Ухвала суду № 94039015, 11.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

11 січня 2021 р. Справа № 120/8665/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

до: Тульчинської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 04051129, місце реєстрації: вул. М. Леонтовича, 1, м. Тульчин, Вінницька область, 23600)

про: визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказу, розпорядження, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Тульчинської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 04051129, місце реєстрації: вул. М. Леонтовича, 1, м. Тульчин, Вінницька область, 23600) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказу, розпорядження, зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Як передбачено ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини вважаються спірними.

Нормами ст. 122 КАС України передбачено диференційований підхід до регулювання тривалості строків звернення до адміністративного суду в залежності від статусу позивача та від категорії публічно - правового спору.

Тому, передумовою вирішення питання про дотримання позивачем строків звернення до суду є оцінка характеру спірних правовідносин з метою визначення категорії спору.

Відповідно до матеріалів позову, позивач займала посаду провідного спеціаліста організаційного відділу апарату Тульчинської РДА, що відноситься до публічної служби.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У цій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату райдержадміністрації №6 нк від 27.02.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 ", із яким вона ознайомилась 27.02.2020, про що свідчить її особистий підпис.

Вказана обставина свідчить про пропущення позивачем місячного строку звернення до суду.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, 04.01.2021 на адресу суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду. Мотивуючи подане клопотання, позивач вказала, що у період з 03.03.2020 по даний час вона хворіє. Крім того, позивач по липень 2020 проходила ряд лабораторних досліджень.

Також, позивач посилається на ряд обмежень, які зумовлені поширенням на території України коронавірусу COVID-19, з огляду на які остання не могла вчасно звернутиcя за правовою допомогою.

Окремо, звернула увагу суду на те, що Законом № 540-ІХ передбачено продовження процесуальних строків на звернення до адміністративного суду на час дії карантину.

Надаючи оцінку підставам клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Як видно з матеріалів справи, позовна заява здана на пошту 29.12.2020, а надійшла до суду 31.12.2020 (вх. 46656/20).

Отже, за правилами обчислення процесуальних строків днем звернення позивача до суду вважається саме 29.12.2020.

Водночас в цілях обчислення строку звернення до суду з даним позовом визначальним є встановлення тієї обставини, коли саме позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів у зв`язку з незаконним, на її думку, звільненням з державної (публічної) служби.

Встановлено, що копію наказу Тульчинської РДА від 27.02.2020 № 6 нк "Про звільнення ОСОБА_1 " позивач отримала 27.02.2020, про що свідчить її особистий підпис.

При цьому запис в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 03.11.2008 свідчить про те, що її звільнено 02.03.2020.

З огляду на викладене та враховуючи положення ст. 122 КАС України, доходжу висновку, що місячний строк звернення позивача до суду з цим позовом слід обчислювати з 28.02.2020.

Водночас суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Отже, якщо законом встановлено певний строк для вчинення конкретної процесуальної дії, то особа може вчинити таку дію в будь-який день протягом цього строку.

У даному випадку, останнім днем звернення позивача до суду з позовом щодо оскарження свого звільнення з публічної служби вважається 26.03.2020.

Поряд з цим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України встановлено карантин.

З метою нормативного регулювання правил обчислення процесуальних строків у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Відповідно до п. 3 Закону від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, зокрема, строки звернення до адміністративного суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, з дня набрання чинності Законом № 540-IX, тобто з 02.04.2020, строки звернення до адміністративного суду автоматично продовжено на весь строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, до закінчення встановленого законом строку звернення позивача до суду з цим позовом набув чинності Закон № 540-IX, яким цей строк продовжено (включно до 07.08.2020 - з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX).

В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020 року), пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, згідно якої встановлені цим Кодексом процесуальні строки поновляються судом лише за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 731-ІХ від 18.06.2020 року також передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020 року набрав чинності 17 липня 2020 року, у зв`язку з чим продовжені Законом України № 540-IX від 30.03.2020 року процесуальні строки закінчилися через 20 днів від цієї дати, тобто 07.08.2020.

Так, суддя погоджується із тим, що строк звернення до суду з даним позовом в період з 11.03.2020 по 07.08.2020 не є пропущеним, адже продовжувався на весь строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

При цьому, позивач не вказує про поважні причини, які б перешкоджали їй звернутися до суду з 07.08.2020 по 29.12.2020, тобто періоду понад чотири місяці, в той час як строк звернення до суду з питань проходження публічної служби установлено в межах місячного строку.

Щодо доводів позивача про проходження лікування, то такі знайшли свої підтвердження лише у період з 08.07.2020 по 17.07.2020 згідно із медичною картою стаціонарного хворого. Водночас, цей період не є підставою для визнання поважними причини пропуску місячного строку звернення до суду в період з 07.08.2020 по 29.12.2020.

З огляду на викладене, позивачем не вказано причин, які могли б бути визнані судом поважними для поновлення пропущеного строку звернення до суду, а тому клопотання не підлягає задоволенню.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В силу положень ч. 5 п. 4 ст. 160 Кодексу, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Так, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Тульчинської РДА, проте, не конкретизує, яку саме бездіяльність вона має на увазі. Відтак, позовні вимоги є нечіткими та унеможливлюють встановлення заявленої бездіяльності відповідача у спірних правововідносинах.

Разом з тим, відповідно до п. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Так, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати незаконним та скасувати п. 4 розпорядження голови Тульчинської РДА за №41-рк від 04.12.2019 "Про встановлення граничної чисельності працівників апарату Тульчинської РДА". Втім у додатках до позовної заяви вказане розпорядження відсутнє, чим порушено вимоги положень КАС України.

Крім того, позивач в позовній заяві вказує, що вона звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Однак, з цим твердженням погодитись не можна з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже з аналізу вказаної норми слідує, що позивачі звільнені від сплати судового збору у конкретних випадках, а саме, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Постановою Пленуму ВАСУ від 23.01.2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір".

У Довідці роз`яснено, що позивачі, які звільняються від сплати судового збору за подання позовних заяв, наділені такою пільгою лише щодо звернення до суду з позовними заявами. За подання до суду інших документів, що є об`єктами справляння судового збору, вони сплачують судовий збір на загальних підставах.

Як зазначено вище, окрім вимог щодо поновлення на роботі позивач просить визнати незаконним та скасувати п. 4 розпорядження голови Тульчинської РДА за №41-рк від 04.12.2019 "Про встановлення граничної чисельності працівників апарату Тульчинської РДА".

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відтак, з огляду на вищенаведені норми, позивачу слід сплатити судовий збір за вимогою немайнового характеру щодо оскаржуваного розпорядження в розмірі 840,80грн., що відповідає положенням ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в силу якої за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків. Недоліки повинні бути усунені шляхом:

- надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску;

- уточнення прохальної частини заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими такі вимоги обґрунтовує;

- надання оригіналу або копії оскаржуваного розпорядження голови Тульчинської РДА за №41-рк від 04.12.2019 "Про встановлення граничної чисельності працівників апарату Тульчинської РДА";

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 840,80 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Тульчинської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 04051129, місце реєстрації: вул. М. Леонтовича, 1, м. Тульчин, Вінницька область, 23600) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказу, розпорядження, зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

3. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

4. Дану ухвалу направити особі, що подала адміністративний позов.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна