Рішення № 94039418, 11.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року Справа № 160/10387/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 85929,81 грн., -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить: стягнути суму податкового боргу в розмірі 85929,81 грн. з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, обліковується фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який має податковий борг у сумі 85929,81 грн. Враховуючи, що на даний час обліковується борг, який у добровільному порядку відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду щодо стягнення податкового боргу.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

06.11.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позивачем було протиправно сформовано податкові повідомлення рішення №946718-1319-0464 від 21.05.2018 року та №946718-1319-0464/1 від 21.05.2018 року, якими визначено податкове зобов`язання ОСОБА_1 із земельного податку з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 40952,69 грн., за 2017 рік 40952,69 грн. та за 2016 рік 4024,43 грн. Розрахунок земельного податку здійснено за місцезнаходженням об`єкта АДРЕСА_1 ), на земельну ділянку площею 357 кв.м. Відповідач зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року у справі №0440/5659/18 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування вказаних ППР, яке постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 року залишено без змін. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення суду від 25.09.2018 по справі №0440/5659/18 за нововиявленими обставинами та рішенням суду від 10.06.2020 року позов було задоволено, рішення суду від 25.09.2018 року скасовано, визнано протиправними та скасовано ППР №946718- 1319-0464 від 21.05.2018 року та №946718-1319-0464/1 від 21.05.2018 року, якими визначено податкове зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 40952,69 грн., за 2017 рік у розмірі 40952,69 грн. та за 2016 рік у розмірі 4024,43 грн. Наголошує, що визначене податкове зобов`язання позивача з земельного податку з фізичних осіб за 2018 рік вважаються неузгодженими, а отже відсутній предмет спору, тому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Станом на 11.01.2021 року до суду не надходили інші письмові заяви по суті справи від сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області обліковується фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , на даний час обліковується податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у загальній сумі 85929,81 грн., який виник в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а саме:

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №946718-1319-0464/1 від 21.05.2018 року за податковий період 2016-2017 року в сумі 44977,12 грн., з граничним терміном сплати 20.06.2019 року;

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №946718-1319-0464 від 21.05.2018 року за податковий період 2018 рік в сумі 40952,69 грн. з граничним терміном сплати 20.06.2019 року.

Тобто, на загальну суму боргу 85929,81 грн. по земельному податку з фізичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що з урахуванням вимог ст.56, 57 ПК України, в зв`язку з несплатою ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу, та згідно вимог ст.59 ПК України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було сформовано та направлено 12.07.2019 року ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» від 24.06.2019 №392047-53 на суму 85929,81 грн. рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке 17.07.2019 року було отримано відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 60.6 ст.60 ПК України передбачено, що якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Щодо посилання відповідачем у відзиві, що ним було оскаржено до суду податкові повідомлення-рішення, на підставі яких йому нараховано податкових борг, судом встановлено, що дійсно 25.07.2018 року відповідач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 21.05.2018 року №946718-1319-0464/1, яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2016-2017 роки в розмірі 44977,12 грн., а також, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 21.05.2018 року №946718-1319-0464, яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 40952,69 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року по справі №0440/5659/18 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю (https://reyestr.court.gov.ua/Review/78252641).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року - без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/81477350).

Ухвалою Колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.06.2019 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 року у справі №0440/5659/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82618260).

25.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами по адміністративній справі №0440/5659/18.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від10.06.2020 року заяву ОСОБА_1 було задоволено. Скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року у справі №0440/5659/18. Ухвалено нове рішення у справі №0440/5659/18, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 21.05.2018 року №946718-1319-0464/1, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2016-2017 роки в розмірі 44977,12 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 21.05.2018 року №946718-1319-0464, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 40952,69 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 859,30 грн. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90206096).

Але, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №0440/5659/18 - скасовано та ухвалено нове судове рішення. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року за нововиявленими обставинами у справі №0440/5659/18 - відмовлено. Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1933,43 грн. за подання апеляційної скарги у справі №0440/5659/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93078599).

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом встановлено, що станом на час розгляду справи, податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №946718-1319-0464/1 від 21.05.2018 року за податковий період 2016-2017 року в сумі 44977,12 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №946718-1319-0464 від 21.05.2018 року за податковий період 2018 рік в сумі 40952,69 грн. не скасовані, тобто, у відповідача рахується податковий борг по земельному податку з фізичних осіб на загальну суму 85929,81 грн.

Щодо посилання відповідачем у відзиві, що Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області було сформовано податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 року №70964-5240-0464, якими визначено податкове зобов`язання позивача з земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 51190,78 грн., яке рішенням Державної податкової служби України від 05.03.2020 №842716/99-00-08-05-04-06 було задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано, суд зазначає, що податковий борг по земельному податку з фізичних осіб на загальну суму 85929,81 грн., сформовано за іншими податковими повідомленнями-рішеннями, тому таке посилання є необгрунтованим та таким, що не стосується предмету спору у даній адміністративній справі.

Відповідно до пп.14.1.137 п. 14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.4 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Підпунктом 19-1.1.45. п.19-1 ст.19 ПК України передбачено, що контролюючі органи, зокрема, звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п.87.1 та п.87.2 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить із положень ч.2 ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що письмові докази понесення судових витрат суб`єктом владних повноважень пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз у справі відсутні, суд не вирішує питання про повернення позивачу інших судових витрат.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 85929,81 грн. - задовольнити.

Стягнути суму податкового боргу в розмірі 85929,81 грн. з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко