Рішення № 94054159, 11.01.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9601/20 2/335/710/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участі секретаря судового засідання Фоміної Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

Концерн «МТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги. У позові зазначає, що за період з 01.10.2014 по 31.10.2020 Концерн «МТМ» надав послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 . Споживачі оплату послуг не здійснюють у повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 01.10.2020 рік утворилася загальна заборгованість на суму 56712,89 грн. Відповідачі у добровільному порядку заборгованість не погашає, тому позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за вказаний період в сумі 56712,89 грн., та стягнути судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2102,00 грн.

Ухвалою від 23.11.2020 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справа за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, про час і місце судового засідання повідомлялися у встановленому ЦПК України порядку.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі на наявних у справі доказів у відповідності до ст. 280 ЦПК України.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні по справі докази, у їх сукупності, приходить до таких висновків.

Правовідносини щодо прав та обов`язків між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення і типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 року №630 та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно з абз. 8 п. 2 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормальної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Відповідно ст. 1 ЗУ «Про теплопостачання», споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. У вказаній статті також визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Статтею 19 ЗУ «Про теплопостачання», визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від умов договору не допускається.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України під час розгляду справи № 6-59цс13 від 30.10.2013р., споживачі зобов`язані оплатити житлово - комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними і відсутність договору про надання житлово - комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.

Згідно зі ст. 322 ЦК України, тягар утримання майна покладено на власника майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.151 ЖК України встановлено, що на громадян, які мають в приватній власності жилий будинок, квартиру покладено обов`язок забезпечувати утримання свого житла, проводити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами) визначено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.

Обов`язок споживача оплатити надані послуги встановлено ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».

Пунктом 18 Правил надання послуг передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Згідно з п.21 Правил надання послуг у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв.метр (куб.метр) опалювальної площі квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення згідно із законодавством.

Згідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є власниками по 1/3 частини житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто квартира перебуває у спільній частковій власності.

Відповідачі як власники зобов`язані утримувати майно, що їм належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.322 ЦК України). Отже, відповідачі зобов`язані своєчасно вносити плату за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. При цьому суд враховує, що на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна(ч.2 ст.317 ЦК України).

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що позов ґрунтується на зобов`язальних правовідносинах з приводу надання послуг по теплопостачанню та гарячої води у квартиру АДРЕСА_2 .

Ні ЦК України, ні ЖК України, ні Законом України „Про житлово-комунальні послуги" випадки, в яких недодержання сторонами письмової форми правочину про надання житлово-комунальних послуг, має наслідком його недійсність, не передбачені, а тому відсутність письмового договору між позивачем та відповідачами не позбавляє відповідачів обов`язку сплатити фактично отримані ними послуги з централізованого опалення.

Отже, за спірний період, не зважаючи на відсутність укладеного між сторонами договору, споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води були ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є власниками по 1/3 частині квартири.

При цьому відсутність укладеного між сторонами договору не позбавляє ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які на спірний період були споживачами послуг, та власниками кожний по 1/3 частини квартири, обов`язку щодо оплати наданих їм послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води (підігріву питної води).

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов`язання, підстави виникнення яких були передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутностітаких умов і вимог - згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо приміщень, які належить особі на праві приватної власності є саме ця особа.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за вище вказаною адресою та користуються послугами позивача, а тому навіть при відсутності письмового договору на їх ім`я та при фактичному отриманні послуг вони повинні проводити оплату за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.10.2014 по 31.10.2020 заборгованість складає 56712,89 грн., що також підтверджується наданою позивачем довідкою щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідачам надавався строк на надання до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, але відзив до суду не надходив. Відповідачами не спростовано наданий Концерном «МТМ» розрахунок заборгованості, хоча такий процесуальний обов`язок передбачений ст.ст. 12,13 ЦПК України.

Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд визнає його правильним, а також враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами, а також не надано альтернативного розрахунку.

Проте, заявляючи вимоги про стягнення суми заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з відповідачів у солідарному порядку, позивач не врахував наступні положення матеріального права.

Стаття 322 ЦК України передбачає, що саме власник майна зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором і законом.

Згідно із ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання ( ст..541 ЦК України).

Отже, зважаючи на те, що квартира належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у рівних долях - 1/3 частина кожен співвласник повинен відповідати за зобов`язаннями відповідно до своєї частки у належному співвласникам житлі.

Отже, суму заборгованості необхідно розділи на 1/3 та стягнути суму боргу (56712,89/3) грн. у розмірі по 18904,30 грн. з відповідачів, які є власниками кожен по 1/3 частини квартири, відповідно до розміру їх часток в майні, а відтак позовні вимоги суд вважає за необхідність задовольнити частково.

Крім того, у відповідності зі ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідачів у рівних частках на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у загальній сумі 2102,00 грн. у рівних частках з кожного.

Керуючись ст. ст. 4,5,12, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268,274, 280-284ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ :

Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, яка утворилась за період з 01.10.2014 по 31.10.2020 року в сумі 18904,30 грн

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, яка утворилась за період з 01.10.2014 по 31.10.2020 року в сумі 18904,30 грн

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, яка утворилась за період з 01.10.2014 по 31.10.2020 року в сумі 18904,30 грн .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458) судовий збір у розмірі 700,66 (сімсот гривень)66 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458) судовий збір у розмірі 700,66 (сімсот гривень)66 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458) судовий збір у розмірі 700,66 (сімсот гривень)66 копійок.

В решті частині вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Орджонікідзевського районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 11 січня 2021 року, та датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Апаллонова