Рішення № 94049052, 17.09.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6755/20

Провадження № 2/761/4768/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 вересня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Гриб Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новус Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

28.02.2020 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 142263,59 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП, яка відбулася 30.07.2019 року по вині ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Фіат» державний номер НОМЕР_1 , було пошкоджено автомобіль «Вольксваген» державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . Як зазначає позивач, автомобіль «Вольксваген» державний номерний знак НОМЕР_2 був переданий йому в користування, відповідно до договору оренди транспортного засобу. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Страховий капітал», яка була виключена з членства МТСБУ та відносно неї було порушено справу про банкрутство. Таким чином, оскільки страховик відповідача є банкрутом, при цьому, внаслідок даної ДТП позивачу було завдано матеріальну шкоду, він звернувся до суду з даним позовом, саме до особи, яка спричинила шкоду.

Уповноважений представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання в якому просив слухати дану справу без його участі та зазначив, що підтримує подані позовні вимоги і просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не направив.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин не повідомив про причини неявки в судове засідання; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору оренди транспортного засобу від 31.01.2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Новус Україна», автомобіль «Вольксваген» державний номерний знак НОМЕР_2 було передано ТОВ «Новус Україна» у користування.

Згідно акту приймання-передачі від 31.01.2017 року ТОВ «Новус Україна» прийняв від ОСОБА_2 у користування зазначений.

У відповідності до наказів №12371к від 13.12.2016 року та №12826к від 01.11.2019 року, ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Новус Україна» та згідно довідки №126 від 28.01.2020 року, виданої ТОВ «Новус Україна» з 13.12.2016 року займає посаду начальника відділу земельних відносин ТОВ «Новус Україна».

Відповідно до Договорів про внесення змін і доповнень №1, 2, 3, 4 строк оренди вказаного транспортного засобу було продовжено. Зокрема, у відповідності до п. 1 Договору про внесення змін і доповнень №4, оренду продовжено до - 30.01.2021 року.

30.07.2019 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «Фіат» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем «Вольксваген» державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_2 та під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.10.2019 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Як зазначено в постанові суду, 30.07.2019 року о 21 год. 40 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Фіат» державний номерний знак НОМЕР_1 по просп. Перемоги, 2 в м. Києві, порушив п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Вольксваген» державний номерний знак НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до Звіту № 0808 про визначення матеріального збитку автомобіля «Вольксваген» державний номерний знак НОМЕР_2 , складеного 23.08.2019 року оцінювачем колісних транспортних засобів ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Вольксваген» державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 23.08.2019 року, складає - 83911,17 грн.

За складання звіту сплачено 2 500,00 грн. квитанцією №019330 від 01.08.2019 року. Платника не зазначено.

Разом з тим, як вбачається, 21.08.2019 року між ТОВ «Автоцентр «Європа» та ТОВ «Новус Україна» в особі генерального директора ОСОБА_6 був укладений договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобільних транспортів №А142108190028.

На підставі зазначеного договору були проведені ремонті роботи з відновлення автомобіля «Вольксваген» державний номерний знак НОМЕР_2 ; згідно ремонтної калькуляції, акту виконаних робіт №Ав.0000156 та рахунку ТОВ «Автоцентр «Європа» вартість ремонтних робіт, матеріалів та запчастин пошкодженого автомобіля «Вольксваген» державний номерний знак НОМЕР_2 становить 139763,59 грн.

Як вбачається з платіжного доручення №0000751024 від 23.08.2019 року, ТОВ «Новус Україна» сплатило на рахунок ТОВ «Автоцентр «Європа» за ремонтні роботи зазначеного автомобіля у сумі 139 763,59 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до полісу №АО/0099089 від 05.04.2019 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на день дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «СК «Страховий капітал». Полісом встановлено страхову суму за шкоду, заподіяну майну потерпілого в сумі 100 000,00 грн. та встановлено франшизу в розмірі 1 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2019 року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку направив на адресу ПрАТ «СК «Страховий капітал» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка трапилася 30.07.2019 року.

Згідно трекінгу поштового відправлення, дане повідомлення не було отримане адресатом та повернуто до відправника «за закінченням терміну зберігання».

В той же час, як вбачається, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2020 року у справі №904/4398/19, ПрАТ «Капітал-СК» (змінена назва) (ЄДРПОУ 32206908) визнано - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців до 06.02.2021 року.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив на підставі положень статей 1166, 1187 ЦК України стягнути матеріальну шкоду в повному обсязі з відповідача, оскільки страхова компанія визнана банкрутом.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч.1 - 3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В той же час, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно із статтею 1 зазначеного Закону, забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

За положеннями статті 3 зазначеного Закону, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Стаття 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Крім того, у відповідності до положень статті 29 зазначеного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у зобов`язанні у межах суми страхового відшкодування - виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує: страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону та ст. 1191 ЦК України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Отже, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик, на випадок виникнення деліктного зобов`язання, бере на себе виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди, в межах суми страхового відшкодування.

Так, вбачається, що цивільно-правова відповідальність відповідача, на момент ДТП була застрахована, про що свідчить відповідний діючий поліс, а отже, в даному випадку, згідно вимог закону, відповідальність за шкоду, завдану майну дорожньо-транспортною пригодою за участі транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність власника якого була застрахована, покладається на страхову компанію в межах, встановлених полісом, а тому, саме страхова компанія повинна відшкодувати матеріальну шкоду, завдану позивачу в межах ліміту відповідальності.

Суд не може взяти до уваги пояснення представника позивача, що початок процедури банкрутства є підставою для невиконання страховою компанією власних зобов`язань. А тому, оскільки на даний час страхова компанія не ліквідована, вона зобов`язана виконати власні зобов`язання за укладеним договором (полісом).

Отже, у випадку звернення позивача до страхової компанії (в даному випадку до відповідного суду де розпочато процедуру банкрутства) та надання всіх необхідних документів для прийняття рішення щодо випадку, остання має можливість сплатити страхове відшкодування в сумі 99 000,00 грн. (за мінусом франшизи).

Даючи юридичну оцінку наданим по справі доказам, враховуючи те, що позивачу завдано матеріальну шкоду з вини відповідача, що також підтверджується постановою суду, беручи до уваги факт понесення реальних витрат позивачем, а також наявність чинного полісу згідно з яким цивільна відповідальність відповідача на час пригоди була застрахована, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 56 851,88 грн. (139 763,59 грн. - 83 911,71 грн. (сума оціненого матеріального збитку, яку може виплатити страхова компанія) + 1000,00 грн. франшизи).

В позовних вимогах позивач просив стягнути з відповідача 2 500,00 грн., сплачені згідно з квитанцією №019330 за складання Звіту.

Стаття 34.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) (стаття 34.3Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулась 30.07.2019 року, 01.08.2019 року ОСОБА_3 звернувся із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля, суду не надано доказів на підтвердження тієї обставини що була необхідність в замовленні звіту позивачем особисто (враховуючи що суду не надано доказів, що особисто позивачем, а не ОСОБА_3 сплачена зазначена сума), не надано доказів що страхова компанія відмовила у виплаті витрат за складання звіту для визначення розміру шкоди, тому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат за складання звіту.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи предмет та підстави позову, заявлені вимоги, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст.77-81, 141, 264, 265,280-283, 354 ЦПК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новус Україна» (ЄДРПОУ 36003603, м.Київ, вул..Дегтярівська, буд.52) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новус Україна» матеріальну шкоду в сумі 56 851 (п`ятдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят одна) гривна 88 копійок та 861,73 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 01 жовтня 2020 року

Суддя: Н.Г. Притула