Ухвала суду № 94035482, 08.09.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/4079/19

провадження № 6/361/13/20

08.09.2020

УХВАЛА

Іменем України

08 вересня 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Зазимко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою Акціонерного товариства “ОТП Банк”, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець Трофименко Михайло Михайлович, Товариство з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” про заміну сторони,

в с т а н о в и в :

У червні 2019 року Акціонерне товариство “ОТП Банк” (далі – АТ “ОТП Банк” або Банк) звернулося до суду із заявою, у якій просить замінити у виконавчому провадженні з приводу виконання виконавчого листа № 2-4052/09, виданого 18 травня 2010 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку суми заборгованості в розмірі 662982 грн. 09 коп. та судових витрат у розмірі 1820 грн., стягувача АТ “ОТП Банк” на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” (далі – ТОВ “ОТП Факторинг Україна” або Товариство), посилаючись на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Трофименка М.М. перебуває виконавче провадження № 59098778 від 13 травня 2019 року, відкрите на підставі вказаного вище виконавчого листа, 05 листопада 2010 року між Банком і Товариством був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за умовами якого АТ “ОТП Банк” відступило а ТОВ “ОТП Факторинг Україна” набуло право вимоги стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договором № CNL-005/026/2006 від 15 лютого 2006 року.

Представник заявника АТ “ОТП Банк” та заінтересованої особи ТОВ “ОТП Факторинг Україна” адвокат Череда Т.М. у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяви, у яких зазначила, що заявлені вимоги підтримує, просила суд провести розгляд заяви без участі представника заявника та заінтересованої особи та задовольнити вимоги заяви.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 – адвокат Бабинець С.П. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій зазначав, що 19 травня 2020 року приватним виконавцем Трофименком М.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з чим на даний час відсутній предмет спору, тому просив суд закрити провадження у справі та розглянути заяву за його відсутності.

Заінтересована особа приватний виконавець Трофименко М.М. у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, про причини неявки суд він повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2009 року, ухваленим у цивільній справі № 2-4052/09, із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства “ОТП Банк” стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором № CNL-005/026/2006 від 15 лютого 2006 року в розмірі 662982 грн. 09 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.

18 травня 2010 року стягувачу АТ “ОТП Банк” судом видано виконавчі листи у вказаній вище цивільній справі.

05 листопада 2010 року між АТ “ОТП Банк” і ТОВ “ОТП Факторинг Україна” було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за умовами якого Банк відступив Товариству право вимоги сум заборгованості за кредитним договором № CNL-005/026/2006 від 15 лютого 2006 року до ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з додатку 1 до даного договору купівлі-продажу кредитного портфелю.

13 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком М.М. на підставі заяви стягувача АТ “ОТП Банк” винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59098778 із примусового виконання виконавчого листа № 2-4052/09, виданого 18 травня 2010 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 суми заборгованості за вказаним кредитним договором.

19 травня 2020 року приватним виконавцем Трофименком М.М. винесено постанову про повернення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” стягувачу АТ “ОТП Банк” зазначеного вище виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором.

За змістом положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, кожному гарантовано право на звернення до суду, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду (справа “Горнсбі проти Греції”, рішення від 19 березня 1997 року, п. 40).

Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства.

У ч. 1 ст. 1291 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень.

У ч. ч. 1, 2 ст. 15 цього ж Закону встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 висловив правову позицію та зазначив, що виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 25 квітня 2018 року у справі № 2-н-148/09, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц.

У постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 Верховний Суд зазначив, що, виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження”, з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України “Про виконавче провадження”.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії для примусового виконання рішення суду згідно із Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що ТОВ “ОТП Факторинг Україна” за умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 05 листопада 2010 року як правонаступник стягувача набуло права вимоги стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором № CNL-005/026/2006 від 15 лютого 2006 року, суд дійшов висновку, що заява АТ “ОТП Банк” про заміну сторони стягувача ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню.

Посилання представника заінтересованої особи боржника ОСОБА_1 – адвоката Бабинця С.П. на закриття провадження у даній справі, оскільки виконавчий лист № 2-4052/09, виданий судом 18 травня 2010 року, повернутий стягувачу, тому відсутній предмет спору у цій справі, зазначених висновків суду про задоволення заяви про заміну сторони не спростовують, підстави для закриття провадження у даній справі про заміну сторони відсутні, так як заміна кредитора його правонаступником може відбуватися і поза межами виконавчого провадження у разі відступлення права вимоги.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 259, 260, 442, 446 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство “ОТП Банк” на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” (код ЄДРПОУ 36789421) у цивільній справі № 2-4052/09 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.