Рішення № 94033651, 30.12.2020, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/362/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Ніколової С.В.

з участю секретаря судового засідання Хрупайло Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому вказав, що 22 лютого 2020 року інспектором ВБДР УПП в Харківській області лейтенантом поліції Тараном Р.О. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 №549999, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП і накладенно адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Зазначає, що згідно даної постанови, він, ОСОБА_1 , 22.02.2020 року о 12 год. 41 хв. в м. Харків, перехрестя вул. Комітетська та вул.Професорська керував транспортним засобом MAN TGХ 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом TAD CLASSIC 30-3, державний номерний знак НОМЕР_2 та перевозив великогабаритний вантаж без відповідних дозвільних документів, чим порушив п.22.5 ПДР. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач порушив вимоги ст. 278, 279 КУпАП, а саме виніс оскаржувану постанову без підготовки до розгляду справи, а саме не було оголошено посадову особу, яка розглядає справу, не були вирішенні клопотання, не були дослідженні докази, не були заслуханні особи, які беруть участь у справі, а також те, що вищезазначена постанова не містить посилання на жодні докази, на підставі яких поліцейський зробив висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. Зазначає, що при визначенні розміру транспортного засобу, інспектор керувався лише власними переконаннями без застосування спеціальних приладів для визначення довжини транспортного засобу. Тому, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 549999 від 22.02.2020 року.

В судове засідання позивач не з`явився, в позові просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просить суд розгляд справи проводити у його відсутності, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню. Посилається на правомірність оскаржуваної постанови, оскільки фактичні габарити транспортного засобу, встановлені на місці зупинки не відповідали габаритам, що зазначені в дозволі.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої цієї ж статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що 22 лютого 2020 року інспектором ВБДР УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Тараном Р.О. відносно позивача було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №549999 від 22.02.2020 року за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. Згідно змісту даної постанови, позивача притягнуто до відповідальності за те, що він 22 лютого 2020 року о 12 год. 41 хв. у м. Харків на перехресті вулиць Комітетська-Професорська керував транспортним засобом MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричепом TAD CLASSIC 30-3, державний номерний знак НОМЕР_2 та перевозив вантаж, габаритні параметри якого за довжиною складають 25м 60см, без дозволу на участь у дорожньому русі транспортного засобу, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, чим порушив ст. 52-3 Закону України “Про дорожній рух”, п.1.5, п.32.1, п. 22.5 Правил дорожнього руху, Наказ МВС 656.

У зв`язку з цим до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі по 510 грн.

Статтею 132-1 частиною 1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, згідно з пунктом 2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування" (далі Порядок).

Згідно п. п. 2, 3 цього Порядку визначено, що: габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; точний габаритно-ваговий контроль - це визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункт 6 Порядку).

Пунктами 12 та 13 Порядку передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Згідно п.п. 18, 20, 21, 22 Порядку за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 33 Закону України “Про автомобільні дороги” передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені, зокрема, ст. 132-1 Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджаєх дорожньому руху, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов`язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлений у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристрої. Тобто подальший рух таких транспортних засобів категорично заборонено.

Відповідно до пункту 1.10. Правил дорожнього руху габаритно-ваговий контроль це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю; - перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Згідно пункту 2.4-2 Правил дорожнього руху у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

З наведених норм права вбачається, що у разі неможливості усунути причину, поліцейський проводить тимчасове затримання транспортного засобу, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу і виносить постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тобто подальший рух таких транспортних засобів категорично заборонено. Доказів про затримання транспортного засобу, яким керував позивач, суду не надано.

Згідно пункту 22.5.ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодоромі Державтоінспекцією маршрутах -4,35м), за довжиною - 22м (для маршрутних транспортних засобів -25м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів - понад 44т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46т), навантаження на одиночну вісь-11т (для автобусів, тролейбусів -11,5т), здвоєні осі -16т, строєні - 22т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі-18т, строєні -24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2м.

Згідно підпункту 7 пункту 2, пункту 15 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», місцем здійснення габаритно-вагового контролю являється спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Отже, для притягнення особи до відповідальності за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху (а саме пункту 22.5.) необхідно об`єктивно, шляхом проведення відповідних вимірювань, встановити факт переміщення транспортним засобом, зокрема у даному випадку, великогабаритного вантажу.

Всупереч вимог ст. 77 КАС України, відповідачем не надано суду належних доказів фіксації правопорушення, об`єктивна сторона якого викладена в оскарженій постанові у справі про адміністративне правопорушення, а саме, докази того, що відповідач здійснював габаритно-ваговий контроль в місці спеціально обладнаному для здійснення габаритно-вагового контролю та мав вимірювальне обладнання, яке пройшла повірку, а також довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів.

Тобто, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, суд враховує, що в оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено найменування вантажу, що перевозився позивачем.

З наданого відповідачем відеозапису не вбачається дотримання інспектором поліції Порядку здійснення габаритно-вагового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 “Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування”, тому такий доказ не може бути визнаний належним. Крім того, оскаржувана постанова не містить посилання на технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

Оскільки відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд прийшов до висновку, що в діях позивача ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, відсутній. А тому позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись, ст.ст. 7, 9, 132-1, 251, 265-2, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19, 20, 77, 286 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Постанову інспектора ВБДР УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Тарана Руслана Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 549999 від 22.02.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду безпосередньо, або через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса проживання: Хмельницька область, Волочиський район, с. Писарівка. Відповідачі: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315А, ідентифікаційний код юридичної особи 40108824; Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул.Федора Ернста, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 40108646.

Рішення складено 30.12.2020р.

Суддя: