Рішення № 94039461, 26.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року Справа № 804/5556/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Сустав Н.В. Атрошенко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» звернулось до суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2013 року №0000822202.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає, що податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами перевірки, є безпідставним та суперечить діючому податковому законодавству, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

Представник відповідача надав суду відзив на позов в якому зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податкова діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення направлено на новий судовий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В подальшому здійснено заміну первинного відповідача на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропет ровська) проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» (надалі ТОВ «Акма-Станкоімпорт») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 15.03.2013 року №1668/22-2/36725970.

Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення:

- п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2, п.138.6, п.п.138.10.2 та п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України;

- п.103.2 та п.103.9 ст.103, п.160.5 ст.160 Податкового кодексу України;

- п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

12.04.2013 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000822202, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 737905,00 грн.

Судом досліджено первинні документи позивача та встановлено, що 23.07.2012 року між позивачем та ТОВ «Капіталінвест Груп» заключено договір №23/07/12 на проведення ремонту складського приміщення, на виконання якого 06.08.2012 року ТОВ «АКМА-Станкоімпорт» здійснило передплату за послуги в сумі суму 7500,00 грн. 25 липня 2012 року по акту приймання-передачі позивачем були передані будівельні матеріали ТОВ «Капіталінвест Груп» на суму 3781,50 грн. (без ПДВ) для проведення ремонту складського приміщення. ТОВ «Капіталінвест Груп» здійснив ремонт складського приміщення, після чого прийнято виконані роботи та складено відповідний акт №1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 12037,80 грн., вартість будівельних робіт фактично склала 7500 грн., в т.ч. ПДВ 1250 грн.

24.02.2011 року між позивачем та ПП «Восток» укладено договір №24 на посередницькі послуги, фактом виконання якого є акт виконаних робіт від 30.06.2011 року на суму 94000,00 грн. Крім того, позивачем до податкової інспекції додатково було надано підтвердження виконання послуг: укладений договір №ПА-033/2011 від 11.04.2011 року з ПАТ «Промарматура» на постачання верстата SКТ 28. Фактом виконання договору з ПАТ «Промарматура» є видаткова накладна №РН-0213 від 12.07.2011 року на суму 936824,27 грн., довіреність №370 від 12.07.2011 року, акт прийому-передачі від 13.07.2011 року, товарно-транспортна накладна 01АБ№511036 від 12.07.2011 року.

16.01.2012 року між позивачем та ПП «Восток» укладено договір купівлі-продажу №16-01-12 на придбання патрона гідравлічного, який станом на 01.01.2013 року знаходиться на складі підприємства. На отримання даного патрону була виписана довіреність №8/2 від 30.01.2012 року, фактом підтвердження отримання гідравлічного патрону є накладна №11 від 30.01.2012 року на суму 82200,00 грн. Позивач розрахувався з постачальником ПП «Восток» оплатами з поточного рахунку 20.02.2012 року в сумі 40000,00 грн. та 22.02.2012 року в сумі 42500,00 грн.

09.12.2011 року між позивачем та ПП «Восток» укладений договір купівлі-продажу №09-12-11 на придбання стенду виставкового. На отримання даного стенду була виписана довіреність №8/3 від 30.01.2012 року, фактом підтвердження отримання стенду є накладна №12 від 30.01.2012 року на суму 108000,00 грн. ТОВ «Акма-Станкоімпорт» розрахувалось з постачальником ПП «Восток» оплатами з поточного рахунку 23.03.2012 року в сумі 40000,00 грн., 30.03.2012 року в сумі 40000,00 грн. та 24.04.2012 року в сумі 28000,00 грн. Стенд виставковий був введений в експлуатацію і використовується в господарській діяльності підприємства.

10.10.2012 року між позивачем та ПП «Восток» укладено договір на виготовлення рекламної продукції №10.10.2012, на отримання якої виписано довіреність №148 від 18.10.2012 року, фактом підтвердження отримання є накладні про отримання: №181005 від 18.10.2012 року, №191002 від 19.10.2012 року, №221001 від 22.10.2012 року, №231001 від 23.10.2012 року.

ТОВ «Шакті Д» надавало позивачу послуги заправки картриджів для принтерів і ксероксів, крім того позивач купував у ТОВ «Шакті Д» термоплівку для факсу, картриджі. Фактом підтвердження отримання послуг і ТМЦ є належним чином оформлені акти виконаних робіт і видаткові накладні, які містяться в матеріалах справи.

14.03.2012 року між позивачем та ПП «Сунатко» був укладений договір №4-03-12 на виготовлення поліграфічної продукції та 24.05.2012 року договір купівлі-продажу №24-05-12 на придбання інструменту. Фактом підтвердження отримання каталогів та інструменту є видаткові накладні з підписом про одержання довіреним представником ТОВ «Акма-Станкоімпорт». За отримані ТМЦ позивач розрахувався з постачальником ПП «Сунатко» оплатами з поточного рахунку.

Згідно договору транспортної експедиції №331-3Э від 24.11.2011 року ТОВ «Гудвей Транс» надавало позивачу транспортно-експедиційні послуги, факт виконання яких підтверджується актами здачі-прийомки робіт, товарно-транспортними накладними та міжнародними товарно-транспортними накладними.

04.10.2011 року між позивачем та ПП ВКФ «Експостач» укладено договір №041002 на посередницькі послуги, фактом підтвердження виконання якого є належним чином оформлений акт виконаних робіт від 02.12.2011 року. Крім того, додатковим підтвердженням виконання даних послуг є: укладений договір №45 від 31.10.2011 року з ПАТ «Завод «ЛТАВА» на постачання токарного оброблювального центру, видаткова накладна № РН-0000145 від 25.04.2012 року, довіреність №571 від 25.04.2012 року, акт прийому-передачі від 26.04.2012 року, товарно-транспортна накладна 01АБ№716977 від 25.04.2012 року.

27.02.2011 року між позивачем та ПП «ВКФ «АКМА» був укладений договір № 13-П на посередницькі послуги. Фактом виконання даного договору є належним чином оформлений акт виконаних робіт від 31.07.2012 року, а також додатковим підтвердженням виконання даних послуг є укладений договір №32 від 06.07.2012 року з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В.Фрунзе» на постачання верстату. Фактом виконання договору з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В.Фрунзе» є видаткова накладна №РН-498 від 12.12.2012 року, довіреність №0-367 від 11.12.2012 року, акт прийому-передачі від 14.12.2012 року, товарно-транспортна накладна №289105 від 12.12.2012 року.

20.12.2011 року між позивачем та ПП ВКФ «АКМА» укладено договір № 59-П на посередницькі послуги, фактом виконання якого є належним чином оформлений акт виконаних робіт від 31.07.2012 року. Додатковим підтвердженням виконання даних послуг є укладений договір №59 від 27.12.2011 року з ПАТ «НВП «Радій. Фактом виконання договору з ПАТ «НВП «Радій» є видаткові накладні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, які складові включаються до витрат операційної діяльності.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно пункту 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв`язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв`язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано грошові зобов`язання з податку на прибуток (копії долучено до матеріалів справи). Також судом досліджено питання руху активів - до матеріалів справи долучено банківські реєстрі платежів про рух коштів на рахунки підприємтв в рахунок оплати за договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідач не довів правомірність прийнятих ним рішень, а тому позов слід задовольнити.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 12.04.2013 року №0000822202.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» судові витрати у розмірі 2294,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 грудня 2020 року.

Суддя О.В. Єфанова