Рішення № 94039326, 27.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року Справа № 160/9918/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 18 750 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень нуль копійок);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (КОД ЄДРПОУ: 37988155, 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1) подання про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, документ № НОМЕР_2 , орган, що видав 1212 від 30.06.2017 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 18 750 гривень (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень) згідно платіжного доручення №1142389 від 25 червня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не сформовано та не направлено до органу казначейської служби подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, яке придбавалось вперше.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

10.09.2020 року від Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому зазначено, що грошові кошти до бюджету були сплачені позивачем не на вимогу ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, а на виконання вимог законодавства про обов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області не має можливості надати будь-які пояснення щодо спірних правовідносин, оскільки не є суб`єктом, що контролює надходження до бюджету у даному конкретному випадку.

22.09.2020 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на те, що діючим законодавством України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не передбачено порядок повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у випадку розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, а тому позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 25 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петренко Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 611, згідно якого позивач придбав квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до пункту 3 Договору, ціна квартири складала 1 875 000 (один мільйон вісімсот сімдесят п`ять тисяча) гривень 00 копійок.

25.06.2020 року до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 37057889 про державну реєстрацію прав на вказаний об`єкт.

При нотаріальному посвідченні Договору купівлі-продажу квартири, 25.06.2020 року на рахунок третьої особи, позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 18 750,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №1142389 від 25.06.2020 року, долученою до матеріалів справи.

06 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась засобами поштового зв`язку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із письмовою заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості майна, а саме: 18 750,00 грн на підставі абз. 1 п. 9 ст. 1 Закону України №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки вона житло придбала вперше.

У зв`язку із тим, що відповіді ОСОБА_1 не отримала, 06 серпня 2020 року вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із запитом про надання інформації щодо результатів розгляду заяви від 06 липня 2020 року про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18 750,00 грн. відповідно до абз. 1 п. 9 ст. 1 Закону України №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування».

13 серпня 2020 року ОСОБА_1 отримала від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідь, викладену в листі №0400-0505-8/67475 від 13.08.2020 року, в якій відповідач зазначив, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями щодо визнання дійсності правочину операцій купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, згідно із законодавством не визначає в котрий раз придбавається житло. Також зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має законних підстав для повернення помилково перерахованих коштів за майно, придбане вперше, тому питання повернення збору на обов`язкове державне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна платнику збору можливо вирішити в судовому порядку.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно з Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу першого п. 15-1 Порядку, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.11.2018 по справі №813/1126/17, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і ч. 5 ст. 242 КАС України.

При цьому, судом враховано, що в Україні відсутній правовий механізм перевірки інформації про факт придбання особою нерухомості вперше.

Суд зазначає, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Зазначена правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.04.2019 №802/1566/17-а, від 28.03.2019 №819/830/17, від 02.04.2019 №819/806/17, від 04.04.2019 №819/1553/17, від 14.05.2019 №813/1514/17, від 14.05.2019 №819/145/17, від 14.05.2019 №819/259/17, від 14.07.2019 №372/1350/17.

В даному ж випадку, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачам в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими, а отже відмова відповідача в задоволенні заяви позивача є протиправною.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).

Відповідно до пункту 5 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за подання органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до п.п. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Доказів звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з відповідним поданням за місцем зарахування платежу до бюджету, тобто до третьої особи, відповідачем суду не надано.

Також, зважаючи на відсутність в органів Пенсійного фонду України, в силу незалежних від них обставин, можливості зробити самостійний і беззаперечний висновок про придбання позивачем житла вперше, а також на те, що такі обставини встановлені під час судового розгляду, прийняття судом рішення про зобов`язання сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби відповідне подання є єдиним за свою суттю способом відновлення прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правильно обрано захист свого порушеного права та про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 18 750 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень нуль копійок).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 37988155, 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1) подання про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, документ № НОМЕР_2 , орган, що видав 1212 від 30.06.2017 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 18 750 гривень (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень) згідно платіжного доручення №1142389 від 25 червня 2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.В. Кальник

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя В.В.Кальник

27.10.2020

Рішення не набрало законної сили 27 жовтня 2020 р.

Суддя В.В.Кальник