Рішення № 94041847, 30.10.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2383/20

30 жовтня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради №21013/2 від 14.05.2020 про відсутність права на отримання ОСОБА_1 пільг як учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 07.05.2020 (з дня звернення про надання пільг);

- зобов`язати Управління соціальної політики Тернопільської міської ради призначити ОСОБА_1 як учаснику війни пільги у вигляді 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 07.05.2020 (з дня звернення про надання пільг).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що є учасником війни та має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, передбачені статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII), якими користувалась до серпня 2015. На своє звернення щодо роз`яснення причини припинення надання вказаних пільг отримала усну відповідь, що пільги зняті на підставі вимог Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII (далі - Закон №76-VIII) та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї» від 04.06.2015 №389 (далі - Порядок №389).

07.05.2020 позивач звернулась до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради з заявою про надання їй пільги у вигляді 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання як учаснику війни відповідно Закону №3551-XII та з врахуванням рішення Конституційного Суду України №12-р/2018 від 18.12.2018, яким частину шосту статті 14 Закону № 3551-XII визнано такою, що не відповідає Конституції України. Однак у листі від 14.05.2020 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що пільги не були нараховані, оскільки середньомісячний сукупний дохід заявниці перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу та становить 5472,87 грн.

Позивач вважає, що такі дії відповідача порушують її право як учасника війни на отримання визначених законодавством пільг, а тому звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.09.2020 клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідачем 22.09.2020 подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.22-24), у якому вказано, що нормами Порядку №389 визначено механізм надання пільг окремим категоріям громадян з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку, придбання твердого побутового палива та скрапленого газу за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) норми Закону №76-VІІІ, яким внесено зміни до Закону № 3551-XII, зокрема, щодо надання учасникам війни пільг з оплати житлово-комунальних послуг, твердого палива, скрапленого газу залежно від сукупного доходу сім`ї; скасування пільгового проїзду учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, особам, на яких поширюється чинність Закону, а також компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Відповідач зазначає, що згадані норми, які визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Для відновлення конституційних прав учасників війни необхідно внести зміни до Закону № 3551-XII та Порядку №389. Проте на теперішній час зміни не внесені.

З огляду на вказане 14.05.2020 Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради позивачу надано відповідь на подану нею заяву від 07.05.2020 та роз`яснено, що її середньомісячний сукупний дохід становить 5472,87 грн, що перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (2940, 00 грн), тому пільги на оплату житлово-комунальних послуг їй не нараховані.

Таким чином, відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.

Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 26.04.2002 Управлінням соціального захисту населення Тернопільської міської ради та має право та пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни (а.с.8, 28).

Як убачається з персональної облікової картки ОСОБА_1 та листа Управління соціального захисту населення Тернопільської міської ради від 18.09.2020 №1925/13.2, позивач з 04.09.2003 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги як учасник війни, дитина війни, ветеран праці та пенсіонер за віком, та до 30.06.2015 користувалася пільгами у розмірі 50 % знижки на оплату житлово-комунальних послуг, як учасник війни (а.с.25, 33).

За змістом повідомлення Управління соціального захисту населення Тернопільської міської ради від 18.03.2020 про відсутність права на отримання пільг ОСОБА_1 з 01.07.2015 не має права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом, комунальних послуг, паливом та скрапленим газом, що надаються з урахуванням доходу відповідно до Закону № 3551-XII у зв`язку з тим, що розмір доходу перевищує встановлену межу (а.с.29).

07.05.2020 позивач звернулась до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою про надання їй 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання як учаснику війни відповідно Закону №3551-XII. При вирішенні вказаного питання просить взяти до уваги рішення Конституційного Суду України №12-р/2018 від 18.12.2018, яким частину шосту статті 14 Закону № 3551-XII визнано такою, що не відповідає Конституції України (а.с.9, 30).

Листом від 14.05.2020 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що згідно з вимогами Закону №76-VIII та Порядку №389 з 01.07.2015 пільги учасникам війни надаються за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (2940,00 грн). Пільги позивачу не були нараховані, оскільки її середньомісячний сукупний дохід перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу та становить 5472,87 грн (а.с.11, 31).

Не погодившись з такою відмовою відповідача у наданні їй як учаснику війни 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами та вважаючи її протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається Законом №3551-ХІІ.

Згідно із статтею 1 Закону № 3551-ХІІ Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Відповідно до статті 4 Закону № 3551-ХІІ ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Статтею 8 Закону № 3551-ХІІ визначено, що учасниками війни визнаються військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, передбачені цим Законом.

За приписами пункту 5 частини першої статті 14 Закону № 3551-ХІІ учасникам війни (статті 8, 9) надаються, зокрема, такі пільги: 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю).

Законом № 76-VIII (підпункт 1 пункту 9 розділу I Закону № 76-VIII) статтю 14 Закону № 3551-ХІІ було доповнено частиною шостою такого змісту: Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпункт 1 пункту 9 розділу I Закону №76-VIII набрав чинності з 01.01.2015, норми цього Закону в частині врахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї при наданні пільг - з 01.07.2015.

У зв`язку з прийняттям Закону №76-VIII затверджено Порядок №389, у пункті 1 якого вказано, що цей Порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

За приписами пункту 3 Порядку № 389 пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Згідно із пунктами 9, 12 Порядку № 389 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення з урахуванням отриманої інформації, зазначеної у пунктах 6 - 8 цього Порядку, визначають протягом десяти днів з дня отримання такої інформації середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім`ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім`ї. У разі коли середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за житловою субсидією.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 розділу I Закону №76-VIII (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема: підпункт 1 пункту 9 розділу I Закону №76-VIII; частину шосту статті 14 Закону №3551-ХІІ.

Так, у рішенні від 18.12.2018 №12-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність вказаного Закону, підриває довіру до держави.

Конституційний Суд України вважає, що соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У рішенні від 18.12.2018 № 12-р/2018 вказано, що Конституційний Суд України виходить із того, що для відновлення попереднього рівня соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, або встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг потрібно передбачити кошти у Державному бюджеті України, внести відповідні зміни до законів України. Отже, встановивши невідповідність Конституції України (неконституційність) абзацу другого підпункту 1, абзацу другого підпункту 2, абзаців другого, третього, четвертого підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону №76-VIII , частини шостої статті 14, частини другої статті 16 Закону №3551-ХІІ, Конституційний Суд України вважає за доцільне відтермінувати втрату чинності цими положеннями на три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Пункт 2 резолютивної частини цього Рішення передбачає, що положення Закону №76-VIII та Закону №3551-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, у зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 18.12.2018 №12-р/2018 положення частини шостої статті 14 Закону № 3551-ХІІ (у редакції Закону № 76-VIII) втратили чинність з 18.03.2019 та застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

Крім того, на думку суду, у зв`язку із втратою чинності з 18.03.2019 положень частини шостої статті 14 Закону № 3551-ХІІ (у редакції Закону № 76-VIII), не підлягають також застосуванню приписи Порядку № 389, які передбачають надання деяких пільг учасникам війни за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Таким чином, з 19.03.2019 застосуванню підлягають положення частини першої статті 14 Закону №3551-ХІІ в редакції, чинній до внесення змін Законом №76-VIII.

За встановлених судом обставин, відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у наданні пільг, передбачених статтею 14 Закону №3551-ХІІ, допустив порушення її прав як учасника війни.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що оскаржувана відмова відповідача, викладена у листі Управління соціальної політики Тернопільської міської ради №21013/2 від 14.05.2020, в отриманні ОСОБА_1 , як учасником війни, пільг відповідно до Закону №3551-ХІІ, не ґрунтується на вимогах закону, відтак позовна вимога про визнання такої відмови протиправною та її скасування підлягає задоволенню.

Позовна вимога про зобов`язання Управління соціальної політики Тернопільської міської ради призначити ОСОБА_1 , як учаснику війни, пільги у вигляді 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання відповідно до Закону №3551-ХІІ з 07.05.2020, тобто з дня звернення про надання пільг, також підлягає задоволенню, оскільки є похідною від основної позовної вимоги.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов переконання, що позов слід задовольнити повністю.

У зв`язку з тим, що ухвалою суду від 02.09.2020 позивач була звільнена від сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви, підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, викладену у листі №21013/2 від 14 травня 2020 року, в отриманні ОСОБА_1 , як учасником війни, пільг відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII, а саме 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Зобов`язати Управління соціальної політики Тернопільської міської ради призначити ОСОБА_1 , як учаснику війни, пільги у вигляді 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII, з 07 травня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (вулиця Лисенка, 8, місто Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 03195636).

Повний текст рішення складено та підписано 30 жовтня 2020 року.

Суддя Чепенюк О.В.