Рішення № 94039549, 11.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року Справа № 160/11105/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Дніпрометиз" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Дніпрометиз" (далі - позивач, ПрАТ "Дніпрометиз") до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Дніпровська митниця), в якій позивач просить визнати протиправними й скасувати податкові-повідомлення рішення:

- від 26.08.2020 № 00000210902,

- від 26.08.2020 № 00000211902.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товар імпортований позивачем підпадає під дію остаточного антидемпінгового мита, разом з тим, у період митного оформлення товару, рішення, яким визначалось віднесення катанки до товарів, що підлягають обтяженню антидемпінговим митом була зупинена згідно до судового рішення для виробника ВАТ «ММЗ». Відтак, декларантом цілком законно без нарахування антидемпінгового мита згідно рішення АД-430 було здійснено митне оформлення спірного товару в режимі імпорту, оскільки на дату такого митного оформлення було документально підтверджено, що виробником спірного товару є ВАТ «ММЗ». Крім того, про правомірність дій позивача свідчить належне митне оформлення даного товару без коригування митної вартості товару та застосування картки відмови у митному оформленні. Тому позивач вважає, що подальше донарахування митних платежів є протиправним та необґрунтованим.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В підготовчому засіданні 05.10.2020 року оголошено перерву до 19.10.2020 року на 10 год. 00 хв.

15.10.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за результатами проведеної невиїзної перевірки встановлено, що позивачем ввезено на територію України товар без сплати обов`язкових митних платежів, а саме остаточного антидемпінгового мита щодо товару, який є об`єктом демпінгу, та заподіює шкоду національному товаровиробнику. Відсутність відповідних платежів слугувала підставою для донарахування податкових зобов`язань та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

19.10.2020 року підготовче засідання було відкладено до 05.11.2020 року на 15 год. 00 хв.

В підготовче засідання 05.11.2020 року сторони не учасники справи не з`явились, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України, суд вирішив розглянути справу по суті в порядку письмового провадження, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з пунктом 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (зі змінами та доповненнями) (далі - МК України), підпунктом 41.1.2 пункту 41.1, пункту 41.5 статті 41, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), наказу Дніпровської митниці Держмитслужби від 15 липня 2020 року № 181 проведена документальна невиїзна перевірка щодо дотримання Приватним Акціонерним Товариством «ДНІПРОМЕТИЗ» (далі - ПРАТ «ДНІПРОМЕТИЗ») вимог законодавства України з питань митної справи в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією типу від 13.03.2020 № UA110140/2020/002622.

Перевіркою встановлено, що позивачем за митною декларацією типу «ІМ 40 АА» від 13.03.2020 №UA110140/2020/002622, в режимі «імпорт» був оформлений товар: «Катанка горячекатана з угліродистої нелегірованої сталі круглого поперечного перерізу, марка сталі 0 ASTM А510М-2006, з масовою часткою С - 0,07%: розмір 5.5 мм- 117154 кг. Країна виробництва MD. Торговельна марка «ММЗ». Виробник і відправник ВАТ «МОЛДАВСКИЙ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИЙ ЗАВОД» (далі - Товар). Код товару згідно з УКТ ЗЕД 7213 91 49 00 (сталь вуглецева, прутки та бруски гарячекатані, з масовою часткою вуглецю понад 0,06%, але не менш як 0,25%), країна походження Молдова, митна вартість 1 436 740,64 грн., умови поставки вантажу на митну територію згідно: ІНКОТЕРМС СРТ Дніпро (Фрахт/перевезення оплачені до склад ПРАТ «ДНІПРОМЕТИЗ», м. Дніпро, пр. Слобожанський, 20). Термін передачі катанки березень 2020.

Відправник - ВАТ «Молдавський металургійний завод», 5500 Молдова, м. Рибиниця вул. Індустріальна, 1.

Одержувач та особа відповідальна за фінансове врегулювання ПРАТ «ДНІПРОМЕТИЗ», інша сторона зовнішньоекономічного договору - COMPANY «ARIBELCO LIMITED» TYTSSALIAS, 28, Flat/Office 204.1057, Nicos . Cyprus (Кіпр).

Під час митного оформлення були надані наступні документи:

- сертифікат якості № 11785 від 27.02.2020 на продукцію катанка (заказ-наряд 4034911001 на загальну вагу 58,898 тн) (0003);

- сертифікат якості № 11786 від 27.02.2020 (заказ-наряд 4034911001 на загальну ваг 58,256 тн) (0003);

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 10 від 12.03.2020 (0380);

- рахунок фактура №2001895 від 27.02.2020 (0380), згідно якого виробником ВАТ «Молдавський металургійний завод», ф/к - 100361500781, адрес; вул. Індустриальна 1, м. Рибниця, МОЛДОВА, 5500, продавць COMPANY «ARIBELCO LIMITED», Кігт. покупець ПРАТ «ДНІПРОМЕТИЗ», країна призначення Україна, місто завантаження товару м. Рибниця, вид упаковки - бунти, вид транспорту - залізничний, умови поставки - СРТ Ніжньодніпровськ (0380);

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 0331787 від 28.02.2020 (0861);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 453/19 від 30.04.20р. - (4100);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) без номер - від 12.03.2020, яким внесено зміни в пункт 3.9 попереднього контракту № 1238.4 від 06.12.2019, згідно з яким ПрАТ «ДНІПРОМЕТИЗ» є «Виконавець» та компанія «ARIBELCO LIMITED» є «Замовник» промислової переробки давальницької сировини;

- специфікація № 10 від 12.03.2020 до контракту від 06.12.2019 № 1238/19, згідно якої продавець COMPANY «ARIBELCO LIMITED», покупець ПРАТ «ДНІПРОМЕТІ7 (4103);

- специфікація № 120 від 12.03.2020 до контракту від 06.12.2019 № 1238/19, згідно якої продавець COMPANY «ARIBELCO LIMITED», покупець ПРАТ «ДНІПРОМЕТІ 7 - (4103);

- договір про надання послуг митного брокера № 290/14 від 01.04.2014 (4207);

- лист Держмитслужби №08-16/16-01/7/1670 від 30.01.2020 (вх. № 1523/4-7.5-08-.303 від 03.02.2020), яким надіслана ухвала про забезпечення адміністративного позову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2020 по справі №640/110/20 за позовом ВАТ «Молдавський металургійний завод» до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та Мінекономрозвитку (9000);

- ухвала суду №640/110/20 від 13.01.2020 судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції (9504).

МД від 13.03.2020 № UA110140/2020/002622, оформленій в режимі імпорт, передувало митне оформлення даного Товару в режимі переробки на митній території, про що свідчить посилання в графі 40 на МД від 06.03.2020 №UA110140/2020/002343.

МД типу «ІМ 51 АА» від 06.03.2020 №UA110140/2020/002343 була оформлена на митному посту «Дніпро-Лівобережний» Дніпровської митниці Держмитслужби в режимі переробки на митній території з поданням наступних документів в електронному вигляді, що наявні в електронній базі Держмитслужби:

- сертифікат якості № 11785 від 27.02.2020 на продукцію катанка (заказ-наряд 4034911001 на загальну вагу 58,898 тн) (0003);

- сертифікат якості № 11786 від 27.02.2020 (заказ-наряд 4034911001 на загальну вагу 58,256 тн) (0003);

- рахунок-проформа (Proforma invoice) №93 від 21.02.2020 до контракту від 06.12.2019 № 1238/19, згідно якої продавець - COMPANY «ARIBELCO LIMITED», покупець - ПРАТ «ДНІПРОМЕТИЗ» (0325);

- рахунок фактура №2001895 від 27.02.2020 (0380), згідно якої виробником є: ВАТ «Молдавський металургійний завод», ф/к - 100361500781 , адрес; вул. Індустриальна 1, м. Рибниця, МОЛДОВА, 5500; продавець COMPANY «ARIBELCO LIMITED», Кіпр; покупець ПРАТ «ДНІПРОМЕТИЗ», країна призначення Україна, місто завантаження товару м. Рибниця, вид упаковки - бунти, вид транспорту - залізничний, умови поставки - СРТ Ніжньодніпровськ (0380);

- накладні №96493840 та №96493841 від 28.02.2020 до рахунку фактури від 27.02.2020 № 2001895 (2720);

- висновок експерта ТПП № ГО-518 від 24.02.2020 відносно контракту від 06.12.2019 № 1238/19 щодо промислової переробки давальницької сировини (3016);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №1238/19 від 06.12.2019 щодо промислової переробки давальницької сировини, згідно якого ПРАТ «ДНІПРОМЕТИЗ» є «Виконавець» в особі генерального директора та «Замовник» компанія «ARIBELCO LIMITED», Республіка Кіпр в особі уповноваженого представника, (4100);

- додаток №1 від 06.12.2019 доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (4103);

- додаток №2 від 06.12.2019 доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (4103);

- №93 від 21.02.2020 специфікація до контракту від 06.12.2019 № 1238/19, згідно якої продавець: COMPANY «ARIBELCO LIMITED», покупець ПРАТ «ДНІПРОМЕТИЗ» (4103);

- № 290/14 від 01.04.2014 (договір про надання послуг митного брокера) (4207);

- №7.5-28-07-59/001 від 02.01.2020 заява від представника компанії генерального директора ПРАТ «ДНІПРОМЕТИЗ» про надання дозволу на поміщення товару у митний режим переробки на митній території України для компанії ПРАТ «ДНІПРОМЕТИЗ» (9604).

Товар ввезено на підставі зовнішньоекономічного договору між ПРАТ «ДНІПРОМЕТИЗ» та компанією COMPANY «ARIBELCO LIMITED» TYTSSALIAS, 28, Flat/Office 204.1057, Nicosia, Cyprus (Кіпр), яка є експортером, але не є виробником товару.

Під час митного оформлення, позивачем проведено нарахування мита за ставкою 0,0 % від митної вартості товару, антидемпінгового мита за ставкою 0,0% від митної вартості товару та податку на додану вартість (ставка 20 %) в сумі 287 348,13 грн.

Висновками акту перевірки зафіксовано порушення, допущені позивачем, а саме:

1. частини 4 статті 275, частини 1 статті 278, частини 9 статті 280, частини 5 статті 281, пункту 1 частини 1 статті 289, статті 295 МК України, вимог частини 1 статті 28, частини 6 статті 16 Закону України від 22 грудня 1998 року № 330-XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (зі змінами та доповненнями), частини 3 статті 11 Закону України від 22 грудня 1998 року № 332-XIV «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (зі змінами та доповненнями), рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02 грудня 2019 року № АД-430/2019/4411- 03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова», в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного антидемпінгового мита за МД типу «ІМ 40 АА» від 13.03.2020 № UA110140/2020/002622 на загальну суму 508 175,16 грн.;

2. частини 4 статті 275, частини 1 статті 278, частини 9 статті 280, частини 5 статті 281, пункту 1 частини 1 статті 289, статті 295 МК України, вимог частини 1 статті 28, частини 6 статті 16 Закону України від 22 грудня 1998 року № 330-XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (зі змінами та доповненнями), частини 3 статті 11 Закону України від 22 грудня 1998 року № 332-XIV «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (зі змінами та доповненнями), рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02 грудня 2019 року № АД-430/2019/4411- 03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова», пункту 190.1 статті 190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за МД типу «ІМ 40 АА» від 13.03.2020 № UA110140/2020/002622 на загальну суму 101 635,03 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку про протиправність таких дій позивача, та на підставі висновків акту перевірки прийняв спірні податкові повідомлення рішення від 26.08.2020:

- № 00000210902, яким позивачу донараховане зобов`язання зі сплати митних платежів, а саме антидемпігнового мита, в розмірі 635218,95 грн. (за податковим зобов`язанням 508175,16 грн., штрафна санкція - 127043,79 грн.);

- № 00000211902, яким позивачу донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 127043,79 грн. (за податковим зобов`язанням 101635,03 грн., штрафна санкція - 25408,76 грн.).

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - МК України).

У відповідності до положення частини четвертої статті 3 МК України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

У відповідності до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною першою статті 266 МК України визначено, що декларант зобов`язаний, зокрема: надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до статті 271 МК України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В Україні застосовуються такі види мита: ввізне мито; вивізне мито; сезонне мито; особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

Частиною першою статті 275 МК України передбачено, що у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито.

За приписами частини четвертої статті 275 МК України антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Відповідно до частини першої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 № 330-XIV (Закон № 330-XIV), антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Частиною першою статті 28 Закону № 330-XIV передбачено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Міжвідомчої комісію з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів. Щодо імпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпінгове та компенсаційне мито.

Відповідно до частини шостої статті 16 Закону № 330-XIV остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов`язання. У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту. Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

У відповідності до частини другої статті 28 Закону № 330-XIV Міністерство публікує у газеті повідомлення про рішення, згідно з яким запроваджується справляння попереднього або остаточного антидемпінгового мита, рішення про прийняття зобов`язань експортера щодо припинення демпінгового імпорту або про припинення антидемпінгових розслідувань чи антидемпінгових процедур без застосування антидемпінгових заходів. З метою дотримання вимог щодо захисту конфіденційної інформації ці рішення повинні містити перелік експортерів, якщо це можливо, або заінтересованих країн, опис товару, резюме фактів і основні висновки щодо наявності демпінгу та шкоди. Копія рішення надсилається відомим заінтересованим сторонам. Положення цієї частини застосовуються також до відповідних рішень про перегляди антидемпінгових заходів.

Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі 02.12.2019 прийнято рішення № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова».

Відповідно до вказаного рішення Комісія вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: прутки гарячекатані, які мають однаковий круглий суцільний поперечний переріз діаметром до 40 мм (включно) за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння, прутків гарячекатаних, виготовлених зi сталi марок C72D2 та C72D, що класифiкуються за кодом УКТЗЕД 7213 91 70 00, та C82D2 та C82D, що класифiкуються за кодом УКТЗЕД 7213 91 90 00), що класифiкуються згiдно з УКТЗЕД за кодами ex 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, ex 7213 99 10 00, ex 7213 99 90 00, ex 7214 20 00 00, ex 7214 99 10 00, ex 7214 99 39 00, ex 7214 99 79 00, ex 7227 20 00 00, ex 7227 90 10 00, ex 7227 90 50 00, ex 7227 90 95 00, ex 7228 20 91 00, ex 7228 30 69 00, походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова.

Позначка «ех» поряд з класифікаційним кодом означає, що антидемпінгове мито застосовується виключно до товарів, опис яких визначено в рішенні.

Документальне підтвердження виготовлення прутків гарячекатаних зі сталі марок C72D2, C72D, C82D2 та C82D забезпечується шляхом надання сертифіката якості, складеного виробником товару.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою, зокрема:

- для виробника/експортера ВАТ «Молдавський металургійний завод» (ВАТ «ММЗ») (вул. Індустріальна, 1, м. Рибниця, Республіка Молдова, 5500) - 13,80 %;

- для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова - 35,37 %.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22.12.1998 № 332-XIV (Закон № 332-XIV), експортер - суб`єкт господарсько-правових відносин, який вивозить з країни експорту товар (товари). Виробник товарів, згідно зі пунктом 4 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», - суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар.

За змістом пункту 2 розділу I Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 (Порядок № 651), відправник - особа, яка передала або має передати заявлені у МД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору про перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена в транспортному документі або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

Відповідно до Порядку № 651, у графі 2 МД «Відправник/Експортер», якщо описом цієї графи не передбачено інше, зазначаються відомості про відправника. Якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) не є відправником, у графі зазначаються відомості про відправника і вчиняється запис: "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). Відомості про осіб наводяться в графі згідно з додатком до цього Порядку. Для нерезидентів найменування юридичної особи та її місцезнаходження чи прізвище, ім`я фізичної особи та її місце проживання зазначаються відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі відсутності таких даних у зазначених документах - відповідно до товарно-транспортного документа на перевезення. У додаткових аркушах МД графа не заповнюється.

Відповідно до Порядку № 651, у графі 31 МД зазначаються відомості про виробника та літерний код альфа-2 країни виробництва товару.

Суд зазначає, що за змістом граф 2 та 31 МД типу «ІМ 40 АА» від 13.03.2020 № UA110140/2020/002622, специфікації № 10 від 12.03.2020 до зовнішньоекономічного контракту № 453/19 від 30.04.2019 купівлі-продажу, укладеного між Позивачем та компанією-нерезидентом «АРІБЕЛКО ЛІМІТЕД» (Республіка Кіпр), рахунку-фактури № 10 від 12.03.2020, накладних СМГС від 28.02.2020 № 96493840 та від 28.02.2020 № 96493841, сертифікатів якості від 27.02.2020 № 11785 та від 27.02.2020 № 11786, сертифікату про походження товару від 28.02.2020 № 0331787 та рахунку-фактури від 27.02.2020 № 2001895, а також актом експертизи Торгівельно-промислової палати Республіки Молдова від 28.02.2020 № 0428405 відправником, експортером і виробником спірного товару є Відкрите акціонерне товариство «Молдавський металургійний завод» (вул. Індустріальна, 1, м. Рибниця, Республіка Молдова, 5500). Цей факт Відповідач не заперечує.

Отже, безпосереднім відправником, експортером і виробником з Республіки Молдова до України катанки гарячекатану з вуглецевої нелегованої сталі круглого поперечного перерізу з масовою часткою вуглецю (С) 0,07 %, діаметром 5,5 мм, код за УКТ ЗЕД 7213914900, придбаної позивачем у компанії-нерезидента «АРІБЕЛКО ЛІМІТЕД» (Республіка Кіпр) є саме ВАТ «Молдавський металургійний завод». При цьому спірний товар було експортовано та доставлено безпосередньо від країни його виробництва (Республіка Молдова) до України.

Щодо посилань відповідача на листи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.07.2013 № 4421-10/25001-06 та від 28.10.2013 № 4421-09/37498-06, суд зазначає наступне.

Вказані листи не зареєстровані в Міністерстві юстиції України відповідно до вимог Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731.

В листі від 12.07.2013 № 4421-10/25001-06 наводиться опис антидемпінгового розслідування відносно імпорту в Україну лимонної кислоти (моногідрату) походженням з Китайської Народної Республіки, натомість у поточній справі розглядаються питання імпорту металопрокату з Республіки Молдова.

Приписи Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», який регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів, такого терміну як «експортер-виробник» взагалі не містить, водночас в Рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 №АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова» використовується термін «виробник/експортер», роз`яснення змісту якого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у листах від 12.07.2013 № 4421-10/25001-06 та від 28.10.2013 № 4421-09/37498-06 не надавалось.

Згідно зі абзацом третім частини шостої статті 16 Закону № 330-XIV, комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

У частині сьомій статті 16 Закону № 330-XIV закріплено, що індивідуальні ставки антидемпінгового мита застосовують при безпосередньому імпорті в країну імпорту товару експортерами або виробниками, щодо імпорту яких застосовуються вибіркові методи антидемпінгового розслідування відповідно до статті 30 цього Закону.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що в Законі №330-XIV та в рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова» відсутній термін «експортер-виробник», а також умови та порядок застосування ставок антидемпінгового мита для «експортера-виробника».

До того ж, тлумачення цього терміну Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в листі від 12.07.2013 № 4421-10/25001-06 суд оцінує критично, оскільки листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Таким же чином суд оцінює критично посилання Відповідача на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.10.2013 № 4421-09/37498-06.

Правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому у органах юстиції у порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Крім того, офіційне тлумачення Конституції України та законів України, згідно зі приписами статті 147 Конституції України, дає Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

Жодного рішення Конституційного суду України з тлумачення термінів «експортер-виробник» та «виробник/експортер» відповідачем суду не надано.

Разом з цим, суд враховує положення частини четвертої статті 3 МК України, відповідно до яких, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

З огляду на викладене, суд вважає, що у даному випадку позивач звільнений від сплати антидемпінгового мита, оскільки спірний товар на територію України експортовано й відправлено з Республіки Молдова безпосередньо його виробником ВАТ «Молдавський металургійний завод», а відносно останнього рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова» було запроваджено строком на 5 років остаточне антидемпінгове мито за ставкою 13,80 %, при цьому ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2020 у адміністративній справі № 640/110/20 (№ 86873163 у ЄДРСР) з 13.01.2020 (дня набрання нею законної сили) до 23.06.2020 (дня її скасування Верховним Судом) дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 в цій частині було зупинено.

Відтак, є безпідставною позиція відповідача щодо необхідності сплати позивачем за МД типу «ІМ 40 АА» від 13.03.2020 № UA110140/2020/002622 антидемпінгового мита в розмірі 35,37 % як для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач здійснив безперешкодне митне оформлення за МД типу «ІМ 40 АА» від 13.03.2020 № UA110140/2020/002622 та випуск для вільного обігу на митній території України спірного товару, при цьому митним органом первісно не було жодним чином зауважено про порушення митних правил під час складання митної декларації та відсутності нарахування митним брокером (декларантом) Позивача антидемпінгового мита відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено Відповідачем у відношенні до Позивача більше ніж через півроку після випуску спірного товару для вільного обігу на митній території України.

Як зазначалося вище, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (Spacek, s.r.o. v. The Czech Republic» № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Аналізуючи поняття «якість закону» Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах «Сєрков проти України», заява № 39766/05, пункт 51; «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 51, 52; «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява № 77703/01, пункт 115; «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява № 18139/91, пункт 37; «Санді Таймс» проти Об`єднаного Королівства» (№ 1) (SundayTimes v. The United Kingdom (№ 1)), серія А, № 30, пункти 48-49; «Мелоун проти Об`єднаного Королівства» (Malone v. The United Kingdom), серія А, № 82, пункт 66); «Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції» (Margareta and Roger Andersson v. Sweden), серія А, № 226-А, п. 75; «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), № 11801/85, п. 27; «Ювіг проти Франції» (Huvig v. France), серія А № 176-В, пункт 26; «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, пункт 56).

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково збігається з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

У пунктах 70-71 рішення у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. згадані вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Отже, митний орган, дотримуючись принципів законності та належного врядування як суттєвих елементів принципу верховенства права, повинен був врахувати, що його рішення з приводу митного оформлення мають бути належними та послідовними. Тому прийняття митним органом двох цілком суперечливих рішень за одним і тим саме фактом зі спливом певного часу дають підстави вважати, що дії та рішення митного органу суперечать принципам належного врядування.

За вказаних обставин, оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на них обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 5,72, 77,241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпрометиз" (код ЄДРПОУ 05393145, 49000, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 20) до Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове-повідомлення рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 26.08.2020 № 00000210902.

Визнати протиправними та скасувати податкове-повідомлення рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 26.08.2020 № 00000211902.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935 на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрометиз" (код ЄДРПОУ 05393145) судовий збір 11 433, 94 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.01.2021 року.

Суддя О.М. Неклеса