Ухвала суду № 94054072, 06.01.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/172/21 2-з/335/8/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з зазначеною позовною заявою, позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову встановлені ст. 151 ЦПК України.

За приписами частини першої вказаної статті заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 6 ст. 151 ЦПК України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст. 3 та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року встановлений у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Таким чином, за подання до суду фізичною особою заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп.

Однак ОСОБА_1 судовий збір не сплачено, з посиланням на те, що він є учасником бойових дій, тож звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд, приймаючи до уваги статус позивача - учасник бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, та зміст позовних вимог, переконаний, що за подання даної заяви про забезпечення до суду позивачем все ж повинен бути сплачений судовий збір, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (зі змінами), учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Тобто пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг особам з інвалідністю внаслідок війни, визначено у статті 13 цього Закону.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень Закону № 3551-XII.

Вказані висновки про застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 9901/311/19, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 490/8128/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року в справі № 545/1149/17.

Чинний на сьогодні ЦПК України передбачає, що при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Приймаючи до уваги те, що предметом позову на забезпечення якого подано дану заяву є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошової суми в порядку повернення стягнутого за вказаним виконавчим написом, суд приходить до висновку, що дана справа не пов`язана з порушенням прав позивача, як учасники бойових дій, а тому позивач не звільняється від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та у відповідності до п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду даної заяви має сплатити судовий збір у сумі в сумі 454 грн. 00 коп.

Крім того, у поданій заяві про забезпечення позову всупереч положенням ч. 1 ст. 151 ЦПК України не вказана ціна позову, про забезпечення якого просить заявник та відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заяву про забезпечення позову слід повернути позивачу.

Разом з цим, суд вважає за необхідне роз`яснити наступне.

Частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З положень статті 12 ЦПК України випливає, що заявник повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи наведене, за наявності підстав передбачених законом, заявник не позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням про відстрочення/ розстрочення або звільнення від сплати сплату судового збору із наведеними доводами та подати докази на їх підтвердження.

Керуючись ст.ст. 151-153, 260, 261, 263 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Дата складення ухвали 06.01.2021 року.

Суддя В.О. Макаров