Вирок № 94030698, 06.01.2021, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 325/869/20

провадження № 1-кп/325/21/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2021 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Діденка Є.В.,

за участю секретаря Краснової Ю.С.,

прокурора Кулака С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020080330000222 від 10.06.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нововасилівка Приазовського району, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, пенсіонера, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2020 року близько о 07.30 годині, ОСОБА_1 , знаходячись на території поштового відділення, розташованого по вул. Кооперативна, 69 в смт. Нововасилівка Приазовського району Запорізької області, діючи з раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав автомобільний компресор марки «Сила» моделі «Спрінт» в корпусі жовто-чорного кольору з чохлом чорного кольору, вартістю 525 грн., що належить ОСОБА_2 та знаходився біля автомобіля останнього - ЗАЗ110207, після чого з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального проступку та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 525 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним проступку, а саме пояснив, що влітку 2020 року приблизно о 07.30 години, точної дати він не пам`ятає, він йшов тротуаром біля будівлі пошти в смт. Нововасилівка Приазовського району, та побачив поряд із автомобілем марки «Таврія» сумку чорного кольору. Тоді у нього виник умисел на крадіжку, оскільки він думав, що там можуть бути гроші. Він викрав сумку, відійшов з нею приблизно на 30 метрів, відкрив і побачив, що там знаходиться автомобільний компресор. Оскільки він розраховував на гроші, то вирішив добровільно віддати компресор, але побоявся повертатись на місце крадіжки. Він зателефонував дільничному інспектору поліції, але той не відповів. Тоді ОСОБА_1 пішов пішки додому в с. Новоолександрівка, і по дорозі приблизно через 2,5 км зустрів поліцейських, яким добровільно видав викрадений ним компресор.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, судові повістки направлялись йому за адресою, вказаною в обвинувальному акті і були повернуті підприємством поштового зв`язку через відсутність потерпілого за такою адресою. Також, викликати потерпілого до суду за номером телефону виявилось неможливим через відсутність зв`язку з ним. Тому, враховуючи, що суд вжив всіх можливих заходів для повідомлення потерпілого про дату, час і місце розгляду справи, на підставі ст. 325 КПК України суд вирішив можливим проводити розгляд справи без участі потерпілого.

Суд, з`ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України та за згодою сторін, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, і обмежитись показаннями обвинуваченого і документами, які характеризують особу обвинуваченого.

Так, факт добровільної видачі обвинуваченим викраденого майна підтверджується протоколом огляду від 10.06.2020 року і його заявою від 10.06.2020 року.

Суд дійшов висновку, що діяння обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є кримінальним проступком, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що в силу ст. 89 КК України обвинувачений є не судимим, є особою пенсійного віку, за місцем проживання обвинувачений характеризується негативно, як особа, яка зловживає алкоголем, проте конкретної негативної інформації з місця проживання не надано, на обліку у нарколога та психіатра обвинувачений не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає з`явлення зі зізнанням, яке виразилось у добровільній видачі обвинуваченим предмету кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Керуючись статтями 65-67 КК України, враховуючи наявність пом`якшуючої обставини і вік обвинуваченого, та з метою недопущення погіршення становища обвинуваченого, суд знаходить необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в редакції санкції частини 1 статті 185 КК України до набрання чинності Законом України від 22.11.2018 року № 2617-VIII (набрав чинності 01.07.2020 року), яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення і передбачала менший розмір штрафу.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Процесуальних витрат у справі немає.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп., який необхідно сплати на р/р UA108999980313070106000008401, отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ смт.Приазов/21081100, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 21081100.

Речові докази у справі: автомобільний компресор марки «Спрінт» в корпусі жовтого кольору, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити власнику ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду, з урахуванням обмежень передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження, після прийняття рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору і потерпілій особі.

Суддя Є.В. Діденко