Постанова № 94051588, 11.01.2021, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 179/1728/20

3/189/6/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2021 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Єдаменко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з Магдалинівського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ДПР18 № 480763 від 12.11.2020 року, 12.11.2020 року, о 06 годині 00 хвилин, в смт. Магдалинівка по пров. Енергетиків водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився газоаналізатором Драгер Алкотест 6810, тест № 455: 0,55%, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До судового засідання, призначеного на 11.01.2021 року ОСОБА_1 не з`явився. Надав до суду клопотання про перенесення розгляду справи для залучення захисника.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Отже, суд, з метою додержання строків розгляду адміністративної справи та додержання строків притягнення до адміністративної відповідальності ( враховуючи, що дата складання протоколу про адміністративне правопорушення зазначена 12. 11 (10).2020 року), вважає за необхідне розглянути адміністративний матеріал, оскільки про його розгляд заявнику було відомо ще з 08.12.2020 року і останній мав достатньо часу для підготовки до розгляду справи та залучення захисника. Клопотання про перенесення розгляду справи суд оцінює як намагання уникнути відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши надані докази, суд встановив наступне.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно результатів тестування на алкоголь від 12.11.2020 року на Драгер Алкотест 6810, який показав, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння - 0,55%». ( а.с. 4)

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за результатами огляду на стан сп`яніння проба позитивна, 0,55 %. З даними результатами ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його власноручний підпис та підпис свідків. ( а.с. 7)

Згідно пояснень від 12.11.2020 відібраних у громадянина ОСОБА_1 останній вину визнав, вказав, що напередодні вживав алкогольні напої, претензій до співробітників поліції не має. (а.с.8)

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 480763 від 12.11.2020 року, висновку щодо результатів тестування на алкоголь, та інших письмових доказів в їх сукупності та взаємозв`язку, ОСОБА_1 12.11.2020 року керував автомобілем ВАЗ 2101 д .н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена повністю, правопорушник підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення нових правопорушень.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника судом не встановлено, обтяжуючі обставини судом також не виявлені.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Тому суд вважаєОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

З огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні), (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк звернення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання виконавчим документом законної сили.

Суддя І.В. Єдаменко

Суддя