Рішення № 94042691, 06.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2021 року м. Київ № 640/12641/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до Дарницького районного суду міста Києва

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Дарницького районного суду міста Києва, в якому просив суд: визнати протиправною відмову Дарницького районного суду міста Києва надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 08.05.2020 та зобов`язати Дарницький районний суд міста Києва надати запитувану інформацію.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2020 відкрито спрощене провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.09.2017 суддею Дарницького районного суду міста Києва Даниленком В.В. було винесено постанову по справі №753/11968/17, доступ до якої був обмежений на підставі вимог п. 4 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень», оскільки інформація, яка міститься у постанові заборонена для оприлюднення. У зв`язку із цим, позивач звернувся до судді Дарницького районного суду міста Києва із електронним запитом від 08.05.2020 про надання інформації, а саме: підстави не оприлюднення постанови Дарницького районного суду міста Києва по справі №753/11968/17 від 05.09.2017, чи проводилося закрите засідання по даній справі, П.І.Б. особи, яка при надсиланні постанови у Єдиний державний реєстр судових рішень обмежила доступ до вказаної постанови, чи перебуває постанова Дарницького районного суду міста Києва по справі №753/11968/17 від 05.09.2017 у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень та П.І.Б. позивача по справі №753/11968/17. У подальшому, 22.05.2020 на електронну пошту ОСОБА_1 надійшла відповідь на його інформаційний запит від 08.05.2020, в якому Дарницький районний суд міста Києва повідомив, що запитувана інформація не є публічною у розумінні вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки створена у процесі здійснення судочинства, у той же час, ОСОБА_1 не є учасником справи №753/11968/17, або представником сторін. Не погоджуючись із даною відмовою, вважаючи, що запитувана інформація не є інформацією з обмеженим доступом, а навпаки підлягає оприлюдненню, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що перш за все, інформаційний запит був отриманий Дарницьким районним судом міста Києва від Державної судової адміністрації 18.05.2020 вх. №29362 щодо надання громадянину ОСОБА_1 відповіді на п.1-2, що міститься у його інформаційному запиті. Розглянувши інформаційний запит, судом було відмовлено у наданні інформації по справі із посиланням на ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в тій частині, що звернення до суду громадян, які не є учасниками справи щодо розгляду судом конкретної справи не розглядаються. Окрім того, судове рішення по справі №753/11968/17 не стосується прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_1 .

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 08.05.2020 ОСОБА_1 направив засобами електронного зв`язку на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 запит на публічну інформацію, в якому просив Дарницький районний суд міста Києва повідомити наступну інформацію, а саме:

1) яка причина, що рішення не оприлюднене у реєстрі судових рішень;

2) чи проводилось судове засідання у справі № 753/11968/17 у закритому режимі?

3) вказати прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка при надсиланні копії рішення у Реєстр поставила позначку про розгляд справи у закритому засіданні?

4) чи знято цю позначку на даний момент?

5) чи є постанова у справі № 753/11968/17 у вільному доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень?

6) вказати прізвище, ім`я, по-батькові особи щодо якої розглядалась ця справа.

12.05.2020 на електронну адресу inbox@court.gov.ua від Державної судової адміністрації України було надіслано за належністю інформаційний запит ОСОБА_1 від 08.05.2020 в частині п.1-2 запиту.

Листом від 22.05.2020 вих. №5/350/2020 Дарницький суд міста Києва в частині інформації, розпорядником якої є суд, а саме, щодо п.1-2 запиту, повідомив, що запитувана інформація не є публічною у розмінні вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», а враховуючи те, що запитувана інформація стосується безпосередньо ходу розгляду судової справи, а заявником не надано жодних підтверджуючих доказів того, що він є учасником справи № 753/11968/17, у наданні запитуваної інформації судом було правомірно відмовлено.

Вважаючи відмову протиправною, а своє право на доступ до публічної інформації обмеженим, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Приписами ст. 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації (ст. 9 Закону України «Про інформацію»).

У той же час, нормативно-правовим актом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України «Про доступ до публічної інформації» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Положеннями ч. 1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено перелік інформації з обмеженим доступом, якою є 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

У силу ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Натомість, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Приписами ч. 1 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

У той же час, слід звернути увагу на те, що згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.

Отже, з вищевказаного слідує, що інформація, яка була отримана чи створена при здійсненні судочинства має інший режим використання, що закріплено у відповідному процесуальному законодавстві - Кримінально-процесуальному, Цивільному процесуальному кодексі, Кодексі адміністративного судочинства України і не є предметом регулювання Закону України «Про доступ до публічної інформації», а зацікавлені особи - учасники процесу мають право у передбачений відповідним процесуальним законом спосіб отримувати необхідну інформацію по справі.

Аналогічна норма передбачена також положеннями ст. 12 Закону України «Про звернення громадян», згідно якої дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".

Як убачається з матеріалів справи, в запиті на інформацію від 08.05.2020 позивач просив Дарницький районний суд міста Києва надати інформацію про причини не оприлюднення судового рішення у реєстрі судових рішень та чи здійснювався розгляд судової справи № 753/11968/17 у закритому режимі. Так, суд розцінює дану інформацію як таку, що є пов`язаною із відправленням правосуддя, у зв`язку з чим, відповідачем правомірно було відмовлено у задоволенні запиту на публічну інформацію.

Окрім того, позивачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що запитувана інформація по справі стосується прав та інтересів заявника.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19,77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур