Рішення № 94039626, 11.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року Справа № 160/14823/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "ТНП" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "ТНП" до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA 110000/2019/000042/2 від 28.12.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2019/0044 від 28.12.2019.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем подано до органу доходів і зборів повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом. Усі розбіжності, на які вказав відповідач, необгрунтовані, але для їх усунення позивач надавав додаткові документи, які не були прийняті органом зборів до уваги, що і призвело до прийняття протиправних рішень. Враховуючи викладене, позивач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Вказана ухвала отримана відповідачем 14.12.2020, що підтверджується розпискою від 12.11.2020, яка наявна в матеріалах справи.

Станом на 11.01.2021 відповідач правом на подання відзиву не скористався, з клопотанням про продовження строку для надання відзиву до суду не звертався.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та «NINGBO XINBEI IMPORTS AND EXPORTS CO.,LTD» Китай укладено зовнішньо-економічний контракт від 11.04.2018 №18ХВ-М001 (далі - контракт).

За умовами даного контракту, позивач купує товар у «NINGBO XINBEI IMPORTS AND EXPORTS CO.,LTD» Китай (Продавець).

Відповідно до п. 2.1. Контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США та вказується у специфікаціях на відповідну поставку. Згідно п. 6.1. Контракту, оплата за партію товару здійснюється на умовах (якщо інше не передбачено у відповідній Специфікації):

- 20% передплата при розміщенні замовлення;

- 80% балансовий платіж по відповідному інвойсу не пізніше 30 днів від дати виходу товару з порту відвантаження і після отримання Покупцем копії коносамента. Датою виходу товару з порту відвантаження вважати дату, вказану у коносаменті.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТГЛ Україна» та позивачем укладено Договір транспортного експедирування №22112018 від 22.11.2018, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ТГЛ України» бере на себе зобов`язання за плату й за рахунок виконавця надавати або організовувати комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень.

З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2019 декларантом подано митну декларацію №UА 110130/2019/251884, відповідно до якої заявлена митна вартість товару, що вказана в Комерційному Інвойсі №2019WW209A від 17.08.2019 у розмірі - 19 144,00 USD. Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу. Так, у митній декларації поданій декларантом, було зазначено загальну суму за рахунком відповідно до інвойсу (графа 22).

Для підтвердження митної вартості товару позивачем до митної декларації надано сертифікати якості від 26.10.2019; пакувальний лист (Packing list) б/н від 26.10.2019; рахунок - фактура 19ХВ-М002 від 13.08.2019; рахунок - фактура (інвойс) 19ХВ-М002 від 26.10.2019; коносамент MRFB19102911 UAOSS454 від 30.10.2019; коносамент UAOSS454 від 03.12.2019; домашній коносамент ZIMUNGB1058103 від 30.10.2019; автотранспортна накладна №6168 від 06.12.2019; сертифікат про проходження товару №G19MA51P1MB68183 від 14.11.2019; банківський платіжний документ, що стосується товару від 15.08.2019 б/н; банківський платіжний документ, що стосується товару від 19.11.2019; бухгалтерський документ, що стосується товару від 16.12.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору СФ-13080 про транспортно-експедиційні послуги від 04.12.2019; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) СФ-13081 про транспортно-експедиційні послуги від 04.12.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару ТG000612 від 06.12.2019; lокумент, що підтверджує вартість перевезення товару - маршрутна довідка ТG001212/1 від 12.12.2019; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 13.08.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 26.06.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.02.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.10.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец. 0004 від 13.08.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №18ХВ-М001 від 11.04.2018; договір (контракт) про перевезення №22112018 від 22.11.2018; договір (контракт) про перевезення - Заявка №0012 від 17.10.2019$ декл. UA110190/2018/508807; декл. UA110190/2018/511899; лист 2019-12-11/1; лист роз`яснення ТG001212; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №UA110130/0475 від 13.12.2019; експортна митна декларація від 28.10.2019; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UА110130/2019/251884 від 19.12.2019 та інші документи, які були надані в ході листування з митним органом.

Уповноваженою особою митного органу складено та направлено декларанту повідомлення №1, яке розглянуто позивачем та надана відповідь.

Уповноваженою особою митного органу 26.12.2019 складено та направлено декларанту повідомлення №2, а 28.12.2019 - повідомлення №3.

На зазначені вище повідомлення позивачем надано відповідь, у якій наголошено, що посилання інспектора митного органу є безпідставними, однак позивачем повторно надаються до митного контролю бухгалтерську довідку №5.

Таким чином, з урахуванням зазначеного листування, позивач вважає, що ним подано до митного органу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої декларантом за першим методом, а тому заявлена декларантом митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України.

На підставі наданих документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/000042/2 від 28.12.2019, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2019/00044 від 28.12.2019.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/000042/2 від 28.12.2019 здійснено коригування вартості за одиницю товару, а саме: вироби з безбарвного механічно обробленого скла: скляна кришка діаметр 24 см., 29-45-003- 5400 шт., скляна кришка діаметр 26 см., 29-45-004-5000 шт., скляна кришка діаметр 28 см., 29-45- 005-8400 шт. скляна кришка з бакелітовою ручкою в розібраному вигляді для зручності транспортування. Торгівельна марка: «МАRТЕХ». Виробник: . «NINGBO XINBEI IMPORTS AND EXPORTS CO.,LTD».

Розрахована декларантом митна вартість товару - 19 144,00 USD. Після коригування вартість склала - 47 376,00 USD.

Позивач вважає, що відмова в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, причини за яких митний орган відмовляє у митному оформленні товарів полягають у припущеннях та необгрунтованих сумнівах щодо заявленої декларантом вартості товару. Позивач зазначає, що інспектор при складанні даної картки відмови посилається на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару. Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала - 205 721,65 грн.

Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями митного органу та вважає, що всі документи, передбачені законодавством, що підтверджують митну вартість товару були подані ним до митного органу. Позивач зазначає, що посилання митного органу на розбіжності та неможливість застосування основного методу не відповідають дійсності та вказують на свідоме небажання митного органу виконувати свої функції належним чином, у зв`язку з чим позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд зазначає, що перевірка правомірності спірних рішень відповідача має здійснюватись через встановлення наявності обґрунтованих підстав для витребування митницею додаткових документів у зв`язку із відсутністю належного підтвердження заявленої митної вартості.

Так, відповідно до положень статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До документів, які підтверджують митну вартість належить, декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Проте, такі повноваження орган доходів і зборів повинен реалізовувати виключно на підставі та у спосіб, передбачений Митним кодексом України.

Як встановлено судом, підставою для витребування додаткових документів у декларанта, став висновок митного органу щодо того, що надані під час митного оформлення товару документи мають суттєві розбіжності та невідповідності, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості.

Суд вважає безпідставним та необгрунтованим визначення відповідачем скоригованої митної вартості, виходячи з інформації щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України, з огляду на те, що наявність в базі даних інформації, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачаються умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №814/2659/16, від 21.08.2018 у справі №804/7845/17.

Крім того, суд зазначає, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обгрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Також, суд погоджується з доводами позивача, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.

Відповідно до ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4204 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Оскільки, останнім днем для прийняття рішення у справі є 10.01.2021 (вихідний день), то суд враховуючи положення ч.6 ст.120 КАС України, приймає рішення у справі в перший робочий день - 11.01.2021.

Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 257 - 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "ТНП" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/000042/2 від 28.12.2019.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2019/0044 від 28.12.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "ТНП" витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська