Рішення № 94051823, 04.01.2021, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1569/20

2/241/73/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2021 року смт. Мангуш

Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Демочко Д.О.

при секретарі Цукановій Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в інтересах якого діє за довіреністю представник, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 18.10.2011 року, яка станом на 18.05.2020 року становить 14415,51 грн. та складається з наступного: 10085,19 - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 000,00 - заборгованість за поточним тілом кредиту; 10085,19 - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 000,00 - заборгованість за нарахованими відсотками; 4330,32 - заборгованість за простроченими відсотками; 000,00 - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії; вказавши на таке.

ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 18.10.2011 року. Для користування картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку з встановленим кредитним лімітом. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 11000,00 гривень.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких клієнт при укладенні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Отже, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором та умовами виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який в подальшому змінювався.

Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 умов та правил надання банківських послуг.

Однак, відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яку позивач і просить стягнути з відповідача у повному розмірі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути в його відсутності.

Приймаючи до уваги, що відповідач в судове засідання не з`явився, не зважаючи на те, що про розгляд справи повідомлявся належним чином - заказною кореспонденцією з повідомленням і від нього не надійшло повідомлення про розгляд справи в його відсутності, тому справа розглядається заочно.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до анкети - заяви, довідки про умови кредитування та додаткової інформації (обов`язкова к заповненню для отримання кредиту/кредитної картки) від 18.10.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у сумі 2000,00 гривень, який в подальшому збільшився до 11000,00 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 26-27).

Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.

З розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором № б/н від 18.10.2011 року станом на 18.05.2020 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 1415,51 грн. та складається з наступного: 10085,19 - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 000,00 - заборгованість за поточним тілом кредиту; 10085,19 - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 000,00 - заборгованість за нарахованими відсотками; 4330,32 - заборгованість за простроченими відсотками; 000,00 - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія (а.с. 7-17).

З наданої позивачем довідки вбачається, що термін дії кредитної картки відповідача ОСОБА_1 становить до 05/21, тобто до останнього дня травня 2021 року (а.с. 25).

Отже між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості та виписки по рахунку про рух коштів по картці, виданої ОСОБА_1 , боржник користувався кредитним коштами, але погашення кредиту проводив невчасно, нерегулярно та не у повному обсязі.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий до закінчення строку дії кредитної картки.

Відтак, у межах строку кредитування до травня 2021 року (а.с. 25) відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 25 числа кожного місяця, що відображено у довідці про умови кредитування, яка, відповідно до вимог ст.ст.76,83ЦПК України, є доказом у справі (а.с. 27).

Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Таким чином, заборгованість відповідача перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за тілом кредиту становить 10085,19, а за простроченими відсотками визначається в межах строку дії картки (05.2021) в розмірі 4330,32 грн, та як зазначено у розрахунку заборгованості за договором б/н від 18.10.2011 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 станом на 18.05.2020 року (а.с. 7-17).

За вимогами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з вимогами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За вимогами ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, які підлягають захисту шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума в розмірі 14 415,51 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 10085,19 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 4330,32 грн., оскільки такий розмір заборгованості підтверджений випискою за вищевказаним договором, та відповідачем не спростований.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 203, 257, 261, 267, 509, 526,527,530, 546, 550,610,611,625, 634,638, 1048,1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» (р/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.10.2011 року, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10085 гривень 19 копійок, заборгованості за простроченими процентами у розмірі 4330 гривень 32 копійки, а всього 14415 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятнадцять) гривень 51 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» (р/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Суддя Д.О. Демочко