Рішення № 94038632, 28.12.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"28" грудня 2020 р. Справа № 924/68/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Фрей В.В., розглянувши матеріали

за позовом Керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Кам`янець-Подільської міської ради м. Кам`янець-Подільський

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ера" м. Кам`янець-Подільський

про стягнення 409695,30грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності

За участю представників учасників справи:

від позивача: Зюзіна Т.В. - за довіреністю №1/02-25-2206 від 30.06.2020р. в режимі відеоконференції

від відповідача: Назарян Л.Є. згідно довіреності б/н від 28.01.2019р.;

Возняк А.Г. - згідно ордеру серія ХМ№047641 від 12.08.2020р.

від прокуратури: Гончар І.О. прокурор Хмельницької обласної прокуратури (службове посвідчення №051212 від 16.10.2018р.);

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 28.12.2020р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

30.01.2020р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Кам`янець-Подільської міської ради м. Кам`янець-Подільський до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ера" м. Кам`янець-Подільський про стягнення 409695,30грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020р. позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.

Ухвалою суду від 03.02.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/68/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою зупинено провадження у даній справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

31.07.2020р. заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури подав клопотання (вх.№05-22/6451/20) про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.08.2020р. поновлено провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 11год. 00хв. 31.08.2020р.

26.08.2020р. відповідач надав відзив на позов (вх.№ 05-22/7201/20) в якому проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись, що подані прокурором до матеріалів справи фотоматеріали та схематичний план, на яких зображено будівлі та огорожа не підтверджують користування відповідачем земельною ділянкою саме площею 11423,0кв.м. Зважаючи на те, що земельна ділянка не сформована, як об`єкт цивільних прав, розмір земельної ділянки не визначено, неможливо провести грошову оцінку, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю. Зауважив, що твердження прокурора про не оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою з метою уникнення плати за її користування безпідставні, оскільки вказана земельна ділянка не була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

26.08.2020р. відповідачем подано клопотання (вх.№05-08/1763/20) про поновлення строку на подання відзиву на позов.

В судовому засіданні 31.08.2020р. судом постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про продовження відповідачу строку подання відзиву на позов. Поданий відповідачем відзив на позов прийнято до розгляду.

07.09.2020р. позивачем подано відповідь на відзив (вх.№05-22/7508/20) з обґрунтуванням спростування заперечень відповідача. Зазначає, що фактичне використання відповідачем земельної ділянки розміром 11423,78кв.м. підтверджується рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі №924/899/17 від 14.12.2017р. Також повідомлено, що 23.12.2009р. відповідач звернувся до Кам`янець-Поділсьької міської ради з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель історико-культурного призначення загальною площею 1,1423га. До заяви було долучено технічну документацію із землеустрою з визначенням площі 1,1423га.

08.09.2020р. відповідачем подано клопотання (вх.№05-22/7523/20) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі.

14.09.2020р. в підготовчому засіданні постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошення перерви на 14:30год. 30.09.2020р.

14.09.2020р. прокуратурою подано додаткові пояснення (вх.№05-22/7767/20) по суті спірних правовідносин з зазначенням про те, що позовні вимоги підтверджуються наявними у справі доказами, а саме заявою позивача про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 1,1423га, рішенням суду у справі №924/899/17, прийнятим між тими ж сторонами у зв`язку з використанням земельної ділянки площею1,1423га за адресою вул. Руська, 5 у м. Кам`янець-Подільський без правовстановлюючих документів.

07.10.2020р. позивачем подано письмові пояснення до позовної заяви (вх.№05-22/8697/20) з зазначенням, що факт використання відповідачем земельної ділянки розміром 11423,0га, яка знаходиться за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 5 підтверджується рішення суду у справі №924/899/17 від 14.12.2017р.

13.10.2020р. позивачем подано клопотання (вх.№05-22/8966/20) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

19.10.2020р. відповідача подано клопотання (вх.№05-22/9162/20) та (вх.№05-22/9156/20) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 19.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15:00год. 02.11.2019 року.

В судовому засіданні 02.11.2020р. судом постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви на 11год. 23.11.2020р.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Кочергіної В.О. у період з 10.11.2020р. по 11.12.2020р. включно, судове засідання у справі №924/68/20, призначене на 11:00год 23.11.2020р. не відбулось.

Ухвалою суду від 15.12.2020р. судове засідання у справі №924/68/20 для розгляду справи по суті призначено на 14год. 30хв. 28.12.2020р.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 28.12.2020 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.12.2020року заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях по суті позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.11.2019 року №190301898, право власності на об`єкти нерухомого майна загальною площею 3975,4кв.м. в м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 5 з 16.09.2016 року зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ера" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 22.09.2016 року №31524328.

Згідно технічного паспорту на приміщення по вул.. Руська, 5, загальна площа приміщення, належного на праві власності ТзОВ "Фірма "Ера" становить 3975,4кв.м.

Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ера" визнано рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.03.2008р. у справі №12/1414.

Відповідно до рішення 15 сесії 5 скликання Кам`янець-Подільської міської ради від 16.02.2010 року №43 відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 11423,0кв.м. (1,1423га) за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 5 за рахунок земель історико-культурного призначення для реконструкції та обслуговування виробничих приміщень.

Рішенням 36 сесії 6 скликання Кам`янець-Подільської міської ради від 18.12.2012 року №84 відповідачу продовжено на один рік з дня прийняття цього рішення термін дії дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 5.

З матеріалів, наданих прокурором до позовної заяви вбачається, що 19.09.2019 року членами комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам проведено обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою вул. Руська, 5.

У акті обстеження зазначено, що документи, які-б посвідчували право користування або право власності на земельну ділянку, що знаходиться в користування ТзОВ "Фірма "Ера" в міські раді відсутні. Обстеження проводилось на підставі плану з описом меж. Згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТзОВ "Фірма "Ера" за адресою вул. Руська, 5, з 07.04.2008р. належить комплекс будівель і споруд площею 3975,4кв.м.

20.09.2019р. протоколом засідання комісії Кам`янець-Подільської міської ради з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджено розмір безпідставно збережених коштів по ТзОВ "Фірма "Ера" у сумі 409695,30грн. за період з 01.06.2017р. по 30.09.2019р.

03.10.2019р. Виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради прийнято рішення №1038 про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 20.09.2019р.

Згідно акту комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 20.09.2019р. розмір безпідставно збережених коштів по ТзОВ "Фірма "Ера" за період з 01.06.2017р. по 30.09.2019р. складає 409695,30грн. Розрахунок проведено з урахуванням нормативно-грошової оцінки 1 кв.м. земельної ділянки на 2017р., 2018р., 2019р.

Відповідно до листа фінансового управління Кам`янець-Подільської міської ради №04-19/648 від 06.10.2020р. за період з 01.10.2019р. по 30.09.2020р. ТзОВ "Фірма "Ера" не проводилась сплата коштів (земельного податку/орендної плати) за користування земельною ділянкою.

Згідно листа відділу у м. Кам`янці-Подільському міськрайонного управління у Кам`янець-Подільському районі та м. Кам`янці-Подільському ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №1834/419-20-0-172 від 09.10.2020р. відповідно до затвердженої рішенням сесії Кам`янець-Подільської міської ради від 12.07.2016р. №28/15 технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель міста Кам`янця-Подільського, нормативно грошова оцінка 1кв.м. земельної ділянки за адресою м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 5 для реконструкції та обслуговування виробничих приміщень з урахуванням індексації станом на 2020р. становить 634,75грн. Також у листі зазначено, що нормативно грошова оцінка 1кв.м. земельної ділянки за адресою м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 5 для реконструкції та обслуговування виробничих приміщень за 2017-2019 з урахуванням індексації залишається незмінною і відповідає нормативно-грошовій оцінці станом на 2020р.

Також в матеріалах справи наявне листування відповідача з Кам`янець-подільської міською радою упродовж 2020р. щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою відведення земельної ділянки для обслуговування будівель, належних на праві власності відповідачу; рішення Кам`янець-Подільської міської ради про встановлення місцевих податків та зборів.

Листом №1/02-14-3724 від 20.10.2020р. Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради повідомив ТзОВ "Фірма "Ера" що відповідно до Публічної кадастрової карти України земельна ділянка по вул. Руська, 5 не зареєстрована та відповідно кадастровий номер відсутній.

Керівник Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Кам`янець-Подільської міської ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 409695,30грн. обґрунтовуючи позов тим, що останній, набувши право власності на об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці комунальної власності, належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою та у період з 01.07.2017 року по 30.09.2019 року не сплачував плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі. У зв`язку з цим, з посиланням на статті 1212-1214 ЦК України, прокурор вважає, що відповідач зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельної ділянки, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшив вартість власного майна, тобто відбувається факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (Правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Листом від 11.11.2019р. за №90-1147вих-19 Заступник керівника Ккам`янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до Кам`янець-Подільської міської ради з листом, чи вживались міською ради дії по стягненню з ТзОВ "Фріми "Ера" безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати у сумі 409695,30грн.

Згідно відповіді вих.№5/02-25-4913 від 18.11.2019р. Кам`янець-Подільська міська рада повідомила Заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури, Кам`янець-Подільською міською радою заходи по стягненню в судовому порядку коштів не вживалисьу зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

У відповідь, листом Заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури повідомив Кам`янець-Подільську міську раду про звернення до суду із відповідним позовом.

За таких обставин суд доходить висновку щодо дотримання Прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Отже, за змістом ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Право власності на об`єкти нерухомого майна загальною площею 3975,4кв.м. по вул. Руська, 5 з 16.09.2016 року зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ера" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 22.09.2016 року №31524328.

Предметом позову у даній справі, є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна у спірний період безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 ЦК за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно, за період з 01.06.2017 року по 30.09.2019 року.

Отже, для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/391/18 від 11.02.2019 року, у справі № 922/551/18 від 11.06.2019 року, №922/981/!8 від 12.04.2019р.

Згідно із частиною 1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Пунктом 14.1.147 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Приписами частини 1 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (ч.1 ст. 123 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Разом з тим, згідно із частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Приписами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З приписів наведеної норми права вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Проте, земельна ділянка по вул. Руська, 5 у м. Кам`янець-Подільський, на яку посилається прокурор і позивач, не має ні визначених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру, а, отже, ця земельна ділянка не може вважатись сформованим об`єктом цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Однак, ні вказаною Інструкцією, ні Земельним кодексом України, не передбачено визначення площі земельної ділянок згідно актів обстеження, які в якості доказів додані прокурором, тому, акт обстеження від 19.09.2019 року не є належним та допустимим доказом, який підтверджує розмір площі земельної ділянки, яку використовує відповідач та безпосередньо обставини щодо її фактичного використання відповідачем, є неналежним доказом сформованості земельної ділянки як об`єкта цивільного права, а в матеріалах справи відсутня технічна документація стосовно цієї земельної ділянки.

Суд оцінює критично та до уваги не приймає доводи прокурора та позивача про те, що факт використання відповідачем спірної земельної ділянки у розмірі 11423,0кв.м. у період з 01.06.2017р. по 30.09.2019р. підтверджується рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/899/17 від 14.12.2017р., оскільки предметом спору у справі №924/899/17 був період з 01.01.2015р. по 01.06.2017р. і спір стосувався стягнення збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Суд зазначає, що відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Частиною першою статті 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Підставою для проведення оцінки земель згідно ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регламентовано Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів від 23.03.1995 року №213, та Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (далі - Порядок), затвердженим спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року №18/15/21/11 та зареєстрованим у Мін`юсті 05.04.2006 року за №388/12262.

Згідно з вимогами статей 20, 21 Закону, за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів складається технічна документація, яка підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Технічна документація, зокрема, містить визначення середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, середньої для економіко-планувальної зони вартості одного квадратного метра земель різного функціонального використання та схему зон впливу локальних факторів, які виявляються в межах окремої земельної ділянки.

Положеннями статті 23 закону визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку стосовно окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно п. 4 Порядку, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України.

Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17, а також у постановах Верховного Суду України від 02.03.2016 року у справі №3-476гс15; Верховного Суду від 31.07.2018 року у справі №804/7823/14, від 30.10.2018 року у справі №804/2111/14.

Посилання Кам`янець-Подільської міської ради на технічну документацію на всі землі м. Кам`янця-Подільського в тому числі і на спірну земельну ділянку станом на 2017-2020р., також не підтверджуються матеріалами справи, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки станом на 2017, 2018, 2019 суду не надано.

Надані позивачем розрахунки розміру плати за використання земельної ділянки комунальної власності, які здійснено у акті комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 20.09.2019р., а також фінансовим управлінням Кам`янець-Подільської міської ради, виходячи з площі земельної ділянки 11423,78кв.м., визначеної згідно акту обстеження від 19.09.2019 року, також не містять доказів щодо технічної документації земельної ділянки, Витягу з нормативної грошової оцінки землі.

В той час, як вже було зазначено вище, прокурором заявлено до стягнення кошти, які останній кваліфікує як безпідставно збережене майно у розмірі орендної плати, у зв`язку з чим нарахування мають здійснюватись саме на підставі технічної документації та Витягу з нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З розрахунків позивача неможливо встановити чи вірними є застосовані останнім функціональне призначення, коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені в якості вихідних даних для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення позивачем, отже розрахунки позивача є непідтвердженими.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог за відсутності технічної документації на спірну земельну ділянку та витягу про нормативну грошову оцінку землі, наявність яких є необхідною для підтвердження розрахунку безпідставно одержаних коштів, виходячи із розміру саме недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою, а тому у позові необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Кам`янець-Подільської міської ради м. Кам`янець-Подільський до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ера" м. Кам`янець-Подільський про стягнення 409695,30грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 11.01.2021р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи,

2 - Кам`янець-Подільська місцева прокуратура (32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Драгоманова, 11),

3 - позивачу Кам`янець-Подільська міська рада (32300, м. Кам`янець-Подільський, майдан Відродження, 1),

4 - відповідачу ТзОВ "Фірма Ера" (32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 5).

5 - прокуратура Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3.