Рішення № 94039783, 05.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2021 р. Справа№200/9664/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бєломєстнова О.Ю.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0209 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А0209 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 24983088, місцезнаходження: Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. Пирогова, 3), у якій просить:

- визнати протиправними дії військової частини А0209 щодо притягнення Білоуса Віталія Олексійовича - старшого сержанта фельдшера евакуаційного взводу до дисциплінарної відповідальності у вигляді стягнення на утримання коштів з його заробітної картки у розмірі 3234,00 грн.;

- відмінити наказ військової частини про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді стягнення;

- повернути стягненні кошти у розмірі 3234,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що він в період з 10.06.2019 року по теперішній час проходить військову службу у військовій частині А0209 на підставі контракту. Відповідно до довідки №1402 від 14.09.2020 року проходить службу у званні старшого сержанта та на посаді фельдшера евакуаційного взводу у військовій частині А0209. 07.10.2020 року при отриманні заробітної плати від відповідача на його особисту банківську зарплатну картку він помітив, що йому було нараховано меншу суму, ніж у минулих місяцях. Тимчасово виконуюча обов`язки начальника служби ФЕС військової частини А0209 Євгенія Носачова йому повідомила, що за минулий місяць, а саме за вересень, з нього утримали 3234,00 грн. нібито через накладену на нього догану. Однак зазначає, що його було позбавлено права подавати пояснення, заперечення під час службового розслідування у зв`язку з неповідомленням його про таке розслідування.

Ухвалою суду від 26.10.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано 10-дений термін з моменту отримання копії ухвали шляхом:

- зазначення вірного ідентифікаційного коду юридичної особи - відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);

- зазначення прізвища, ім`я та по батькові командира військової частини А0209, дії якого позивач просить визнати протиправними, та його місце проживання або перебування; або виключення вимог до нього з позовної заяви;

- надання письмового підтвердження, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надання до суду належним чином засвідчених копій документів долучених до позовної заяви (скріплені власноручним підписом позивача (його представника) із зазначенням дати такого засвідчення).

03.11.2020 року через відділ документообігу та діловодства суду позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 06.11.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.12.2020 року відповідачем засобами електронного зв`язку був наданий відзив на позовну заяву. З нього вбачається, що відповідно до адміністративного позову ОСОБА_1 , останній посилається на не існуюче службове розслідування, яке на його думку проводилось у військовій частині А0209 з порушенням вимог Інструкції №82, не вказуючи, що це за інструкція, з ким погоджена та якою посадовою особою затверджена. Зазначає, що ОСОБА_1 позбавлено премії у розмірі 3234,00 грн. відповідно до абзацу 2 п.5 розділу ХVI "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, без проведення службового розслідування (на підставі постанови Дзержинського міського суду Донецької області від 08.09.2020 року справа № 225/4616/20, номер провадження № 3/225/1715/2020). Також, відповідно до вказаного Порядку посадові особи військової частини не зобов`язані повідомляти військовослужбовця про позбавлення премії. У зв`язку з наведеним вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 21.08.2017 року.

Як вбачається з довідки тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини А0209 Петренко Б. за № 1402 від 14.09.2020 року, старший сержант ОСОБА_1 , фельдшер евакуаційного взводу, дійсно проходить військову службу у військовій частині А0209 з 10.06.2019 року по час видачі довідки.

Згідно витягу з наказу командира військової частини А0209 (з основної діяльності) №71 від 05.10.2020 року про преміювання військовослужбовців за їх особистий внесок у загальні результати служби за вересень 2020 року, позбавлено старшого сержанта ОСОБА_1 , фельдшера евакуаційного взводу, премії за вересень 2020 року в повному обсязі. У якості підстави зазначена постанова Дзержинського міського суду вх. №1347 від 22.09.2020 року.

Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 08.09.2020 року по справі № 225/4616/20 (провадження №3/225/1715/2020) визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення і призначено йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 215 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3655,00 грн. Дата набрання постанови законної сили - 30.11.2020 року.

Позбавлення позивача премії за вересень місяць 2020 року у сумі 3234,00 грн. підтверджується також довідкою про доходи № 1961 від 01.12.2020 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 року (далі - Закон №2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1-2 Закону №2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Положеннями ст.2 Закону №2011-ХІІ передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до частин 1-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Так, механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260).

Згідно пунктів 1, 3 розділу XVI Порядку №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.

Імперативним приписом п.5 розділу XVI Порядку №260 встановлено, що військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у випадках, зокрема: за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.

Як вже зазначалося, підставою позбавлення позивача премії за вересень 2020 року в повному обсязі, а саме у розмірі 3234,00 грн., є вказаний вище факт, підтверджений постановою Дзержинського міського суду, зі змісту якої слідує, що 16.08.2020 року ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані.

Ненадходження у складі грошового забезпечення позивача вказаної суми у вересні 2020 року обумовлено невиплатою йому премії внаслідок встановлення відповідної підстави, а не примусовим виконанням штрафу, що був накладений на нього судом. Відтак, дата набрання судовим рішенням законної сили не впливає на вказану вище обставину.

Для позбавлення премії у даному випадку юридичне значення має надходження відповідної інформації до командира (начальника) військової частини. ЇЇ підтвердження судовим рішенням законодавством не визнано обов`язковим. Тому навіть за відсутності постанови суду або не набрання нею законної сили, підстави для позбавлення премії вважаються наявними.

Позовна заява не містить посилань на відсутність події, у зв`язку з якою позивача було позбавлено премії.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що утримання коштів з заробітку у розмірі 3234,00 грн., на яке посилається позивач, відбулося правомірно, внаслідок позбавлення його премії згідно приписів п.5 XVI Порядку №260.

Твердження позивача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді стягнення та утримання коштів з його заробітної картки у розмірі 3234,00 грн., суд вважає безпідставним, оскільки законом не передбачено такого виду дисциплінарного стягнення, як позбавлення премії.

Стаття 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України містить перелік дисциплінарних стягнення,до яких відноситься:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);

д) пониження в посаді;

е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);

є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);

ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Позбавлення премії військовослужбовця не відноситься до дисциплінарного стягнення, тому суд не приймає до уваги посилання позивача на неправильне застосування вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України.

Підставу, наявність якої встановлено у даній справі, слід відрізняти від інших підстав, що передбачені Порядком №260. Зокрема пунктом 4, яким встановлено позбавлення премії при порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов`язків. У останньому випадку накладення дисциплінарного стягнення є необхідним для зменшення розміру премії (з проведенням службового розслідування у відповідності до Порядку, який затверджений Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 р. за № 1503/31371).

Як вбачається зі змісту наказу відповідача №71 від 05.10.2020 року, підставою для депреміювання позивача була постанова суду, а не наказ про накладення дисциплінарного стягнення. Тому суд не приймає до уваги посилання позивача на необхідність ознайомлення його з актом службового розслідування, забезпечення його права надавати пояснення, тощо.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем доведена відсутність порушень законодавства при нарахуванні та виплаті позивачеві грошового забезпечення за вересень 2020 року з виключенням з нього премії, зважаючи на що суд дійшов висновку відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судові витрати стягненню (відшкодуванню) не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 78, 90, 139, 205, 244-246, 287, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А0209 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій щодо притягнення ОСОБА_1 - старшого сержанта фельдшера евакуаційного взводу до дисциплінарної відповідальності у вигляді стягнення на утримання коштів з його заробітної картки у розмірі 3234,00 грн.; відміну наказу військової частини про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді стягнення; повернення стягнених коштів у розмірі 3234,00 грн. - відмовити.

Повний текст судового рішення складено та підписано 05 січня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.