Ухвала суду № 94035513, 04.01.2021, Миронівський районний суд Київської області

04.01.2021 Єдиний унікальний № 371/1243/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

4 січня 2021 року м. Миронівка

ЄУН 371/1243/20

Провадження № 2/371/43/21

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на ті обставини, що у період шлюбу з відповідачем придбав житловий будинок під номером АДРЕСА_1 .

Просив прийняти рішення про визнання житлового будинку об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за ним право власності на Ѕ частку житлового будинку, за відповідачемОСОБА_2 право власності на Ѕ частку житлового будинку.

Подана позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно правил пункту 4 частини 3 статті175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, право на застосування яких виникає у потерпілої особи у разі порушення її цивільного права чи інтересу та застосовуються в залежності від характеру порушення її права чи інтересу.

Позивачу необхідно зміст позовних вимог викласти у спосіб, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов’язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

Заявляючи вимогу про визнання житлового будинку об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, позивач не врахував, що норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного майна сумісного майна на певний об`єкт в судовому порядку. При цьому тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільної сумісної власності майна, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Фактично позивач заявив вимоги про поділ майна подружжя шляхом визначення часток у спільному майні, та обгрунтував ці вимоги наявністю спору щодо користування спільним майном.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви також додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ставки судового збору та пільги щодо сплати судового збору передбачені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

За положеннями підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, юридичною особою – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з правилами частини 3 статті 6 вказаного Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 липня 2020 року визначений в розмірі 2118 грн.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: УК у Миронівському районі/м.Миронівка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37870277 , банк отримувача Казначейство України (ЕАП) , рахунок отримувача UA748999980313181206000010424 , код класифікації доходів бюджету 22030101.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об’єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Як вбачається з поданої до суду позовної заяви позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру.

До позовної заяви додано документ, що підтверджує оплату судовим збором однієї вимоги немайнового характеру.

Згідно правил частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до частини 2 вказаної статті в разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Дане правило суд не можу застосувати, оскільки позивачем взагалі не визначена ціна позову.

Позивачу необхідно визначити ціну позову та сплатити судовий збір згідно наведених правил.

Вказані недоліки є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Згідно правил частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 даної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 185, 352, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про про поділ майна подружжя залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки поданої позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу положення ч. 3 ст. 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя підпис Л.О.Капшук

Згідно з оригіналом.

Суддя Л.О.Капшук