Постанова № 9403403, 08.04.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 року м. Запоріжжя

(11 год. 56 хв.)

                              Справа № 2а-1543/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Гнідой А.В.

за участю представника позивача: Тягушева Д.О.

відповідач: Вініченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м. Запоріжжі

про: визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними дії відповідача по розподілу коштів та зміни призначення платежів визначених в платіжних дорученнях № 2336, № 2492 від 26.02.2010 та № 2838 від 05.03.2010.

Ухвалою суду від 17.03.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-1543/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08.04.2010.

В позовній заяві вказано, що дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі щодо зміни призначення платежів, які було самостійно визначені ВАТ «Запоріжжяобленерго» у платіжних дорученнях під час виконання свого обов’язку при сплаті сум поточних податкових зобов’язань з податку на додану вартість, та направлення зазначених сум на погашення податкового боргу за іншій податковий період є протиправними, у зв’язку із тим, що у податкового органу відсутні відповідні повноваження змінювати призначення платежу, який самостійно було визначено платником податків.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просить позов задовольнити визнати дії відповідача протиправними.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав надав суду заперечення від 06.04.2010 № 2994/10/10-013. Крім того, зазначив, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі діяло у межах встановлених п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які передбачають, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) –у рівних пропорціях, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

ВАТ «Запоріжжяобленерго» ( код ЄДРПОУ 00130926) платіжними дорученнями №2336 від 26.02.2010 на суму 1000000 грн., № 2492 від 26.02.2010 на суму 150000 грн. та № 2838 від 05.03.2010 на суму 200000грн. перерахувало до державного бюджету податок на додану вартість за лютий 2010 року.

Судом встановлено, що постановою Верховного Суду України від 01.09.2009 по справі № 5/325-5/329 скасовані судові рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанції, які були прийняті на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» і залишив в силі податкове повідомленні – рішення № 0000210203/2 від 07.10.2004, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 37809687 грн. 50 коп. (25206458 грн. 33 коп. основного платежу та 12603229 грн. 17 коп. штрафних санкцій).

Зазначена сума у відповідності до вимог п.п. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач з урахуванням податкового боргу позивача, визначеного податковим повідомленням – рішенням № 0000210203/2 від 07.10.2004 здійснив розподіл грошових коштів, сплачених вищевказаними платіжними дорученнями, про що прийняв податкові повідомлення – рішення № 108240016094899 від 27.02.2010, № 108240016094910 від 27.02.2010 та № 108240016097352 від 09.03.2010, які містяться в матеріалах справи.

Як визначено пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Суд вважає за необхідне визнати дії відповідача по розподілу коштів та зміні призначення платежу, визначеного позивачем у відповідних платіжних дорученнях протиправними.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання дій протиправними задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії відповідача по розподілу коштів та зміни призначення платежів, визначених в платіжних дорученнях №2336 від 26.02.2010 на суму 1000000 грн. з призначенням платежу – авансовий платіж з податку на додану вартість за лютий 2010, №2492 від 26.02.2010 на суму 150000 грн. з призначенням платежу – авансовий платіж з податку на додану вартість за лютий 2010, №2838 від 05.03.2010 на суму 2000000грн. з призначенням платежу – авансовий платіж з податку на додану вартість за лютий 2010.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена 13 квітня 2010 року.

Суддя                               /підпис/                    О.О. Артоуз