Постанова № 94058096, 11.01.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6480/20 Провадження № 3/591/8/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2021 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Сибільов О.В., за участю захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності Муйдінова Р.М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туркменістану, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколів про адміністративні правопорушення від 18 жовтня 2020 року, ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності за те, що він 18 жовтня 2020 року, о 03-52 год. в м. Суми по вул. Кооперативній, 1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено показами газоаналізатора Drager показник 1,85 проміле, керував автомобілем BMW 3201, н.з. НОМЕР_1 , при цьому не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб - автомобіль Fiat Doblo н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, після чого місце пригоди залишив, чим порушив п.п. 2.3б, 2.9а, 2.10а, 12.1, Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За наведеними фактами відносно ОСОБА_1 , складено адміністративні протоколи серії ДПР18 № 032132 від 18 жовтня 2020 року за ст. 124 КУпАП (а.с. 1), протокол серії ДПР18 № 036154 від 18 жовтня 2020 за ст. 122-4 КУпАП (а.с. 8), протокол серії ДПР18 № 036153 від 18 жовтня 2020 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 18).

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнав, заперечивши, що вчинив ДТП, а при складанні адміністративних протоколів відносно нього були порушені його права, зокрема, не роз`яснено право прослідувати в медичний заклад у разі незгоди з проведеним оглядом.

По-перше, слід зауважити про те, що заявлене стороною захисту клопотання в останньому судовому засіданні, наприкінці строків, передбачених ст. 38 КУпАП, суд розцінює як зловживання своїми правами, оскільки під час попередніх судових засідань відповідного клопотання ОСОБА_4 не заявлялось і він не заперечував проти участі в якості перекладача його брата – ОСОБА_5 , який в останнє судове засідання не прибув. При цьому, ОСОБА_2 забезпечений захисником, який в достатній мірі може здійснювати роз`яснення незрозумілих для особи положень на рівні з судом.

По-друге, суд вважає належними доказами протоколи, складені відносно ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4 та 124 КУпАП (а.с. 1, а.с. 8), схему місця ДТП (а.с. 9), в якій містяться зафіксовані пошкодження транспортного засобу, а також обставини події.

Незначні неточності чи допущені порушення при складанні цих протоколів, на думку суду не виключають в діях особи складів зазначених правопорушень, оскільки вони в достатній мірі підтверджені наступними доказами.

Так, в своїх письмових поясненнях ОСОБА_3 зазначає про те, що дійсно за вказаних в протоколі обставин було пошкоджено її транспортний засіб, а інший автомобіль місце пригоди залишив.

Пояснення ОСОБА_3 узгоджуються зі складеною схемою ДТП та характером пошкоджень автомобіля зафіксованих в схемі місця ДТП (а.с.9).

Крім цього, на досліджених судом відеозаписах з камер спостереження вбачається, що на місце події прибув за кермом вказаного автомобіля саме ОСОБА_2 , в подальшому зіткнення з автомобілем потерпілої здійснює саме автомобіль ОСОБА_1 , а за кермом перебуває саме він (за ознаками одежі та зовнішніми ознаками другої особи в якості пасажира, при цьому ракурси камер та час фіксування зображення свідчать саме про те, що ніхто інший ніж ОСОБА_2 не міг перебувати за кермом автомобіля в момент ДТП).

Відтак, на думку суду, провина ОСОБА_1 у вчиненні наведених правопорушень, є доведеною, а його дії суд кваліфікує за ст. 122-4, 124 КУпАП, оскільки він, керуючи автомобілем BMW 3201, н.з. НОМЕР_1 , допустив порушення п.п. 2.3б, 2.10а, 12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб - автомобіль Fiat Doblo н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , після чого місце пригоди залишив.

Що стосується правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то в цій частині справа підлягає закриттю, з огляду на наступне.

З дослідженого судом відеозапису встановлено, що ОСОБА_2 дійсно за наведених в протоколі обставин керував транспортним засобом, а після зупинки працівниками поліції йому було запропоновано пройти на місці відповідний медичний огляд за допомогою приладу «Драгер».

Відповідно до висновку від 18 жовтня 2020 року, вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 склав 1,85. проміле, з яким він (згідно висловлювань працівників поліції) та підпису ОСОБА_1 в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння погодився.

Однак, ані матеріали провадження, ані відеозапис не містять взагалі інформації чи доказів тому, що працівниками поліції в подальшому, було роз`яснено право прослідувати до медичного закладу та щодо пропозиції ОСОБА_6 пройти відповідний огляд в закладі охорони здоров`я, а також наслідки вчинення чи невчинення цієї процесуальної дії, пов`язаної з його згодою (чи незгодою) з проведеним оглядом.

Ст. 130 КУпАП передбачає, зокрема, два окремих склади адміністративного правопорушення – керування транспортним засобом в стані сп`яніння та відмову від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для визначення такого стану.

Зі змісту ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року вбачається, що стан алкогольного сп`яніння може бути підтверджений або відповідним висновком алкотесту «Драгер», або у разі незгоди з ним - відповідним висновком закладу охорони здоров`я.

У випадку ж відмови особи проходити медичний огляд для визначення стану сп`яніння в медичному закладі (після незгоди з висновком алкотесту «Драгер»), в діях особи виключається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Відтак, відсутність в матеріалах справи даних про роз`яснення права на проходження ОСОБА_6 медичного огляду в закладі охорони здоров`я (чи наслідки результатів огляду на місці), всупереч зазначеним вимогам закону, як і відсутність зі сторони поліції роз`яснення відповідного права на проведення огляду в медичній установі, суд розцінює як неподання належних, допустимих та достатніх доказів керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого правопорушення, а отже провадження в справі в цій частині належить закрити, приймаючи до уваги в тому числі те, що наведені обставини зумовлюють проведення огляду з порушенням зазначених вимог закону, який на підставі ч. 6 ст. 266 КУпАП вважається недійсним.

Таких висновків суд дійшов також враховуючи, що необізнаність особи, в процедурі проведення огляду, а також необізнаність в наслідках вчинення (невчинення) ним тієї чи іншої процесуальної дії, при відсутності з боку представника держави зрозумілого роз`яснення відповідних прав на оспорення результату огляду, вчиненого на місці події, може бути розцінена як порушення права на захист особи. Про це свідчить і те, що ОСОБА_2 в порівнянні з представником держави знаходився в уразливому стані, тим більше з огляду на те, що він є іноземцем та майже не володіє українською мовою та знаннями в галузі права.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за наведені адміністративні правопорушення, суду не зазначені.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу ОСОБА_1 , вчинення ним правопорушень, пов`язаних з безпекою руху транспорту, що становлять велику суспільну небезпеку, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, що притягується до адміністративної відповідальності необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 40-1, ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130, ст. 283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком сім місяців.

Закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв`язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 454 гривні (Рахунок UA 908999980313111256000026001, отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Сибільов