Ухвала суду № 94040169, 24.12.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

24 грудня 2020 рокум. Ужгород№ 260/281/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.

за участю сторін:

представник позивача: Калинич І.І.,

представник відповідача: Крупа - Газуда М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини" до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 вересня 2019 року №0000431403; від 24 вересня 2019 року №0000391403; від 24 вересня 2019 року №0000401403; від 24 вересня 2019 року №0000451403.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року замінено відповідача - Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області його правонаступником - Головне управління ДПС у Закарпатській області.

Представником Головного управління ДПС у Закарпатській області було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, відповідно до п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України встановлено місячний строк звернення до суду. При цьому товариства з обмеженою відповідальністю «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» оскаржувало спірні податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 15.11.2019 року № 9528/6/99-00-08-05-01, товариство з обмеженою відповідальністю «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» отримало 22 листопада 2019 року, а до суду з позовом звернулося 03 лютого 2020 року, тобто з пропуском місячного строку, який прямо передбачений п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України.

Позивач, 18.12.2020 року, подав до суду заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду. Заяву обґрунтовує тим, що на підставі акту перевірки відповідач виніс податкові повідомлення - рішення від « 24» вересня 2019 року №0000431403; від « 24» вересня 2019 року №0000391403; від « 24» вересня 2019 року №0000401403; від « 24» вересня 2019 року №0000451403. Позивач оскаржив такі повідомлення-рішення в адміністративному порядку до вищестоящої інстанції. Рішенням ДПС України №9528/6/99-00-08-05-01 від 15.11.2019р. скаргу позивача ДПС України залишено без змін всі чотири ППР від 24.09.2019р. Таке Рішення позивач отримав 22.11.2019 року. 17.12.2019 року в межах місячного строку позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про скасування чотирьох ППР. Отже, позивач вважає, що первинна позовна заява подана ним в межах строку, установленого частиною п`ятою статті 122 КАС України. Позивач переконаний, що вирішуючи питання про поважність наведених позивачем причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої позовної заяви, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду. Зауважив, що зміна судової практики щодо строків звернення до суду не повинна бути перешкодою для доступу до суду та є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Представник позивача в підготовчому засіданні просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, а у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду просив відмовити.

Представник Головного управління ДПС у Закарпатській області в підготовчому засіданні підтримала подане клопотання з підстав, викладених у ньому, просила суд позовну заяву залишити без розгляду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не належить, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, станом на час виникнення спірних відносин та на момент звернення позивача до суду Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що строки звернення до суду можуть бути встановлені іншими законами України та регламентовано строк звернення до суду, який передбачений відповідним законом.

У свою чергу, частина 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас, пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Застосування скорочених строків звернення до суду при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових та фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження у той час, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими та судовими провадженнями.

Конституційний Суд України рішенням від 13.12.2011 року №17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми статті 99 КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору (у чинній на той час редакції) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абз.6, 14 п.61).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 №К/9901/16396/19, в якій Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Згідно з пп. 56.17.3. п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду, а саме місячний строк звернення до суду.

Дана позиція суду узгоджується з постановами Верховного суду від 11.10.2019 по справі №640/20468/18 та від 25.10.2019 у справі №640/20569/18.

З матеріалів справи суд вбачає, що предметом оскарження у даній справі є податкові повідомлення-рішення від 24 вересня 2019 року №0000431403; №0000391403; №0000401403; №0000451403.

Судом встановлено, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору шляхом подання скарги на оскаржувані податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України та рішенням Державної фіскальної служби України від 15.11.2019 року № 9528/6/99-00-08-05-01 про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення від 24.09.2019 року залишені без змін, а скарга ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» - залишена без задоволення. Дане рішення Державної фіскальної служби України позивач отримав 22.11.2019 року, що позивачем не заперечується. При цьому з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 03.02.2020 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Разом з тим відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Дослідивши письмові докази, подані до заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, судом встановлено, що ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» дійсно зверталося до Закарпатського окружного адміністративного суду у грудні 2019 року, але ухвалою суду від 23.12.2019 року по справі №260/1854/19 було повернуто позовну заяву, на підставі того, що позивач не виконав вимоги ухвал суду щодо залишення позову без руху. З автоматизованої системи документообігу «Діловодство» Закарпатського окружного адміністративного суду, вбачається, що ухвала суду про повернення позовної заяви є такою, що набрала законної сили, та в апеляційному порядку не оскаржувалась. А з позовною заявою другий раз, позивач звернувся 03 лютого 2020 року.

Однак, суд не погоджується із такими висновками, оскільки Верховний Суд України у справі № 6-1763цс16 від 24.05.2017 зазначив, якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або її повернув, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що перебіг позовної давності не переривається з дня постановлення ухвали суду від 23.12.2019 року по справі №260/1854/19 про повернення позовної заяви. Водночас, суд звертає увагу на те, що і після постановлення такої ухвали суду від 23.12.2019 року позивач звернувся з даним позовом до суду лише у 03.02.2020 року, тобто більш як зі спливу одного місяця з дати постановлення судом зазначеної ухвали. При цьому, у зазначеній заяві, позивач не навів жодних поважних причин (підстав), які б свідчили про існування об`єктивних перешкод для звернення до суду із даною позовною заявою.

Будь-яких інших підстав, які б свідчили про існування об`єктивних перешкод для звернення до суду із даною позовною заявою у місячний строк позивач не надав, а суд не здобув.

З огляду на зазначене, позивач не надав жодних поважних причин, у зв`язку з якими суд міг би дійти висновку про поновлення встановленого законом процесуального строку. Будь-яких інших причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б можна було визнати поважними, позивач не вказав, а суд не встановив.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене та те, що у заяві про поновлення строку звернення до суду судом відмовлено, суд доходить висновку, що клопотання Головного управління ДПС у Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами ч. 4 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 250, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини" до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Калинич Я.М. у відпустці з 28 грудня 2020 року по 06 січня 2021 року повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11 січня 2021 року.

СуддяЯ. М. Калинич