Рішення № 94041856, 11.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2021 р. № 520/15468/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в харківської області щодо врахування величини оцінки одного року стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017 на підставі п.4.3 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 в розмірі 8076,28 грн та провести індексацію цього розміру пенсії та суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат на підставі п.6 Постанови КМУ №124 з 20 лютого 2019 року та проводити в подальшому перерахунки та індексації згідно Постанови Кабінету Міністрів України №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок пенсії позивача із коефіцієнтом страхового стажу 1%, оскільки при застосуванні коефіцієнта страхового стажу в розмірі 1,35%, визначеному до змін в законодавстві, тобто до 01.10.2017, розмір пенсії позивача був більшим, а тому, на його думку, прийняттям нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що з 01.10.2017 позивачу проведено розрахунок пенсії з урахуванням норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148 VІІІ від 03.10.2017. Зазначеним Законом було змінено порядок перерахунку пенсії в цілому, тому при вирішенні питання про те, чи призвели відповідні зміни до звуження змісту та обсягу набутих позивачем прав, слід виходити із комплексного аналізу положень вказаного Закону в цілому, а не лише оцінки окремої норми. З урахуванням викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що з 25.01.2016 позивачу призначено пенсію за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та застосований коефіцієнт стажу 1,35%.

17 червня 2020 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою, якою просив не здійснювати перерахунок пенсії відповідно до п. 4.3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 01 жовтня 2017 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Листом від 23.07.2020 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що з 01.10.2017 проведено автоматичні осучаснення раніше призначених пенсій відповідно до Законів України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн та страхового стажу, один рік якого дорівнює 1 %, після чого основний розмір пенсії позивача зменшився та становить 6900,72 грн, але враховуючи доплату у розмірі 1175 грн 56 коп., розмір пенсії ОСОБА_1 становить 8183,68 грн. До 01.10.2017 основний розмір пенсії позивача становив 8076,28 грн.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Суд, перевіряючи вищевказані обставини справи, встановив наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.06.2003 №1058-IV, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (статті 44 Конституції України).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно частиною 1 статті 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VІІІ, яким до частини 1 статті 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Крім того, пункт 4 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнено пунктами 4-3 та 4-4.

Так, відповідно до частини 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Відповідно до частини 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Отже, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з 01.10.2017 визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач отримує пенсію з 25.01.2016.

Відтак, пенсія підлягає перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням частини 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наведених норм розмір перерахованої позивачу пенсії з 01.10.2017 визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки внесено відповідні зміни до законодавства.

При цьому проведений перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" здійснено із використанням показника середньої заробітної плати в розмірі 3764,40 грн.

Необхідно зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

При зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням більшого показника середньої заробітної плати, як при попередньому перерахунку. Також на виконання пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та пункту 4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV розмір пенсії позивача не зменшився.

Судом встановлено, що проведений перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" здійснено із використанням показника середньої заробітної плати в розмірі 3764,40 грн. Зменшення величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% не призвели до зменшення розміру пенсії позивача та не погіршили умов отримання пенсії позивачем.

Прийняття Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" не мало наслідком звуження змісту та обсягу права позивача на пенсійне забезпечення, оскільки не призвело до зменшення розміру його пенсії. З наявного в матеріалах справи витягу з електронної програми пенсійного органу вбачається, що під час застосування величини оцінки одного року страхового стажу, що дорівнює 1,35 % пенсія позивача складала 8076,68 грн, а після перерахунку 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% пенсія позивача склала 8183,86 грн.

Крім того, суд зазначає, що згідно частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо обмеження (звуження) соціальних прав та гарантій державами - учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, в Рішенні від 03 червня 2014 року (Заява № 43331/12, справа "Великода В.Н. проти України") Європейський суд з прав людини зауважив на змінюваності законодавства про соціальне забезпечення, а також наголосив на тому, що положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, запроваджувати чи ні будь-які форми системи соціального забезпечення та не гарантує як таке право на будь-які соціальні виплати у певному розмірі.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Відтак, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним, відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Щодо застосування до позивача пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Виходячи з даного положення коефіцієнт 1,35% застосовувався для визначення розміру пенсії особам, яким пенсія призначалась у період з 01.10.2017 по 31.12.2017.

Таким чином, є безпідставним посилання позивача на пункт 4-4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, оскільки положення цього пункту застосовуються лише при призначенні пенсії з 01.10.2017 по 31.12.2017.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при перерахунку пенсії позивача правомірно застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність вчинених ним дій, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м.Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя О.О. Горшкова