Рішення № 94039755, 11.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2021 р. Справа№200/8401/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, 35, код ЄДРПОУ 3786879) про

винання протиправними дій в частині прийняття рішення №46/1 від 25.03.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за заявою від 18 квітня 2019 року;

скасування рішення №46/1 від 25.03.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

зобов`язання повторно розглянути заяву від 18 квітня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно до норм пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

зобов`язання призначити та виплатити недоотриману пенсію за період з дати звернення до відповідача за заявою від 18 квітня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до прийняття рішення по справі;

зобов`язання зарахувати до пільгового стажу та загального стажу роботи за списком №1 період роботи з 25.06.1990 по 31.12.1998 при призначенні пенсії за віком згідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що рішенням Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 46 від 21.06.2019 йому відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, з підстав оформлення трудової книжки із порушенням порядку ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях та неможливості здійснити перевірку пільгового стажу роботи позивача за період його роботи на підприємствах, що знаходяться на непідконтрольних українській владі територіях Донецької області.

Рішенням Донецького окружного адмінвстративного суду від 13 грудня 2019 зазначене рішення відповідача скасоване.

Рішенням відповідача №46/1 від 25.03.2020 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду позивачу повторно відмовлено в призначенні пенсії згідно норм пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", рішення вмотивоване тим, що відсутні довідки уточнюючі пільговий характер роботи, оскільки в трудовій книжці недостатньо відомостей про роботу на посадах, що надають право на призначення пенсії за відком на підгових умовах, відсутня інформація про зайнятість повний робочий день на підземних роботах, проведення атестації робочих місць на умовами праці.

Вважає рішення відповідача таким, що порушує його право на соціальний захист, гарантований Конституцією України.

Сторони до суду не з`явились, про час, місце, дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, в наданому до суду відзиві на позов просив в їх задоволенні відмовити. Незгоду із позовом обґрунтував тим, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність передбаченого законом страхового та пільгового стажу роботи. Відповідно до наданих позивачем документів та отриманих даних з реєстру застрахованих осіб по РНКОПП НОМЕР_1 страховий стаж роботи позивача становить 19 років 11 місяців 12 днів, з яких до пільгового стажу роботи включено періоди роботи позивача з 01.01.1999 по 28.09.2001, з 01.01.2002 по 15.04.2002, - 3роки 0 місяців 13 днів.

На виконання рішення Донецького окружного адмініністративного суду повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії. Не враховано період роботи за Списком №1 за період з 25.06.1990 по 31.12.1998 у зв`язку з відсутністю довідок уточнюючих пільговий характер роботи (при зверненні позивача за призначенням пенсії на пільгових умовах позивачем довідки уточнюючі пільговий характер роботи не надавались.

Вважає, що під час прийняття рішення він діяв у межах наявних повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом. Відкрити провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 13 жовтня 2020 року о 09:15 год.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2020 року відкладено розгляд справи на 10 листопада 2020 року о 10:15 год.

Позивачем до суду надано заяву про уточнення позовних вимог, в яких останній просив зобов`язати зарахувати до пільгового стажу та загального стажу роботи за списком №1 період роботи з 25.06.1990 по 31.12.1998 при призначенні пенсії за віком згідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Ухвалою суду від 10 листопада 2020 року заяву позивача про уточнення позовних вимог повернуто заявникові; розгляд справи за позовом вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; продовжено підготовче засідання на тридцять днів з ініціативи суду; призначено підготовче засідання на 03 грудня 2020 року о 09:15 год.

Ухвалою суду від 03 грудня 2020 року відкладено підготовче судове засідання по адміністративній справі №200/8401/20-а на 14 грудня 2020 року о 10:45 год.

Ухвалою суду від 14 грудня 2020 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі; призначено судовий розгляд по суті на 09:45 год. 11.01.2021 року

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1419-5000111969 від 17.04.2019 фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 .

18.04.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 46 від 21.06.2019 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах з підстав відсутності страхового та пільгового стажу, передбаченого законодавством. Згідно зазначеного рішення для призначення пенсії заявником надано трудову книжку від 21.07.1986 року, на титульній сторінці якої зазначено неповну дату народження позивача, відсутня печатка підприємства, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженою наказом МПУ, МЮУ та МСЗНУ № 58 від 29.07.1993, період трудового стажу з 22.07.1986 по 10.09.1986, з 15.09.1986 по 19.05.1987, з 25.06.1990 по 31.12.1998 не підтверджено окремими довідками про стаж. Враховуючи наведене до страхового стажу не враховано стаж роботи позивача з 22.07.1986 по 10.09.1986, з 15.09.1986 по 19.05.1987, 25.06.1990 по 31.12.1998. Згідно наданих позивачем документів та відомостей реєстру застрахованих осіб страховий стаж роботи позивача становить 19 років 11 місяців 12 днів, з яких до пільгового стажу роботи на підставі відомостей про застрахованих осіб враховано періоди роботи позивача за списком 1 з 01.01.1999 по 28.09.2001, з 01.01.2002 по 15.04.2002 , що становить в сукупності 3 роки 0 місяців 13 днів.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року у справі №200/13255/19-а визнано протиправним та скасовано рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного Управління пенсійного фонду України Донецької області № 46 від 21.06.2019 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 18.04.2019 з врахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні суду.

Рішенням відповідача від 25.03.2020 №46/1 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2019 по справі №200/13255/19-а позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю пільгового стажу, передбаченого чинним законодавством. При винесенні рішення враховано відомості про трудовий стаж згідно трудової книжки позивача та з урахуванням отриманих даних із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, страховий стаж позивача склав 29 років 10 місяців 14 днів, із них до пільгового стажу за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб з 1999 по 2017 роки, враховано за Списком 1 з 01.01.1999 по 28.09.2001, з 01.02.2002 по 15.05.2002 - 3 р.0м.13дн. не враховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 період роботи з 25.06.1990 по 31.12.1998, так як відсутні довідки уточнюючі пільговий характер роботи, оскільки в трудовій книжці недостатньо відомостей про роботу особи на посадах, що надають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відсутня інформація про зайнятість повний робочий день на підземних роботах, проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Згідно трудової книжки позивача НОМЕР_2 позивач:

25.06.1990 прийнятий учнем гірничого робітника під землею (наказ від 29.06.90);

29.09.2001 звільнений за ст.38 КЗпроП України за власним бажанням (наказ від 01.10.01).

Згідно інформації, яка міститься в довідці про підземні виходи від 10.12.2018 позивачем було здійснено підземні виходи в 1990 та 2000 роках.

Згідно інформації, яка міститься в довідці від 11.12.2018 позивач отримував заробітну плату в 1991-1996 роках, на всі виплати нараховано страхові внески в Пенсійний фонд України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.1 ст.2 ст.114 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п. "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Згідно зі ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обовязків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об"єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" визначено порядок регулювання правочинів та реалізації прав суб`єктів, названих Законів, з урахуванням необхідних змін на тимчасово окуповані території України у Донецькій та Луганській областях. Так, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При цьому згідно ч. 2 ст. 9 цього Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Відповідно ч. 3 ст. 9 зазначеного Закону також передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що відповідач не в повному обсязі використав свої права надані йому Законом та Порядком при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення позивачу.

З урахуванням того, що наданий позивачем архівний документ щодо пільгового стажу відповідає записам в трудовій книжці позивача, суд бере до уваги відомості, які зазначені у вказаних документі, враховуючи, що вони не спростовані відповідачем, з огляду на фактичну неможливість позивачу в інший спосіб отримати відомості, зазначені в них.

Суд дійшов до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача необхідно, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №46/1 від 25.03.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (в зміну рішення від 21.06.2019) та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача №2146 від 18.04.2019 року з зарахуванням до стажу періоду роботи позивача з 25.06.1990 по 31.12.1998 з дня звернення з заявою про призначення пенсії від 18.04.2019 року з урахуванням висновків суду.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання призначити та виплатити недоотриману пенсію за період з дати звернення до відповідача за заявою від 18 квітня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до прийняття рішення по справі.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Повноваження щодо призначення та виплату пенсії відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. У рішенні по справі "Класс та інші проти Німеччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію є формою втручання у повноваження.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати стаж позивача, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про протиправними дій щодо дій в частині прийняття рішення №46/1 від 25.03.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за заявою від 18 квітня 2019 року, суд зазначає, що спірне рішення відповідача скасовано і це є належних захистом прав та інтересів позивача, оскільки в данному випадку тількі рішення має значення для позивача, а дії відповідача жодних негативних наслідків для позивача не мають.

При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

А тому, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з положеннями частини з статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач звернувся до суду з чотирма позовними вимогами.

Суд задовольнив дві позовні вимоги, а тому, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь державного бюджету України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 420,40 грн. (840,80:4х2=420,40 грн.) та з позивача відповідно суму у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, 35, код ЄДРПОУ 3786879) про винання протиправними дій в частині прийняття рішення №46/1 від 25.03.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за заявою від 18 квітня 2019 року; скасування рішення №46/1 від 25.03.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов`язання повторно розглянути заяву від 18 квітня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно до норм пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов`язання призначити та виплатити недоотриману пенсію за період з дати звернення до відповідача за заявою від 18 квітня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до прийняття рішення по справі; зобов`язання зарахувати до пільгового стажу та загального стажу роботи за списком №1 період роботи з 25.06.1990 по 31.12.1998 при призначенні пенсії за віком згідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, 35, код ЄДРПОУ 3786879) №46/1 від 25.03.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (в зміну рішення від 21.06.2019).

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, 35, код ЄДРПОУ 3786879) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) №2146 від 18.04.2019 року з зарахуванням до стажу періоду роботи позивача з 25.06.1990 по 31.12.1998 з дня звернення з заявою про призначення пенсії від 18.04.2019 року з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 420,40 грн. на користь Державного бюджету України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, 35, код ЄДРПОУ 3786879) судовий збір у розмірі 420,40 грн. на користь Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Аканов