Ухвала суду № 94048355, 04.01.2021, Оболонський районний суд міста Києва

04.01.2021 Справа № 756/16778/18

Унікальний № 756/16778/18

Провадження № 2/756/829/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.

за участю секретаря Дрончак Д.А.

представників відповідачів ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Київхліб», третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним правочину, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач у грудні 2018 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Київхліб», третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним правочину.

В судове засідання призначене на 28.05.2020 р. о 10 год. 00 хв. представник позивача не з`явився, про дату, місце та час був повідомлений належим чином про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка (а.с.182).

23.09.2020 р. о 12 год. 00 хв. представник позивача в судове засідання не з`явився про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, однак повернувся конверт за закінчення встановленого строку зберігання (а.с.190-191).

В судове засідання 11.12.2020 р. о 14 год. 00 хв. представник позивача не з`явився, про дату, місце та час був повідомлений належим чином, однак повернувся конверт за закінчення встановленого строку зберігання. Також позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення електронного листа.

Представники відповідачів в судовому засіданні 11.12.2020 року заявили клопотання про залишення позову без розгляду враховуючи численні неявки в судові засідання належним чином повідомленого позивача. Представник ОСОБА_3 також посилався на рішення щодо припинення юридичної особи - ПАТ "КБ «Хрещатик», у зв`язку з чим просив закрити провадження у справі.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 21.09.2020 р. по справі №658/1141/18, провадження № 61-3617св19).

Враховуючи численні неявки в судові засідання належним чином повідомленого позивача, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідачів та залишити позов без розгляду.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Київхліб», третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним правочину - залишити без розгляду, роз`яснивши, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 04 січня 2021 року.

Суддя Н.О. Яценко