Ухвала суду № 94048869, 06.01.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/9390/20

Справа № 760/28888/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 січня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / до приватного виконавця Єфіменка Дениса Олеговича /далі -

Єфіменко Д.О./ (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 172, оф. 65) та Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва /далі - Виконавча служба/ (03036, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 76А) про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

31.12.2020 до Солом`янського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, датована 30.12.2020, за підписом позивача - ОСОБА_1 , в якій позивач просить зобов`язати начальника Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва прийняти постанову про зняття арешту з майна боржника: ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а про наслідки розгляду заяви повідомити на електронну пошту.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2020 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Відповідну позовну заяву фактично передано судді по реєстру 04.01.2020.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

За змістом ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Разом з тим, в позовній заяві ОСОБА_1 (яка, як зазначалось, надійшла через систему «Електронний суд») інформація про місце проживання чи перебування позивача відсутня.

Крім того, відповідно до п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

За змістом ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_1 в своїй позовній заяві описує, що він на торгах купив частину квартири по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер лота: 439694. Нотаріуси відмовляються реєструвати житло, так як на нього накладено арешт ДВС. Звернення позивача про зняття арешту з купленого ним на майданчику «Сетам» майна, ігноруються. У прохальній частині просить зобов`язати начальника Солом`янського відділу державної виконавчої служби міста Києва прийняти постанову про зняття арешту з майна боржника: ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте на підтвердження викладених обставин позивачем не надано жодних доказів, що підтверджується, зокрема, відсутністю визначення додатків у самій позовній заяві.

На підтвердження викладених обставин позивач мав би надати щонайменше: докази купівлі ним спірної квартири (чи її частини) що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; звернення до нотаріальних органів з питання реєстрації зазначеної квартири, а також відмов нотаріальними органами в реєстрації цього майна; звернення до органів виконавчої служби про зняття арешту з придбаного позивачем майна, тощо.

При цьому, позивачем у позові не вказано, чи існують докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою та причини їх неподання.

Суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в срок, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

За змістом ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Також, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Всупереч наведеному ні будь-яких доказів, що підтверджують сплату судового збору у даній справі, ні посилань на звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позовна заява ОСОБА_1 не містить.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - ЗУ «Про судовий збір») за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви, позивач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Суд враховує в якості рекомендаційних роз`яснень постанову пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у абз. 4 п. 8 якої вказано, що якщо заявлена вимога лише про зняття арешту з майна, то сплачується судовий збір як за заяву немайнового характеру.

За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір який складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п.2 п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 N 294-IX з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2 102,00 грн.

Таким чином за вимоги немайнового характеру позивачем повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн на рахунок UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УК у Солом`янському районі м. Києва/22030101, докази чого надати суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме надання суду:

1)інформації про місце проживання чи перебування позивача;

2)доказів на підтвердження позовних вимог;

3)доказів сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18).

Враховуючи наведене суд вважає за необхідне запропонувати позивачу при поданні заяви про усунення недоліків зазначених в даній ухвалі, додатково подати уточнення позовних вимог в контексті ефективності обраного ним способу захисту.

Суд звертає увагу позивача, що за змістом ч.ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

При цьому суд роз`яснює, що під поняттям "усунення недоліку" розуміється подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/10366/17).

Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України слід залишити без руху, як таку, що подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця Єфіменка Дениса Олеговича та Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва про звільнення майна з-під арешту - залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених у даній ухвалі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Л. Зуєвич