо підроблених документів, зокрема: договору № 18-07 від 18.06.2002 року, додатку без номера та без дати до договору № 18-07, акту приймання-передачі від 27.06.2002 року та податкової накладної № 908 від 27.06.2002 року.

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа виконали усі дії, які вважали необхідними для досягнення злочинної мети - заволодіння чужим майном, зловживаючи своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, шляхом незаконного відшкодування з державного бюджету України суми податку на додану вартість у сумі 583 млн. 331 тис. 833 грн., однак, з причин, які не залежали від їх волі, злочин не був доведений до кінця, оскільки працівниками ДПА у Волинській області були проведені заходи, направлені на запобігання завданню шкоди державним інтересам, зокрема:

- за результатами проведеної перевірки було складено акт № 11168 від 27.09.2002р. "Про наслідки перевірки ТОВ "СК "ФК Волинь" (код 32035233) з питань правомірності відшкодування податку на додану вартість за червень 2002 року на підставі якого ТОВ "СК "ФК Волинь" за червень 2002 року було зменшено до відшкодування податок на додану вартість та не допущено незаконне відшкодування з бюджету податку в сумі 583 млн. 331 тис. 833 грн.,

- направлено позов до Господарського суду Волинської області про визнання недійсним угоди № 18-07 від 18.06.2002 року. Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.05.2003 року по справі № 5/50-78 за позовом ДП1 у м. Луцьку до ТОВ "СК "ФК Волинь"" та ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. встановлено, що не підтвердження сторонами по договору належними доказами факту існування предмету договору на суму 3 млрд. 500 тис. грн., відсутність очевидного зв'язку між характером і родом діяльності ДП "Катерина" з послугами інтелектуальної власності, несплата ДП "Катерина" податків і при цьому виписка податкових накладних, незнаходження ДП "Катерина" за юридичною адресою, відсутність у неї будь-якого майна (справа про банкрутство ДП "Катерина" № 1/74-Б) свідчать про те, що по договорах: Ж2/07-2ОО1 від 02.07.2001р. між громадською організацією "СК Волинь-1" (засновники ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_3) та ДП "Катерина", № 18-07 від 18.06.2002 р. між ДП 'Катерина" та ТОВ "СК "ФК Волинь" (засновники ОСОБА_42,, ОСОБА_43, ОСОБА_3), по актах прийому-передачі трансферних прав та "методики", а також по бухгалтерському обліку вищевказаних юридичних осіб відбулася віртуальна "перекидка" трансферних прав та

методики. Оформлення сторонами угод та документів, які супроводжували укладення і виконання угод в своїй сукупності свідчать про наявність умислу в діях осіб ДП "Катерина" та ФК "Волинь" незаконно одержати з Державного бюджету України кошти в сумі 583 333 333 грн.

Зважаючи на встановлене, позов ДШ у м. Луцьк було задоволено повністю та на підставі ст. 49 „Недійсність угоди, укладеної з метою, суперечною інтересам держави та суспільства'' Цивільного кодексу України (в редакції 1963року) визнано недійсною угоду № 18-07 від 18.06.2002 року між ДП "Катерина" та ТОВ "СК "ФК Волинь".

Згідно висновків судово-бухгалтерської експертизи № 988 від 17.05.05, при укладанні сторонами договору № 18-07 від 18.06.02 про купівлю-продаж трансферних прав на гравців та права на користування "Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ТОВ "СК "ФК Волинь" мали місце порушення чинного законодавства України, Враховуючи вищевикладені обставини, які свідчать про неправомірність володіння трансферними правами, інформацією та правом на використання навчально-тренувального процесу гравців (предмету договору № 18-07 від 18.06.02) і відповідно необгрунтоване складання податкової накладної № 908 від 27.06.02 про реалізацію ТОВ "СК "ФК Волинь" трансферних прав, інформації та права на використання навчально-тренувального процесу вартістю 3,5 млрд. грн., в тому числі ПДВ - 583 млн. 333 тис. 333 грн. ДП Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., відображення ТОВ "СК "ФК Волинь" в декларації з податку на додану вартість за червень 2002 року в графі 10.1 колонці "Б" податковий кредит в сумі 583 млн. 333 тис. 333 грн. 33 коп., який виник внаслідок придбання трансферних прав на гравців ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_9 ОСОБА_28„ ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_12„ ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_60, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 на підставі договору № 18-07 від 18.06.02 не є обґрунтованим.

Крім того, ОСОБА_2, обіймаючи, згідно наказу № 06/р-05 від 26.05.2000 року, посаду директора ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., достовірно знаючи вимоги ст. 9 п. 51 Закону України № 1775-111 від 01.06.2000 року „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (із змінами та доповненнями), згідно з яким підлягає ліцензуванню діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні, зловживаючи службовим становищем, в період вересень 2001 року - червень 2002 року, переслідуючи мету на1 отримання доходу у великих розмірах від здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно законодавства, а таким чином переслідуючи мету на порушення порядку ліцензування підприємницької та іншої господарської діяльності який покликаний забезпечувати нормальний розвиток економіки, фінансові інтереси держави, здійснив діяльність з підготовки гравців спортивної команди до чемпіонату України з футболу 1-ої ліги.

При цьому, директору ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., ОСОБА_2, було достовірно відомо, що Статутом вказаного підприємства не передбачено здійснення фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності, а саме: організація та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту, а також діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні.

Так, 02.07.2001 року в м. Луцьк, ОСОБА_2, будучи директором ДП „Катерина" СУШ „АБ Імекс" Лтд., не маючи відповідної ліцензії, яка видається Державним комітетом Україниз| питань фізичної культури і спорту у встановленому законом порядку, та діючи в порушення Статуту ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., реалізуючи злочинну мету, направлену на порушення порядку заняття господарською діяльністю, уклав договір № 2/07-2001 з громадською організацією „Спортивний клуб „Волинь-1" в особі Президента ОСОБА_42 При цьому, зазначеним договором було передбачено, що ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд розробляє методику навчально-тренувального процесу гравців футбольного клубу. Засобами виконання робіт є інформаційні, консультативні та інші нематеріальні послуги. Крім того, в разі виходу СК „Волинь-1" до Вищої ліги України, громадська організація „СК „Волинь-1" сплачує ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд. 500 млн. грн.

На виконання умов договору в листопаді 2001 року в м. Луцьк, ДП „Катерина'' СУПП „АБ імекс" Лтд., в особі директора ОСОБА_2, від громадської організації „СК „Волинь-1". в особі президента ОСОБА_42, було отримано майстерність гравців футбольної команди, які використовуються для цілей розробки та впровадження методики навчально-тренувального процесу за списком, зокрема: ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46. ОСОБА_47, ОСОБА_21, ОСОБА_48, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_8. ОСОБА_18. ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_15, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_23 ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_9, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_60, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40

ОСОБА_15 укладання договору з громадською організацією СК "Волинь-1", ОСОБА_2, будучи директором ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. 04.07.2001 року уклав угоду про надання послуг з приватним підприємцем ОСОБА_55 Згідно умов угоди, ОСОБА_55 надає послуги з розробки методологічного розвитку команди, кадрового забезпечення її складу та план розвитку ФК "Волинь", як комерційне підприємство.

На виконання умов угоди, 10 жовтня 2001 року приватний підприємець ОСОБА_55 передав, а директор ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. ОСОБА_2 прийняв методологічне забезпечення розвитку команди ФК "Волинь", що було оформлено актом про надання послуг.

В подальшому, протягом листопада 2001 - травня 2002 року ОСОБА_2, не маючи відповідної ліцензії на діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні, використовуючи отриману від приватного підприємця ОСОБА_55 "Методику організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК "Волинь", яка згідно висновку експертизи об'єкту інтелектуальної власності № 376 від 30.03.2004 року є плагіатом, впровадив її на зазначених вище гравцях, які були отримані за списком від громадської організації "СК "Волинь-1" на підставі договору № 2/07-2001 від 2.07.2001 року та .як результат 10 червня 2002 року громадська організація „Спортивний клуб „Волинь-1" за результатами чемпіонату України з футболу 2001-2002 років вийшла до Вищої ліги.

Таким чином, ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для досягнення злочинної мети - отримання доходу у великих розмірах від здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно законодавства, а таким ОСОБА_45 злочинної мети на порушення порядку ліцензування підприємницької та іншої господарської діяльності, який покликаний забезпечувати нормальний розвиток економіки, фінансові інтереси держави, однак з причин, які не залежали від волі ОСОБА_2 злочин не був доведений до кінця, оскільки громадська організація „Спортивний клуб „Волинь-1" не виконала покладених на неї обов'язків згідно п. 5, 6 договору № 2/07-2001 від 02.07.2001 року, не перерахувавши 500 млн. грн., що є великим розміром, як винагороди за досягнення предмету договору, тобто підвищення професійної майстерності гравців та виходу команди до Вищої ліги України з футболу.

Крім цього, ОСОБА_2, здійснив легалізацію (відмивання) доходів та майна, здобутих завідомо злочинним шляхом, за наступних обставин.

Протягом липня 2002 року ОСОБА_2, будучи директором ДП „Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., шляхом контрабанди, тобто скоєння злочину, передбаченого ст. 201 КК України, ввіз з ОСОБА_56 на митну територію України цукор в кількості 496,44 м.т.

Загальна вартість цукру-піску в кількості 496,44 т., відповідно до умов контракту та товаросупровідних документів склала 160 тис. доларів США, що по відношенню долара США до гривні відповідно до встановленого курсу Національним Банком України станом на 17.07.02, становить 852 тис. 608 грн.

В подальшому, ОСОБА_2, достовірно знаючи, що цукор ввезений на територію України злочинним шляхом, став переслідувати мету на його легалізацію, шляхом укладання угод купівлі-продажу з підприємствами, розташованими на території України, а також мету на вчинення легалізації (відмивання) грошових коштів, отриманих в результаті реалізації здобутого злочинним шляхом майна, тобто здійснення фінансових операцій по перерахуванню грошових коштів.

Так, 17.07.02 в м. Івано-Франківськ по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 6, тобто в день проведення Івано-Франківською митницею митного оформлення цукру-піску в кількості 496,44 т. шляхом видачі простого податкового векселя, між ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., в особі директора ОСОБА_2, та ТОВ ВКФ "Кварта", в особі директора ОСОБА_57. укладено договір № 17/07-К-П купівлі-продажу цукру. На виконання умов договору, ОСОБА_2, будучи директором ДП „Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., реалізував цукор в кількості 496,44 т. на загальну суму 1 млн. 161 тис. 669,6 грн., про що склав та видав:

- видаткову накладну № 912 від 18.07.02 на цукор в кількості 440 т., вартістю 1 млн. 29 тис. 600 грн. у т.ч. ПДВ 171 тис. 600 грн.;

- податкову накладну № 912 від 18.07.02 на цукор в кількості 440 т., вартістю 1 млн. 29 тис. 600 грн. у т.ч. ПДВ 171 тис. 600 грн.;

- видаткову накладну без номера від 18.07.02 на цукор в кількості 56,44 т., вартістю 132 тис. 69,6 грн. у т.ч. ПДВ 22 тис. 11,6 грн.;

- податкову накладну № 913 від 18.07.02 на цукор в кількості 56,44 т., вартістю 132 тис. 69,6 грн. у т.ч. ПДВ 22 тис. 11,6 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи директором ДП „Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. в липні 2002 року легалізував ввезений на митну територію України злочинним шляхом цукор в кількості 496,44 т.

У той же час, за отриманий цукор-пісок ТОВ ВКФ "Кварта" розрахувалась з ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., шляхом перерахування коштів на рахунок останнього в загальній сумі 895 тис. 300 грн., зокрема:

- 19.06.02 платіжним дорученням № 453 на суму 400 грн.;

- 15.07.02 платіжним дорученням № 50 на суму 2 тис. грн.;

- 22.07.02 платіжним дорученням № 75 на суму 530 тис. грн.;

- 25.07.02 платіжним дорученням № 102 на суму 226 тис. грн.;

- 30.07.02 платіжним дорученням № 620 на суму 9 тис. грн.;

- 01.08.02 платіжним дорученням № 30/05 на суму 127 тис. 900 грн.

Крім того, на підставі договору-поруки № 30/05К від 30.07.2002р. укладеного між ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. та ТОВ "Кварта-Схід", яке зобов'язується солідно відповідати перед ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. за виконання ТОВ "Кварта"" умов договору № 17/07-К-П від 17.07.02, шляхом перерахування коштів на рахунок ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., проведено розрахунки у сумі 895 тис. 300 грн., зокрема:

- 19.06.02 платіжним дорученням № 453 на суму 400 грн.;

- 15.07.02 платіжним дорученням № 50 на суму 2 тис. грн.;

- 22.07.02 платіжним дорученням № 75 на суму 530тис. грн.;

- 25.07.02 платіжним дорученням № 102 на суму 226 тис. грн.;

- 30.07.02 платіжним дорученням № 620 на суму 9 тис. грн.;

- 30.07.02 платіжним дорученням № 15 на суму 127 тис. 900 грн.

А всього, таким чином, з ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. проведено розрахунки за придбаний цукор-пісок у кількості 496,440 т. у сумі 1 млн. 790 тис. 600 грн.

В подальшому, ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, які направлені на легалізацію (відмивання) коштів та іншого майна, яке здобуте завідомо злочинним шляхом, знаходячись у м. Луцьку по вул. Дубнівська, 36, тобто за місцем фактичного знаходження підприємства, в період з липня по жовтень 2002 року вчинив фінансові операції з коштами у сумі 1 млн. 161 тис. 669,6 грн., здобутими внаслідок реалізації цукру-піску ввезеного контрабандним шляхом, а таким чином з коштами здобутими завідомо злочинним шляхом. перерахувавши їх частину на розрахункові рахунки інших суб'єктів підприємницької діяльності та рахунки державних фондів з різним призначенням платежу, зокрема:

09.07.02 перерахував кошти у сумі 7 тис. грн. на рахунок ТОВ "Феміда-Інтер" з призначенням платежу "позика на зворотній основі;

26.07.02 перерахував кошти у сумі 399 тис. 571 грн. 29 коп., у т.ч.:

- 1 тис. грн. - відділу культури Камінь - Каширського району з призначенням платежу 'благодійна допомога";

- З тис. 734 грн. 50 коп. - до пенсійного фонду Камінь - Каширського району з призначенням платежу "1% від купленої валюти";

- 20 тис. грн. - до держбюджету Камінь - Каширського району з призначенням платежу "податок на додану вартість",

-374 тис. 570 грн. 35 коп. на рахунок № 290011 АППБ "Аваль" з призначенням платежу "на купівлю валюти";

- 29.07.02 перерахував кошти в сумі 288 тис. 592 грн. 56 коп. на рахунок № 290011 АППБ "Аваль" з призначенням платежу "на купівлю валюти";

- 30.07.02 перерахував кошти в сумі 32 тис. 365 грн. 97 коп., у т.ч.:

- 1 тис. 114 грн. 53 коп. на рахунок № 290011 АППБ "Аваль" з призначенням платежу "на купівлю валюти";

- 31 тис. грн. на рахунок ДП "Фрагола" СУПП "АБ Імекс" Лтд. з призначенням платежу "позика"

01.08.02 перерахував кошти у сумі 195 тис. 230 грн. 44 коп., у т.ч.:

- 1 тис. 925 грн. 94 коп. на рахунок відділення пенсійного фонду у Камінь - Каширському районі з призначенням платежу "1% від купленої валюти";

- 193 тис. 171 грн. 28 коп. на рахунок № 290011 АППБ "Аваль" з призначенням платежу "на купівлю валюти";

04.10.02 перерахував 238 тис. 802 грн. 61 коп., у т.ч.:

- 2 тис. 352 грн. 74 коп. на рахунок відділення пенсійного фонду у Камінь - Каширському районі з призначенням платежу "1% від купленої валюти";

-236 тис. 449 грн. 87 коп. на рахунок № 290011 АППБ "Аваль" з призначенням платежу "на купівлю валюти";

- 17.10.02 перерахував 7 тис. 700 грн. на рахунок ЗАТ "Скіф" з призначенням платежу "безпроцентна позика".

Внаслідок умисних дій директора ДП „Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. ОСОБА_2 протягом липня - жовтня 2002 року на території м. Луцька були легалізовані здобуті в результаті злочинних діянь майно - цукор в кількості 496,44 т., загальною вартістю 852 тис. 608 грн. та грошові кошти в сумі 1 млн. 161 тис. 669,6 грн., а всього легалізовано майно та кошти на загальну суму 2 млн. 14 тис. 277,6 грн.

Крім цього, ОСОБА_2, будучи директором ДП „Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. в період липень - жовтень 2002 років, умисно ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах.

Протягом липня 2002 року ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. отримано цукор-пісок в загальній кількості 496, 44 м.т., який був ввезений останнім на митну територію України на підставі уніфікованого адміністративного документа (УАД форми МД2) № 20600/2/005351 від 17.07.02.

Загальна вартість цукру-піску в кількості 496,44 т., відповідно до умов контракту та товаросупровідних документів склала 160 тис. доларів США, що по відношенню долара США до гривні відповідно до встановленого курсу Національним Банком України станом на 17.07.02, становить 852 тис. 608 грн.

ОСОБА_2, перебуваючи в м. Луцьку, по вул. Дубнівська, 36, тобто за місцем фактичного розташування підприємства, з метою ухилення від сплати податків, після отримання вищевказаного цукру-піску, в порушення п. 12 розділу 3 „Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввозі (пересилці) товарів на митну територію України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року за № 1104, випустив простий податковий вексель без наміру подальшого погашення, який в обов'язковому порядку не був забезпечений (підтверджений) комерційним банком шляхом авалю зокрема:

17.07.02. № 6330356943471 на суму 213197,78 доларів США, де ПДВ становить 62009,76 доларів США, а мито становить 151188,02 долари США, що згідно офіційного курсу долара США по відношенню до української гривні, встановленого Національним Банком України станом на 17.07.02 становить 1 млн. 136 тис. 88,33 грн., де ПДВ - 330 тис. 437 грн. 61 коп., а мито - 805 тис. 650 грн. 72 коп.

ОСОБА_15 випуску зазначеного простого податкового векселя, ОСОБА_2, достовірно знаючи, що вексель не буде погашений у встановлені Законом України № 327/95-ВР від 15.09.1995 року „ Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (із змінами та доповненнями) строки, тобто в строк 90 днів, надав його до Івано-Франківської митниці та Камінь-Каширської міжрайонної ДПІ.

Як встановлено документальною перевіркою, проведеною стосовно фінансово-господарської діяльності ДП „Катерина" СП „АБ Імекс" Лтд. по питанню повноти сплати податків і мита при ввезенні давальницької сировини (цукру-піску) в липні 2002 року, результати якої відображені в акті №108/02 від 21.01.03, в подальшому податковий вексель № 6330356943471 на суму 1 млн. 136 тис. 88,33 грн., де ПДВ - 330 тис. 437 грн. 61 коп., а мито-805 тис. 650 грн. 72 коп., погашений не був, що привело до спричинення матеріальних збитків державному бюджету.

Таким чином, внаслідок цих умисних дій ОСОБА_2 до бюджету держави не надійшло податків та обов'язкових платежів на загальну суму 1 млн. 136 тис. 88,33 грн.

Крім того, ОСОБА_2, будучи директором ДП „Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. та відповідно до ст. 23 Закону України № 1576-ХІІ від 19.09.1991 року „Про господарські товариства" являючись службовою особою підприємства, діючи умисно, з корисливих мотивів та інших особистих інтересах, протягом липня 2002 року використав своє службове становище всупереч інтересам служби, внаслідок чого заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним та громадським інтересам.

Так, ОСОБА_2, будучи службовою особою підприємства, умисно, діючи з корисливих мотивів та інших особистих інтересах, при цьому використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, протягом липня 2002 року переслідуючи мету на порушення встановленого порядку переміщення товарів через митний кордон України та порушення нормальної діяльності митних органів по здійсненню митного контролю і митного оформлення документів, шляхом незаконного переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (контрабанда), а також, в подальшому з метою порушення встановленого законодавством порядку оподаткування юридичних осіб, використав документи що містять неправдиві відомості, які за своїм змістом та суттю маскували контракт про купівлю-продаж цукру та відсутність намірів ОСОБА_2 переробляти цукор-пісок на давальницьких умовах та виготовлення з нього цукерок карамель „М'ятна".

ОСОБА_2, достовірно знаючи вимоги Закону України від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), „Інструкції про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України", затвердженої Наказом ДПА України № 44 від 31.05.1994 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 140/349 від 29.06.1994 року, з метою імпорту цукру на територію України для подальшої реалізації іншим підприємствам, уклав з компанією «Вегпозїіпа Ргоретіез 8.А.» (Британські Вірджінські Острови) контракт № 04/Б від 03.06.02.

З метою приховування фактичного призначення цукру, який повинен був надійти на адресу ДП „Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. та ухилення від сплати податків і порушення встановленого чинним законодавством порядку ввезення цукру на територію України, шляхом незаконного використання положень Закону України № 327/95-ВР від 15.09.1995 року „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (із змінами та доповненнями), ОСОБА_2 виступив ініціатором внесення до контракту № 04/Б від 03.06.02 між ДП „Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. і компанією «Вегпозїіпа Ргорегіез 8.А.» інформації щодо отримання цукру на давальницьких умовах для переробки та виготовлення цукерок „М'ятна". При цьому, ОСОБА_2 достовірно знав, що з цукру-піску виготовлятись цукерки "М'ятна" не буде, а фактично імпортований цукор буде реалізовано на території України.

Вищевказані дії директора ДП „Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. ОСОБА_2, всупереч інтересам служби, спрямовані на порушення Закону України № 1251-12 від 25.06.1991 року „Про систему оподаткування" (зі змінами та доповненнями), Закону України № 327/95-ВР від 15.09.1995 року „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", Закону України № 168/97-ВР від 03.03.1997 року "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), Декрету Кабінету Міністрів України № 18-92 від 26.12.1992 року „Про акцизний збір" (із змінами та доповненнями), „Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввозі (пересилці) товарів на митну територію України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року за № 1104, Митного кодексу України, затвердженого Законом України № 1970-ХІІ від 12.12.1991 року, в наслідок чого до державного бюджету не було сплачено коштів в загальній сумі 1 млн. 136 тис. 88,33 грн., де ПДВ - 330 тис. 437 грн. 61 коп., а мито - 805 тис. 650 грн. 72 коп., а також шляхом незаконного переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, у липні 2002 року був переміщений цукор-пісок загальною масою 496,44 т. на суму 852 тис. 608 грн., а всього заподіяно шкоди охоронюваним законом інтересам держави в сумі 1 млн. 988 тис. 696 грн. 33 коп., що більше ніж в двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а отже є тяжкими наслідками.

Крім того, ОСОБА_2, будучи директором дочірнього підприємства (ДП) „Катерина" спільного українсько-польського підприємства "АБ Імекс" Лтд. в період 2000 - 2002 років, знаходячись в м. Камінь - Каширський Волинської області, з метою порушення встановленого законодавством порядку оподаткування юридичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов'язкових платежів формування доходної частини державного бюджету, безпідставно використовував пільги в оподаткуванні, внаслідок чого до бюджету не надійшло податків в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_2, обіймаючи, згідно наказу №06/р-05 від 26.05.2000 року, посаду директора ДП "Катерина" спільного українсько-польського підприємства "АБ Імекс" Лтд. при реалізації товарів підприємствам, виписував податкові накладні, в яких окремим рядком виділяв суму податку на додану вартість, що давало змогу покупцям товарів (робіт, послуг) відносити її до податкового кредиту. При цьому, ОСОБА_2, як директор ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., при проведенні розрахунків з покупцями товарів (робіт, послуг) отримував суму податку на додану вартість за ставкою 20%, як передбачено Законом України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року „Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), та у відповідності до ст. 7 цього Закону зобов'язаний був перерахувати її до бюджету.

Однак, ОСОБА_2, безпідставно посилаючись в графі 18 декларацій ДП "Катерина" по податку на додану вартість на наявність у підприємства пільг в оподаткуванні та не відображаючи в графі 20 цих же декларацій податкові зобов'язання, отримані від покупців товарів суми податку на додану вартість, умисно до бюджету не перераховував.

ОСОБА_2, будучи директором ДП "Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., шляхом неправомірного використання пільг з податку на додану вартість, діючи в порушення ст.ст. 1,2,5,7 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" від 17.02.2000 року № 1457-111, в порушення пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181 (зі змінами та доповненнями), ст. 15, пунктів 16.1 та 16.2 та 16.4 ст.16 "Порядку нарахування та строки сплати податку", пунктів 11.2 і 11.4 ст. 11 та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п.п. 5.9.1 п. 5.9 ст. 5 „Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 250/2054 від 09.07.1997 року, не вказав в деклараціях з податку на додану вартість, та фактично не сплатив до державного бюджету суму податку на додану вартість в розмірі, 485 млн. 85 тис. 994 грн.. зокрема:

за лютий 2001 року в сумі 3 млн. 801 тис. 25 грн., які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 березня 2001 року;

за березень 2001 року в сумі 10 млн. 344 тис. 780 грн., які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 квітня 2001 року;

за квітень 2001 року в сумі 20 млн. 277 тис. 207 грн., які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 травня 2001 року;

за травень 2001 року в сумі 4 млн. 68 тис. 978 грн., які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 червня 2001 року;

за червень 2001 року в сумі 23 млн. 140 тис. 635 грн., які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 липня 2001 року;

за липень 2001 року в сумі 23 млн. 33 тис. 643 грн., які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 серпня 2001 року;

за серпень 2001 року в сумі 31 млн. 331 тис. 611 грн., які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 вересня 2001 року;

за вересень 2001 року в сумі 160 млн. 356 тис. 411 грн., які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 жовтня 2001 року;

за жовтень 2001 року в сумі 23 млн. 430 тис. 49 грн., які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 листопада 2001 року;

за листопад 2001 року в сумі 14 млн. 845 тис. 852 грн., які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 грудня 2001 року;

за грудень 2001 року в сумі 19 млн. 316 тис. 786 грн., які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 січня 2002 року

а всього за 2001 рік податку на додану вартість в сумі 333 млн. 946 тис. 977 грн.

- за січень 2002 року в сумі 28 млн. 97 тис. 968 грн. які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 лютого 2002 року;

за лютий 2002 року в сумі 12 млн. 621 тис. 198 грн. які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 березня 2002 року;

за березень 2002 року в сумі 16 млн. 893 тис. 998 грн. які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 квітня 2002 року;

за травень 2002 року в сумі 132 тис. 652 грн. які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 червня 2002 року;

за червень 2002 року в сумі 84 млн. 473 тис. 135 грн. які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 липня 2002 року;

за липень 2002 року в сумі 8 млн. 920 тис. 66 грн. які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 серпня 2002 року;

а всього за 2002 рік податку на додану вартість в сумі 151 млн. 139 тис. 17 грн.

Крім того, ОСОБА_2, будучи директором ДП "Катерина" спільного українсько-польського підприємства „АБ Імекс" Лтд., шляхом неправомірного використання пільг з податку на прибуток підприємства, діючи в порушення ст.ст. 1, 2, 5, 7 Закону України 'Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" від 17.02.2000 № 1457-111. в порушення пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181. зі змінами та доповненнями, статті 15, пунктів 16.1 та 16.2 та 16.4 ст.16 "Порядок нарахування та строки сплати податку" Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), п.2.6 ст. 2 „Порядку складання декларації про прибуток підприємства", затвердженого Наказом ДПА України № 214 від 08.07.1997 року в редакції Наказу ДПА України № 37 від 21.01.1998 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 94/2534 від 11.02.1998 року, не вказав в деклараціях про прибуток підприємства та фактично не сплатив до бюджету податку на прибуток в загальній сумі 219 млн. 857 тис. 360 грн., зокрема:

за 3 квартал 2001 року в сумі 181 млн. 973 тис. 130 грн. які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 жовтня 2001 року;

за 4 квартал 2001 року в сумі 28 млн. 402 тис. 100 грн. які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 21 січня 2002 року

а всього за 2001 рік податку на прибуток в сумі 210 млн. 375 тис. 230 грн.

за 1 квартал 2002 року в сумі 9 млн. 482 тис. 130 грн. які зобов'язаний був перерахувати до державного бюджету в строк до 20 квітня 2002 року;

а всього за 2002 рік податку на прибуток в сумі 9 млн. 482 тис. 130 грн.

Внаслідок злочинних дій директора ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд. ОСОБА_2, в порушення Закону України № 1251-12 від 25.06.1991 року „Про систему оподаткування" (зі змінами та доповненнями), Закону України № 327/95-ВР від 15.09.1995 року „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", Закону України №168/97-ВР від 03.03.1997 року "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), „Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввозі (пересилці) товарів на митну територію України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року за № 1104, ст.ст. 1, 2, 5, 7 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" від 17.02.2000 року № 1457-111, та в порушення пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181, зі змінами та доповненнями, статті 15, пунктів 16.1 та 16.2 та 16.4 ст.16 "Порядок нарахування та строки сплати податку" Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), до державного бюджету не надійшло податків на загальну суму 704 млн. 943 тис. 354 грн., що більше ніж в п'ять тисяч разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а отже є особливо великим розміром.

Крім того, ОСОБА_2, згідно наказу № 06/р-05 від 26.05,2000 року, являючись директором і, таким чином, відповідно до ст. 23 Закону України № 1576-ХП від 19.09.1991 року «Про господарські товариства", є службовою особою підприємства ДП „Катерина" СУПП «АБ мекс» Лтд., генеральний директор ТОВ „СК „ФК Волинь" ОСОБА_3 і невстановлена слідством особа, вступили в попередню змову, направлену на умисне ухилення від сплати податку на прибуток ТОВ „СК „ФК Волинь" в особливо великих розмірах в 3 кварталі 2002 юку за наступних обставин:

Виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки по здійсненню функцій керівництва підприємством ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд. умисно, маючи на меті порушення встановленого законодавством порядку оподаткування юридичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів формування доходної частини державного бюджету, а таким чином на умисне ухилення від сплати податків, зборів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, в особливо великих розмірах, шляхом документального оформлення неіснуючих фінансово-господарських операцій, знаходячись в м.Луцьку, в червні 2002 року, зловживаючи своїм службовим становищем, ртрук О.М. за попередньою змовою з генеральним директором ТОВ „СК „ФК Волинь" ОСОБА_3 та невстановленою слідством особою для досягнення вищевказаної спільної злочинної мети, розподілили між собою злочинні ролі співвиконавців та виконали наступні злочинні дії:

ОСОБА_3 у зв'язку з виконанням покладених на нього обов'язків головного тренера ш будучи обізнаним про склад команди СК "Волинь-1", з метою створення видимості предмету неіснуючої угоди № 18-07 від 18.06.2002 між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ДП "Катерина" СУПП 'АБ Імекс" Лтд. про купівлю продаж трансферних прав на гравців та права на використання Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК "Волинь", в період червень - липень 2002 року, в м. Луцьку надав анкетні дані гравців футбольних клубів Ковель-Волинь-2", СК "Волинь-1", ДЮФК "Феміда - Інтер" ОСОБА_2 та невстановленій слідством особі.

ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа у період червень - липень 2002 року внесли до договору № 18-07 від 18.06.2002 року завідомо неправдиву інформацію щодо предмету договору, зокрема про те, що ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. реалізує, а ТОВ

"СК "ФК Волинь" придбає трансферні права на гравців футбольної команди СК "Волинь-1" та право на використання "Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК Волинь". Крім того, отримані від ОСОБА_3 анкетні дані гравців ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа внесли до ніби - то укладеного додатку без номера та без дати до договору № 18-07 від 18.06.2002 року, зокрема прізвища ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_17. ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_9, ОСОБА_28, ОСОБА_29. ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_60, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, як гравців футбольної команди СК „Волинь-1" та трансферними правами на яких ніби - то володіє ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд.

При цьому, серед зазначених в додатку без номера та без дати до договору № 18-07 громадян, як гравців СК „Волинь-1", станом на 27.06.2002 року більшість не мали жодного відношення до вказаної футбольної команди, зокрема:

- ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_41 стали гравцями футбольної команди "ФК Волинь", тільки після 05.07.2002 року;

- ОСОБА_22 став гравцем футбольної команди "ФК Волинь", тільки після 04.04.2003 року;

- ОСОБА_20, ОСОБА_11 були гравцями футбольного клубу "Ковель-Волинь-2";

- ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_9, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_37, ОСОБА_60, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 в 2002 році стали першими випускниками ДЮФК "Феміда - Інтер" та відповідно до угоди без номера від 01.06.2002 року між ДЮФК "Феміда - Інтер" та ФК "Ковель-Волинь-2" були безоплатно передані останньому;

- ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_35, ОСОБА_36 в 2003 році стали випускниками ДЮФК "Волинь" (правонаступник ДЮФК "Феміда - Інтер") та відповідно до угоди без номера від 01.06.2002 року між ДЮФК "Феміда - Інтер" та ФК "Ковель-Волинь-2" були безоплатно передані останньому.

В подальшому, з метою надання видимості реальності вказаної угоди купівлі продажу трансферних прав ОСОБА_2, будучи директором ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., та невстановлена слідством особа внесли завідомо неправдиві відомості до акту прийому-передачі від 27.06.2002 року, зокрема про те, що ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. передало, а ТОВ "СК "ФК Волинь" прийняло трансферні права на гравців згідно з додатком без дати та беї номера до договору № 18-07 від 18.06.2002 року та права на використання "Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК "Волинь", яка відповідно до висновку експертизи № 376 від 30.03.2004 року є плагіатом.

ОСОБА_15 складання завідомо неправдивих документів - договору купівлі-продажу № 18-07 від 18.06.2002 року, додатку без номера та без дати до договору № 18-07, акту прийому-передачі від 27.06.2002 року, ОСОБА_2 поставив свій підпис, як директор ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., а невстановлена слідством особа поставила підпис від імені ОСОБА_3, Відповідно до висновку експертизи № 5836 від 09.01.2004 року підпис від імені ОСОБА_3, в документах - договір купівлі-продажу № 18-07 від 18.06.2002 року, додаток без номера та ба дати до договору № 18-07, акт прийому-передачі від 27.06.2002 року, підписи від імені генерального директора ТОВ "СК "ФК Волинь" ОСОБА_3 виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Як результат документального оформлення договору купівлі-продажу № 18-07 від 18.06.2002 року є незаконне формування ТОВ "СК "ФК Волинь" амортизаційних відрахувань на придбання нематеріальних активів для власного виробництва в 3 кварталі 2002 року.

ОСОБА_15 виконання своєї злочинної ролі, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа передали зазначені завідомо підроблені документи ОСОБА_3, якому було достовірно відомо про їх підробленість.

ОСОБА_3, після отримання зазначених завідомо підроблених документів, виконуючи свою злочинну роль, використовуючи положення п. п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року „Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), згідно з яким до амортизаційних відрахувань включається сума витрачена платником податків для придбання нематеріальних активів для власного виробництва, розуміючи, що фактично ТОВ „СК „ФК Волинь" не придбало нематеріальних активів, а саме, трансферних прав на гравців „СК Волинь-1" та права на використання „Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК „Волинь", з метою умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, у 3 кварталі 2002 року безпідставно включив 3 408 700 грн. до складу амортизаційних відрахувань нематеріальних активів, які не придбавались, тобто незаконно завищив ватові витрати підприємства за 3 квартал 2002 року на зазначену суму, в результаті чого до державного бюджету у 3 кварталі 2002 року не надійшло 1 млн. 22 тис. 610 грн. податку на прибуток підприємства ТОВ "СК "ФК "Волинь".

Таким чином злочинні дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та невстановленої слідством особи, в порушення п. 3.1 ст. З Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року „Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), призвели до зменшення оподатковуваного прибутку підприємства ТОВ "СК "ФК Волинь", та, як результат, фактичне ненадходження до бюджету податку на прибуток, який повинно було сплатити підприємство ГОВ „СК „ФК Волинь", за результатами фінансово-господарської діяльності в 3 кварталі 2002 року, в сумі 1 млн. 22 тис. 610 грн., що є особливо великим розміром.

Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи № 988 від 17.05.05, висновки ревізорів-інспекторів управління дослідчих перевірок УПМ ДПА у Волинській області, які викладені в акті №97 від 10.11.03 "Про результати позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "СК "ФК Волинь", ідентифікаційний код - 32035233. за період 2002 року" щодо порушення вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР та п. 3.1 ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено відхилення по податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість за червень місяць 2002 року на суму 583 330 333 грн. та донараховано податок на прибуток за 3 квартал 2002 року у розмірі 1 022 610 грн., підтверджуються.

Крім того, ОСОБА_2, обіймаючи, згідно наказу № 06/р-05 від 26.05.2000 року, посаду директора підприємства ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки по здійсненню функцій керівництва підприємством, тобто будучи службовою особою вказаного підприємства та генеральний директор ТОВ ,.СК „ФК Волинь" ОСОБА_3 в період липень-серпень 2002 року, повторно, вступили в попередню змову, направлену на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах - грошовими коштами підприємства ТОВ „СК „ФК Волинь" в сумі 800 тис. грн. при наступних обставинах.

Так, директор ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд. ОСОБА_2, генеральний директор ТОВ „СК „ФК Волинь" ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, іа знаходячись в м. Луцьку в липні 2002 року достовірно знаючи, що простий вексель № 6330356949837, емітований ТОВ "СК "ФК Волинь", номінальною вартістю 3,5 млрд. грн. та останнім переданий, відповідно до акту прийому-передачі векселя від 27.06.2002 року ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., є підробленими, розуміючи, що у ТОВ „СК „ФК Волинь" ніколи не виникало зобов'язань чи іншого грошового боргу в сумі 3,5 млрд. грн. перед ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., стали переслідувати мету на заволодіння грошовими коштами ТОВ „СК „ФК Волинь" в сумі 800 тис, за начеб - то здійснення часткового погашення вищевказаного векселя, розподілили між собою обов'язки співвиконавців та узгодили спільний клан злочинних дій, який полягав в тому, що: ОСОБА_3, як керівник підприємства та відповідно до своїх функціональних обов'язків має право підпису всіх платіжних документів, .зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно перераховує безготівкові кошти з рахунка ТОВ „СК „ФК Волинь" на рахунок ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд. У подальшому, ОСОБА_2, виконуючи свою злочинну роль, після отримання зазначених грошових коштів, зловживаючи службовим становищем використовує їх за власним розсудом.

На виконання реалізації злочинної мети, направленої на заволодіння грошовими коштами ГОВ „СК „ФК Волинь", генеральний директор вказаного підприємства ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем 31.07.2002 року, в м. Луцьку, склав платіжне доручення №1, відповідно до якого ТОВ „СК „ФК Волинь" з р/р № 20629264819300 Волинського ГРУ "Приватбанку" МФО 303440, перераховує на р/р № 260083006100 в ТОВ КБ "Західінкомбанк" МФО 303484, який належить ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд. кошти в сумі 400 тис. грн., зазначивши призначення платежу „часткове погашення векселя за № 6330356949837", після чого поставив свій власний підпис, як керівник підприємства 'ГОВ ..СК „ФК Волинь", при цьому розуміючи про незаконність такого перерахування.

ОСОБА_2, будучи директором ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., зловживаючи своїм службовим становищем, та, виконуючи свою злочинну роль, направлену на виконання раніше обумовленого злочинного плану, та як результат досягнення злочинного результату, в першій половині серпня 2002 року, після отримання від ТОВ „СК „ФК Волинь" незаконно перерахованих коштів в сумі 400 тис. грн., заволодів ними.

Крім того, ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, продовжуючи свої злочинні дії, які направлені на досягнення злочинного результату та виконання раніше обумовленої ролі, 22.08.2002 року, знаходячись в м. Луцьку склав платіжне доручення № 22/08, відповідно до якого ТОВ „СК „ФК Волинь" з р/р № 26008008294 в ТОВ КБ "Західінкомбанк" МФО 303484, перераховує на р/р № 260083006100 в ТОВ КБ "Західінкомбанк" МФО 303484, який належить ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд. кошти в сумі 400 тис. грн., зазначивши призначення платежу „часткове погашення векселя за № 6330356949837", після чого поставив свій власний підпис, як керівник підприємства ТОВ „СК „ФК Волинь", при цьому розуміючи про незаконність такого перерахування.

ОСОБА_2, будучи директором ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., зловживаючи своїм службовим становищем, та, виконуючи свою злочинну роль, направлену на виконання раніше обумовленого злочинного плану, та як результат досягнення злочинного результату, в серпні 2002 року після отримання від ТОВ „СК „ФК Волинь" незаконно перерахованих коштів в сумі 400 тис. грн., заволодів ними.

А всього, таким чином ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_3 заволоділи коштами, які належали ТОВ „СК „ФК Волинь" в сумі 800 тис. грн., що є особливо великим розміром.

Крім того, ОСОБА_2, будучи, відповідно до наказу № 06/р-05 від 26.05.2000 року, директором ДП „Катерина" спільного українсько-польського підприємства "АБ Імекс" Лтд. та відповідно до ст. 23 Закону України № 1576-ХІІ від 19.09.1991 року „Про господарські товариства" являючись службовою особою підприємства, діючи умисно, з корисливих мотивів та інших особистих інтересах, протягом 2001-2002 років використав своє службове становище всупереч інтересам служби, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним та громадським інтересам.

Так, ОСОБА_2, будучи директором ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в порушення статуту підприємства ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., яким не передбачено здійснення фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності, а саме: організація та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту, а також діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні, вимог ст. 9 и. 51 Закону України № 1775-111 від 01.06.2000 року „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (із змінами та доповненнями), згідно з яким підлягає ліцензуванню діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні, - в період вересень 2001 року - червень 2002 року, переслідуючи мету на отримання доходу у великих розмірах від здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно законодавства, а таким чином переслідуючи мету на порушення порядку ліцензування підприємницької та іншої господарської діяльності, який покликаний забезпечувати нормальний розвиток економіки, фінансові інтереси держави, здійснив діяльність з підготовки гравців спортивної команди до чемпіонату України з футболу 1-ої ліги.

02.07.2001 року в м. Луцьк, ОСОБА_2, будучи директором ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. з корисливих мотивів та інших особистих інтересах, використовуючи службове становище всупереч інтересів служби, не маючи відповідної ліцензії, яка видається Державним комітетом України з питань фізичної культури і спорту у встановленому законом порядку, реалізовуючи злочинну мету, направлену на порушення порядку заняття господарською діяльністю, уклав договір № 2/07-2001 з громадською організацією .,Спортивний куб „Волинь-1". При цьому, зазначеним договором було передбачено, що Дії «Катерина» СУПП „АБ Імекс" Лтд. розробляє методику навчально-тренувального процесу гравців футбольного клубу. Засобами виконання робіт є інформаційні, консультативні та інші нематеріальні послуги. Крім того, в разі виходу СК „Волинь-1" до Вищої ліги України, громадська організація „СК „Волинь-1" сплачує ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд. 500 млн. грн.

На виконання умов договору в листопаді 2001 року в м. Луцьк, ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., в особі директора ОСОБА_2, від громадської організації „СК „Волинь-1", в особі президента ОСОБА_42, було отримано майстерність гравців футбольної команди, які використовуються для цілей розробки та впровадження методики навчально-тренувального іроцесу за списком, зокрема: ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47. ОСОБА_21, ОСОБА_48, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_58, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_12„ ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_9„ ОСОБА_28, ОСОБА_29„ ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_24„ ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_60, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40.

ОСОБА_58 укладання договору з громадською організацією СК "Волинь-1". ОСОБА_2, будучи директором ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. 04.07.2001 року уклав угоду про надання послуг з приватним підприємцем ОСОБА_55 Згідно умов угоди. ОСОБА_55 надає послуги з розробки методологічного розвитку команди, кадрового забезпечення її складу та шан розвитку ФК "Волинь", як комерційне підприємство.

На виконання умов угоди, 10 жовтня 2001 року приватний підприємець ОСОБА_55 передав, директор ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. ОСОБА_2 прийняв методологічне забезпечення розвитку команди ФК "Волинь", що було оформлено актом про надання послуг.

В подальшому, протягом листопада 2001 - травня 2002 року ОСОБА_2, не маючи відповідної ліцензії на діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи вищезазначених гравців отриманих за списком від ОСОБА_42, впровадив методику навчально-тренувального процесу ФК „Волинь", яка згідно висновку експертизи об'єкту інтелектуальної власності № 376 від 30.03.2004 року, є плагіатом, та як результат 10 червня 2002 .року громадська організація „Спортивний клуб „Волинь-1" за результатами чемпіонату України з футболу 2001-2002 років вийшла до Вищої ліги.

Таким чином, ОСОБА_2 за результатами виконання умов договору № 2/07-2001 від 02.07.2001 року отримав право вимоги сплати на рахунок ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд. 500 млн. грн., про що свідчить п.п. 2.4 п. 2 договору про правонаступництво без номера від 01.07.2002 року між громадською організацією СК „Волинь-1" та ТОВ „СК „ФК Волинь", згідно кого ТОВ „СК „ФК Волинь" прийняло на себе борги СК „Волинь-1" перед ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд. за виконані роботи між СК „Волинь-1" та ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд.

Вищевказані дії ОСОБА_2 призвели до підриву авторитету державних органів влади га управління, на які покладено обов'язок здійснювати контроль за фізкультурно-оздоровчою та спортивною діяльністю, порушенням порядку зайняття господарською діяльністю, уникнення від сплати необхідних платежів для отримання ліцензії на здійснення діяльності з підготовки гравців футбольної команди СК „Волинь-1", а тому його дії слід вважати такими, що спричинили тяжкі наслідки та заподіяли істотну шкоду державним інтересам та громадським інтересам.

Крім того, ОСОБА_2, будучи, відповідно до наказу № 06/р-05 від 26.05.2000 року, директором ДП „Катерина" спільного українсько-польського підприємства "АБ Імекс" Лтд. та відповідно до ст. 23 Закону України № 1576-ХІІ від 19.09.1991 року „Про господарські товариства" являючись службовою особою підприємства, протягом 2000-2002 років здійснив службові підроблення.

Так, ОСОБА_2, будучи службовою особою підприємства ДП „Катерина", достовірно знаючи вимоги нормативно-правових актів, які передбачають порядок справляння податків, з метою внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, і таким чином їх службового підроблення, діючи в порушення п.п. 5.9.1 п. 5.9 ст. 5 „Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 250/2054 від 09.07.1997 року, згідно з яким якщо в результаті розрахунку отримано значення різниці рядків 18 і 19 більше „0", то це означатиме, що платник повинен сплатити до бюджету визначену суму і заповнити рядок 20 декларації (зі знаком +), умисно, безпідставно посилаючись в графі 18 декларацій ДП "Катерина" по податку на додану вартість на наявність}' підприємства пільг в оподаткуванні не відобразив (поставив прочерк) в графі 20 цих же декларацій податкові зобов'язання, які виникли за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства ДП „Катерина", а поставив прочерк.

Крім того, ОСОБА_2 при складанні декларацій з податку на додану вартість, з порушенням Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), „Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 250/2054 від 09.07.1997 року вносив завідомо неправдиву інформацію про діяльність підприємства, шляхом заниження податкових зобов'язань в розділі № 1 графі № 9, та завищення податкового кредиту в розділі № 2 графі № 17. що в подальшому зумовило відображення завідомо неправдивої інформації в розділі № 3 графі № 18.1 про чисту суму податкових зобовязань за звітний період.

Так, ОСОБА_2, будучи директором ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., зокрема, вніс наступну завідомо неправдиву інформацію:

в декларації з податку на додану вартість за лютий 2001 року в розділі № 2 "податковий кредит" в рядку №17 "всього податкового кредиту" умисно завищив податковий кредит зазначивши його значення в сумі 3 млн. 193 тис. 297 грн., хоча повинен був відобразити - 3 млн. 193 тис. 296 грн., та як результат в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" в рядку № 18.1 "чиста сума зобов'язань з ПДВ у поточному звітному періоді" відобразив 3 млн, 801 тис. 24 грн., хоча повинен був відобразити 3 млн. 801 тис. 25 грн., а в подальшому умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку № 20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 3 млн. 801 тис. 25 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь - Каширської МДПІ Волинської області 20.03.2001 року;

в декларації з податку на додану вартість за березень 2001 року в розділі №1 "податкові зобов'язання" в рядку № 9 "всього податкових зобов'язань" умисно занизив податкові зобов'язання зазначивши його значення в сумі 7 млн. 640 тис. 192 грн., хоча повинен був відобразити - 10 млн. 885 тис. 296 грн., в розділі №2 "податковий кредит" в рядку № 17 "всього податкового кредиту" умисно завищив податковий кредит зазначивши його значення в сумі 540 тис. 520 грн., хоча повинен був відобразити - 540 тис. 516 грн., та як результат в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" в рядку №18.1 "чиста сума зобов'язань з ПДВ у поточному звітному періоді" відобразив 7 млн. 99 тис. 672 грн., хоча повинен був відобразити 10 млн. 344 тис. 780 грн., а в подальшому умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку № 20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 10 млн. 344 тис. 780 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 20.04.2001 року;

в декларації з податку на додану вартість за квітень 2001 року умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку № 20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 20 млн. 277 тис. 207 грн. Зазначена декларація була підписана

директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 20.06.2001 року;

в декларації з податку на додану вартість за травень 2001 року умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку № 20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 1 8 і 19)" зобов'язання в сумі 4 млн. 68 тис. 978 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДШ Волинської області 20.07.2001 року;

в декларації з податку на додану вартість за червень 2001 року в розділі №1 "податкові зобов'язання" в рядку № 9 "всього податкових зобов'язань" умисно занизив податкові зобов'язання зазначивши його значення в сумі 32 млн. 826 тис. 661 грн., хоча повинен був відобразити - 32 млн. 833 тис. 585 грн., та як результат в розділі №3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" в рядку № 18.1 "чиста сума зобов'язань з ПДВ у поточному звітному періоді" відобразив 23 млн. 133 тис. 711 грн., хоча повинен був відобразити 23 млн. 140 тис. 635 грн., а в подальшому умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку № 20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 23 млн. 140 тис. 635 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 20.07.2000 року;

в декларації з податку на додану вартість за липень 2001 року в розділі №2 "податковий кредит" в рядку № 17 "всього податкового кредиту" умисно завищив податковий кредит зазначивши його значення в сумі 8 млн. 80 тис. 863 грн., хоча повинен був відобразити - 8 млн. 78 тис. 346 грн., та як результат в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" в рядку № 18.1 "чиста сума зобов'язань з ПДВ у поточному звітному періоді" відобразив 23 млн. 31 тис. 126 грн., хоча повинен був відобразити 23 млн. 33 тис. 643 грн., а в подальшому умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку № 20 „Сума ПДВ, ка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення іуми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 23 млн. 33 тис. 643 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 20.08.2001 року;

в декларації з податку на додану вартість за серпень 2001 року в розділі №1 "податкові зобов'язання" в рядку № 9 "всього податкових зобов'язань" умисно занизив податкові зобов'язання зазначивши його значення в сумі 24 млн. 395 тис. 130 грн., хоча повинен був відобразити - 32 млн. 236 тис. 503 грн., та як результат в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" в рядку №18.1 "чиста сума зобовязань з ПДВ у поточному звітному періоді" відобразив 23 млн. 958 тис. 315 грн., хоча повинен був відобразити 31 млн. 331 тис. 611 грн., а в подальшому умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" : рядку № 20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 31 млн. 331 тис. 611 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 20.09.2001 року;

в декларації з податку на додану вартість за вересень 2001 року умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку № 20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 160 млн. 356 тис. 411 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 22.10.2001 року;

в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2001 року умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку №20 „Сума ПДВ, яка підлягає (сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 23 млн. 430 тис. 49 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 20.11.2001 року;

в декларації з податку на додану вартість за листопад 2001 року в розділі №1 "податкові зобов'язання" в рядку № 9 "всього податкових зобов'язань" умисно занизив податкові зобов'язання зазначивши його значення в сумі 10 млн. 212 тис. 667 грн., хоча повинен був відобразити - 15 млн. 553 тис. 668 грн., в розділі № 2 "податковий кредит" в рядку № 17 "всього податкового кредиту" умисно занизив податковий кредит зазначивши його значення в сумі 643 тис. 302 грн., хоча повинен був відобразити - 707 тис. 816 грн., та як результат в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" в рядку № 18.1 "чиста сума зобов'язань з ПДВ у поточному звітному періоді" відобразив 9 млн. 569 тис. 365 грн., хоча повинен був відобразити 14 млн. 845 тис. 852 грн., а в подальшому умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку № 20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 14 млн. 845 тис. 852 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДШ Волинської області 20.12.2001 року;

в декларації з податку на додану вартість за грудень 2001 року умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку № 20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 19 млн. 316 тис. 786 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДШ Волинської області 21.01.2002 року;

в декларації з податку на додану вартість за січень 2002 року умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку № 20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 28 млн. 97 тис. 968 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 20.02.2002 року;

в декларації з податку на додану вартість за лютий 2002 року умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку №20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 12 млн. 621 тис. 198 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 20.03.2002 року;

в декларації з податку на додану вартість за березень 2002 року умисно не відобразив в розділі №3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку № 20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 16 млн. 893 тис. 998 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 22.04.2002 року;

в декларації з податку на додану вартість за травень 2002 року умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку № 20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 132 тис. 652 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 20.06.2002 року;

в декларації з податку на додану вартість за червень 2002 року умисно не відобразив в розділі № 3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку № 20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 84 млн. 615 тис. 220 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 22.07.2002 року;

в декларації з податку на додану вартість за липень 2002 року умисно не відобразив в розділі №3 „Розрахунки з бюджетом за звітний період" рядку № 20 „Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)" зобов'язання в сумі 8 млн. 920 тис. 66 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 20.08.2002 року.

Крім того, ОСОБА_2, будучи службовою особою підприємства ДП «Катерина», достовірно знаючи вимоги нормативно-правових актів, які передбачають порядок справляння податків, з метою умисного ухилення від їх сплати, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, здійснив таким чином їх службове підроблення. Так, він, діючи в порушення „Порядку складання декларації про прибуток підприємства", затвердженого Наказом ДПА України № 214 від 08.07.1997 року в редакції Наказу ДПА України № 37 від 21.01.1998 року и зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 94/2534 від 11.02.1998 року, умисно, безпідставно вказав посилання на наявність пільг в оподаткуванні, а також умисно не відобразив в 5 розділі зобов'язання, які виникли за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства ДП „Катерина", а поставив прочерк, зокрема:

в декларації про прибуток підприємства за 9 місяців 2001 року зобов'язання в сумі 181 він. 973 тис. 130 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 09.10.2001 року;

в декларації про прибуток підприємства за 2001 рік зобов'язання в сумі 28 млн. 402 тис. І10О грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 11.02.2002 року;

в декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2002 року зобов'язання в сумі 9 млн. 482 тис. 130 грн. Зазначена декларація була підписана директором ОСОБА_2 та надана до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області 10.05.2002 року.

А всього, таким чином, в результаті зазначених злочинних дій ОСОБА_2 на посаді директора ДП „Катерина" СУПП „Імекс" Лтд. по внесенню до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей до державного бюджету не надійшло податків на загальну суму 704 млн. 943 тис. 354 грн., що є тяжкими наслідками.

Крім того, ОСОБА_2, обіймаючи, згідно наказу № 06/р-05 від 26.05.2000 року, посаду директора ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд., виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки по здійсненню функцій керівництва вказаним підприємством, генеральний директор :Т0В "СК "ФК Волинь" ОСОБА_3, які відповідно до ст. 23 Закону України № 1576-ХІІ від 119.09.1991 року „Про господарські товариства" являючись службовими особами підприємств в червні 2002 року вступили між собою та невстановленою слідством особою в попередню змову, направлену на здійснення службового підроблення документів та їх використання з метою подальшого заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах та ухилення від сплати податку на прибуток ТОВ „СК „ФК Волинь" в 3 кварталі 2002 року в особливо великих розмірах, домовившись про спільне вчинення вказаних злочинів та дійшовши згоди про їх вчинення, розподілили між собою злочинні ролі співвиконавців та виконали наступні злочинні дії:

ОСОБА_3 у зв'язку з виконанням покладених на нього обов'язків головного тренера та будучи обізнаним про склад команди СК "Волинь-1", з метою створення видимості предмету неіснуючої угоди № 18-07 від 18.06.2002 між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ДП "Катерина" СУПП «АБ Імекс" Лтд. про купівлю продаж трансферних прав на гравців та права на використання "Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК "Волинь", в період червень - липень 2002 року, в м. Луцьку надав анкетні дані гравців футбольних клубів "Ковель-Волинь-2", СК "Волинь-1", ДЮФК "Феміда - Інтер" ОСОБА_2 та невстановленій слідством особі.

ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа у період червень - липень 2002 року внесли до договору № 18-07 від 18.06.2002 року завідомо неправдиву інформацію щодо предмету договору, зокрема про те, що ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. реалізує, а ТОВ "СК "ФК Волинь" придбаває трансферні права на гравців футбольної команди СК "Волинь- Г та іраво на використання "Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної .шманди ФК "Волинь" загальною вартістю 3,5 млрд. грн.

Крім того, отримані від ОСОБА_3 анкетні дані гравців ОСОБА_2 та іевстановлена слідством особа внесли до ніби - то укладеного додатку без номера та дати до договору № 18-07 від 18.06.2002 року, зокрема те, що ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. реалізує ТОВ "СК "ФК Волинь" гравців футбольної команди СК "Волинь-1". зазначивши ааступні прізвища ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14. ОСОБА_58, ОСОБА_8. ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_9, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 ОСОБА_60, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, трансферними правами на яких ніби-то володіє ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд.

При цьому, серед зазначених в додатку без номера та дати до договору № 18-07 громадян як гравців СК «Волинь-1» станом на 27.06.2002 року ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_41, ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_11. ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_9, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_37„ ОСОБА_60, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_35, ОСОБА_36 не мали жодного відношення до вказаної футбольної команди, а виступали за інші футбольні клуби.

У подальшому, з метою надання видимості реальності вказаної угоди купівлі продажу трансферних прав ОСОБА_2, будучи директором ДП "'Катерина'" СУПП "АБ Імекс" Лтд.. та невстановлена слідством особа внесли завідомо неправдиві відомості до акту прийому-передачі від 27.06.2002 року, зокрема про те, що ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. передало, а Т0В "СК "ФК Волинь" прийняло трансферні права на гравців згідно з додатком без дати та ба номера до договору № 18-07 від 18.06.2002 року та права на використання "Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК "Волинь", яка відповідно до висновку експертизи № 376 від 30.03.2004 року є плагіатом.

ОСОБА_15 складання завідомо неправдивих документів - договору купівлі-продажу № 18-07 від 18.06.2002 року, додатку без номера та без дати до договору № 18-07, акту прийому-передачі від 27.06.2002 року, ОСОБА_2 поставив свій підпис, як директор ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., а невстановлена слідством особа поставила підпис від імені ОСОБА_3 Відповідно до висновку експертизи № 5836 від 09.01.2004 року підпис від імені ОСОБА_3 в документах - договір купівлі-продажу № 18-07 від 18.06.2002 року, додаток без номера та без дати до договору № 18-07, акт прийому-передачі від 27.06.2002 року, підписи від імені генерального директора ТОВ "СК "ФК Волинь" ОСОБА_3 виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Крім того, ОСОБА_2 продовжуючи злочинні дії склав податкову накладну № 908 від 27.06.2002 року; в яку вніс завідомо неправдиву інформацію, про те, що ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. реалізує трансферні права на гравців футбольної команди СК „Волинь-1" та права на використання "Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК „Волинь", зазначивши їх загальну вартість в сумі 3,5 млрд. грн. в т.ч. ПДВ 583 млн. 333 тис. 333 грн. 33 коп.

ОСОБА_15 виконання своєї злочинної ролі, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа передали зазначені завідомо підроблені документи ОСОБА_3, якому було достовірно відомо про їх підробленість.

ОСОБА_3, отримавши завідомо підроблені документи - договір купівлі-продажу № 18-07 від 18.06.2002 року, додаток без номера та без дати до договору № 18-07, податкову накладну № 908 від 27.06.2002 року, діючи в порушення пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 (зі змінами та доповненнями), ст. 15, пунктів 16.1 та 16.2 та 16.4 ст.16 "Порядку нарахування та строки сплати податку", пунктів 11.2 і 11.4 ст. 11 та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п.п. 5.9.1 п. 5.9 ст. 5 „Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 250/2054 від 09.07.1997 року, в декларації з податку на додану вартість за червень 2002 року вніс завідомо неправдиву інформацію, а саме:

- в розділі № 2 безпідставно зазначив податковий кредит в сумі 583 млн. 333 тис. 333 грн. 33 коп.,

- в розділі №3 безпідставно зазначив до відшкодування з бюджету суму 583 мли. 331 гас. 833 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, достовірно знаючи, що декларація з податку на додану вартість за червень 2002 року містить завідомо неправдиві данні щодо наявності податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 583 млн. 331 тис. 833 грн., 22 липня 2002 року подав її до ДПІ у м. Луцьку та повторно надав її 21.03.2003 року до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області.

Крім того, ОСОБА_3, отримавши завідомо підроблені документи - договір купівлі-продажу № 18-07 від 168.06.2002 року, додаток без номера та без дати до договору № 18-07, податкову накладну № 908 від 27.06.2002 року, діючи в порушення п. 3.1. ст. З Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року „Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), „Порядку складання декларації про прибуток підприємства", затвердженого Наказом ДПА України № 214 від 08.07.1997 року в редакції Наказу ДПА України № 37 від 21.01.1998 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 94/2534 від 11.02.1998 року, вніс до декларації з прибутку підприємства за 3 квартал 2002 року завідомо неправдиву інформацію, а саме:

- в додатку „М" до декларації з прибутку підприємства за 3 квартал 2002 року в графі №6 „загальна сума амортизаційних відрахувань" в колонці 3.2. „амортизаційні відрахування за звітний квартал" умисно вказав суму 3 млн. 408 тис. 700 грн.,

- в декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2002 року в графі № 20 „оподатковуваний прибуток, що підлягає оподаткуванню за ставкою 30%". в колонці № 3 „показники за звітний квартал" повинен був зазначити прибуток в сумі 3 млн. 411 тис. 800 грн., а умисно вказав прибуток в сумі 3 тис. 100 грн., чим занизив оподатковуваний прибуток"

- в декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2002 року в графі № 28 "податкове зобов'язання" в колонці № 3 "показники за звітний період" умисно не вказав зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 млн. 22 тис. 610 грн.

ОСОБА_15 складання декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ „СК „ФК Волинь" за З квартал 2002 року, ОСОБА_3, якому достовірно було відомо, що декларація містить завідомо неправдиві відомості, 08.11.2002 року надав її до Камінь-Каширської МДПІ волинської області.

Внаслідок умисних дій директора ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд. ОСОБА_2 за попередньою змовою з генеральним директором ТОВ „СК „ФК Волинь" ОСОБА_3 та невстановленою слідством особою, по внесенню до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, видачі неправдивих документів, державним інтересам було спричинено тяжкі наслідки у вигляді ненадходження до бюджету держави податку на прибуток підприємства ГОВ „СК „ФК Волинь" в сумі 1 млн. 22 тис. 610 грн. за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за 3 квартал 2002 року.

Крім того, ОСОБА_3, згідно протоколу зборів учасників ТОВ "СК "ФК Волинь" № 2 від 17.06.2002 року, являючись генеральним директором і, таким чином, відповідно до ст. 23 Закону України № 1576-ХІІ від 19.09.1991 року „Про господарські товариства", службовою особою підприємства ТОВ „СК „ФК Волинь", головним тренером футбольної команди ФК „Волинь", та директор ДП „Катерина" СУПП „АБ Імекс" Лтд. ОСОБА_2 і невстановлена слідством особа, вступили в попередню змову, направлену на умисне ухилення від сплати податку на прибуток ТОВ „СК „ФК Волинь" в особливо великих розмірах в 3 кварталі 2002 року за наступних обставин:

Виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки по здійсненню функцій керівництва працівниками ТОВ "СК "ФК Волинь", умисно, маючи на меті порушення встановленого законодавством порядку оподаткування юридичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів формування доходної частини державного бюджету, а таким чином на умисне ухилення від сплати податків, зборів, що входять в систему оподаткування. зведених у встановленому законом порядку, в особливо великих розмірах, шляхом (документального оформлення неіснуючих фінансово-господарських операцій, знаходячись в м. Луцьку, в червні 2002 року, зловживаючи своїм службовим становищем. ОСОБА_3 за «передньою змовою з директором Дочірнього підприємства „Катерина" спільного україно-польського підприємства „АБ Імекс" Лтд. ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою для досягнення вищевказаної спільної злочинної мети, розподілили між собою злочинні ролі співвиконавців та виконали наступні злочинні дії:

ОСОБА_3 у зв'язку з виконанням покладених на нього обов'язків головного тренера та будучи обізнаним про склад команди СК "Волинь-1", з метою створення видимості предмету неіснуючої угоди № 18-07 від 18.06.2002 між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. про купівлю продаж трансферних прав на гравців та права на використання "Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК "Волинь", в період червень - липень 2002 року, в м. Луцьку надав анкетні дані гравців футбольних клубів "Ковель-Волинь-2", СК "Волинь-1", ДЮФК "Феміда - Інтер" ОСОБА_2 та невстановленій слідством особі.

ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа у період червень - липень 2002 року внесли до договору № 18-07 від 18.06.2002 року завідомо неправдиву інформацію щодо предмету договору, зокрема про те, що ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. реалізує, а ТОВ "СК "ФК Волинь" придбаває трансферні права на гравців футбольної команди СК "Волинь-1" та право на використання "Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК Волинь". Крім того, отримані від ОСОБА_3 анкетні дані гравців ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа внесли до ніби - то укладеного додатку без номера та без дати до договору № 18-07 від 18.06.2002 року, зокрема прізвища ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 С, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_9, ОСОБА_28, ОСОБА_29„ ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_35„ ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_60, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, як гравців футбольної команди СК „Волинь-1" та трансферними правами на яких ніби - то володіє ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд.

При цьому, серед зазначених в додатку без номера та без дати до договору № 18-07 громадян, як гравців СК „Волинь-1", станом на 27.06.2002 року більшість не мали жодного відношення до вказаної футбольної команди, зокрема:

- ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_41 стали гравцями футбольної команди "ФК Волинь", тільки після 05.07.2002 року;

- ОСОБА_22 став гравцем футбольної команди "ФК Волинь", тільки після 04.04.2003 року;

- ОСОБА_20, ОСОБА_11 були гравцями футбольного клубу "Ковель-Волинь-2";

- ОСОБА_12„ ОСОБА_17, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_9, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_37, ОСОБА_60, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 в 2002 році стали першими випускниками ДЮФК "Феміда - Інтер" та відповідно до угоди без номера від 01.06.2002 року між ДЮФК "Феміда - Інтер" та ФК "Ковель-Волинь-2" були безоплатно передані останньому;

- ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_24 ОСОБА_36 в 2003 році стали випускниками ДЮФК "Волинь" (правонаступник ДЮФК "Феміда - Інтер") та відповідно до угоди без номера від 01.06.2002 року між ДЮФК "Феміда - Інтер" та ФК "Ковель-Волинь-2" були безоплатно передані останньому.

В подальшому, з метою надання видимості реальності вказаної угоди купівлі продажу трансферних прав ОСОБА_2, будучи директором ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд.. та невстановлена слідством особа внесли завідомо неправдиві відомості до акту прийому-передачі від 27.06.2002 року, зокрема про те, що ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. передало, а ТОВ "СК "ФК Волинь" прийняло трансферні права на гравців згідно з додатком без дати та без номера до договору № 18-07 від 18.06.2002 року та права на використання "Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК "Волинь", яка відповідно до висновку експертизи № 376 від 30.03.2004 року є плагіатом.

ОСОБА_15 складання завідомо неправдивих документів - договору купівлі-продажу № 18-07 від 18.06.2002 року, додатку без номера та без дати до договору № 18-07, акту прийому-передачі від 27.06.2002 року, ОСОБА_2 поставив свій підпис, як директор ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., а невстановлена слідством особа поставила підпис від імені ОСОБА_3 Відповідно до висновку експертизи № 5836 від 09.01.2004 року підпис від імені ОСОБА_3 в документах - договір купівлі-продажу № 18-07 від 18.06.2002 року, додаток без номера та без дати до договору № 18-07, акт прийому-передачі від 27.06.2002 року, підписи від імені генерального директора ТОВ "СК "ФК Волинь" ОСОБА_3 виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Як результат документального оформлення договору купівлі-продажу № 18-07 від 18.06.2002 року є незаконне формування ТОВ "СК "ФК Волинь" амортизаційних відрахувань на придбання нематеріальних активів для власного виробництва в 3 кварталі 2002 року

ОСОБА_15 виконання своєї злочинної ролі, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа передали зазначені завідомо підроблені документи ОСОБА_3, якому було достовірно відомо про їх підробленість.

ОСОБА_3, після отримання зазначених завідомо підроблених документів, виконуючи свою злочинну роль, використовуючи положення п. п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року „Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), згідно з яким до амортизаційних відрахувань включається сума штрачена платником податків для придбання нематеріальних активів для власного виробництва, розуміючи, що фактично ТОВ „СК „ФК Волинь" не придбавало нематеріальних активів, а саме, трансферних прав на гравців „СК Волинь-1" та права на використання „Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК „Волинь", з метою умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, у 3 кварталі 2002 року безпідставно включив 3 408 700 грн. до складу амортизаційних відрахувань нематеріальних активів, які не придбавались, тобто незаконно завищив валові витрати підприємства за 3 квартал 2002 року на зазначену суму, в результаті чого до державного бюджету у 3 кварталі 2002 року не надійшло 1 млн. 22 тис. 610 грн. податку на прибуток підприємства ТОВ "СК "ФК "Волинь".

Таким чином, злочинні дії ОСОБА_3, ОСОБА_2 та невстановленої слідством особи, в порушення п. 3.1 ст. З Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року „Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), призвели до зменшення оподатковуваного прибутку підприємства ТОВ "СК "ФК Волинь", та, як результат, фактичне ненадходження до бюджету податку на прибуток, який повинно було сплатити підприємство ТОВ „СК „ФК Волинь", за результатами фінансово-господарської діяльності в 3 кварталі 2002 року, в сумі 1 млн. 22 тис. 610 грн., що є особливо великим розміром.

Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи № 988 від 17.05.05 року, висновки ревізорів-інспекторів управління дослідчих перевірок УПМ ДПА у Волинській області, які викладені в акті № 97 від 10.11.03 "Про результати позапланової перевірки з питань дотримання вимог додаткового законодавства ТОВ "СК "ФК Волинь", ідентифікаційний код - 32035233, за період 2002 року" щодо порушення вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та п. 3.1 ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено відхилення по податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість за червень місяць 2002 року на суму 583 330 333 грн. та донараховано податок на прибуток за 3 квартал 2002 року у розмірі 1 022 610 грн., підтверджуються.

Крім цього, ОСОБА_3, будучи генеральним директором ТОВ „СК „ФК Волинь". тобто службовою особою підприємства, протягом вересня 2002 року імпортував на територію України природний газ, та в подальшому не сплатив податок на додану вартість, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 20 серпня 2002 року від імені ТОВ „СК „ФК Волинь" уклав контракт № 20-08/02 купівлі-продажу природного газу з компанією «Onllnvest LLC» (Вашингтон, США) та, подальшому, підписав додатки до цього контракту.

Згідно з умовами контракту №20-08/02 та додатків до нього, компанія «Onllnvest LLC» реалізує, а ТОВ "СК "ФК Волинь" придбаває природний газ вартістю 51,5 долара США за 1 тис. куб. м.

Протягом вересня 2002 року на виконання умов контракту компанія «Onllnvest LLC» реалізувала ТОВ "СК "ФК Волинь" шляхом постачання його на територію України природний газ в об'ємі 321 776,050 тис. куб. м., вартістю 16 571 466,57 доларів США. Про факт отримання природного газу, 14 жовтня 2002 року був складений акт приймання-передачі газу, поставленого у вересні 2002 року по контракту № 20-08/02 від 20 серпня 2002 року.

У подальшому, після отримання природного газу, ОСОБА_3, будучи генеральним директором ТОВ "СК "ФК Волинь", діючи умисно, став переслідувати мету на порушення встановленого законодавством порядку оподаткування юридичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів формування доходної частини державного бюджету, а таким чином на умисне ухилення від сплати податків, зборів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, в особливо великих розмірах.

На виконання злочинної мети, ОСОБА_3 в вересні-жовтні 2002 року, знаходячись в м. Луцьку, з метою проведення митного оформлення передав заступнику генерального директора ТОВ "СК "ФК Волинь" ОСОБА_59 документи для митного оформлення отриманого природного газу в вересні 2002 року, а саме: копію контракту купівлі-продажу природного газу між ТОВ "СК "ФК Волинь" та компанією «Onllnvest LLC» № 20-08/02 від 20.08.2002 року, копію додатку № 1 до контракту № 20-08/02 від 20.08.2002 року купівлі-продажу природного газу між ТОВ "СК "ФК Волинь" та компанією «Onllnvest LLC», копію додатку № 2 до контракту № 20-08/02 від 20.08.2002 року купівлі-продажу природного газу між ТОВ "СК "ФК Волинь" та компанією «Onllnvest LLC», копію додатку № 3 до контракту № 20-08/02 від 20.08.2002 року купівлі-продажу природного газу між ТОВ "СК "ФК Волинь" та компанією «Onllnvest LLC», копію інвойсу № 20-08/02-01 від 07.10.2002 року, виданого компанією «Onllnvest LLC», копію картки № 12400/19/02/2345 суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, який перебуває на обліку в Центральній енергетичній митниці, копію довідки без номера від 13 серпня 2002 року про відсутність за межами України валютних цінностей та майна, копію акту від 14 жовтня 2002 року приймання-передачі газу по контракту № 20-08/02 від 20 серпня 2002 року за результатами поставки в вересні 2002 року.

При цьому, ОСОБА_3, в порушення вимог п. 4 "Положення про вантажну митну декларацію", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 року не долучив до документів, що подавались до митних органів для митного оформлення газу, який надійшов від компанії «Onllnvest LLC», платіжні доручення на сплату необхідних митних платежів у відповідності до чинного законодавства України, а саме про сплату митних зборів за митне оформлення природного газу та податку на додану вартість.

У подальшому ОСОБА_59, як декларант та особа уповноважена для роботи з митницею, склав вантажно-митну декларацію та 15.10.2002 року подав її разом з переліченими . копіями документів до Центральної енергетичної митниці (м. Київ).

Однак, працівниками митниці було встановлено відсутність платіжного документу про сплату податку на додану вартість, а також недостовірність інформації, зазначеній у вантажно-митній декларації, в зв'язку з чим 15.10.2002 року було складено картку відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів № 13/02/173, в якому серед порушень, які були допущенні при складанні вантажно-митної декларації ТОВ "СК "ФК Волинь" на імпортований газ, зазначено, що в порушення вимог п. 4 "Положення про вантажну митну декларацію", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 року відсутній платіжний документ, який підтверджує сплату податку на додану вартість.

ОСОБА_15 цього, протягом жовтня-листопада 2002 року ОСОБА_59 двічі повторно подавав митним органам документи для розмитнення імпортованого ТОВ "СК "ФК Волинь" природного газу, однак в порушення п. 4 "Положення про вантажну митну декларацію", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 року, до них не додавались платіжні документи, які б підтверджували фактично сплачений податок на додану вартість, про що складені картка відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів № 13/02/1 87 від 29 жовтня 2002 року та картка відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів № 13/02/188 від 1 листопада 2002 року.

ОСОБА_15 отримання газу, ОСОБА_3, діючи умисно в інтересах третіх осіб (ТОВ СК "ФК Волинь"), всупереч інтересам служби, з метою заподіяння тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам, в порушення п. 2 ст. 74 Митного кодексу України (в редакції від 1991 року), не сплативши необхідних податків та митних платежів та не провівши митного оформлення імпортованого природного газу обсягом 321 776,050 тис. куб. м., не маючи внаслідок цього права його вільного використання, в порушення п. 4 ст. 15 Митного кодексу України (в редакції від 1991 року), реалізував зазначений природний газ на території України.

13 листопада 2003 року працівниками Центральної енергетичної митниці була проведена перевірка ТОВ "СК "ФК Волинь", про що складено акт перевірки без номера. Перевіркою встановлено, що підприємством ТОВ "СК "ФК Волинь" для митного оформлення природного газу в об'ємі 321 776,050 тис. куб. м. не сплачено в порушення п.п. 7.3.6 п. 7.3 статті 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) податку на додану вартість в сумі 17 млн. 663 тис. 526 грн. 22 коп.

Внаслідок умисних дій директора ТОВ "СК "ФК Волинь" ОСОБА_3 в вересні-жовтні 2002 року, діяльності в 3 кварталі 2002 року до бюджету не надійшло податків та зборів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, на загальну суму 17 млн. 663 тис. 526 грн. 22 коп., що є особливо великим розміром.

ОСОБА_3, обіймаючи, згідно протоколу зборів учасників ТОВ "СК "ФК Волинь" № 2 від 17.06.2002 року, посаду генерального директора ТОВ "СК "ФК Волинь", виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки по здійсненню функцій керівництва працівниками вказаного підприємства, тобто будучи службовою особою підприємства ТОВ "СК "ФК Волинь", в червні 2002 року, з метою прикриття злочинної діяльності, а саме: замаху на заволодіння чужими коштами, шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість, в особливо великих розмірах та умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах по операції купівлі продажу трансферних прав № 18-07 від 18.06.2002 року між ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. та ТОВ "СК "ФК Волинь", а також з метою створення видимості реальності вказаної угоди, використав іншим чином підроблені недержавні цінні папери, зокрема здійснив підроблення векселя, емітованого ТОВ "СК "ФК Волинь", номінальною вартістю 3,5 млрд. грн., який передав ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. та в подальшому створив видимість про його часткове погашення шляхом перерахування коштів на загальну суму 800 тис. грн. на банківський рахунок ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., внаслідок чого підприємству ТОВ "СК "ФК Волинь" було завдано особливо великої матеріальної шкоди за наступних обставин.

ОСОБА_3, обіймаючи посаду генерального директора ТОВ "СК "ФК Волинь", отримавши від директора ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. ОСОБА_2 та ^встановленої слідством особи завідомо підроблені документи - договір купівлі-продажу трансферних прав № 18-07 від 18.06.2002 року між ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. та ,10В "СК "ФК Волинь", додаток без номера та дати до договору № 18-07 від 18.06.2002 року, акт приймання-передачі від 27.06.2002 року, з метою прикриття злочинної діяльності та штучного створення видимості виникнення зобов'язань по виконанню договору № 18-07 від 18.06.2002 року, при цьому розуміючи, що таке зобов'язання не виникало та трансферні права на гравців футбольного клубу СК "Волинь-1" перейшли до ТОВ "СК "ФК Волинь" на підставі договору про правонаступництво без номера від 01.07.2002 року, шляхом внесення завідомо неправдивої інформації до недержавного цінного паперу, іншим чином підробив простий вексель № 6330356949837, зокрема:

- в графі "валюта платежу, сума цифрами" вказав - "грн. З 500 000 000,00", як суму зобов'язань ТОВ "СК "ФК Волинь" перед ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. за результатами виконання договору № 18-07 від 18.06.2002 року, при цьому розуміючи, що договір є фіктивним та ніяких зобов'язань у ТОВ "СК "ФК Волинь" перед ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. ніколи не виникало

- в графі "найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений" вказав назву підприємства - „ДП "Катерина", як підприємства, перед яким ТОВ "СК "ФК Волинь" має заборгованість в сумі 3,5 млрд. грн., при цьому розуміючи, що ТОВ "СК "ФК Волинь" не мала такої заборгованості;

- в графі "валюта платежу, сума прописом" вказав - "Грн. Три мільярди п'ятсот мільйонів, 00 копійок", як суму зобов'язань ТОВ "СК "ФК Волинь" перед ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. за результатами виконання договору № 18-07 від 18.06.2002 року, при цьому розуміючи, що договір є фіктивним та зобов'язання ТОВ "СК "ФК Волинь" перед ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. ніколи не виникало.

ОСОБА_15 внесення до бланку простого векселя № 6330356949837, зазначеної завідомо неправдивої інформації, ОСОБА_3 в графі "назва, підпис і точна адреса векселедавця" вказав назву підприємства - „ТОВ "СК "ФК Волинь", свою посаду - „Генеральний директор", власне прізвище - „ОСОБА_3", та поставив власний підпис.

Таким чином, ОСОБА_3, вніс завідомо неправдиву інформацію до бланку офіційного документу - простого векселя № 6330356949837, чим його підробив та грубо порушив Конвенцію, якою запроваджено „Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 07.06.1930 року ратифікований Верховною Радою України 06.01.2000 року, "Положення про переказний і простий вексель", затверджений постановою ЦВК і РНК СРСР від 07.08.1937 року за № 104/1341, статтю 4 Закону України № 2374-111 від 05.04.2001 року "Про обіг векселів в Україні", якою передбачено, що видавати прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

У подальшому, ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на реалізацію умислу, направленого на використання іншим чином завідомо підробленого недержавного цінного паперу - простого векселя № 6330356949837, емітованого ТОВ "СК "ФК Волинь", номінальною вартістю 3,5 млрд. грн., знаходячись в м. Луцьк, разом з директором ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. ОСОБА_2 27.06.2002 року, склав та підписав акт приймання-передачі векселя, згідно з яким "Векселетримач" в особі генерального директора ТОВ "СК "ФК Волинь" ОСОБА_3 передав, а "Векселеотримувач" в особі директора ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. ОСОБА_2 отримав простий вексель № 6330356949837 на загальну суму 3,5 млрд. грн.

Крім того, ОСОБА_3, знаходячись в м. Луцьк, діючи в порушення статті 4 Закону України № 2374-111 від 05.04.2001 року "Про обіг векселів в Україні", та реалізуючи мету, направлену на завдання особливо великої матеріальної шкоди юридичній особі - ТОВ "СК "ФК Волинь", протягом липня-серпня 2002 року безпідставно частково здійснив оплату завідомо підробленого простого векселя № 6330356949837, номінальною вартістю 3,5 млрд. грн.. шляхом перерахування коштів:

підписаним ним платіжним дорученням № 1 від 31.07.2002 року на суму 400 тис. грн.;

підписаним ним платіжним дорученням № 22/08 від 22.08.2002 року на суму 400 тис. грн.,

а всього на загальну суму 800 тис. грн., чим спричинив юридичній особі - ТОВ "СК "ФК Волинь" матеріальні збитки в особливо великих розмірах.

Крім цього, ОСОБА_3, обіймаючи, згідно протоколу зборів учасників ТОВ "СК "ФК Волинь" № 2 від 17.06.2002 року, посаду генерального директора ТОВ "СК "ФК Волинь", виконуючи організаційно-розпорядчі функції по здійсненню керівництва працівниками вказаного підприємства, тобто відповідно до ст.23 Закону України № 1576-ХП від 19.09.1991 року „Про господарські товариства", будучи службовою особою підприємства, протягом липня-серпня 2002 року здійснив зловживання службовим становищем, внаслідок чого було спричинено тяжкі наслідки охоронюваним Законом інтересам юридичної особи та інтересам держави.

Так, ОСОБА_3, будучи службовою особою підприємства, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, в червні-серпні 2002 року став переслідувати мету на спричинення тяжких наслідків юридичній особі -ТОВ "СК "ФК Волинь", шляхом зловживання своїм службовим становищем.

На виконання цієї злочинної мети, ОСОБА_3, діючи в інтересах ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. та з метою прикриття злочинної діяльності по заволодінню чужими коштами, шляхом незаконного відшкодування з бюджету податку на додану вартість, в особливо великих розмірах та у подальшому умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за наслідками фінансово-господарської операції з купівлі-продажу трансферних прав, всупереч інтересам служби, використовуючи своє службове становище в порушення "Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 07.06.1930 року ратифікованого Верховною Радою України 06.01.2000 року, "Положення про переказний і простий вексель", затверджений постановою ЦВК і РНК СРСР від 07.08.1937 року за № 104/1341, статті 4 Закону України № 2374-111 від 05.04.2001 року "Про обіг векселів в Україні", якою передбачено, що "видавати прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом", знаходячись в м. Луцьк, в червні-липні 2002 року, іншим чином підробив недержавний цінний папір, шляхом внесення завідомо неправдивої інформації до бланку простого векселя № 6330356949837 номінальною вартістю 3, 5 млрд. грн., емітованого ТОВ "СК "ФК Волинь". зокрема:

- в графі "валюта платежу, сума цифрами" вказав - 'Трн. З 500 000 000.00", як суму зобов'язань ТОВ "СК "ФК Волинь" перед ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. за результатами виконання договору № 18-07 від 18.06.2002 року, при цьому розуміючи, що договір є фіктивним та ніяких зобов'язань у ТОВ "СК "ФК Волинь" перед ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. ніколи не виникало

- в графі "найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений" вказав назву підприємства - „ДП "Катерина", як підприємства, перед яким ТОВ "СК "ФК Волинь" має заборгованість в сумі 3,5 млрд. грн., при цьому розуміючи, що ТОВ "СК "ФК Волинь" не мала такої заборгованості;

- в графі "валюта, сума прописом" вказав - "Грн. Три мільярди п'ятсот мільйонів, 00 копійок", як суму зобов'язань ТОВ "СК "ФК Волинь" перед ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Дтд. за результатами виконання договору № 18-07 від 18.06.2002 року, при цьому розуміючи, що договір є фіктивним та зобов'язання ТОВ "СК "ФК Волинь" перед ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. ніколи не виникало.

ОСОБА_15 здійснення вищевказаним чином підробки недержавного цінного паперу - простого векселя № 6330356949837, ОСОБА_3, продовжуючи зловживати службовим становищем всупереч інтересам служби, знаходячись в м. Луцьк разом з ОСОБА_2, директором ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., 27.06.2002 року склали та підписали акт приймання-передачі векселя, згідно з яким ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняв простий вексель № 6330356949837 номінальною вартістю 3, 5 млрд. грн., емітований ТОВ "СК "ФК Волинь".

Продовжуючи свої злочинні дії всупереч інтересам служби, направлені на спричинення ітяжких наслідків юридичній особі - ТОВ "СК "ФК Волинь", ОСОБА_3 31.07.2002 року, знаходячись в м. Луцьк, склав та підписав платіжне доручення № 1, на підставі якого ТОВ "СК ;"ФК Волинь" з рахунка № 20629264819300, який знаходиться в Волинському Головному Регіональному управлінні "ПриватБанку" МФО 303440, перерахував кошти в сумі 400 тис. грн. на рахунок, який належить ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд. № 260083006100, що знаходиться в ТОВ КБ "Західінкомбанк" МФО 303484, з призначенням платежу "часткове погашення векселя за № 6330356949837 від 31.07.2002 року".

Крім того, ОСОБА_3, діючи всупереч інтересам служби, знаходячись в м.Луцьк, 22 серпня 2002 року склав та підписав платіжне доручення №22/08, згідно з яким ТОВ "СК "ФК Волинь" з рахунка №26008008294, який знаходиться в ТОВ КБ "Західінкомбанк" МФО 303484, перерахував кошти в сумі 400 тис. грн. на рахунок, який належить ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд.,№ 260083006100, що знаходиться в ТОВ КБ "Західінкомбанк" МФО 303484, з призначенням платежу "часткове погашення векселя за № 6330356949837".

Всього, внаслідок умисних дій генерального директора ТОВ "СК "ФК Волинь" ОСОБА_3, в інтересах ДП "Катерина" СУПП "АБ Імекс" Лтд., з використанням свого службового становища всупереч інтересам служби, було незаконно перераховано коштів в сумі 100 тис. грн., в рахунок часткового погашення завідомо підробленого простого векселя № 6330356949837, чим спричинені тяжкі наслідки інтересам юридичної особи - ТОВ "СК "ФК Волинь".

Крім того, ОСОБА_3, будучи генеральним директором ТОВ „СК „ФК Волинь" та відповідно до ст. 23 Закону України № 1576-ХП від 19.09.1991 року „Про господарські товариства", будучи службовою особою підприємства, протягом вересня-жовтня 2002 року здійснив зловживання службовим становищем, внаслідок чого було спричинено тяжкі наслідки інтересам держави.

Так, 20 серпня 2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" в особі генерального директора ОСОБА_3 та компанією «Onllnvest LLC» було укладено контракт купівлі-продажу природного газу № 20-08/02.

На виконання умов контракту, протягом вересня 2002 року компанією «Onllnvest LLC» було поставлено природний газ в об'ємі 321 млн. 776 тис. 50 куб. м. вартістю 16 млн. 571 тис. 466 долара США 58 центів, про що 14 жовтня 2002 року було складено акт приймання-передачі природного газу, який надійшов ТОВ "СК "ФК Волинь" в вересні 2002 року.

ОСОБА_15 отримання природного газу, ОСОБА_3, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, з метою заподіяння тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам, в вересні 2002 року, в порушення п. 2 ст. 74 Митного кодексу України (в редакції від 1991 року), не здійснив митного оформлення зазначеного природного газу об'ємом 321 776,050 тис. куб. м.

В подальшому, не маючи права вільного використання природного газу щодо якого не було здійснено митне оформлення, діючи в порушення п. 4 ст. 15 Митного кодексу України (в редакції від 1991 року), ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем. використав природний газ, шляхом реалізації його на території України, зокрема:

на підставі договору № 95-09-02 від 13.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ЗАТ "ФК "Борисфен", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ЗАТ "ФК "Борисфен" природного газу в об'ємі 114 тис. 89 куб. м., вартістю 41 тис. 784 гри. 96 коп.;

на підставі договору № 79-09-02 від 09.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Газма", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Газма" природного газу в об'ємі 2 млн. 200 тис. 390 куб. м., вартістю 638 тис. 251 грн. 38 коп.;

на підставі договору № 49-09-02 від 02.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Газова спілка", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ «Газова спілка» природного газу в об'ємі 685 тис. 348 куб. м., вартістю 164 тис. 440 грн. 44 коп.;

на підставі договору № 20-09-02 від 20.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Голд Вест", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Голд Вест" природного газу в об'ємі 36 тис. 550 куб. м., вартістю 10 тис. 810 грн. 86 коп.;

на підставі договору № 26-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "НВФ Дніпротехсервіс", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "НВФ Дніпротехсервіс" природного газу в об'ємі 1 млн. 797 тис. 19 куб. м., вартістю 545 тис. 899 грн. 78 коп.;

на підставі договору між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ЗАТ "НК "Енергетичні ресурси", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ЗАТ "НК "Енергетичні ресурси" природного газу в об'ємі 314 тис. куб. м., вартістю 93 тис. 570 грн. 74 коп.;

на підставі договору № 90-09-02 від 12.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Компанія Енергія", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Компанія Енергія" природного газу в об'ємі 2 млн. куб. м., вартістю 591 тис. 564 грн.;

на підставі договору № 12-09-02 від 19.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Компанія "Енергоальянс", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Компанія "Енергоальянс" природного газу в об'ємі 93 млн. 872 тис. 940 куб. м., вартістю 27 млн. 266 тис. 334 грн. 16 коп.;

на підставі договору № 34-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та Корпорація "Енергоімпекс Україна", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено Корпорації "Енергоімпекс Україна" природного газу в об'ємі 20 млн. 363 тис. 48 куб. м., вартістю 5 млн. 968 тис. 906 грн. 82 коп.;

на підставі договору № 21-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ГОВ "Енергоконтакт", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Енергоконтакт" природного газу в об'ємі 10 млн. 501 тис. 921 куб. м., вартістю 3 млн. 115 тис. 206 грн. 62 коп.;

на підставі договору № 84-09-02 від 11.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ЗАТ "Енергосоюз ", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ЗАТ "Енергосоюз" природного газу в об'ємі 3 млн. 120 тис. куб. м., вартістю 927 тис. 14 грн. 40 коп.;

на підставі договору № 51-09-02 від 02.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Енерготорг", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Енерготорг" природного газу в об'ємі 12 млн. 272 тис. 638 куб. м., вартістю 2 млн. 441 тис. 970 грн.;

на підставі договору № 67-09-02 від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ГОВ "Енерготрейд", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Енерготрейд" природного газу в об'ємі 3 млн. 50 тис. куб. м., вартістю 893 тис. 963 грн. 20 коп.;

на підставі договору № 77-09-02 від 04.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Енерготрейд", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Енерготрейд" природного газу в об'ємі 400 тис. куб. м., вартістю 119 тис. 382 грн. 22 коп.;

на підставі договору № 87-09-02 від 12.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Енерготрейдінвест", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Енерготрейдінвест" природного газу в об'ємі 585 тис. куб. м,, вартістю 171 тис. 470 грн. 52 коп.;

на підставі договору № 44-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Ефект-Енергія", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Ефект Енергія" природного газу в об'ємі 2 млн. 289 тис. 885 куб. м., вартістю 679 тис. 114 грн. 51 коп.;

на підставі договору № 83-09-02 від 11.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ ''Забезпечення", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Забезпечення "природного газу в об'ємі 1 млн. 356 тис. 140 куб. м., вартістю 449 тис. 146 грн. 26 коп.;

на підставі договору № 37-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Івано-Франківська харчосмакова фабрика", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Івано-Франківська харчосмакова фабрика" природного газу в об'ємі 250 тис. куб. м., вартістю 74 тис. 612 грн. 19 коп.;

на підставі договору № 88-09-02 від 12.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ 1МАН", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "ІМАН" природного газу в об'ємі 1 млн. 600 тис. куб. м., вартістю 477 тис. 523 грн. 20 коп.;

на підставі договору № 102-09-02 від 23.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Інтергазпостач", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Інтергазпостач" природного газу в об'ємі 2 млн. 334 тис. 224 куб. м., вартістю 680 тис. 213 грн.;

на підставі договору № 57-09-02 від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Командор", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Командор" природного газу в об'ємі 1 млн. 800 тис. куб. м., вартістю 548 тис. 62 грн. 77 коп.;

на підставі договору № 52-09-02 від 02.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та АТ "Лекхім", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено АТ "Лекхім" природного І газу в об'ємі 1 млн. 395 тис. 928 куб. м., вартістю 447 тис. 660 грн.;

на підставі договору № 27-09-02-Е від 29.08.2002 року та договору № 27-09-02 від Д08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та Фірма "Лімво", в вересні 2002 року ТОВ "СК :"ФК Волинь" було відпущено Фірма "Лімво" природного газу в об'ємі 2 млн. 510 тис. 499 куб. м., вартістю 589 тис. грн.;

на підставі договору № 69-09-02 від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Асоціація Львів-контакт", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Асоціація Львів-контакт" природного газу в об'ємі 1 млн. 169 тис. 570 куб. м., вартістю 349 ;тис. 56 грн. 75 коп.;

на підставі договору № 1111 від 17.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та АТЗТ «"Миронівський хлібопродукт", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено АТЗТ "Миронівський хлібопродукт" природного газу в об'ємі 750 тис. куб. м, вартістю 221 тис. 150 грн.;

на підставі договору № 76-09-02 від 04.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Олвія", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Олвія" природного газу в об'ємі 98 тис. куб. м., вартістю 28 тис. 727 грн. 62 коп.;

на підставі договору № 33-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Паливна спілка", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Паливна спілка" природного газу в об'ємі 2 млн. 372 тис. 95 куб. м., вартістю 698 тис. 20 грн. 14 коп.;

на підставі договору № 19-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Політрейд", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Політрейд" природного газу в об'ємі 12 млн. 136 тис. куб. м., вартістю 3 млн. 815 тис. 679 грн. 76 коп.;

на підставі договору № 23-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Полтавська паливно-енергетична компанія", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Полтавська паливно-енергетична компанія" природного газу в об'ємі 3 млн. 697 тис. 844 куб. м., вартістю 1 млн. 103 тис. 629 грн. 44 коп.;

на підставі договору №94-09-02 від 13.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Прикарпатська фінансова корпорація", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Прикарпатська фінансова корпорація" природного газу в об'ємі 3 млн. 220 тис. куб. м., вартістю 961 тис. 35 грн. 78 коп.;

на підставі договору № 98-09-02 від 13.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Компанія Прометей", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Компанія Прометей" природного газу в об'ємі 190 тис. куб. м., вартістю 56 тис. 708 грн. 16 коп.;

на підставі договору № 92-09-02 від 12.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Промсоюз", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Промсоюз" природного газу в об'ємі 700 тис. куб. м., вартістю 208 тис. 915 грн.;

на підставі договору №36-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Рест Енерджі", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Рест Енерджі" природного газу в об'ємі 587 тис. 420 куб. м., вартістю 358 тис. 128 грн.;

на підставі договору № 50-09-02 від 02.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Ресурси-М", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Ресурси-М" природного газу в об'ємі 4 млн. 393 тис. 446 куб. м., вартістю 1 млн. 287 тис. 818 грн. 44 коп.;

на підставі договору № 85-09-02 від 11.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Сумигаззбут", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Сумигаззбут" природного газу в об'ємі 1 млн. 105 тис. 707 куб. м., вартістю 330 тис. грн.;

на підставі договору № 35-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Тандем", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Тандем" природного газу в об'ємі 5 млн. 706 тис. 160 куб. м., вартістю 1 млн. 672 тис. 626 грн. 12 коп.;

на підставі договору № 40-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "ТД Кузбас Україна", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "ТД Кузбас Україна" природного газу в об'ємі 370 тис. куб. м., вартістю 108 тис. 451 грн. 26 коп.;

на підставі договору № 48-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та НВФ "Технотронікс", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено НВФ "Технотронікс" природного газу в об'ємі 2 млн. 262 тис. 721 куб. м., вартістю 664 тис. 10 грн. 91 коп.;

на підставі договору № 25-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ЗАТ "Український газовий союз", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ЗАТ "Український газовий союз" природного газу в об'ємі 1 млн. 246 тис. куб. м., вартістю 365 тис. 196 грн. 37 коп.;

на підставі договору №22-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Укрпромгаз", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Укрпромгаз" природного газу в об'ємі 350 тис. куб. м., вартістю 104 тис. 466 грн. 60 коп.;

на підставі договору № 56-09-02 від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "УПЕК", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "УПЕК" природного газу в об'ємі 6 млн. 908 тис. 806 куб. м., вартістю 2 млн. 25 тис. 126 грн. 26 коп.;

на підставі договору № 89-09-02 від 12.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Українська промислово-інвестиційна компанія", в вересні 2002 року ГОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Українська промислово-інвестиційна компанія" природного газу в об'ємі 421 тис. 503 куб. м., вартістю 125 тис. 803 грн. 13 коп.;

на підставі договору № 43-09-02 від 02.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Фонд розвитку АПК", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Фонд розвитку АПК" природного газу в об'ємі 1млн. 331 тис. 740 куб. м., вартістю 397 тис. 461 грн. 78 коп.;

на підставі договору № 14-10-02 від 26.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ '"Хімпроект", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Хімпроект" природного газу в об'ємі 1 млн. 127 тис. куб. м., вартістю 324 тис. 336 грн. 63 коп.;

на підставі договору № 91-09-02 від 12.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ДП "Шелтон-Київ", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ДП "Шелтон-Київ" природного газу в об'ємі 2 млн. 100 тис. куб. м., вартістю 615 тис. 580 грн. 35 коп.;

на підставі договору № 58-09-02 від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ /Юг-Газ", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Юг-Газ" природного газу в об'ємі 3 млн. 503 тис. 750 куб. м. вартістю 1 млн. 45 тис. 689 грн. 69 коп.;

на підставі договору № 99-09-02 від 16.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Юнігаз", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Юнігаз" природного газу в об'ємі 1 млн. 166 тис. куб. м., вартістю 388 тис. 379 грн. 47 коп.:

на підставі договору № 55-09-02 від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Стахановський завод технічного вуглецю", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Стахановський завод технічного вуглецю" природного газу в об'ємі 900 тис. куб. м., вартістю 268 тис. 596 грн.;

на підставі договору № 54-09-02 від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Рівнеазот", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Рівнеазот" природного газу в об'ємі 29 млн. 542 тис. 880 куб. м., вартістю 7 млн. 347 тис. 323 грн. 68 коп.;

на підставі договору № 39-09-02/КМУ-02/108 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ЗАТ "Керамет", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ЗАТ "Керамет" природного газу в об'ємі 1 млн. 908 тис. куб. м., вартістю 559 тис. 280 грн. 82 коп.;

на підставі договору № 74-09-02/КМУ-02/109 від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ЗАТ "Керамет", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ЗАТ "Керамет" природного газу в об'ємі 1 млн. 133 тис. куб. м., вартістю 338 тис. 149 грн. 90 коп.;

на підставі договору № 15-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Кагарлицький цукровий завод", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Кагарлицький цукровий завод" природного газу в об'ємі 683 тис. 442 куб. м., вартістю 200 тис. 328 грн. 47 коп.;

на підставі договору № 28-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Івано-Франківськцемент", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Іванофранківськцемент" природного газу в об'ємі 1 млн. куб. м., вартістю 310 тис. 709 грн. 85 коп.;

на підставі договору № 24-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" природного газу в об'ємі І млн. 500 тис. куб. м., вартістю 439 тис. 688 грн. 91 коп.;

на підставі договору № 41-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ Східенерго", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Східенерго" природного газу в об'ємі 9 млн. 918 тис. куб. м., вартістю 3 млн. 171 тис. 501 грн. 39 коп.;

на підставі договору № 46-09-02/673 від 30.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Кривий Ріг цемент", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ 'Кривий Ріг цемент" природного газу в об'ємі 4 млн. куб. м., вартістю 1 млн. 176 тис. 753 грн. 'іОкоп.;

на підставі договору № 45-09-02/672 від 30.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та .ВАТ "Кривий Ріг цемент", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ

"Кривий Ріг цемент" природного газу в об'ємі 6 млн. 52 тис. 698 куб. м., вартістю 1 млн. 748 тис. 375 грн. 69 коп.;

на підставі договору № 1253 Д(02) від 31.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Електромагнітний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Електромагнітний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" природного газу в об'ємі 4 млн. 232 тис. куб. м., вартістю 1 млн. 263 тис. 34 грн. 7 коп.;

на підставі договору № 28-09-02/1/1635 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Полтаваобленерго", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Полтаваобленерго" природного газу в об'ємі 7 млн. 237 тис. 155 куб. м., вартістю 2 млн. 700 тис. грн.;

на підставі договору № 139-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Шелтон-Миколаїв", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Шелтон-Миколаїв" природного газу в об'ємі 5 млн. куб. м., вартістю 1 млн. 465 тис. 500 грн.;

на підставі договору № 47-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Чернігівський молокозавод", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Чернігівський молокозавод" природного газу в об'ємі 145 тис. куб. м., вартістю 45 тис. 589 грн, 86 коп.;

на підставі договору № 47-09-02 від 29.08.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Дніпроцемент", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Дніпроцемент" природного газу в об'ємі 3 млн. 599 тис. 706 куб. м., вартістю 1 млн. 58 тис. 961 грн. 60 коп.;

на підставі договору № 73-09-02 від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Цукровий завод ім. Тараса Шевченка", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Цукровий завод ім. Тараса Шевченка" природного газу в об'ємі 900 тис. куб. м., вартістю 263 тис. 800 грн. 80 коп.;

на підставі договору № 71-09-02 від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ЗАТ "Глобине цукор", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ЗАТ "Глобине цукор" природного газу в об'ємі 2 млн. 500 тис. куб. м., вартістю 732 тис. 780 грн.;

на підставі договору № 72-09-02 від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "Барський цукровий завод", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "Барський цукровий завод" природного газу в об'ємі 1 млн. 625 тис. куб. м., вартістю 476 тис, 307 грн.;

на підставі договору № 80-09-02 від 11.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ТОВ "ЕазТрейд Лтд", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ТОВ "ГазТрейд Лтд." природного газу в об'ємі 1 млн. куб. м., вартістю 309 тис. 108 грн. 65 коп.;

на підставі договору № 66-09-02-пг від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Криворізький хлібокомбінат № 1", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Криворізький хлібокомбінат №1" природного газу в об'ємі 190 тис. 957 куб. м., вартістю 58 тис. 913 грн. 18 коп.;

на підставі договору № 63-09-02-пг від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ЗАТ "Переробник", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ЗАТ "Переробник" природного газу в об'ємі 25 тис. 310 куб. м., вартістю 7 тис. 808 грн. 50 коп.;

на підставі договору № 64-09-02-пг від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ЗАТ "Павлоградхліб", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ЗАТ "Павлоградхліб" природного газу в об'ємі 85 тис. куб. м., вартістю 26 тис. 223 грн. 89 коп.;

на підставі договору № 63-09-02-пг від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Жовтоводський хлібозавод", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Жовтоводський хлібозавод" природного газу в об'ємі 51 тис. 211 куб. м., вартістю 15 тис. 998 грн. 11 коп.;

на підставі договору № 65-09-02 від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Ніжинський хліб", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Ніжинський хліб" природного газу в об'ємі 91 тис. 710 куб. м., вартістю 28 тис. 293 грн. 95 коп.;

на підставі договору № 60-09-02 від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Новомосковський х/з", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Новомосковський х/з" природного газу в об'ємі 80 тис. куб. м., вартістю 24 тис. 681 грн. 33 коп.;

на підставі договору № 63-09-02 від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Чернігівський хлібокомбінат", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Чернігівський хлібокомбінат" природного газу в об'ємі 281 тис. 571 куб. м., вартістю 86 тис. 868 грн. 99 коп.;

на підставі договору № 63-09-02-пг від 03.09.2002 року між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Чернігівський хлібокомбінат", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Чернігівський хлібокомбінат" природного газу в об'ємі 51 тис. 211 куб. м., вартістю 15 тис. 799 грн. 38 коп.;

на підставі договору між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ЗАТ "Криворізький завод гірничого -обладнання", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ЗАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" природного газу в об'ємі 1 млн. 259 тис. 817 куб. м., вартістю 378 гас. грн.;

на підставі договору між ТОВ "СК "ФК Волинь" та ВАТ "Криворіжхліб", в вересні 2002 року ТОВ "СК "ФК Волинь" було відпущено ВАТ "Криворіжхліб" природного газу в об'ємі 135 тис. 172 куб. м., вартістю 41 тис. 700 грн.

Таким чином, внаслідок зловживання в вересні 2002 року ОСОБА_3 своїм службовим становищем всупереч інтересам служби в інтересах третіх осіб, було незаконно .використано, шляхом реалізації споживачам, на території України природний газ в об'ємі 321 млн. 776 тис. 50 куб. м. на суму 87 млн. 816 тис. 929 грн. 15 коп., відносно якого не було у встановленому законом порядку здійснено митне оформлення та:

в порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 65 від 27.01.1997 року "Про ставки митних зборів", "Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією", затвердженого Наказом Державної митної служби України від 23.06.1998 року за № 363 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 443/2883 від 14.07.1998 року фактично не сплачено митних зборів за митне оформлення товарів в сумі 5 тис. 329 грн. 50 коп.;

в порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 65 від 27.01.1997 року "Про ставки митних зборів", "Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією", затвердженого Наказом Державної митної служби України від 23.06.1998 року за № 363 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 443/2883 від 14.07.1998 року фактично не сплачено митних зборів за перебування товарів та інших предметів під митним контролем в сумі 21 млн. 770 тис. 695 грн. 92 коп.;

в порушення п.п. 7.3.6 п. 7.3 статті 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) фактично не сплачено податку на додану вартість в сумі 17 млн. 663 тис. 526 грн. 22 коп., а всього не сплачено до бюджету держави митних зборів та податку на додану вартість в загальній сумі 39 млн. 439 тис. 616 грн. 72 коп., чим спричинено тяжкі наслідки державним інтересам.

Крім того, умисні дії генерального директора ТОВ "СК "ФК Волинь" ОСОБА_3, направлені на незаконне використання природного газу щодо якого не було здійснено митного оформлення, було порушено вимоги п. 2 ст. 74 Митного кодексу України (в редакції від 1991 року) та порядок проходження товарами митного оформлення та митного контролю, призвели до порушення нормальної діяльності митних органів та порушення охоронюваних законом державні інтереси і спричинення тяжких наслідків.

Винуватість засудженого ОСОБА_2 у злочині, вчиненому за викладених у вироку суду першої інстанції обставинах, доведена доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку, правильно оцінені та обґрунтовано покладені судом в основу вироку, що не заперечується в апеляції.

Дії ОСОБА_2 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 201 КК України.

Безпідставними є доводи наведені в апеляції про те, що вирок суду є необґрунтованим, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Під час судового слідства були розглянуті усі можливі докази. Ці докази судом були проаналізовані і оцінені у вироку.

Належно оцінивши зібрані у справі і досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 202; ч. 1 ст. 209; ч. 1 ст. 32, ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 366 КК України та ОСОБА_3 в інкримінованих йому злочинах.

Суд підставно виправдав засуджених за зазначеними статтями Кримінального кодексу за недоведеністю їх вини, оскільки на час розгляду справи судом першої інстанції були перевірені та дослідженні всі докази, зібрані досудовим слідством, в тому числі і ті, що зібрані після скасування вироку та направлення справи для проведення додаткового розслідування, а можливість збирання додаткових доказів вичерпана.

Доводи апеляції про те що судом в основу виправдування підсудних покладено докази, які підтверджують їх вину не заслуговують на увагу, оскільки у вироку чітко зазначено, чому суд визнає одні докази достовірними і кладе їх в основу виправдувального вироку, а інші докази відхиляє.

Обставин, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо виправдування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 колегією суддів не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.201 КК України, суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного, те що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утримані неповнолітню дитину, являється ліквідатором аварії на ЧАЕС та правильно дійшов висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Призначене судом покарання засудженому відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Що стосується обвинувачення ОСОБА_2 по епізоду вчинення фінансових операцій з грошовими коштами отриманими в результаті реалізації ввезеного шляхом контрабанди цукру-піску та іншим майном, здобутих завідомо злочинним шляхом, а також використання зазначених коштів та іншого майна для здійснення підприємницької діяльності або іншої господарської діяльності (ст.209 ч.1 КК України) винуватість підсудного ОСОБА_2 спростовується наступними доказами.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги розяснення, що надані в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 15 квітня 2005 року, про те, що не повинні визнаватись предметом легалізації контрабандно ввезені в Україну товари та інші предмети, зазначені в диспозиції ч.1ст.201 КК України, якщо вони були одержані (здобуті) за межами України не злочинним шляхом, а придбані законно.

Скасовуючи вирок Луцького міськрайонного суду від 30 червня 2006 року у даній справі і направляючи справу для проведення додаткового розслідування, апеляційна інстанція своєю ухвалою від 15 вересня 2006 року (а.с.319-331 т.63) дала вказівки щодо проведення певних слідчих дій, в тому числі, і спрямованих на встановлення власника товару (цукру-піску), який переміщався через митний кордон України.

Фактично вказівки апеляційної інстанції залишились невиконаними, оскільки органи досудового слідства обмежились лише складанням довідки (а.с.89-98 т.64).

З неможливістю виконання вказівок обґрунтовано погодився в даному випадку і суд першої інстанції.

Заперечуючи виправдування ОСОБА_2 за ст. 209 ч. 1 КК України прокурор в своїй апеляції (а.с.372-374 т. 66) вказує, що не виконана вказівка суду щодо встановлення власника цукру, тобто констатує ту обставину, що власник невідомий. Більше того з висновками органів досудового слідства прокурори погодились, висловивши міркування про можливість закінчення судового слідства, не заявляли клопотань про направлення справи на додаткове розслідування, чи про надання судового доручення в порядку ст. 315-1 КПК України.

Отже, підстави для повернення справи для додаткового розслідування відсутні.

З огляду на наведене, а також на те, що на думку суду апеляційної інстанції можливість збирання доказів по даному обвинуваченню вичерпана, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що дії ОСОБА_2, як керівника ДП «Катерина», повязані із реалізацією цукру загальною масою 496, 44т. на суму 852 тис. 608 грн., що є великим розміром, який ввезений контрабандним шляхом, подальше розпорядження коштами, отриманими від реалізації цукру, в тому числі і їх спрямування на благодійну допомогу, до державних цільових фондів та державного бюджету, не можуть створювати склад злочину, передбаченого ст.209 ч.1 КК України.

Тому суд обґрунтовано виправдав ОСОБА_2 за відсутністю в діянні підсудного складу злочину, передбаченого ст.209 ч. 1 КК України.

Епізод замаху підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_62 на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинений за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах (злочин передбачений (ст.ст.15ч.2,191ч.5 КК України).

В апеляції (а.с.357 т.66) , як один з доводів, наводиться та обставина, що суд не допитував свідків в ході судового слідства.

Однак, суд першої інстанції вірно у звязку із заявами про неможливість прибути в судове засідання оголошував показання свідків, з чим погоджувались прокурори, кожен зокрема (а.с.277-288 т. 66). Суд також підставно оголосив показання свідків у звязку із надходженням інформації про неможливість виконання постанов про привід свідків у справі. Згоду на оголошення показань свідків і в даному випадку дали представники державного обвинувачення, кожен зокрема (а.с.291 т.66).

Оскільки підсудні в силу ст.63 Конституції України відмовились від дачі показань, суд також обґрунтовано дослідив в судовому засіданні їх показання, поклавши ці докази в основу виправдувального висновку.

Так, з досліджених в судовому засіданні показань ОСОБА_2 вбачається, що він вину по даному епізоду не визнає, він дійсно перебував на посаді директора ДП СП “Катерина” з 26.05.2000 року по листопад 2003 року. З ОСОБА_3 нічого не організовував і ніяких ролей не розподіляв. В договір №18-07 від 18.06.2002 року не вносив завідомо неправдивої інформації щодо предмету договору, зокрема про те, що ДП “Катерина” СУПП “АБ Імекс” Лтд. реалізує, а ТОВ “СК “ФК Волинь” придбало трансферні права на гравців футбольної команди СК “Волинь 1” та право на використання “Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК “Волинь” загальною вартістю 3.5 млрд. грн. ДП “Катерина” заключила договір з підприємцем ОСОБА_55 Він розробив методику тренування ФК “Волинь” і він її придбав у нього. Йому на рахунок були перераховані кошти, все було зареєстровано, всі необхідні документи по бухгалтерії були оформлені. Договір №18-07 від 18.06.2002 року дійсно був укладений, ДП “Катерина” зобовязалась надати ФК “Волинь” методику тренування. Мова в договорі була про трансферні права на гравців ФК “Волинь”. Був наданий список осіб, на яку кількість точно не памятає. Була укладена угода в результаті якої ДП “Катерина” набула трансферні права на гравців ФК “Волинь”. Інформація, яку вносив в документи була правдива. Наміру заволодіти державними коштами в нього не було. Була укладена угода, був виданий вексель на 3,5 млрд. гривень. З часом даний вексель частково погашався ФК “Волинь”, потім його вилучили. Особисто він не був знайомий з ОСОБА_3 Бачив його по телебаченню як тренера ФК “Волинь”, з ним не спілкувався. На документах стоїть його підпис, хто підписався в договорі з сторони футбольного клубу йому не відомо. З ОСОБА_3 не спілкувався про ПДВ. Податкова інспекція була повідомлена, що ФК “Волинь” має отримати кошти. Хто така невстановлена особа, кого слідство має на увазі не знає. В податковій накладній зазначав правдиві відомості. Фірма ДП “Катерина” зобов”язана була видавати податкові накладні.

З досліджених в судовому засіданні показань ОСОБА_3 також вбачається, що він вину по даному епізоду обвинувачення не визнає, з 17.06.2002 року перебував на посаді генерального директора і тренера” СК “ФК “Волинь”. В його обовязки входить навчально-тренувальний процес, підбір гравців, послідовне формування гравців. Договору №18-07 від 18.06.2002 року не підписував, але угода була реальною, бо клуб отримав трансферні права на гравців та права на використання “Методики організації навчально-тренувального процесу футбольної команди ФК “Волинь” і внаслідок її використання в тренувальному процесі клуб досягнув значних успіхів і вийшов до Вищої ліги українського футболу. Списку футболістів, не представляв. Нікому і нікуди не надавав ніяких завідомо підроблених документів серед яких були і копії завідомо підроблених документів. Ніколи не мав цілі заволодіти чужим майном, а також незаконно отримати з Державного бюджету України кошти в сумі 583 333 333 грн.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_63 /заступника начальника Камінь-Каширської МДПІ/ фірма ДП «Катерина» користувалася пільгами, в звязку з чим коштів до бюджету не сплачувала. Складали акти в яких писали, що підприємство не сплачує коштів, тому що користується пільгами. На час проведення перевірки фірма «Катерина» пільгами користувалася.

Згідно показань свідка ОСОБА_64 працівника Камінь-Каширської МДПІ - він проводив перевірку касових введень ДП «Катерина» за 2001-2002р., при цьому будь-яких порушень законодавства з боку останнього виявлено не було.

Як встановлено органами досудового слідства і це підтверджено в ході судового слідства, дійсно 18.06.2002 року між ДП “Катерина” СУПП “АБ ІМекс” ЛТД. та ТОВ “СК” “ФК Волинь” укладено договір купівлі-продажу трансферних прав. З боку ДП “Катерина” СУПП “АБ Імекс” ЛТД договір купівлі-продажу підписаний ОСОБА_2, а з боку ТОВ “СК” “ФК Волинь” невстановленою особою.

Твердження досудового слідства про те, що вказана угода є фіктивною не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства.

З даним висновком погоджується і апеляційна інстанція, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства та матеріалах кримінальної справи.

Зокрема, відповідно до ст.41 ЦК Української РСР (в редакції 1961 року) - угодами визнаються дії громадян і організацій спрямовані на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав та обовязків. Як вбачається з показань ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вищезазначена угода носила реальний характер і мала на меті з боку ТОВ“СК” “ФК Волинь” досягнення шляхом використання предмету договору “Методики навчально-тренувального процесу гравців футбольної команди СК “Волинь- 1” - результату у вигляді покращення професійної майстерності гравців футбольного клубу і як наслідок підвищення у класі, тобто вихід до Вищої ліги України з футболу, з боку ДП “Катерина” СУПП “АБ ІМекс” ЛТД отримання прибутку.

Твердження органу досудового слідства про вчинення дій з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спрямованих на порушення вимог податкового законодавства України з метою заволодіння державними коштами шляхом незаконного формування ТОВ“СК” “ФК Волинь” податкового кредиту та відшкодування з державного бюджету сум податку на додану вартість спростовується наступним.

Відповідно до підпункту 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України № 168\97-ВР від 03.04.1997 року (в редакції на момент інкримінованих злочинів) - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.1 статті 7 цього ж Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Випадки визнання податкової накладної недійсною у виключній формі визначені п. 5 Наказу ДПА України “Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення” № 165 від 30.05.97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037, згідно з яким податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Інших випадків визнання податкової накладної поза межами судового розгляду чинним законодавством України не передбачено.

В матеріалах справи (т.35 а.с. 234) наявна податкова накладна за № 908 від 27.06.02 року. Вказана податкова накладна оформлена у повній відповідності з вимогами п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в судовому порядку недійсною не визнавалась.

В свою чергу, порядок віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, передбачений п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями). Згідно названої норми Закону субєкти підприємництва мають право віднести суми ПДВ, сплачені (нараховані) у звітному періоді у зв”язку з придбанням товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту за таких умов:

- - продавець і покупець товарів (робіт, послуг) мають бути платниками податку на додану вартість, зареєстрованими у встановленому законодавством порядку;

- - придбані товари (роботи, послуги) відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу), а основні фонди чи нематеріальні активи підлягають амортизації згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 року № 334/94-ВР ( у редакції Закону України від 22.05.97 року № 283-97-ВР, з наступними змінами і доповненнями);

- - придбані товари (роботи, послуги) використовуються лише в оподатковуваних операціях, а не звільнених від оподаткування ПДВ, чи тих, що не є обєктом оподаткування (відповідно до ст. 5 , п. 3.2 ст. 3 Закону України № 168/97-ВР);

- - за наявності належним чином оформлених податкових накладних.

При придбанні товарів ( робіт, послуг) покупцем робиться запис у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), форма та порядок заповнення якої затверджено наказом ДПА України від 30.05.97 року.

Підсумки за відповідний податковий (звітний) період операцій, які щодня реєструються в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), відображаються в розділі ІІ декларації з ПДВ за цей звітний період, форму та порядок заповнення та подання якої затверджено наказом ДПА України від 30.05.97 року № 166.

Матеріалами кримінальної справи та доказами, здобутими в ході судового засідання, порушення вищенаведених норм законодавства при заповненні та поданні податкових декларацій ТОВ “СК ФК “Волинь” з податку на додану вартість в червні-липні 2002 року не доведено.

Таким чином, виходячи з аналізу норм податкового та цивільного законодавства в їх сукупності, суд приходить до висновку, що умисел юридичної особи при укладенні угод визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою. Наступне схвалення юридичною особою угоди укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень робить її дійсною з моменту укладення.

З висновку криміналістичної експертизи № 5836 від 09.01.2004 року (т.35 а.с.100-105) вбачається, що підписи від імені ОСОБА_3 в договорі № 18-07 від 18.06.2002 року, додатку до вказаного договору виконані не ОСОБА_3, а іншою особою. В ході судового засідання підсудний ОСОБА_3 вказав, що не памятає обставин підписання вказаної угоди, але остання носила реальний характер була схвалена керівництвом ТОВ СК “ФК Волинь” та частково була виконана зі сторони товариства у формі перерахування грошових коштів і в результаті використання предмету вказаного договору футбольним клубом було досягнуто кінцевого результату вихід до Вищої ліги України з футболу. Вказані обставини не спростовані ні досудовим слідством, ні в ході судового розгляду. А тому в суду немає підстав вважати їх недостовірними.

Окрім того, суд враховує, що право на отримання бюджетного відшкодування за даними бухгалтерського та податкового обліку в звязку з виконанням договору № 18-07 від 18.06.2002 року належало ТОВ СК “ФК Волинь” , а не ДП “Катерпина” СУПП “АБ ІМекс” ЛТД, в звязку з чим в діях ОСОБА_2 по інкримінованих досудовим слідством злочинах по вказаних епізодах умислу не вбачається. Досудовим слідством не здобуто доказів про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 існував попередній зговір на вчинення злочину, передбаченого ст.15 ч.2 ст.191 ч.5 КК України. Дане твердження досудового слідства є припущенням. Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

З показань свідка ОСОБА_61 вбачається, що трансферна операція ФК "Волинь" не відрізняється від трансферної операції інших футбольних клубів. Між СК “Волинь-1”, “Ковель-Волинь-2”, ДЮФК “Феміда - Інтер” були укладені угоди про співпрацю. Договори стосувались трансферних прав футболістів і фарм-клубів. Футболіст міг грати в іншому клубі, а трансферні права належали ФК “Волинь”. Трансферні права не повязані з трудовими відносинами і можуть належати одній фізичній особі. Може бути продаж трансферних прав і їх передача в оренду. Ціна їх може бути різна, обмежень немає. Трансферні права ДП “Катерина” і ФК “Волинь” купили, а не розробляли. Оцінка договору № 18-07 від 18.06.02р. про трансферні права була дана Луцьким міськрайонним судом по справі футболіста ОСОБА_65, де трансферні права на нього визнані за ФК “Волинь” ( т. 44, а.с. 137-140 ).

В ході судового слідства встановлено, що 18.06.02 року між ТОВ “СК ФК “Волинь” та ДП “Катерина” було укладено договір № 18-07. Предметом цього договору була купівля продаж трансферних прав на футболістів СК “Волинь-1” та права на використання навчально-тренувального процесу футболістів. Зазначені права ДП “Катерина” придбала у “СК Волинь-1” внаслідок здійснення господарської діяльності. Зазначена операція була відображена сторонами цієї угоди в бухгалтерському та податковому обліку з складанням всіх необхідних документів, в тому числі декларації з ПДВ та податкової накладної. Крім того, здійснення господарських операцій з трансферними правами застосовується в господарському обороті вже тривалий час, про що свідчать договори від 01.12.1997р. та від 29.10.1998 року про передачу КБ “Приватбанк” трансферних прав на футболістів клубу “Волинь” (т.46 а.с.219-221)

За висновком ІДІП ім. Корецького НАН України за вих. № 126/6-г від 15.01.2003 трансферні права є складною правовою конструкцією існування якої підтверджується шляхом аналізу законодавства України про фізичну культуру та спорт та регламентами ФІФА.. Трансферні права за своєю природою кваліфікуються як придбання та продаж прав на використання на певних умовах спортсменів-футболістів, включаючи рішення власника трансферних прав про перехід футболіста від одного клубу до іншого. Чинне законодавство України не обмежує коло осіб, які можуть бути власниками трансферних прав. За своєю природою трансферні права, а також методика навчально-тренувального процесу футболістів є нематеріальним активом ( т. 40 а.с. 5-16).

Відповідно до ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” амортизації підлягають витрати на придбання нематеріальних активів. Для їх амортизації застосовується, відповідно до вказаного Закону лінійний метод, за яким нематеріальний актив амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості протягом строку, який визначається платником податків самостійно виходячи з строку корисного використання такого активу, але не більше 10 років.

Крім того, згідно з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції № 10872/10873/10874 від 02.03.2006 року - придбання трансферних прав та методики, відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” має бути відображено в податковому обліку і відповідно до ст.7 цього Закону ТОВ “СК ФК “Волинь” повинно було віднести до складу податкового кредиту з ПДВ суму 583333333 грн. Тобто, за висновками КНДІСЕ МЮ України ТОВ “СК ФК Волинь” відобразило придбання трансферних прав в бухгалтерському та податковому обліку відповідно норм чинного законодавства. ( т.48 а.с.340-346).

Зазначена сума трансферної операції та податкового кредиту була відображена в декларації з ПДВ ТзОВ “СК ФК “Волинь” відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” та наказу ДПА від 30.05.97 № 166 (з наступними змінами) і ніяким чином не приховувалась від оподаткування. Крім того, ТОВ “СК ФК “Волинь” не визначало в податковій декларації з ПДВ зазначену суму податкового кредиту, як таку, що підлягає поверненню з державного бюджету.

Для розрахунків за трансферні права відповідно до положень діючого на той час законодавства України, зокрема Закону України “Про підприємства в Україні”, Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” ТОВ “СК ФК “Волинь” видало ДП “Катерина” простий вексель, який був оформлений і застосований у повній відповідності до чинного законодавства України.

Сторони договору № 18-07 самостійно визначили вартість трансферних прав та методики, що відповідає вимогам ЦК УРСР Закону України “Про ціни і ціноутворення”, виходячи з плану 10 річного їх використання та положень Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Що стосується подальшого розрахунку за трансферні права, то враховуючи, що простий вексель це безумовне зобовязання сплатити певну суму коштів, ТзОВ “СК ФК “Волинь” відповідно до Закону України “Про господарські товариства” та статуту ТзОВ “СК ФК “Волинь” мало право і почало оплачувати цей вексель.

Згідно з положеннями ст.3 Закону України “Про підприємництво” підприємці (субєкти підприємницької діяльності) мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству України. Тобто, суд вважає, що ДП “Катерина” як субєкт підприємницької діяльності, відповідно до вказаних норм законодавства, не повинно було доводити доцільність придбання трансферних прав та методики навчально тренувального процесу. Що стосується обовязку сторін договору обґрунтувати оцінку предмету договору, то зазначений аргумент суперечить:

ст.228 ЦК України за змістом якої сторони мають право самостійно встановити ціну на предмет договору купівлі продажу, якщо інше не передбачено законодавчими актами;

ст.23 Закону України “Про підприємства в Україні” говорить, що підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, - за державними цінами і тарифами.

ст.ст. 6-9, 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, якими визначається порядок встановлення і застосування цін і тарифів та контролю за їх застосуванням.

Що стосується предмету договору на трансферні права та методику навчально тренувального процесу державні фіксовані та державні регульовані ціни не встановлені, тому немає підстав їх обґрунтовувати.

ст.7 Закону України “ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, - передбачено вичерпний перелік випадків, коли оцінка є обовязковою.

Таким чином, сторони договору, - ДП Катерина та СК “ФК “Волинь” при визначенні ціни на трансферні права та методику (інформацію та права на використання навчально-тренувального процесу) діяли у відповідності до вимог чинного законодавства.

Існування предмету договору підтверджується також наступним.

В акті перевірки № 11168 від 27.09.02 року, складеному за наслідками перевірки позивачем СК “ФК “Волинь” службовцями ДПІ у м. Луцьку зазначається, що дана розробка є в наявності на паперових носіях та на дискетах, а також наводиться з чого вона складається.

Існування предмету договору - трансферних прав (нематеріального активу) підтверджується також висновком науково правової експертизи здійсненої Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності № 06-10/794 від 29.12.98 року.

Існування предмету договору підтверджується Рішенням про реєстрацію договору, за яким ДП “Катерина” відійшли всі права на науковий твір «Методика организации учебно тренировочного процесса футбольной команды» і який зареєстрований 12.09.02 року за № 53 Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1756 “Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір” передбачається перелік документів, які повинні бути надані для здійснення відповідної реєстрації.

Зазначений комплект документів був оформлений та наданий для реєстрації у Волинський державний науковий та інформаційний центр НАН України і Міністерства освіти і науки України, про що свідчить лист вказаної організації № 39 від 03.06.2003 року, виданий на запит СК ФК “Волинь” № 03/06 від 03.06.2003 року, лист Українського агентства з авторських і суміжних прав № 516-08 від 03.06.03, та копія самого рішення від 12.09.03 року № 53.

Згідно ст.1 Закону України “Про підприємства в Україні” підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства, ст.9 вказаного Закону, відповідно до якої в статуті підприємства мають бути викладені предмет і цілі діяльності. Однією з цілей дальності ДП “Катерина”, яка зазначена в п.1.3. статуту підприємства, є отримання прибутку, п.3.1. вказаного статуту передбачено предмет діяльності ДП “Катерина” і цим пунктом передбачено, що підприємство може займатися і іншими видами діяльності. Відповідно до ст.26 ЦК України правоздатність ДП “Катерина” виникла з дати реєстрації його статуту. Відповідно до ст.6 Закону України “Про підприємства в Україні” підприємство ... набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Таким чином, підставою для укладення договорів та їх виконання підприємством є не “характер статутної діяльності”, а правоздатність підприємства та відповідність діяльності підприємства його статуту. В ході судового розгляду встановлено, що ДП “Катерина” не здійснювала розробку вищезгаданої Методики, а здійснила її придбання.

Тобто, намір СК ФК “Волинь” придбати, володіти та розпоряджатись трансферними правами на футболістів з якими укладено трудові договори, намір ДП “Катерина” - отримати прибуток (доход) від операції з трансферними правами, судовим слідством не спростований, відповідає нормам чинного законодавства України та підтверджується відповідними документами, що дослідженні в судовому засіданні.

Висновок досудового слідства про “віртуальну перекидку трансферних прав” спростовується висновками № 1924/1925 від 05.05.2003 року та № 10872/10873/10874 від 02.03.2006 року спеціалістів-бухгалтерів Київського науководослідного інституту судових експертиз МЮ України.

Відповідно до висновку спеціалістів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України № 1924/1925 від 05.05.2003 року та висновку № 10872/10873/10874 від 02.03.2006 року судово-бухгалтерської експертизи по кримінальній справі №55-141-02 року, - відображення в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ “СК “ФК “Волинь” операції з придбання нематеріальних активів: трансферних прав та прав на використання навчально-тренувального процесу у ДП “Катерина” згідно договору №18-07 від 18.06.2002 року відповідають нормам чинного законодавства.

Вказане підтверджується і оголошеними в судовому засіданні показаннями експерта КНДІ судових експертиз МЮ України ОСОБА_66, даними в ході досудового слідства, згідно яких з боку ДП “Катерина” при складенні податкової накладної за договором № 18-07 від 18.06.20002 року порушень не вбачається. Сума податку на додану вартість в розмірі 583млн.333тис.333грн.33коп., яка зазначена в податковій накладній № 908 від 27.06.2002року, ТОВ «СК «ФК Волинь» відображено у відповідності до Закону України «Про ПДВ» (т.64 а.с.9-15).

В матеріалах кримінальної справи наявний оригінал договору № 18-07 від 18 червня 2007 року між ДП «Катерина» та ТзОВ «СК» «ФК Волинь» про продаж трансферних прав, інформації та прав на використання навчально-тренувального процесу гравців футбольної команди спортивного клубу «Волинь-1» на суму 3млрд. 500млн. грн. (а.с.230-231 т.35). Наявні також і додаток до договору та акт приймання-передачі від 27 червня 2002 року (а.с.232-233 т.35).

Аналіз вказаних документів засвідчує факт передачі як трансферних прав так і права на використання навчально-тренувального процесу загальною вартістю 3500000000 грн. При цьому вказаними документами не розмежовується вартість трансферних прав та вартість права на використання навчально-тренувального процесу. Названа обставина позбавляє суд можливості визначити вартість трансферних прав по даному договору на гравців, які на думку органів досудового слідства, не належали ДП «Катерина».

Разом з тим, та обставина, що у відповідності до висновку експертизи обєктів інтелектуальної власності (а.с.205-210 т.43) «Методика організації учбово-тренувального процесу футбольної команди ФК «Волинь», автором якої є ОСОБА_55, і яка, як встановлено судом була написана на виконання угоди про надання послуг від 04 липня 2001 року з ДП «Катерина» (а.с.17-19 т.35) і в подальшому була продана ТзОВ «СК» «ФК Волинь» згідно договору № 18-07 є плагіатом, не свідчить про недобросовісність намірів ОСОБА_2 чи ОСОБА_3

Наявність названої «Методики організації учбово-тренувального процесу футбольної команди ФК «Волинь» не заперечується, а більше того підтверджується доказами викладеними в матеріалах кримінальної справи і наводяться в апеляції прокурорів як докази винуватості підсудних (т.43 а.с.98-130,93-95, 88-90, 11-74)

Органи досудового слідства, як доказ обвинувачення, і прокурор в своїй апеляції наводять рішення Господарського суду Волинської області від 22.05.2003 року, яке набрало законної сили, і яким визнано недійсною угоду від 18.06.2002 року № 18-07 між ДП «Катерина» та ТзОВ «СК» «ФК Волинь» про продаж трансферних прав, інформації та прав на використання навчально-тренувального процесу гравців футбольної команди спортивного клубу «Волинь-1» на суму 3 млрд. 500 млн. грн., як можна зробити висновок з мотивувальної частини рішення у звязку з відсутністю предмету договору (а.с.33-48 т.39).

Однак, суд першої інстанції вірно з мотивувальної частині названого рішення зробив висновок, що однією з причин визнання недійсною угоди № 18-07 послугувало відсутність доказів наявності існування предмету договору, достовірності і обґрунтованості його оцінки, а також непредявлення оригіналів документів, підробка яких інкримінується підсудним у вину органами досудового слідства.

З огляду на те, що жоден доказ не має для суду наперед визначеної сили, з урахуванням усіх вищенаведених доказів та аналізу чинного законодавства, суд перешої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про наявність предмету договору № 18-07 від 18.06.2002 року між ДП «Катерина» та ТзОВ «СК» «ФК Волинь» про продаж трансферних прав, інформації та прав на використання навчально-тренувального процесу гравців футбольної команди спортивного клубу «Волинь-1» на суму 3млрд. 500млн. грн.

Окрім того, аналізуючи декларацію з податку на додану вартість ТзОВ «СК» «ФК Волинь» за червень 2002 року (а.с.244-245 т.35), позовну заяву ТзОВ «СК «ФК Волинь» (а.с.56 т. 39), суд зробив обґрунтований висновок про намір ТзОВ «СК» «ФК Волинь» не на відшкодування податку на додану вартість в розмірі 583333333грн. 33 коп., а про зарахування вказаної суми в рахунок майбутніх платежів з ПДВ.

Органи досудового слідства, як доказ обвинувачення, визнають показання ОСОБА_67 Однак з протоколу допиту ОСОБА_67 в якості свідка (а.с.150-153 т.47) вбачається, що науково правова експертиза за своїм характером не відноситься до категорії судових експертиз і являє собою точку зору фахівця чи групи фахівців на зміст тих чи інших правовідносин. І цей ж фахівець висловив позицію, що у звязку із наявністю рішення Господарського суду Волинської області про визнання угоди № 18-07 недійсною у нього не виникає питань щодо законності даної угоди. Окрім того, ОСОБА_67 визнав, що питання про законність тієї чи іншої цивільно-правової угоди є виключною компетенцією суду.

Окрім того, органами досудового слідства не здобуто доказів та не встановлено в ході досудового слідства, яким чином підсудні особисто мали намір заволодіти державними коштами.

З огляду на те, що суд першої інстанції знайшов достатніми докази обвинувачення з приводу відсутності предмета цивільно-правової угоди щодо продажу трансферних прав, інформації та прав на використання навчально-тренувального процесу гравців футбольної команди, тому виправдовує ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за відсутністю в діянні підсудних складу злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 191 ч.5 КК України.

Епізод заволодіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах (ст.191 ч.5 КК України) та епізод підроблення і використання ОСОБА_3 підроблених недержавних цінних паперів, які завдали особливо великої матеріальної шкоди (ст.224 ч.3 КК України).

В апеляції прокурорів (а.с.376-379 т.66) як доводи обвинувачення по епізоду заволодіння 800 тис. грн.. (два платежі по векселю на суму по 400 тис. грн.) наводяться докази, що підтверджують дану операцію. Але факт перерахування з ФК «Волинь» на ДП «Катерину» грошей в сумі 800 тис. грн. не заперечується у вироку. У вироку суду першої інстанції, з наведенням доводів, з якими погоджується і апеляційна інстанція, вірно визначено, що перерахування цих коштів відбувалось на виконання дійсної угоди.

Знову ж таки прокурором (а.с.374-376 т.66) в апеляції на підтвердження обвинувачення ОСОБА_3 за В.В. за ст. 224 ч.2 КК України наводяться докази про імітування векселя на суму 3,5 млрд.грн і щодо його обігу і оплати. Однак і в даному випадку сам факт видачі, обігу та оплати векселя не спростовується у вироку. У вироку наведені докази, з якими також погоджується і апеляційна інстанція, які підтверджують дійсність угоди № 18-07 від 18.06.2002 року між ДП «Катерина» та ТзОВ «СК» «ФК Волинь» про продаж трансферних прав, інформації та прав на використання навчально-тренувального процесу гравців футбольної команди спортивного клубу «Волинь-1» на суму 3млрд. 500млн. грн., які в свою чергу заперечують доводи щодо підроблення векселя, виданого на виконання названої угоди.

Таким чином суд першої інстанції вірно, виправдовуючи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за відсутністю в діянні підсудних складу злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 191 ч.5 КК України, не знайшов достатність доказів з приводу відсутності предмета цивільно-правової угоди щодо продажу трансферних прав, інформації та прав на використання навчально-тренувального процесу гравців футбольної команди, всі дії щодо розрахунків по угоді № 18-07, зокрема перерахування коштів в сумі 800 тис грн., в тому числі і видачі простого векселя №6330356949837 на 3 млрд.500 млн грн., обґрунтовано визнав такими, що відповідають чинному законодавству, обґрунтовано також виправдав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за відсутністю в діянні підсудних складу злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, а ОСОБА_3 ще й за відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого ст. 224 ч.3 КК України.

Окрім того в апеляції сам ж прокурор допускає суперечність, зазначаючи в описовій частині про заподіяння (за обвинуваченям за ст.224 ч. 3 КК України особливо великої шкоди юридичній особі ФК «Волинь», тоді як в резолютивній мову веде вже про державу (а.с.353 т.66)

Враховуючи наведене, доводи прокурора про невмотивованість вироку та неспростування доказів на підтвердження обвинувачення не заслуговують на увагу.

Епізод умисного ухилення ОСОБА_2 від сплати податків, що входять в систему оподаткування ведених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, незалежно від форм власності, за попередньою змовою групою осіб, які призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах (ст. 32 ч.1, ст.212 ч.3 КК України), в тому числі внаслідок реалізації давальницької сировини цукру піску та в результаті безпідставного використання пільг з оподаткування.

В апеляції (а.с.366-371 т.66), на підтвердження даного обвинувачення і з приводу безпідставного, на думку обвинувачення виправдування за даними епізодами, наводяться докази, що підтверджують факт несплати податків Однак дана обставина не спростовується у виправдувальному вироку, більше того вона встановлена. У вироку наводяться доводи, що виключають доводи на вчинення злочину

Так, рішенням Луцького міського суду від 18 січня 1999 року визнано за СУПП “АБ Імекс” ЛТД і його дочірніми підприємствами (тобто і за ДП «Катерина») право на державні гарантії захисту іноземних інвестицій протягом 10 років, починаючи з 17 вересня 1992 року, і що до нього застосовується спеціальне законодавство, яке діяло станом на цей день (а.с.193-195 т. 2).

Дане рішення перебуває в законній силі (а.с.196-198 т.2).

Рішенням Господарського суду Волинської області від 31.10.2002 року (а.с.131 т.1), з огляду на прийняття Закону України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні субєктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” від 17.02.2000 року, визнано безпідставним використання ДП “Катерина” СУПП “АБ Імекс” ЛТД протягом 2001-2002 років пільг і гарантій, передбачених Законом України «Про іноземні інвестиції»

Однак, після прийняття Закону України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні субєктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” від 17.02.2000 року №1457-111, ухвалами Луцького міського суду від 07.04.2000 року (т.2 а.с.207), від 01.12.2000 року (а.с.208-209 т.2), та від 17 січня 2002 року (т.2 а.с.210-211), було повторно підтверджено право ДП “Катерина” СУПП “АБ Імекс” ЛТД на податкові пільги, та розяснено, що названий закон не розповсюджує свою дію на СП “АБ Імекс” ЛТД та його дочірні підприємства.

З огляду на складність розуміння та застосування окремих положень Закону України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні субєктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження”, що призводить до різних підходів у вирішенні питань про надання пільг з оподаткування підприємствам, створеним за участю іноземних інвестицій, під час розгляду справ судами, субєкт права на конституційне подання Кабінет Міністрів України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини першої статті 5 Закону України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні субєктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” та частини першої статті 19 Закону України “Про інвестиційну діяльність”.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Кабінету Міністрів України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 5 Закону України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні субєктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” та частини першої статті 19 Закону України “Про інвестиційну діяльність" від 29 січня 2002 року, констатовано, що з дня набуття чинності частиною першою статті 5 Закону України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні субєктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” спеціальне законодавство та державні гарантії захисту іноземних інвестицій, які діяли на момент реєстрації інвестицій і підлягали застосуванню на вимогу іноземного інвестора на підставі гарантій від зміни законодавства, застосовуються у межах, передбачених статтею 3 цього Закону та статтею 19 Закону України “Про інвестиційну діяльність”.

Окрім того, рішенням КСУ встановлено, що положення частини першої статті 5 Закону України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні субєктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” у взаємозвязку з іншими положеннями цього Закону є підставою як для відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих пільг у сфері валютного і митного регулювання та справляння податків, зборів (обовязкових платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями, їх дочірнім підприємствам, а також філіям, відділенням, іншим відокремленим підрозділам, включаючи постійні представництва нерезидентів, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації(з редакційним уточненням, внесеним згідно з Ухвалою Конституційного Суду № 3-уп/2002 від 14.03.2002 року).

З огляду на прийняття рішення Конституційним Судом України від 29 січня 2002 року, уповноважені митні органи звернулись до суду із заявою про перегляд рішення від 18.01.1999 року і ухвал про розяснення рішення Луцького міського суду відносно визнання за СП “АБ Імекс” ЛТД та його дочірніми підприємствами державних гарантій захисту іноземних інвестиції, у звязку з нововиявленими обставинами.

Однак в задоволенні заяви 18 березня 2002 року було відмовлено (а.с.212 т.2). З таким рішенням погодилась і апеляційна інстанція (а.с.213-214 т.2).

Таким чином, з огляду на наведені рішення і ухвали Луцького міського суду, ОСОБА_2 мав обґрунтовані підстави вважати, що пільги, а саме звільнення від сплати ПДВ, податку на прибуток, ввізного мита та акцизного збору, та гарантії, передбачені Законом України «Про іноземні інвестиції» поширюватимуться на очолюване ним підприємство до 17 вересня 2002 року.

За таких обставин, твердження органів досудового слідства про умисне ухилення ОСОБА_2 від сплати податків, в тому числі, внаслідок реалізації давальницької сировини цукру-піску, як результат безпідставного використання пільг з оподаткування, суд першої інстанції вірно знайшов необґрунтованими, тому правильно виправдав ОСОБА_2 за відсутністю в діянні підсудного складу злочину, передбаченого ст.ст.32 ч.1, 212 ч.3 КК України.

Епізод замаху ОСОБА_2 на здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, якщо це було повязано з отриманням доходу у великих розмірах (ст.ст.15ч.2, 202ч.1КК Украаїни).

З показань підсудного ОСОБА_2 вбачається, що вину по даному епізоду він не визнає. Чи ліцензувалася методика, йому на той час не було відомо. Коли він купив “Методику організації навчально-тренувального процесу ФК ТОВ “СК “ФК Волинь” вона була зареєстрована на фірму ДП “Катерина”. При реєстрації ніяких претензій не предявляли.

З досліджених в судовому засіданні показань ОСОБА_68 вбачається, що він, будучи директором, ПФ “Салют” приблизно в 2002 році заключив договір з ДП “Катерина” в особі ОСОБА_2 про надання консалтингових послуг ДП “Катерина”. Він виконував доручення ОСОБА_2, про виконання певних дій. Він від імені ДП “Катерина” оформляв певні документи, тобто була заключена угода про надання консалтингових послуг. Він особисто оформив угоду про реєстрацію права власності підприємства “Катерина” на методику в Державному департаменті інтелектуальної власності. Також була укладена угода між ДП “Катерина” і підприємцем ОСОБА_55 про те, що ОСОБА_55 надає право власності на його твір ДП “Катерина”.Трансферні угоди будувалися на відносинах футболістів і клубу. Розроблялася методика, для тренування футболістів. Була зареєстрована для формування матеріального активу. Право власності на методику належало ДП „Катерина”. Реєстр власників всіх зареєстрованих угод, давав право реалізовувати, користуватися даною методикою. Методика була реалізована ФК „Волинь”. ДП „Катерина” мала право продавати методику по будь-якій ціні. Методика була відображена по всіх бухгалтерських документах ДП “Катерина” і була продана з прибутком і про це зазначено в документах. Хто саме розробляв методику не памятає. Йому відомо, що були укладені угоди між ФК „Волинь” і школою про співпрацю, тобто підготовку футболістів. Трансферні права це права на використання професійних футболістів. Трансферні права ніде не регламентуються законодавством. Ціна на трансферні права встановлюється ринком. Заборони про використання трансферних прав у законодавстві немає. Угода між клубом і футболістами укладалась трудовим контрактом. ДП „Катерина” має право займатися продажем методики, заборони не було, тому що це є комерційна діяльність (т.48 а.с.277-278.).

З показань допитаного в ході досудового слідства свідка ОСОБА_55 вбачається, що у 2001 році він зустрівся з ОСОБА_2 і останній запропонував йому розробити механізм розвитку футбольного клубу. Він розробив методику по розвитку футбольного клубу, тобто розробляв та передавав замовнику методологію, а саму програму для спортсменів розробляла команда. План складався в три етапи: фінансовий, людський, розвиток. Договір між ним і ДП “Катерина” був укладений на 100 тис. грн., але отримав лише приблизно 80-90 тис. грн. Йому заплатили менше, тому що він упустив деякі моменти, прострочив строки написання методики. Під час написання методики консультувався з експертами Олімпійського Комітету. Створив методику, яку продав як інтелектуальну власність. Оплата грошей проходила в 3 етапи. Він розробляв методику розвитку клубу, а не розвитку футболістів. Дана інтелектуальна власність не була зареєстрована, він її продав, що було потім йому не відомо (т.46 а.с.60-61).

Згідно показань свідка ОСОБА_69 директора Волинського державного наукового інформаційного центру, був авторський договір між ОСОБА_55 та ОСОБА_2 на фірму “Катерина”. Була складена заявка. Акт прийомки - передачі фірмі “Катерина”, були підписи ОСОБА_70 та ОСОБА_2 Право фірми “Катерина” на методику не обмежується нічим.

Твердження досудового слідства про те, що ОСОБА_2 будучи директором ДП “Катерина” СУПП “АБ Імекс” ЛТД., немаючи відповідної ліцензії, яка видаєтья Державним комітетом України з питань фізичної культури і спорту та діючи в порушення статуту ДП “Катерина” СУПП “АБ Імекс” ЛТД. уклав договір № 2\07-2001 від 2 липня 2001 року (т.35.а.с.14-16) з громадською організацією “Спортивний клуб “Волинь-1” в особі Президента ОСОБА_42 згідно якого ДП “Катерина” СУПП “АБ Імекс” ЛТД розробляє методику навчально-тренувального процесу гравців футбольного клубу не відповідає фактичним обставинам справи.

Як встановлено в судовому засіданні, в дійсності вказана методика навчально-тренувального процесу була придбана ДП “Катерина” СУПП “АБ Імекс” ЛТД. згідно угоди про надання послуг від 4 липня 2001 року у підприємця ОСОБА_55 (т.35 а.с.19) і не суперечить п.4.1 договору № 2\07-2001 2 липня 2001 року (т.35.а.с.14-16) де вказано, що засобами виконання робіт є інформаційні, консультативні та інші нематеріальні послуги, які самостійно, або за участю третіх осіб розробляє Сторона-2 (ДП “Катерина” СУПП “АБ Імекс” ЛТД.)

Договір № 2\07-2001 2 липня 2001 року укладений між ДП “Катерина” СУПП “АБ Імекс” ЛТД та громадською організацією “Спортивний клуб “Волинь-1” не оспорювався в судовому порядку, не визнавався недійсним, тобто він по формі і по змісту відповідає вимогам Глави 3 ЦК УРСР ( в редакції 1961 року).

Статтями 8,9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, визначені ліцензійні умови та види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Відповідно до п.51 ст.9 цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як культурнооздоровча та спортивна діяльність:

- - організація та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту;

- - діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні;

Розширене тлумачення п.51ст.9 подано в наказі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 2 квітня 2001 року № 58\852, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 квітня 2001 року за № 336\5527 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності, організації та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту, діяльність з підготовки спортсменів до змагань різних видів спорту, визнаних в Україні”.

Згідно з п.1.3 вищезгаданого Наказу: субєкт фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності - зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа субєкт підприємницької діяльності.

Робоча програма програма фізкультурно оздоровчих, навчально-тренувальних заходів з виду спорту (версії) відповідно до переліку видів спорту, що визнані в України, затвердженого наказом Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 07.02.2001 року № 261 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2001 року за № 155\5346.

Фізкультурно-оздоровчі та спортивні послуги комплекс заходів, що здійснює субєкт фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності з професіоналами та любителями спорту відповідно до робочих програм.

Згідно з п.4 наказу визначає Кваліфікаційні вимоги до субєктів фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності.

Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа повинен мати спеціальну освіту або підготовку на базі вищої освіти за наявності диплома, посвідчення (сертифіката), виданих акредитованим навчальним закладом.

Працівники субєкта фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності юридичної особи які безпосередньо ведуть педагогічну, навчально-тренувальну та фізкультурно-оздоровчу роботу, повинні мати спеціальну освіту або підготовку на базі вищої освіти за наявності диплома, посвідчення (сертифіката) виданих акредитованим навчальним закладом.

Субєкти підприємницької діяльності фізичні особи та працівники суб”єктів фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності юридичних осіб, які безпосередньо ведуть педагогічну, навчально-тренувальну та фізкультурно-оздоровчу роботу, повинні проходити в установленому порядку підвищення кваліфікації в акредитованих навчальних закладах.

Згідно з п.5 Наказу субєкт фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності при здійсненні своєї діяльності повинен мати: робочу програму, затверджену субєктом фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності і погоджену акредитованим навчальним закладом, який здійснює підготовку фахівців з фізичного виховання і спорту ( в разі відсутності відповідних фахівців в акредитованому навчальному закладі фахівцем визначеним центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту); паспорт спортивної споруди; документ, який засвідчує право володіння (користування) спорудою; висновок місцевого органу державного санітарно-епідеміологічного нагляду; договір із лікарсько-фізкультурним диспансером або іншою медичною установою; договір зі страховою компанією про страхування спортсменів.

Як вбачається з Угоди про надання послуг від 04.07.2001 року, предметом договору є надання послуг з розробки 3-х етапів розвитку футбольного клубу, а саме: Методологічне забезпечення розвитку команди, кадрове забезпечення складу, план розвитку ФК “Волинь”. Сторонами угоди є ДП СП “Катерина” з однієї сторони та ОСОБА_55 з другої.

Згідно п.4 пп.4.1.3 Угоди про надання послуг від 04.07.2001 року, виконавець надає послуги з розвитку ФК “Волинь”, як комерційного підприємства, що є іншим від надання фізкультурно-оздоровчих та спортивних послуг.

Крім того згідно, розяснення Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту діяльність яка повязана з розробкою навчально-тренувального процесу для гравців зареєстрованих футбольних команд України; із складанням планів - конспектів з підготовки футбольних команд до участі в чемпіонатах України ( та інших змаганнях) серед команд Першої та Вищої ліги з футболу, а також з розробкою планів методологічного забезпечення розвитку футбольних команд законодавством України цю діяльність не визначено як види фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності, які підлягають ліцензуванню (т.43 а.с.52).

Прокурор в апеляції вказує, що безпідставно суд послався як на доказ на лист (а.с. 52 т.43) з розясненнями Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту з приводу того, що діяльність яка повязана з розробкою навчально-тренувального процесу для гравців зареєстрованих футбольних команд України; із складанням планів - конспектів з підготовки футбольних команд до участі в чемпіонатах України ( та інших змаганнях) серед команд Першої та Вищої ліги з футболу, а також з розробкою планів методологічного забезпечення розвитку футбольних команд законодавством України цю діяльність не визначено як види фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності, які підлягають ліцензуванню.

Однак до такого висновку суд вправі був і правильно діййшов самостійно, давши належні аналіз і оцінку нормам Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 2 квітня 2001 року № 58\852, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 квітня 2001 року за № 336\5527 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності, організації та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту, діяльність з підготовки спортсменів до змагань різних видів спорту, визнаних в Україні”

Органом досудового слідства, як доказ обвинувачення наводиться Статут ДП «Катерина» (а.с.59-63 т.32). Однак, зі змісту даного документу вбачається, що ДП «Катерина» СУПП “АБ Імекс” ЛТД вправі займатись, окрім визначеного в статуті предмету діяльності, і іншими видами діяльності, які не заборонені чинним законодавством.

Враховуючи наведене суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про те, що надання послуг, щодо розробки етапів розвитку футбольного клубу не суперечить статутній діяльності ДП «Катерина» і не підпадає під вимоги ст.ст.8, 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету України з питань молодіжної політики, спорту і туризму від 02 квітня 2001 року № 58/852.

Тому суд підставно виправдав ОСОБА_2 за відсутністю в діянні підсудного складу злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 202 ч.1 КК України.

Епізод умисного ухилення ОСОБА_3 від сплати податків, що входять в систему оподаткування ведених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, незалежно від форм власності, за попередньою змовою групою осіб, які призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах (ст. 32 ч.1, ст.212 ч.3 КК України) спростовується наступним.

Оскільки суд виправдовує ОСОБА_3 за відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, 191 ч.2, ст. 224 ч. 3 КК України, не знайшовши достатньо доказів з приводу відсутності предмета цивільно-правової угоди щодо продажу трансферних прав, інформації та прав на використання навчально-тренувального процесу гравців футбольної команди, не знаходить колегія суду і умислу ОСОБА_3на ухилення від сплати податків під час відображення даної угоди в податковій звітності. А такий умисел обов'язково повинен бути присутнім при обвинуваченні у зазначеному злочині.

Окрім того, з показань підсудного ОСОБА_3, вбачається, що ні про газ, ні про будь-які інші документи, в чому його обвинувачують, він нічого не може пояснити. Від сплати податків в результаті продажу газу він не ухилявся.

Відповідно до диспозиції ст.212 КК України передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів та інших обовязкових платежів, а - за умисне ухилення від їх сплати.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 08.10.2004 року “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів” доказами такого умислу є: відсутність податкового обліку чи ведення його з порушенням установленого порядку; перекручування в обліковій або звітній документації; неоприбуткування готівкових коштів, одержання за виконання робіт чи надання послуг; ведення подвійного (офіційного чи неофіційного) обліку; використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової служби; завищення фактичних витрат, що включаються до реалізованої продукції, тощо.

З матеріалів кримінальної справи убачається, що ОСОБА_3 20 серпня 2002 року від імені ТОВ “СК “ФК Волиннь” уклав контракт № 20-08/02 купівлі продажу природного газу з компанією “Onlnvest LLC” (Вашингтон,США) та підписав додатки до цього контракту.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експерти № 5836 в документах: контракті купівлі-продажу природного газу № 20-08\02 від 20.08.2002 року між ТОВ “СК “ФК Волиннь” та компанією “Onlnvest LLC” додатку № 1,№ 2,№ 3 до контракту в графі “Покупець” виконані безпосередньо самим ОСОБА_3

З показань свідка ОСОБА_43 убачається, що саме він займався безпосередньо розмитненням газу. Газ був придбаний по контракту у вересні 2002 року. ОСОБА_15 чого на Центральну енергетичну митницю був поданий пакет документів, на розмитнення даного газу, але митниця видала талон про відмову в митному оформленні. В талоні була вказала лише стаття Митного кодексу і ніяких пояснень не давали. ОСОБА_15 отримання цього талону і виправлення недоліків, був знову поданий новий пакет документів на митницю для розмитнення газу, але знову отримали талон відмови, в якому також посилалися на статті Митного кодексу, а розяснень ніяких не було. ОСОБА_15 цього ФК „Волинь” звернувся в Господарський суд м.Києва з позовом про недійсність талону відмови, даний позов був задоволений і талон відмови був визнаний недійсним. І вони знову подали пакет документів на Енергетичну митницю разом з рішенням суду, але дані документи не прийняли до оформлення аргументуючи, що закінчився строк дії довідки про статус імпортера. Коли вони звернулися у Камінь-Каширську ДПА, щоб їм видали довідку про статус імпортера, їм відмовили, пояснивши, що для видачі даної довідки потрібні бухгалтерські документи клубу на перевірку. В них тоді вже даних документів не було, оскільки вони були вилучені ДПА України не в них, а бухгалтерські документи знаходилися тоді на аудиторській перевірці.. Хто саме укладав договір про поставку газу з Американською фірмою, точно не памятає, можливо і він. Тоді він мав таке право. Газ збував футбольний клуб. Хто підписував договір збуту не памятає. Він не сам займався збутом газу, а в тому числі. Газ коли збувався, був не розмитнений. Довідка імпортера дає на митниці вексель і в результаті чого компанія зобовязується сплатити суму. ОСОБА_3 займався тренувальним процесом, пошуком гравців. Питаннями по природному газу не займався.

Згідно показів свідка ОСОБА_61 20 серпня 2002 року між Компанією “Onlnvest” LLC та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спортивний клуб “ФК Волинь” було укладено контракт купівлі-продажу природного газу №20-08/02. На виконання останнього на митну територію України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спортивний клуб “ФК Волинь” від Компанії “Onlnvest” LLС надійшов природний газ в кількості 321776050 кубічних метрів загальною вартістю 16571466,57 USD, що підтверджується актом приймання від 14 жовтня 2002 року. Технічне приймання вказаних обсягів газу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спортивний клуб “ФК Волинь” підтверджено ДК “Укртрансгаз”.

Як встановлено в судовому засіданні відповідно до п.3.5. “Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом”, затвердженого наказом Державної митної служби України № 511 від 17.08.98 року спортивним клубом “ФК Волинь” попередньо задекларовані певні обсяги природного газу, про що свідчать загальна ВМД № 12400/2/001490 від 13.08.02 та загальна ВМД № 12400/2/001505 від 13.09.02 року. Відповідно до вимог “Положення про вантажну митну декларацію” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.97 України, наказу ДМС України № 511 від 17.08.98, наказу ДМС України № 307 від 09.07.97р., яким затверджена “Інструкція про заповнення вантажної митної декларації”, наказу ДМС України № 380 від 30.06.98 року, яким затверджено “Порядок заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі”, п.3.8 “Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом”, затвердженого наказом Державної митної служби України № 511 від 17.08.98 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Спортивний клуб “ФК Волинь”, з метою декларування отриманого природного газу заповнило та подало до Центральної енергетичної митниці вантажну митну декларацію. Але останньою було відмовлено в митному оформлені природного газу та видано талон відмови. 01.11.2002 року ТОВ “Спортивний клуб “ФК Волинь” вдруге подало до Центральної енергетичної митниці пакет документів для митного оформлення природного газу, про що свідчить штам Центральної енергетичної митниці від 01.11.02 р. на ВМД. Перелік документів, що були додані до вказаних ВМД в обох випадках і які зазначено в графі № 44 складав: довідка розрахунок митної вартості, комерційний інвойс, контракт купівлі продажу природного газу № 20-08/02, додатки 1,2,3,4 до вказаного контракту, виписка з акту № 9, сертифікат якості, довідка про статус імпортера № 1999/28-205, акти про прийняття газу від 14.10.02 та 01.10.02, карта обліку від 22.10.02р. Проте, ЦЕМ вдруге відмовилено у його митному оформленні, про що виданий талон відмови № 13/02/188 від 01.11.02 р. Господарським судом м. Києва 18.12.2002 року прийнято рішення, яким дії ЦЕМ визнані незаконними. ОСОБА_15 прийняття рішення господарським судом м. Києва № 34/575 від 18.12.2002 про визнання недійсним талону відмови в митному оформленні газу, ТОВ СК ФК “Волинь” звернулось до суду з заявою про розяснення вказаного рішення з метою виконання наказу Державної митної служби України від 14.10.2002 року № 561, щодо надання необхідного пакету документів до митного оформлення, а також - до Камінь-Каширської МДПІ з заявою про надання - довідки про відповідність ТОВ СК ФК “Волинь” статусу імпортера. 13.02.03 р. за № 275/28-205 ОСОБА_59 Каширською МДПІ було відмовлено у наданні такої довідки. Підставою для відмови була вимога надати для перевірки документи з метою встановлення достовірності обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 місяців господарської діяльності ТОВ “СК ФК “Волинь”, незважаючи на те, що достовірність обсягу оподатковуваних операцій МДПІ було відомо, що підтверджується заявою ТОВ СК ФК “Волинь” від 24.10.02 та довідкою ОСОБА_59 Каширської МДПІ від 30.10.02 року.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів» від 08.10.2004 № 15 необхідно розмежовувати ухилення від сплати обовязкових платежів і несвоєчасну їх сплату за відсутності умислу на несплату. Особа, яка не мала наміру ухилитися від сплати зазначених платежів, а не сплатила їх з інших причин, може бути притягнута лише до встановленої законом відповідальності за порушення податкового законодавства, повязані з обчисленням і сплатою цих платежів.

Скасовуючи вирок Луцького міськрайонного суду від 30 червня 2006 року у даній справі і направляючи справу для проведення додаткового розслідування, апеляційна інстанція своєю ухвалою від 15 вересня 2006 року (а.с.319-331 т.63) дала вказівки щодо проведення певних слідчих дій, в тому числі, і спрямованих на встановлення в чому конкретно проявилось ухилення ОСОБА_3 від митного оформлення газу і від сплати податків. При цьому необхідно було б зясувати чи був він позбавлений можливості здійснити митне оформлення при відсутності оригіналів документів та їх завірених копій.

Однак органами досудового слідства не наведено доказів, які б спростовували доводи захисту про відсутність умислу у ОСОБА_3 на ухилення від сплати обовязкових платежів, а їх несплату з інших причин, зокрема відсутності документів, а згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В апеляції прокурора (а.с.383-385 т.66) фактично має місце погодження з вироком суду щодо виправдування ОСОБА_3 за ст.ст. 32 ч.1, 212 ч.3КК України, що стосується сплати податків, однак апелянт констатує, що суд прийшовши до висновку про неналежне виконання ОСОБА_3 службових обовязків, не перекваліфікував дії підсудного на ст. 367 КК України.

Таке твердження апеляції не грутнується на вимогах закону.

Суд розглядає справу в межах предявленого підсудним обвинувачення, як це визначено в ст. 275 КПК України.

Крім цього, для кваліфікації дій особи за ст. 367 КК України необхідне заподіяння істотної шкоди - прямої і дійсної, що підсудному ОСОБА_3 органами досудового слідства не інкримінувалось по даному епізоду.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано виправдав ОСОБА_3 за відсутністю в діянні підсудного складу злочину, передбаченого ст.ст.32 ч.1, 212 ч.3 КК України.

Епізод зловживання ОСОБА_3 службовим становищем , тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним чи громадським інтересам та спричинило тяжкі наслідки(ст. 32 ч.1, ст.364ч.2 КК України).

Епізод зловживання ОСОБА_2 службовим становищем , тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним чи громадським інтересам та спричинило тяжкі наслідки.(ст. 32 ч.1, ст.364ч.2 КК України).

Оскільки суд виправдовує ОСОБА_3 за відсутністю в діянні підсудного складу злочину, передбаченого ст.ст.32 ч.1, 212 ч.3, ст.ст. 15 ч.2, 191 ч. 5 КК України, що стосується правових наслідків ухилення від сплати обовязкових платежів і продажу нерозмитненого газу та укладення угоди щодо придбання трансферних прав на гравців і тренувальної методики, суд не вбачає в діях ОСОБА_3 зловживання службовим становищем, та не вбачає заподіяння тяжких наслідків чи хоча б істотної шкоди, тому виправдовує підсудного за відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого ст. 32 ч.1, 364 ч. 2 КК України.

Оскільки суд виправдовує ОСОБА_2 за відсутністю в діянні підсудного складу злочину, передбаченого ст.ст.32 ч.1, 212 ч.3, ст.ст. 15 ч.2, 191 ч. 5 КК України, що стосується правових наслідків ухилення від сплати обовязкових платежів внаслідок реалізації контрабандно ввезеного цукру-піску та укладення угоди щодо реалізації трансферних прав на гравців і тренувальної методики, суд не вбачає в діях ОСОБА_2 зловживання службовим становищем, та не вбачає заподіяння тяжких наслідків чи хоча б істотної шкоди, тому виправдовує підсудного за відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого ст. 32 ч.1, 364 ч. 2 КК України.

Оскільки суд встановив відсутність умислу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухилення від сплати податків, визнав недостатніми докази про безпредметність угоди № 18-07 від 18 червня 2002 року про передачу трансферних прав, інформації та права на використання навчально-тренувального процесу, суд виправдовує підсудних за відсутністю в діяннях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 28 ч.2, ст. 366 ч. 2 КК України, а в діяннях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст. 28 ч.2, ст. 32 ч.1, ст.366 ч. 2 КК України.

На підтвердження обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст.364 КК України прокурор в апеляції (а.с.386-392 т. 66) наводять докази, що встановлюють діяння виправданих, які суд першої інстанції вірно знайшов правомірними. Аналогічно це стосується внесення неправдивих відомостей в документи, які за зовнішніми ознаками не мають ознак підробки, а відомості які містяться в них, суд першої інстанції вірно знайшов такими, що відповідають дійсності (а.с.392-398 т.66).

Тому і в даному випадку доводи апеляції про невмотивованість вироку не заслуговують на увагу.

Більше того, прокурор в апеляції допускає суперечливі доводи (а.с.399 т.66). Він просить скасувати вирок, справу направити на новий судовий розгляд. Разом з тим, стверджує, що досудовим слідством не виконані вказівки суду, що фактично є підставою для направлення справи на додаткове розслідування. В тій ж таки апеляції прокурор прямо вказує на неповноту судового і досудового слідства, однак не зазначає які слідчі та процесуальні дії необхідно здійснити для того, щоб вимоги ст. 22 КПК України були дотримані, ніяким чином не спростовує правильність висновоку суду першої інстанції про неможливість виконання вказівок суду, а отже як висновок, що можливість збирання нових доказів, в тому числі і з урахуванням часу, який минув, втрачена.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах прокуратури Волинської області ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 17 листопада 2008 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без зміни.

Головуючий: О.В. Матат

Судді: Г.Б. Бешта

А.О. Лозовський