Постанова № 94054828, 11.01.2021, Зміївський районний суд Харківської області

н.с. 621/3123/20

н.п. 3/621/2/21

Постанова

Іменем України

11 січня 2021 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Бібік О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Зміївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Горбунова Р.О. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягався,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №445437 від 10.11.2020, складеного поліцейським СРПП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області ст.сержантом поліції Колісник О.Б., ОСОБА_1 10.11.2020, о 23 год 53 хв, по вул. Курдяєва, 15 в с. Чемужівка Зміївського району Харківської області, керував автомобілем Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, який встановлено у присутності двох свідків за допомогою газоаналізатору Драгер 6810, згідно показань якого вміст алкоголю становить 1,79 %, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що за кермом автомобіля не знаходився.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , ознайомившись з наданими матеріалами, дійшов наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.

Відповідно до п. 27 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Відповідно до п. п. 4, 6 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином, огляд особи на стан алкогольного сп`яніння є сукупністю, своєрідним алгоритмом послідовних дій працівників поліції, а саме: 1) використання спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу; 2) відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків або його незгода з результатами огляду, проведеного поліцейським та проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я; 3) відмова водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я в присутності двох свідків та фіксування поліцейським в присутності цих свідків дій водія щодо ухилення від огляду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків пройшов огляд із застосуванням застосування спеціального технічного засобу – «Драгер 6810».

Суд зазначає, що наявний у матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 445437 від 10.11.2020 складений у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, а отже, відповідає вимогам діючого законодавства.

Так відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (який набрав чинності 01.01.2016 року), засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, до яких відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Частиною 1 статті 17 вказаного Закону визначено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, тобто законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації.

Таким чином, газоаналізатори (алкотестери), що вже перебувають в експлуатації, в тому числі і прилад «Drager Alcotest 6810» можуть надалі експлуатуватись за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.

Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» інтервал технічного обслуговування приладів вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, становить один рік.

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, прилад «DragerAlcotest6810» № ARBL- 0562 відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2013, свідолцтво чинне до 10.12.2020, в той час як огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився працівниками поліції 10.11.2020, тобто в межах чинної повірки вказаного газоаналізатору «Драгер 6810» (а.с. 8)

Таким чином, результати огляду на стан сп`яніння, отримані за допомогою приладу «Drager Alcotest6810» є належним доказом.

Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 445437 від 10.11.2020; даними тесту продуття газоаналізатору Драгер 6810; поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , свідоцтвом про повірку газоаналізатору (а.с. 1-8)

Дані докази узгоджуються між собою та сумніву у суду не викликають та підтверджують факт винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.

В п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Суд критично ставиться до зазначеної позиції особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 стосовно того, що він не знаходився за кермом автомобіля, оцінюючи її як власний пасивний захист.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, враховуючи, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

При обранні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення, судом враховується особа правопорушника, ступінь його вини. Обставин, що пом`якшують або обятжують відповідальність, судом не встановлено .

На підставі викладеного, дійшов висновку, що на ОСОБА_1 належить накласти мінімальне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу, а також, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", стягнути з нього судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Строк сплати штрафу не пізніш як через 15 днів з дня отримання копії постанови.

У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

На постанову може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя: