Ухвала суду № 94055676, 05.01.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4963/19

Провадження № 1-кп/645/204/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2021 року колегія суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

Головуючого судді: Сілантьєвої Е.Є.

Судді: Бабкової Т.В.,

Судді: Федорової О.В.

за участю секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.

за участю прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Харківської обласної прокуратури - Моргай А.С.

захисників обвинувачених -

Костяной А.О., Майборода С.С., Калюжної Л.А., Головінов В.О, Тімохова Е.Є., Цемкалова В.І.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання прокурора, обвинувачених та адвокатів щодо продовження та зміни застосованих запобіжних заходів по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307 КК України, -

Встановила:

В провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова на розгляді знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку обраного на досудовому розслідуванні обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в зв`язку з продовженням існування ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та визначити суму застави, яка була вказана у попередніх ухвалах, обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 просила продовжити строк виконання обов`язків, визначених ухвалами Київського районного суду м. Харкова про застосування запобіжного заходу, а саме по заставі передбачених пунктами 1-4 частини 5 статті 194 КПК України. Крім того вказала, що на теперішній час заявлені ризики не зменшилися, розгляд кримінального провадження розпочато по суті але знаходиться на початковій стадії, основні свідки по справі не допитані, наявність міцних соціальних зв*язків у обвинувачених та задовільні характеристики не зменшують ризики в кримінальному провадженні. Надала письмові клопотання та в обґрунтування клопотання про продовження обраних запобіжних заходів прокурор вказала, що сторона обвинувачення вважає, що наявний факт вчинення особливо тяжких злочинів протягом тривалого часу, що було основним доходом обвинувачених, та іншого джерела доходів вони не мають, у зв`язку із чим можуть продовжити протиправну діяльність, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам та продовження стосовно обвинувачених найбільш суворого запобіжного заходу є обґрунтованим. Письмові клопотання долучила до матеріалів кримінального провадження та зазначила, що змінювати на більш м*який запобіжний захід не доцільно.

Адвокат Тімохов О.Є. в судовому засіданніпроти клопотання щодо продовження тримання під вартою заперечував, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт та вказав, що прокурор в котре не навів доказів на підтвердження ризиків передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того вказав, шо ОСОБА_2 перебуває під вартою вже майже 2 роки, жоднох доказів існування ризиків до клопотань прокурора не надається, лише гіпотеза прокурора. На експертів впливу не може бути, всі експертизи вже проведені. Свідки залегендовані, та він ніяк не зможе на них вплинути. Існування за злочинні доходи, прокурором також не підтверджується. ОСОБА_2 працював водієм таксі, тому мав постійний дохід. Також зазначив, що його підзахисний раніше не судимий, на утриманні має малолітню доньку 2019 року народження, має постійне місце реєстрації. Просив змінити обраний запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. В клопотанні прокурора відмовити.

Адвокат Калюжна Л.А. проти клопотання щодо продовження тримання під вартою заперечувала та вказала, що справа перебуває в суді вже майже 1 рік і 5 місяців, в рамках розгляду справи, тільки оголошено обвинувальний акт. ОСОБА_4 до адміністративної та кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має наутриманні малолітню дитину. Крім того має добру характеристику з місця проживання та зі слідчого ізолятору. Вважає, що ризиків не існує, клопотання прокурора не обгрунтоване та просила запобіжний захід змінити на більш м*який.

Адвокат Головінов Р.В. проти клопотання прокурора про продовження строк виконання обов`язків не заперечував.

Адвокат Цемкалов В.І. підтримав думку адвокатів та обвинувачених.

Адвокат Майборода С.С. в судовому засіданніпроти клопотань прокурора відносно усіх обвинувачених заперечував, строк виконання процесуальних обов*язків просив не продовжувати.

Адвокат Костяний А.О. проти клопотання про продовження процесуальних засобів не заперечував, стосовно клопотання про продовження строку тримання під вартою заперечував.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підтримали думку своїх адвокатів.

Обвинувачені ОСОБА_1 підтримав думку захисника, просили змінити запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Обвинувачені ОСОБА_7 підтримав думку захисника.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотань обвинувачених та адвокатів про зміну запобіжних заходів, посилаючись на їх безпідставність.

Головуючий колегії, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

14.02.2019 ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

21.02.2019 ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

23.04.2019 ОСОБА_3 звільнений з Харківського слідчого ізолятора по сплаті застави.

28.02.2019 ОСОБА_5 звільнений з Харківського слідчого ізолятора по сплаті застави.

05.03.2019 ОСОБА_1 звільнений з Харківського слідчого ізолятора по сплаті застави.

Відносно обвинувачених обрано запобіжні заходи, строк яких спливає 22 листопада 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 14 січня 2021 року.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Колегія суддів, вислухавши учасників процесу, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, вирішуючи питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, виходить з необхідності уникнення ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідківта вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є, зокрема, те, що заявлений ризик не зменшився.

Колегія суддів погоджується з доводами прокурора щодо існування ризику впливу на свідків та експертів з боку обвинувачених, оскільки справа перебуває в суді першої інстанції на стадії судового розгляду, свідки по справі не допитані, докази у справі не досліджені, а тому з метою отримати покази свідків на свою користь, обвинувачені можуть вдатися до дій пов`язаних з тиском на них.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є раніше не судимими особами, на обліку у нарколога та психіатра вказані особи не перебувають, одружені, мають на утриманні малолітніх дітей, але належним чином не підтверджені розмір їх доходів на часу затримання, тобто офіційні джерела існування, твердження про наявність міцних соціальних зав`язків, зокрема прийняття реальної участі в утриманні неповнолітніх дітей, похилих членів сім`ї.

У зв`язку з відсутністю легальних джерел доходу у обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ризик втечі та вчинення ними іншого кримінального правопорушення існує поза розумним сумнівом.

Посилання адвокатів та обвинувачених на наявність у обвинувачених міцних соціальних зв`язків, малолітніх дітей та місця проживання, заслуговують уваги та не зменшують ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначені адвокатами позитивні характеристики обвинувачених та інші чинники, які можуть вплинути на зміну запобіжних заходів, не можливо на даний час віднести до тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченими дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленому ризику без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки у рішенні «Харченко проти України», ЄСПЛ також зазначив, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превелює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Обсяг проведених судом процесуальних дій під час судового розгляду у кримінальному провадженні та їх результати не зменшують ризик переховування обвинувачених.

За результатами встановлених судом обставин, з метою забезпечення не лише прав обвинувачених, але й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, суд дійшов висновку про наявність факторів, які передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, що дає підстави для визнання необхідним продовження строку тримання обвинувачених під вартою та неможливість зміни обвинуваченим обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на іншій запобіжний захід, такий що не пов`язаний з триманням під вартою або його скасування.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Всі обставини справи на цій стадії процесу судом не встановлені, будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії не встановлено.

Враховуючи складність кримінального провадження, обсяг та специфіку процесуальних дій, поведінку учасників кримінального провадження, а саме тривалість розгляду справи в зв*язку з не явкою учасників процесу, суд вважає, що на даний час відсутні підстави вважати строки тримання під вартою обвинувачених, такими, що виходять за рамки розумних.

Колегією також враховується тяжкість обвинувачення та покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у інкримінованих злочинах, оскільки обвинуваченим інкримінують вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що у сукупності з іншими обставинами справи дають підстави вважати, що лише тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам та, з урахуванням положень ст. 183 КПК України, виключає можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо даних осіб.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, нових обставин не наведено, а тому клопотання обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, у тому числі домашній арешт, задоволенню не підлягають.

Таким чином колегія приходить до висновку про продовження строків тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та відмовити в задоволенні клопотань захисників про зміну запобіжних заходів.

Згідно ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання осіб під вартою, а також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту, а тому суд вважає доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 5 березня 2021 року.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та залишає визначену на досудовому розслідуванні суму застави в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 288 150 грн. кожному.

Клопотання адвоката Тімохова Е.С. про зменшення суми застави обвинуваченим, задоволенню не підлягає, оскільки на час розгляду клопотання стороною захисту не надано належних доказів щодо змінення існування ризиків, передбачених ст. 177 п.п. 1,3,5 КПК України.

Стосовно продовження строків виконання обов`язків, визначених ухвалами Київського районного суду м. Харкова про застосування запобіжного заходу, а саме по заставі передбачених пунктами 1-4, 8 частини 5 статті 194 КПК України відноснообвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ухвал слідчого судді у випадку сплати застави на ОСОБА_1 , ОСОБА_3 покладені процесуальні обов`язки, передбачені пунктами 1-4, 8 частини 5 статті 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з обвинуваченими по справі та свідками;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Суд вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченими: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку дії покладених на обвинувачених обов`язків до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують їх застосування, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають розгляду кримінального провадження до закінчення дії ухвали про застосування до обвинувачених застави.

При цьому, на підставі ч.6 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити покладені на обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 обов`язки, що визначені в ухвалах слідчого судді Київського районного суду м. Харкова який не може перевищувати шістдесяти днів - до 5 березня 2021 року.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 31, 177, 178, 183, 194 Кримінального процесуального кодексу України, головуючий суддя,-

Постановила:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 5 березня 2021 року.

Визначити ОСОБА_2 заставу в сумі 288 150 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: 1) прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з Харківської області, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування та/або місця роботи; 4) утримуватися від будь-якого спілкування з обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень, максимальне покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до прокурора, суду; повідомлення прокурор, та суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися з Харківської області без дозволу прокурора або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 5 березня 2021 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу в сумі 288 150 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з Харківської області, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування та/або місця роботи; 4) утримуватися від будь-якого спілкування з обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень, максимальне покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до прокурора, суду; повідомлення прокурор, та суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися з Харківської області без дозволу прокурора або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Клопотання прокурора про продовження процесуальних обов`язків відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії покладених на нього обов`язків у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, покладених ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.02.2019 року, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 5 березня 2021 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, покладених ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.02.2019 року, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 5 березня 2021 року.

У задоволенні клопотання адвокатів Калюжної Л. А., Тімохова Е.Є про зміну запобіжного заходу - відмовити.

В судовому засіданні по розгляду кримінального провадження оголосити перерву до 28 січня 2021 року о 15 год. 15 хв.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали

Головуючий суддя Сілантьєва Е.Є.

Суддя Бабкова Т.В.

Суддя Федорова О.В.