Рішення № 94035186, 24.12.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року справа №320/5668/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сидорчук А.М., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об`єднаного міського військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківського об`єднаного міського військового комісаріату з вимогами:

- визнати протиправними дії Білоцерківського об`єднаного міського військового комісаріату щодо відмови ОСОБА_1 у його знятті з військового обліку військовозобов`язаних;

- зобов`язати Білоцерківський об`єднаний міський військовий комісаріат зняти ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи без виклику (повідомлення) сторін.

Посилаючись на статтю 59 Закону України «Про Національну поліцію» позивач доводить, що він як поліцейський, що перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних, на час проходження служби в поліції підлягає зняттю з такого обліку та зарахуванню до кадрів поліції.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що перелік підстав та умов для зняття з військового обліку визначено в Законі України «Про військовий обов`язок та військову службу», відповідно до статті 37 якого з військового обліку військовозобов`язаних знімаються лише ті поліцейські, які прийняті на службу до поліції після проходження строкової військової служби.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання сторін щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.

Враховуючи зазначене вище, з огляду на предмет і підстави позову, склад учасників справи та обсяг поданих матеріалів, судом здійснено розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов і відзив на нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у період з 14 травня 2014 року по 22 вересня 2014 року проходив службу в органах внутрішніх справ. У період з 01 липня 2015 року по 31 жовтня 2017 року позивач проходив службу в податковій міліції, де наказом ГУ ДФС у Київській області від 01 серпня 2017 року йому було присвоєне чергове звання старший лейтенант податкової міліції (а.с. 34-36).

21 серпня 2018 року Білоцерківський об`єднаний міський військовий комісаріат взяв позивача на військовий облік військовозобов`язаних, що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_1 (а.с. 15-16).

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 19 серпня 2019 року №629 позивача повторно прийнято на службу в поліцію та призначено на посаду поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Київської області з одночасним присвоєнням звання капрала поліції (а.с. 17).

26 лютого 2020 року позивач звернувся до начальника Департаменту патрульної поліції із заявою, у якій просив зарахувати до стажу служби в поліції вислугу років в органах податкової міліції та повернути йому спеціальне звання старшого лейтенанта, яке тоді ж йому було присвоєно (а.с. 18-20).

У відповідь на вказану заяву Департамент патрульної поліції листом від 25 березня 2020 року №5463/41/04-2020 повідомив, що з огляду на положення Закону України «Про Національну поліцію» і Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 12 березня 2016 року №177, матеріали для присвоєння спеціального звання старшого лейтенанта будуть направлені до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України за умови зняття з військового обліку (а.с. 21).

30 березня 2020 року позивач звернувся до Білоцерківського об`єднаного міського військового комісаріату із зверненням, у якому просив надати йому роз`яснення про причини не зняття його з військового обліку військовозобов`язаних (а.с. 23).

Листом від 10 квітня 2020 року №4/840 Білоцерківський об`єднаний міський військовий комісаріат повідомив позивачеві, що відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» з військового обліку військовозобов`язаних знімаються поліцейські, які прийняті на службу до поліції після проходження строкової військової служби (а.с. 23).

Відповідач уважає, що поліцейські знімаються з військового обліку військовозобов`язаних незалежно від того, чи проходили вони строкову військову службу, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям відповідача щодо відмови позивачу у його знятті з військового обліку військовозобов`язаних, суд керується наступним.

Правові відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 33 Закону №2232-XII військовий облік поділяється на облік призовників і облік військовозобов`язаних.

За визначенням, наведеним у частині дев`ятій статті 1 Закону №2232-XII військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Частиною першою статті 37 Закону №2232-XII передбачено, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України:

- звільнені з військової служби в запас;

- які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";

- військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

- звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

- які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

- виключені з військового обліку Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України;

- які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу;

- які досягли граничного (27-річного) віку під час перебування на військовому обліку призовників.

Згідно з частиною п`ятою статті 37 Закону №2232-XII зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України:

- які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;

- які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу до Національної поліції, податкової міліції, в органи і підрозділи цивільного захисту, в Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України та в Державну кримінально-виконавчу службу України;

- які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;

- в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.

З аналізу викладених положень Закону №2232-XII випливає, що з військового обов`язку військовозобов`язаних знімаються поліцейські, прийняті на службу до Національної поліції після проходження строкової військової служби.

Суд зазначає, що Законом №2232-XII установлені загальні засади проходження в Україні військової служби, зокрема й загальні підстави для взяття та зняття з обліку військовозобов`язаних.

Водночас особливістю цієї справи є те, що позивач, як військовозобов`язаний, є одночасно поліцейським.

Статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною шостою статті 59 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейські, у тому числі слухачі та курсанти вищих навчальних закладів із специфічними умовами, які здійснюють підготовку поліцейських, та які перебувають на військовому обліку військовозобов`язаних, на час служби в поліції знімаються з такого обліку і перебувають у кадрах поліції.

Підпунктом 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 12 березня 2016 року №177, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2016 року за № 498/28628, для присвоєння спеціального звання «полковник поліції», а також первинних спеціальних звань середнього складу поліції, чергових спеціальних звань, за сукупністю строків перебування в спеціальному званні, у порядку переатестування, зарахування на службу в поліції до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України надсилається подання про присвоєння спеціального звання поліції, у якому зазначається:

- у разі присвоєння первинного спеціального звання молодшого та середнього складу поліції - інформація про зняття з військового обліку або надання відстрочки на період проходження служби в поліції, закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації) та результати висновку військово-лікарської комісії.

Отже, поліцейські, які перебувають на військовому обліку військовозобов`язаних, незалежно від того, чи були вони прийняті на службу після строкової військової служби, чи без такої, на час служби в поліції знімаються з військового обліку військовозобов`язаних і перебувають у кадрах поліції.

Таким чином, Законом №580-VIII встановлено додаткову спеціальну підставу для зняття осіб з військового обліку військовозобов`язаних, не передбачену частиною п`ятою статті 37 Закону №2232-XII.

Суд зазначає, що подолання колізій між спеціальною і загальною нормою здійснюється шляхом застосування загальноюридичного принципу «Lex specialis» (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципу Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальна норма має перевагу над загальною.

Беручи до уваги, що позивач має спеціальний статус поліцейського, норми Закону №580-VIII в частині підстав для зняття з військового обліку військовозобов`язаних мають пріоритет над загальними нормами Закону №2232-XII.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач не мав правових підстав для відмови йому у знятті з військового обліку військовозобов`язаних на час проходження ним служби в Національній поліції.

Беручи до уваги, що позивач проходить службу в поліції, керуючись положеннями частини шостої статті 59 Закону №580-VIII, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про необхідність покладення на відповідача обов`язку зняти ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Системно проаналізувавши положення законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору в силу пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Білоцерківського об`єднаного міського військового комісаріату, оформлену листом від 10 квітня 2020 року №4/840, у знятті ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних.

3. Зобов`язати Білоцерківський об`єднаний міський військовий комісаріат (місцезнаходження: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченка, 14; ідентифікаційний код 09553002) зняти ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з військового обліку військовозобов`язаних.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного тексту рішення суду - 24.12.2020 р.

Суддя Кушнова А.О.