Ухвала суду № 94050630, 05.01.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6842/17

№ провадження 1-кп/208/9/21

УХВАЛА

Іменем України

05 січня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Івченко Т.П.

при секретарі Чорнобривець Р.Є.

за участю прокурорів Монатко Д.С.

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника Полтавченко О.А.

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське Дніпропетровської області в межах кримінального провадження № 12017040160002185, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 121 КК України, клопотання прокурора про продовження строку обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду місті Дніпродзержинська знаходиться кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12017040160002185, згідно до якого ОСОБА_2 обвинувачується у скоєні злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.121 КК України. Під час судового розгляду до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого спливає 13.01.2021 р.

У судовому засіданні прокурором Монатко Д.С. заявлено клопотання про продовження обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризики передбачені п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зникли та не змінилися з часу обрання такого запобіжного заходу, який є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченим, та уникнення заявлених ризиків, з врахуванням характеризуючих даних на особи обвинуваченого, який раніше судимий.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора, просила продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Захисник Полтавченко О.А. у судовому засіданні зазначив, що не погоджується із клопотанням, так як фактично всі докази в більшій частині досліджені, обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, і заявлені ризики прокурором є лише припущенням, а тому просив змінити запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку адвоката, також просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який.

Вислухавши прокурорів, потерпілу, обвинуваченого та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Вирішуючи питання за клопотанням, з врахуванням ч. 1 ст. 183, ч. 2 ст. 177 КПК України, встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов`язків, згідно до ст. 177 КПК України.

Враховуючи всі доводи сторони обвинувачення, матеріали кримінального провадження, а також заявлені ризики п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які доведені прокурором під час судового розгляду, позицію сторони захисту, суд вважає необхідним для забезпечення уникнення та зменшення ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання, з підстав того, що обвинувачений є особою, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст185, ч.2 ст.121 КК України, їх тяжкість, будучи особою який раніше судими, не має постійного місця роботи та доходу.

Суд враховує наявність стійких соціальних зв`язків у обвинуваченого, але вони не нівелюють заявлені ризики, а тому з метою досягнення балансу між суспільним інтересом у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, особи обвинуваченого, доцільним обрання саме зазначеного виду запобіжного заходу, що узгоджується із правовою позицією викладеною у рішенні ЄСПЛ по справі «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ».

Проаналізувавши доводи, наведені стороною обвинувачення та стороною захисту, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінального правопорушення, які інкриміновані ОСОБА_2 , а саме вчинення умисних злочинів, з врахуванням характеризуючих данних на особу обвинуваченого, що у своїй сукупності свідчить про те, що продовжують існувати ризики передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ст. 177 КПК України, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу, та які підтримані прокурором у судовому засіданні, а саме: що обвинувачений перебуваючи на волі зможе переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так у рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, SeriesA,№ 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

При розгляді вказаного питання, суд виходить з того, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_2 злочину нетяжкого та тяжкого злочину, та на даній стадії судового розгляду суд не має повноважень давати оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості, з врахуванням тривання судового розгляду

А тому, оскільки ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину нетяжкого та тяжкого злочину, з огляду на термін покарання, який загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, суд приходить до висновку, що існує ризик втечі обвинуваченого та ухилення від правосуддя.

Крім того, суд бере до уваги чисельність фактів притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, тобто останній не дотримується норм суспільної моралі та загальноприйнятих правил поведінки у соціумі, а отже може вчинити новий злочин.

Посилання обвинуваченого та захисника на наявність стійких соціальних зв`язків, наміру знайти місце праці і відшкодування шкоди потерпілим, відсутність намірів переховування від суду та незаконного впливу на свідків, не нівелює незняті та непогашені судимості ОСОБА_2 , його соціальну характеристику, та не є достатніми для спростування встановлених ризиків. Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи, що санкція ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, в тому числі з врахуванням санкцій статей на строк до десяти років, суд не вбачає іншої можливості запобігти ризику переховування обвинуваченого від суду у інший спосіб, ніж тримання його під вартою. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про необхідність обрання щодо обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що раніше обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, тому строк тримання під вартою обвинуваченого має бути продовжений, а суспільний інтерес, у даному випадку, превалює над правом обвинуваченого на свободу. Від цього підстав для зміни запобіжного заходу на даний час немає.

Керуючись викладеним та ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовжити строк тримання ОСОБА_2 під вартою до 03 березня 2021 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

На ухвалу про продовження терміну тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Суддя Івченко Т. П.