Рішення № 94039547, 22.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Справа № 160/13673/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛогвиненко В.М. за участі: представника позивача Пузія О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРА» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110240/2020/000008/2, оформлене 22.09.2020 року, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00028, оформлену 22.09.2020 року Дніпровською митницею Держмитслужби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 19.11.2020 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 146).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив у митному оформленні товарів та прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.09.2020 року. Позивач не погоджується із вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, оскільки відповідач не надав жодних аргументів та доказів того, що задекларований товар суперечить вимогам митного законодавства.

19.11.2020 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав пакет документів, необхідний для визначення митної вартості товару. Однак, за результатами опрацювання документів митним органом були виявлені розбіжності у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Так, до митного оформлення надана комерційна пропозиція та прайс-лист від 10.08.2020 року №ИСХ-40-4553 підприємством ООО УК «МЕТАЛЛОИНВЕСТ». Зовнішньоекономічна операція здійснюється в рамках прямого контракту, однак до митного оформлення надана комерційна пропозиція та прайс-лист не виробником та продавцем товару. Згідно контракту від 03.09.2019 року №СТАР/ОЕ-005571 виробником та продавцем товару є АО «Оскольский электрометаллургический комбинат». Виникають сумніви щодо обґрунтованості ціни товару, що вказана в інвойсі від 23.08.2020 року №569270. Отже, у митного органу обгрунтовано виникли сумніви щодо того, що заявлена митна вартість товарів не ґрунтується на «дійсній вартості» та відповідно, що надані до митного оформлення документи не містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, містять розбіжності та суперечливі відомості. З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення позивачем митної вартості товару, відповідач зобов`язав позивача протягом 10 календарних днів додатково надати документи. Однак, листом від 22.09.2020 року декларант повідомив про неможливість надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість товарів. Всі обставини справи вказують на наявність встановлених законом причин неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо імпортованих товарів. У зв`язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів відповідачем послідовно було перейдено до наступних методів визначення митної вартості та застосовано резервний. Також, причиною прийняття картки відмови стало те, що декларантом невірно заповнена графа 47 митної декларації, а саме невірно заповнено спосіб розрахунку, щодо повернення сплаченого за тимчасовою МД антидемпінгового мита по тов. № 1. код товару 7214997900 та тов. № 2 код товару 7228306900, опис якого відповідає опису товару зазначеному у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20.04.2018 року №АД-390/2018/4411-05, яким внесено зміни в Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 року №АД-382/2017/4411-05. Відсутні підстави для повернення сплаченого раніше антидемпінгового мита по тов. № 1 та тов. № 2. Заповнення граф 12 та 45 товару № 1 та 2 МД не відповідає вимогам наказу Наказ Міністерства фінансів від 20.05.2012 року № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», з врахуванням вимог статті 55 Митного кодексу України. Декларантом протягом строків, встановлених статтею 255 Митного кодексу України для завершення митного оформлення, не подано письмове звернення щодо внесення змін до митної декларації відповідно до положень пункту 4 частини 4 статті 54 та статті 269 Митного кодексу України. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

26.11.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

З урахуванням відсутності представника відповідача, належним чином повідомленої про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи її заяву про розгляд справи за її відсутності, наявності достатніх доказів у матеріалах справи для вирішення справи, суд ухвалив здійснити її розгляд за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРА» 19.06.1998 року зареєстровано як юридичну особу за адресою: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 38, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 137-139).

Так, 03.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРА» (покупець) та Акціонерним товариством «Оскольський електрометалургійний комбінат» (постачальник) укладено контракт №СТАР/ОЕ-005571 на поставку продукції (металопрокат) в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту (а.с. 22-24).

За умовами п. 2.2 та п. 2.3 контракту ціни на продукцію погоджуються у російських рублях та розрахунок проводиться шляхом попереднього перерахування грошових коштів (100%) на розрахунковий рахунок постачальника.

Як зазначено у п. 2.6. контракту, датою платежу по цьому контракту є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника. Всі комісії та витрати, пов`язані з переказом грошових коштів, за виключенням комісії банку-кореспондента, оплачуються покупцем та за його рахунок (п. 2.5.).

24.07.2020 року сторонами підписано Специфікацію №1 до вказаного контракту (а.с. 26).

На підставі рахунку №11 від 24.07.2020 року ТОВ «ТАРА» оплатило товар, визначений Специфікацією №11, що підтверджується копією платіжного доручення №34 від 27.07.2020 року (а.с. 27,41).

27.08.2020 року на виконання умов контракту товар визначений у Специфікації прибув до станції «Мелітополь» Придніпровської залізниці залізничним транспортом у двох вагонах.

З метою митного оформлення ввезеного товару, ТОВ «ТАРА» 02.09.2020 року подано митну декларацію №UA110240/2020/0003386, в якій не було вказано про нарахування на цей товар антидемпінгового мита у розмірі 15,21 % для проведення експертизи щодо ідентифікації товару, відповідно до якої до ввезення задекларовано:

- товар № 1 - прутки сталеві у вигляді прямих відрізків, гарячекатані, круглого поперечного перетину, з вуглецевої делегованої сталі марки 45, діаметром 40 мм, довжиною 4000-6200 мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техниці. Не мають виїмок, виступів, борозен або інших рельєфів поверхні, одержаних у процесі прокатування. Прутки не являють собою арматурний прокат (арматуру) або катанку.

Комерційна назва: Пруток 40-В1-ГУ-ГОСТ 2590-2006/45-2ГП-М1-ТВ1-ГОСТ 1050-2013; Точність виготовлення прокату: В1. Кривизна, клас кривизни: IV. Група якості поверхні: 2ГП. Механічні властивості: МІ. Твердість: TBI. З хімічним складом згідно сертифікатів якості виробника: С - 0,47 %, Si- 0,24 %, Mn- 0,57 %, S- 0,014 %, P- 0,007 %, Cr- 0,04 %, Ni- 0,02 %, Cu- 0,03 %, N - 0,008 %, As- 0,001 %. Номер партії для діаметру 40 мм: 23. Номер плавки для діаметру 40 мм: 28566. Виготовлені згідно: ГОСТ 2590-2006 «Прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий. Сортамент;

Прутки сталеві у вигляді прямих відрізків, гарячекатані, круглого поперечного перетину, з вуглецевої нелегованої сталі марки 45, діаметром 35 мм, довжиною 4000-6200 мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техніці. Не мають виїмок, виступів, борозен або інших рельєфів поверхні, одержаних у процесі прокатування. Прутки не являють собою арматурний прокат (арматуру) або катанку.

Комерційна назва: Пруток 35-В1-ІУ-ГОСТ 2590-2006/45-2ГП-М1 -TBI-ГОСТ 1050-2013; Точність виготовлення прокату: В1. Кривизна, клас кривизни; IV. Трупа якості поверхні: 2ГП. Механічні властивості: МІ. Твердість: TBI. З хімічним складом згідно сертифікатів якості виробника: С - 0,47 %, Si- 0,23 %, Mn- 0,58 %, S- 0,015%, P- 0,009 %, Cr- 0,05 %, Hi- 0,02 %, Cu- 0,03 %, N - 0,008 %, As- 0,001 %. Номер партії для діаметру 35 мм: 25. Номер плавки для діаметру 35 мм: 32450. Виготовлені згідно: ГОСТ 2590-2006 «Прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий. Сортамент;

Виробник АО «Оскольский электрометаллургический комбинат», країна виробництва RU»;

- товар №2 - прутки сталеві у вигляді прямих відрізків, гарячекатані круглого поперечного перетину з легованої хромомарганцевистої сталі марки 25ХГТ, діаметром 33 мм, довжиною 4000-6200 мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техниці. Не мають виїмок, виступів, борозен або інших рельєфів поверхні, одержаних у процесі прокатування. Прутки не являють собою арматурний прокат (арматуру) або катанку.

Комерційна назва: Пруток 33-В1-ІУ-ГОСТ 2590-2006/25ХГТ-2ГП-вар. 1-КМС2-ГОСТ 4543-2016. Точність виготовлення прокату: В1. Кривизна, клас кривизни: IV. Група якості поверхні: 2ГП. Варіант механічних властивостей: 1. З хімічним складом згідно сертифікатів якості виробника: С - 0,26-0,28 %, Бі - 0,25-0,27 %, Мп - 0,98-1,00 %, 8 - 0,008-0,010 %, Р - 0,009-0,011 %, Сг - 1,09-1,13 %, № - 0,02-0,06 %, Си - 0,03 %, Ті - 0,049-0,050 %, Мо - 0,004 %, V -0,006 %, XV - 0,002 %, N - 0,008 %. Номер партії для діаметру 33 мм: 37. Номер плавки для діаметру 33 мм: 32324. Номер партії для діаметру 33 мм: 18. Номер плавки для діаметру 33 мм: 42016. Виготовлені згідно: ГОСТ 2590-2006 «Прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий. Сортамент;

Виробник АО «Оскольский электрометаллургический комбинат», країна виробництва RU».

В п. 47 цієї декларації зазначено про нарахування на вказаний товар антидемпінгового мита у розмірі 15,21 % з вартості товару вказаного в контракті (специфікації).

02.09.2020 року відібрані проби (зразки) вказаного товару з метою його ідентифікації та визначення чи є цей товар арматурою, катанкою, про що складено відповідний акт взяття проб (зразків) товарів.

03.09.2020 року ТОВ «ТАРА» також було подано тимчасову митну декларацію №UA110240/2020/003401 з метою проведення експертизи щодо ідентифікації товару та визначення законності нарахування та сплати на цей товар антидемпінгового мита у розмірі 15,21 %.

Проте, 03.09.2020 року Дніпровською митницею Держмитслужби прийняте рішення про відмову в митному оформленні №UA10240/2020/00025 та надіслано картку про відмову в прийнятті вказаної митної декларації №UA110240/2020/003401, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Причинами для складання цієї картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вказано:

- відповідно до ст.308 Митного кодексу України відмовлено у зв`язку з невірним розрахунком суми фінансової гарантії. У митниці наявна інформація про найбільшу величину вартості товару, час імпорту якого в Україну збігається з часом імпорту задекларованого товару, або є максимально наближеним оформлення яких вже здійснено.

На підставі цього 04.09.2020 року ТОВ «ТАРА» була подана тимчасова митна декларація №UA110240/2020/003428.

При цьому графа 47 цієї тимчасової декларації була заповнена з наступними кодами згідно з Класифікатором способів розрахунку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011:

- «74» - сума податку, розрахована виходячи з найбільшої ставки податку з тих, під які може підпадати товар, та найбільшої величини вартості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей;

- «01» - митні платежі, що підлягають сплаті до державного бюджету, нараховані згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом;

- «56» - сума, на яку надається гарантія.

Строк завершення митного оформлення було встановлено до 03.10.2020 року.

02.09.2020 року ТОВ «ТАРА» були сплачені мито та фінансова гарантія в сумі 147 352,43 грн., а саме мито - 122 945,86 грн. та фінансова гарантія - 24 406,57 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Висновком Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» №10 від 15.09.2020 року визначено, що надані на дослідження металопродукції:

- круг діаметром 33 мм із сталі марки 25ХГТ (сертифікати якості за № 0729171, 0729173) та круг діаметром 40 мм та 35 мм (сертифікати якості за № 0729170, 0729172) мають всі ознаки виду продукції прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий, виготовлений за ГОСТ 1050- 2013, ГОСТ 4543-2016 і ГОСТ 2590-2006, та не є арматурою чи катанкою.

Враховуючи висновок, 17.09.2020 року ТОВ «ТАРА» була відкликана митна декларація №UA110240/2020/0003386 та подана додаткова митна декларація №UA10240/2020/003585 для остаточного оформлення товару, з урахуванням отриманого висновку і протоколів випробування отриманих від Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади».

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: контракт №СТАР/ОЕ-005571 від 03.09.2019 року, додаткова угода б/н від 04.08.2020 року, Специфікація №11 від 27.07.2020 року на загальну суму 4 841 000,00 російських рублів, копія митної декларації країни відправлення №10131010/010820/0001254 від 01.08.2020 року, рахунок-фактура (інвойс) № 569270 від 23.08.2020 року, пакувальний лист № 0192258 від 23.08.2020 року, сертифікати якості на товар №0729170 від 23.08.2020 року, №0729171 від 23.08.2020 року, №0729172 від 23.08.2020 року, №0729173 від 23.08.2020 року, залізнична накладна УМВС №29541384 від 25.08.2020 року, сертифікат про походження товару №0086001661 від 23.08.2020 року, комерційна пропозиція (прайс-лист) - лист ООО УК «МЕТАЛЛОИНВЕСТ» № ИСХ-40-4553 від 10.08.2020 року «О стоимости металопроката производства АО «ОЭМК» для ООО «ТАРА» в августе 2020г.», а також лист ООО УК «МЕТАЛЛОИНВЕСТ» №8669 від 13.11.2014 року «Об осуществлении полномочий», платіжне доручення в іноземній валюті на оплату товару №34 від 27.07.2020 року, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA110240/2020/003401 від 03.09.2020 року, висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління досліджень та експертної роботи від 14.09.2020 року №1420003700-0467; митна декларація №UA110240.2020.003386 від 02.09.2020 року, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00025 від 03.09.2020 року, висновок ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» №10 від 10.09.2020 року з протоколами випробувань, акт про взяття проб (зразків) товарів №008 від 02.09.2020 року.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпровською митницею Державної митної служби України встановлено, що подані документи містяться розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: до митного оформлення надана комерційна пропозиція від 10.08.2020 року №ИСХ-40-4553 підприємством ТОВ УК «МЕТАЛЛОИНВЕСТ». Зовнішньоекономічна операція здійснюється в рамках прямого контракту, однак до митного оформлення надано комерційна пропозиція не виробником та продавцем товару. Згідно контракту від 03.09.2019 №СТАР/ОЕ-005571 виробником та продавцем товару є АО «Оскольский электрометаллургический комбинат». Виникають сумніви щодо обґрунтованості ціни товару, що вказана в інвойсі від 23.08.2020 року №569270.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Дніпровською митницею ДМС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою,

контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару та методу визначення митної вартості товару.

З метою додаткового підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару та методу визначення митної вартості товару, 21.09.2020 р. ТОВ «ТАРА» додатково надав відповідачу наступні докази достовірності заявленої митної вартості товарів:

- висновок Запорозької торгово-промислової палати №ОИ-6609 від 18.09.2020 року, яким підтверджено відповідність заявленої позивачем митної вартості товару поточній кон`юнктурі ринку;

- бухгалтерську документацію ТОВ «ТАРА», а саме: оборотно-сальдову відомість по рах. 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» та кратка рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» в розрізі вказаної господарської операції з АО «Оскольський електрометалургійний комбінат»;

- комерційну пропозицію (прайс-лист) виробника товару АО «Оскольський електрометалургійний комбінат» № 25/КД-2330 від 18.09.2020 року в якій була зазначена вартість товару в серпні 2020 року, яка є аналогічною за змістом, що була вказана в раніше поданій комерційній пропозиція ООО УК «МЕТАЛЛОИНВЕСТ» від 10.08.2020 року №ИСХ-40-4553;

- виписку з державного реєстру ЮЭ-9965-20-204550795 від 17.09.2020 року щодо АО «Оскольський електрометалургійний комбінат» в якій в розділі «Сведения об управляющей организации» заначено ООО УК «МЕТАЛЛОИНВЕСТ» (рядки виписки № 39-42);

- виписку з державного реєстру ЮЭ-9965-20-204549727 від 17.09.2020 року щодо АО «ХОЛДИНГОВАЯ КОМПАНИЯ «МЕТАЛЛОИНВЕСТ»;

- лист про бенефіціарів № 01/КД-949 від 26.06.2017 року;

- копію митної декларації країни відправлення №10131010/120920/0054189;

- лист ТОВ «ТАРА» №533 від 08.09.2020 року до АО «Оскольський електрометалургійний комбінат» на повернення грошових коштів;

- лист АО «Оскольський електрометалургійний комбінат» №25/КД-2327 від 18.09.2020 року про гарантування повернення грошових коштів.

Також, 22.09.2020 року ТОВ «ТАРА» направило до митниці лист №554 від 21.09.2020 року про відсутність інших документів щодо підтвердження заявленої митної вартості та про не надання інших додаткових документів, крім тих, що вже були подані.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110240/2020/000008/2 від 22.09.2020 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (а.с. 124-125).

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00028 від 22.09.2020 року (а.с. 128-129).

Причиною прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00028 від 22.09.2020 року зазначено: невірно заповнена графа 47 митної декларації, а саме невірно заповнено спосіб розрахунку, щодо повернення сплаченого за тимчасовою МД антидемпінгового мита по тов. № 1. код товару 7214997900 та тов. № 2 код товару 7228306900, опис якого відповідає опису товару зазначеному у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20.04.2018 року №АД-390/2018/4411-05, яким внесено зміни в Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 року №АД-382/2017/4411-05. Відсутні підстави для повернення сплаченого раніше антидемпінгового мита по тов. № 1 та тов. № 2. Заповнення граф 12 та 45 товару № 1 та 2 МД не відповідає вимогам наказу Наказ Міністерства фінансів від 20.05.2012 року № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», з врахуванням вимог статті 55 Митного кодексу України. Декларантом протягом строків, встановлених статтею 255 Митного кодексу України для завершення митного оформлення, не подано письмове звернення щодо внесення змін до митної декларації відповідно до положень пункту 4 частини 4 статті 54 та статті 269 Митного кодексу України.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110240/2020/000008/2 від 22.09.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00028 від 22.09.2020 року.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно із частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

З аналізу наведених правових норм також вбачається наявність у митного органу обов`язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв`язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов`язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв`язку.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов`язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Крім того, частиною 1 ст.275 МК України визначено, що у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: 1) спеціальне мито; 2) антидемпінгове мито; 3) компенсаційне мито; 4) додатковий імпортний збір.

Відповідно до ч.4 ст. 275 МК України, антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 року № 330-XIV (далі - Закон №330) антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Частиною 5 ст.5 Закону № 330 визначено, що комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. У голосуванні за прийняття відповідного рішення можуть брати участь тільки члени Комісії. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов`язковими для виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону № 330, попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів. Щодо імпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпінгове та компенсаційне мито.

28 грудня 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту`розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації.

За результатами такого розгляду Комісія зробила позитивний висновок та відповідно достатті 16 Закону№ 330 Комісія прийняла рішення №АД-382/2017/4411-05, згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що мас такий опис:

арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно зУКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21 %.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 02 січня 2018 року № 68/7/99-99-19-04-01-17 остаточне антидемпінгове мито справляється органами доходів і зборів (митницями) України відповідно до опису товару та незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів) через 60 днів з дня опублікування повідомлення про прийняте рішення (тобто з 28 лютого 2018 року).

20 квітня 2018 року за результатами розгляду Комісією звернень від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо адміністрування антидемпінгового мита та надання роз`яснень опису товару, який має бути об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, до рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 внесено зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року викладено в такій редакції: застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

З наведених положень вбачається, що антидемпінгове мито нараховується на підставі рішення Комісії, а об`єктом його справляння є товар, що відповідає опису згідно з таким рішенням.

Для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів належить встановити наявність наступних умов: 1) походження з Російської Федерації; 2) товар згідно кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії № АД-382/2017/4411-05; 3) товар, що за описом являє арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанку діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), згідно з пунктом 1 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року №АД-382/2017/4411-05.

Отже, суд зазначає, що для застосування антидемпінгового мита не достатньо лише товарної класифікації за кодом УКТ ЗЕД без співпадіння товару по опису згідно рішення Комісії, оскільки рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів приймається в результаті проведення відповідно до процедур, визначених Законом №330, антидемпінгового розслідування відносно товару, який є об`єктом відповідного розслідування (п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 330).

Ініціювання такого розслідування відбувається шляхом подання в порядку статті 12Закону № 330скарги національним товаровиробником, з обов`язковим зазначенням товару, (включаючи його повний опис), проякий стверджується,що він є об`єктом демпінгу.

Суд зазначає, що рішення Комісії № АД-382/2017/4411-05 від 28 грудня 2017 року прийняте відносно конкретно визначеного товару, опис якого наведено в рішенні і який може класифікуватись за визначеними в ньому кодами УКТ ЗЕД.

Зазначене не свідчить про те, що всі товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії, є об`єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом № 330.

В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Відтак, під зазначеними у рішенні Комісії №АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають.

При визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.

Опис конкретної продукції (в тому числі арматурного прокату), вимоги щодо, зокрема, якісних характеристик, хімічного складу, призначення і сфер використання окремих видів продукції тощо визначаються нормативними документами (державними і міждержавними стандартами), затвердженими у встановленому законодавством порядку, положення яких дозволяють оцінити відповідність об`єктів стандартизації своєму призначенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що товар має походження з Російської Федерації.

Також, суд зазначає, що згідно із п.1 графи 31 декларації митної вартості, товар який ввозився на митну територію України, згідно висновку Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади», а саме: круг діаметром 33 мм із сталі марки 25ХГТ (сертифікати якості за № 0729171, 0729173) та круг діаметром 40 мм та 35 мм (сертифікати якості за № 0729170, 0729172) мають всі ознаки виду продукції прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий, виготовлений за ГОСТ 1050- 2013, ГОСТ 4543-2016 і ГОСТ 2590-2006, та не є арматурою чи катанкою.

Встановлені обставини свідчать про протиправність висновку митного органу про застосування антидемпінгових заходів до товарів, які ввозились позивачем.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували, що товар, який підлягав декларуванню, підпадає під дію антидемпінгових заходів відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-390/2018/4411-05 від 26.04.2018 року або доказів того, що відомості надані декларантом є неповними чи недостовірними чи доказів відсутності обов`язкових реквізитів в електронній митній декларації чи подання митної декларації з порушенням вимог встановлених митним законодавством як того вимагає ст. 264 МК України.

Крім того, в силу приписів статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пукти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно з ч.7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору без застосування антидемпінгового мита.

Будь-яких доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ТАРА» митної вартості товару судом не встановлено.

При цьому, позивач при подані митної декларації №UA10240/2020/003585 від 17.09.2020 року надав докази того, що задекларований товар не відноситься до такого, який повинен підпадати під дію антидемпінгових заходів.

За таких обставини, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів №UA110240/2020/000008/2 від 22.09.2020 року прийнято митним органом без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, у зв`язку з чим разом з карткою про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00028, оформлену 22.02.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Дніпровської митниці Держмитслужби, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Дніпровської митниці Держмитслужби на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4 204,00 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №704 від 20.10.2020 року.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

04.12.2020 року відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування клопотання зазначено, що зазначений розмір гонорару є неспівмірним. Так, в даному випадку ТОВ «ТАРА» вже не одноразово укладає договори про надання правової допомоги з адвокатським бюро Пузія О.В. для підготовки позовних заяв до митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, у тому числі за категорією справ про антидемпінгове мито. Отже, визначена сума за підготовку аналогічної позовної заяви є неспівмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ТОВ «ТАРА» у справі №160/13673/20 здійснював адвокат Пузій Олексій Вікторович, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №981 від 05.07.2012 року та є адвокатом Адвокатського бюро «Пузія Олексія Вікторовича».

Судом встановлено, що між Адвокатським бюро «Пузія Олексія Вікторовича» та ТОВ «ТАРА» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги б/н від 19.10.2020 року (а.с. 140).

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору розмір винагорода (гонорар) за надання правової допомоги по даному договору визначена сторонами наступним чином:

- підготовка позовної заяви - 5000,00 грн.;

- представництво інтересів в судових засіданнях в Дніпропетровському окружному адміністративному суді - 3000,00 грн. (за один судо/день);

- підготовка клопотань, письмових пояснень, відповідей, та інших заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань - 2500,00 грн. за один документ.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що безпосереднє представництво інтересів позивача по від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Пузій Олексій Вікторович.

Відповідно до рахунків на оплату №193 від 19.10.2020 року та №218 від 23.11.2020 року загальна вартість наданих послуг складає 7 500,00 грн.

Вказані послуги були прийняті позивачем за актами про прийняття наданих послуг з надання правової допомоги від 20.10.2020 року та 24.11.2020 року, та оплачені, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Отже, матеріалами справи підтверджена підготовка адвокатом Пузій О.В. позовної заяви та відповіді на відзив.

Разом з тим, у актах про прийняття виконаних робіт з надання правничої допомоги від 20.10.2020 року та від 24.11.2020 року, який підписано сторонами, та з якого видно, що адвокат надав позивачу наступні види послуг: підготовка позовної заяви - 5000 грн., 16 год., підготовка відповіді на відзив - 2 500 грн., 4 год., відсутня інформація про вартість однієї години роботи адвоката.

Таким чином, враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа є не є складною (за обсягом доказів), а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що позивачем не надано суду інформацію про вартість однієї години роботи адвоката, суд вважає за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у лише розмірі 4 000,00 грн., відмовивши у стягненні іншої частини витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 28.12.2020 року по 06.01.2021 року у відпустці, повний текст рішення суду складений першого робочого дня - 11.01.2021 року.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА» (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 38, код ЄДРПОУ 19273338) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110240/2020/000008/2 від 22.09.2020 року Дніпровською митницею Держмитслужби.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00028, оформлену 22.09.2020 року Дніпровською митницею Держмитслужби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА» (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 38, код ЄДРПОУ 19273338) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА» (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 38, код ЄДРПОУ 19273338) в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень).

В іншій частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/13673/20 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 січня 2021 року.

Суддя Н.Є. Сліпець