Ухвала суду № 94034979, 06.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/22/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

30.12.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (позов надійшов до суду 04.01.2021) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанови, а саме просить:

- зупинити виконавче провадження №62991351 від 14.12.2020 про накладення на управління штрафу у розмірі 5100,00 грн винесену старшим державним виконавцем ВПВР ГТУЮ в Полтавській області Гизилою Д.А.;

- скасувати постанову №62991351 від 14.12.2020 про накладення на управління штрафу в сумі 5100,00 грн винесену державним виконавцем ВПВР ГТУЮ в Полтавській області Гизилою Д.А. за невиконання вимог виконавчого листа від 03.02.2020 у справі №440/3657/19 щодо визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

З аналізу прохальної частини позову судом встановлено, що позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження.

Зважаючи на зміст даного клопотання вказане клопотання позивача розцінено судом як заява про забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (частина 3 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 4 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривня.

Таким чином, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 630 грн. 60 коп. (2102 грн. х 0,3).

Однак, позивачем не надано до суду документа про сплату судового збору в розмірі 630 грн. 60 коп. за подання заяви про забезпечення позову або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, прохальна частина позову містить клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи по суті.

Розглянувши вказане клопотання суд, зазначає наступне.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивач не є суб`єктом, на якого поширюється дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію викладено Верховним Судом в ухвалах від 10 січня 2018 року у справі № 242/3169/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 71519976) та від 11 січня 2018 року у справі №809/1045/16 (реєстраційний номер в ЄДРСР 71540816).

Таким чином, заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Зважаючи на викладене, заява Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 152, 154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про забезпечення позову у справі №440/22/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанови повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Л.М. Петрова