Рішення № 94034822, 30.12.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10430/20

Провадження № 2-а/369/213/20

РІШЕННЯ

Іменем України

30.12.2020 року

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчко А.Я.,

з участю секретаря Миголь А.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-3 КУпАП, №16 від 11.08.2020 року, прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області щодо ОСОБА_1 , а провадження по справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що вважає постанову незаконною і необґрунтованою. Зазначає, що підприємство не порушувало вимог чинного законодавства та його вина не є доведеною в установленому законом порядку.

Так 22.07.2020 року до ТОВ «Водоканал - Сервіс» для здійснення позапланової перевірки прибули посадові ГУ Держпродспоживслужби в Київській області та надали наступні документи: наказ «Про проведення позапланової перевірки ТОВ «Водоканал - Сервіс» №3361-од від 21.07.2020 року та Посвідчення (Направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) №2656 від 21.07.2020 року.

Підставами для проведення зазначеної позапланової перевірки стали факти, викладені в зверненні від 09.01.2020 року мешканки с. Горенки ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте позивач зазначає, що у період з 17.02.2020 року по 21.02.2020 року посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві вже проводилася позапланова перевірка ТОВ «Водоканал - Сервіс», підставою якої були факти, викладенні у зверненні від 09.01.2020 року гр.. ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами вищезазначеної перевірки у лютому 2020 року було складено Акт №780-1-598 від 21.02.2020 року, копію якого було надано посадовим особам ГУ Держпродспоживслужби в Київській області. Крім того, було надано Журнал реєстрації перевірок, до якого було внесено запис про вищезазначену перевірку.

Позивач зазначає, що керуючись законодавством України, посадовим особам ГУ Держпродспоживслужби в Київській області було відмовлено в допуску до здійснення державного нагляду шляхом проведення повторної позапланової перевірки за тими самими фактами, викладеними у зверненні від 09.01.2020 року гр.. ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ., що вже були підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду у лютому 2020 року.

Позивач також стверджує, що посадові особи ГУ Держпродспоживслужби в Київській області визнавали та не заперечували, що дана позапланова перевірка проводиться саме на підставі фактів, викладених у зверненні від 09.01.2020 року гр.. ОСОБА_2 ..

Тому, на думку позивача, вимога посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в Київській області щодо допуску їх до проведення позапланової перевірки ТОВ «Водоканал - Сервіс» згідно з Посвідчення (Направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) №2656 від 21.07.2020 року є незаконним.

23.07.2020 року посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Київській області був складений протокол від 23.07.2020 року про адміністративне правопорушення передбачене ст.. 188-3 КУпАП щодо директора ТОВ «Водоканал - Сервіс».

23.07.2020 року ГУ Держпродспоживслужби в Київській області також був складений Акт №35 перевірки дотримання вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін, відповідно до якого Товариством у встановлений термін не надано документів, пояснень та інших відомостей щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін посадовим особам ГУ Держпродспоживслужби в Київській області при проведенні позапланової перевірки, чим порушено вимоги пунктів 1,2,3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

27.07.2020 року ГУ Держпродспоживслужби в Київській області на підставі Акту №35 перевірки дотримання вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін було прийнято Рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №19, відповідно до якого до ТОВ «Водоканал - Сервіс» було застосовано штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34 000,00 грн.

ТОВ «Водоканал-Сервіс» оскаржило вище зазначене рішення до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

11.08.22020 року ГУ Держпродспоживслужби в Київській області було прийнята постанова по справі про адміністративне правопорушення №16 щодо ОСОБА_1 за ознаками правопорушення ст.. 188-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850 грн.

Позивач також зазначає, що протокол №16 про адміністративне правопорушення за ст.. 188-3 КУпАП від 23.07.2020 року складений відносно ОСОБА_1 не містить: опису суті адміністративного правопорушення (із зазначенням конкретних вимог, які висувалися до директора ТОВ «Водоканал-Сервіс» ОСОБА_1 , зазначенням конкретних дій чи бездіяльності, зазначенням документів, яких не надано, та які перешкоди для виконання посадовими особами своїх повноважень здійснено директором ТОВ «Водоканал-Сервіс»); пояснень особи яка притягується до адміністративної відповідальності; підпис особи яка притягується до адміністративної відповідальності, відмітка про роз`яснення особі яка притягується до адміністративної відповідальності, його прав і обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП.

Також позивач зазначає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 188-3 КУпАП №16 від 11.08.2020 року прийнята ГУ Держпродспоживслужби в Київській області щодо ОСОБА_1 також не містить інформації про об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 188-3 КУпАП.

На підставі вище наведеного, директор ТОВ «Водоканал-Сервіс» ОСОБА_1 вважає, що постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 188-3 КУпАП №16 від 11.08.2020 року, прийнята ГУ Держпродспоживслужби в Київській області щодо ОСОБА_1 , була винесена з порушенням його прав та норм чинного законодавства України, внаслідок чого є протиправною і підлягає скасуванню.

06 жовтня 2020 року відповідач надав відзив на позов, згідно якого просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Посилався на те, що на підставі звернення гр.. ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ., наказу «Про проведення позапланової перевірки ТОВ «Водоканал - Сервіс» №3361-од від 21.07.2020 року та Посвідчення (Направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) №2656 від 21.07.2020 року була проведена позапланова перевірка ТОВ «Водоканал - Сервіс» з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів).

Відповідач зазначає, що позивача було ознайомлено із зазначеними вище документами, а також особисто під розписку надано Вимогу про надання інформації від 22.07.2020 року з переліком документів, які необхідно надати перевіряючим для проведення заходу. Станом на 14 год. 00 хв. 23.07.2020 року позивачем надано лише копії установчих документів та копію акту перевірки від 21.02.2020 року №780-1-598.

Як підставу для ненадання запитуваних документів, зазначено те, що захід проводиться згідно звернення ОСОБА_2 , яке вже перевірялося ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві у лютому 2020 року.

Заперечуючи правову позицію позивача, відповідач вказує, що п. 3 звернення громадянки ОСОБА_2 стосується саме питань тарифу на обслуговування внутрішньо будинкових мереж, і предметом даного заходу є питання дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів), відповідно твердження позивача, що це був повторний захід, відповідач вважає необґрунтованим та безпідставним, що підтверджує актом перевірки від 21.02.2020 року №780-1-598. Вказує, що в даному випадку йде мова про два різні і не пов`язані між собою заходи.

Щодо змісту оскаржуваної постанови про адміністративні правопорушення №16 від 11.08.2020 року, зазначає, що об`єктивною стороною правопорушення є ненадання позивачем запитуваних документів, тому відповідач вважає, що твердження позивача про те, що оскаржувана постанова не містить об`єктивної сторони, і відповідно є незаконною не відповідає дійсності.

Із вище зазначеного, відповідач вбачає, що спеціаліст ГУ Держпродспоживслужби діяли в межах та в спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив слухати справу за його відсутності.

Представник відповідача направив до суду відзив згідно якого просив відмовити у вимогах позову.

Розгляд справи проводиться в порядку ст. 257 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно ч. 4 і 5 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У відповідності до вимог статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: час вчинення і суть адміністративного правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Зазначене, на думку суду, свідчить про те, що діями відповідача, порушено вимоги ст. 252 КУпАП, відповідно до якої, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а також вимоги ст. 280 КУпАП, згідно якої, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулюються Законом України «Про ціни і ціноутворення».

Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідачем не доведено наявності складу адміністративного правопорушення позивача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Аналізуючи вищевказану норму діючого законодавства України, можливо зазначити, що законодавець поклав обов`язок встановлення наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, встановлення вини особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, на орган або посадову особу уповноважених на складання протоколу, у зв`язку з чим, обов`язок доказування наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, у даному випадку, покладається на відповідача.

Вище вказаними діями відповідача, порушено вимоги ст. 252 КУпАП, відповідно до якої, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а також вимоги ст. 280 КУпАП, згідно якої, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім цього, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем порушено ч.1,2 ст.7 КУпАП, відповідно до якої, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Також, відповідачем порушено вимоги ст.245 КУпАП, відповідно до якої, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Проте статтею 68 Конституції України закріплено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її належним чином.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятої постанови №16 по справі про адміністративне від 11.08.2020 року, а тому позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Відтак, остання має бути скасована.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.16,63 Конституції України, ст.ст.2,-14,19-20,22,72-77,118,227-228, ч.4 ст.229,241-246,250, 286, 294. 376 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області - задовольнити повністю.

Постанову №16 від 11.08.2020 року Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн за ст. 188-3 КУпАП - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на судові рішення у справах визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суддя: А.Я. Волчко