Рішення № 9405829, 30.04.2010, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2-747/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Ковель 30 квітня 2010 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням - судді ВАСИЛЮКА О.С.,

за участю секретаря - ШУЛЯК Л.В.,

представника позивача - ГОЛЯРЧУК А.А.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (скорочена назва ПАТ КБ ПриватБанк) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2. про звернення стягнення на предмет застави.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного договору №62/к від 19.02.2008 року ОСОБА_2 20.02.2008 року отримав кредит у розмірі 70 0000 (долар США) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.02.2013 року. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_2 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 02.03.2010 року має заборгованість 74466,37 (долар США), яка складається з наступного : 61433,17 ( долар США)- заборгованість за кредитом ; 10742,76 (долар США)- заборгованість по процентам за користування кредитом; 2290,44 (долар США) пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором; 44,42 (долар США) комісія. В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором позивач та відповідач, ОСОБА_2 уклали договір застави автотранспорту. Згідно якого, відповідач, ОСОБА_2 надав в заставу автомобіль марки «SCHMITZ» ( модель S 01, рік випуску: 1997, тип ТЗ: напівпричіп бортовий тентовий, № кузова: НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_2); автомобіль марки DAF (модель: 95 XF 380, рік випуску: 2001, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова : НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_4), що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1). В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач, зобов»язання за кредитним договором не виконує; предмет застави в заклад банку не передав. Просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №62/к від 19.02.2008 року в сумі 77651,74 (долар США): звернути стягнення на предмет застави, а саме : автомобіль марки «SCHMITZ» ( модель S 01, рік випуску: 1997, тип ТЗ: напівпричіп бортовий тентовий, № кузова: НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_2) та автомобіль марки DAF (модель: 95 XF 380, рік випуску: 2001, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова : НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_4), що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ « Приватбанк» ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ « Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та просить стягнути судові витрати по справі.

Представник позивача Голярчук А.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позовній заяві, просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №62/к від 19.02.2008 року в сумі 77651,74 (долар США): звернути стягнення на предмет застави, а саме : автомобіль марки «SCHMITZ» ( модель S 01, рік випуску: 1997, тип ТЗ: напівпричіп бортовий тентовий, № кузова: НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_2) та автомобіль марки DAF (модель: 95 XF 380, рік випуску: 2001, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова : НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_4), що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ « Приватбанк» ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та просить стягнути судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав повністю, не заперечує проти його задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та зясувавши обставини справи приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до укладеного кредитного договору №62/к, відповідач ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 70000,00 доларів США на споживчі цілі, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16% на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.02.2013 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №62/к від 19.02.2008 року, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_2 станом на 02.03.2010 року, заборгованість відповідача ОСОБА_2. перед позивачем становить 74466,37 (доларів США), яка складається з наступного : 61433,17 ( долар США)- заборгованість за кредитом ; 10742,76 (долар США)- заборгованість по процентам за користування кредитом; 2290,44 (долар США) пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором; 44,42 (долар США) комісія. На даний час відповідачем борг по кредитному договору не сплачений, а тому суд визнає зобов'язання по цьому договору не виконаними. Причини невиконання таких зобов'язань правового значення для справи не мають.

Як вбачається з договору застави автотранспорту від 19.02.2008 року, укладеного між відповідачем Приватбанком та ОСОБА_2, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 19.02.2008 року відповідач надав в заставу автомобіль марки «SCHMITZ» ( модель S 01, рік випуску: 1997, тип ТЗ: напівпричіп бортовий тентовий, № кузова: НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_2) та автомобіль марки DAF (модель: 95 XF 380, рік випуску: 2001, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова : НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_4), що належать йому на праві власності.

Відповідно до п.15.8.2. вказаного договору застави, у разі порушення заставодавцем зобов»язань за цим договором заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов»язань зі сплатою, відсотків, винагород, а також у разі невиконання звернути стягнення на предмет застави, а згідно п. 22 цього ж договору, звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя може здійснюватись шляхом продажу предмета застави із укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою.

Відповідно до вимог ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Аналогічні норми та вимоги містить ст. 20 Закону України "Про заставу".

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави, в рішенні суду зазначається і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі продажу з іншою особою покупцем.

З огляду на викладені вище обставини та вимоги чинного законодавства, вимога ПриватБанку щодо звернення стягнення заборгованості відповідача на предмет застави є повністю підставною.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з платіжного доручення №10 від 02.03.2010 року, позивачем при подачі позовної заяви було сплачено 1700,00 грн. судового збору та як вбачається з платіжного доручення № 12 від 02.03.2010 року було сплачено 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд, в силу вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача 1820,00 грн., понесених і документально підтверджених останнім судових витрат.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позовні вимоги ПриватБанку слід задовольнити повністю.

На підставі ст.ст. 525, 526, 527, 530, 589, 590, 611, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про заставу", ст.ст. 24, 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 212, 213, 214, 215,224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості у розмірі 74466,37 (доларів США) за кредитним договором № 62/к від 19.02.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (45000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1) звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки «SCHMITZ» ( модель S 01, рік випуску: 1997, тип ТЗ: напівпричіп бортовий тентовий, № кузова: НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_2) та автомобіль марки DAF (модель: 95 XF 380, рік випуску: 2001, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова : НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_4), що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_1), шляхом продажу вказаних автомобілів Публічним акціонерним товариством комерційний банк « Приватбанк» ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаних автомобілів з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу вищезазначених автомобілів.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН:НОМЕР_1) в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по справі в сумі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4ст.295 ЦПК України.

ГОЛОВУЮЧИЙ: О.С. ВАСИЛЮК