Ухвала суду № 94029991, 04.01.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 127/22047/17

Провадження №1-в/242/29/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Переясловської Ю.А., при секретарі Клименко А.В., за участю прокурора Новікова В.С., представника органу пробації Зарипової О.В., засудженого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Селидівського міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком, відносно ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2020 року Селидівський міський відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області звернувся до суду із поданням, в якому просить вирішити питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком Вінницького міського суду Донецької області від 25.10.2018 року у відношенні ОСОБА_1 , оскільки засуджений порушив покладені на нього судом обов`язки.

03.12.2020 року до провадження судді Переясловської Ю.А., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (у зв`язку із відрядженням судді Коліщук З.М. до Турківського районного суду Львівської області для здійснення правосуддя з 01.12.2020 року по 24.09.2021 року, згідно розпорядження № 11 від 03.12.2020 р.) надійшла вищевказана справа.

У судовому засіданні прокурор підтримав подання, просив направити звільненого від покарання з випробуванням ОСОБА_1 для відбування покарання.

У судовому засіданні представник Селидівського міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області підтримала подання, просила направити звільненого від покарання з випробуванням ОСОБА_1 для відбування покарання, пояснила, що ОСОБА_1 знов не з`явився на реєстрацію 14.09.2020 року, за що йому 15.09.2020 року було винесено попередження, просила долучити до матеріалів справи пояснення ОСОБА_1 та попередження.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що дійсно 28.10.2019 року він не з`явився на реєстрацію, оскільки з 28.10.2019 року у нього була температура, але після покращення самопочуття 30.10.2020 року він прийшов до «Центру пробації», де написав пояснення та йому було винесено попередження. Після цього він регулярно з`являвся на реєстрацію. Однак, 25.05.2020 року не з`явився на реєстрацію, тому що напередодні поїхав з батьком до м.Українськ, де разом з батьком ремонтував автомобіль, при цьому він мав намір цього дня з`явитись на реєстрацію, але через те, що в цей час діяли карантинні обмеження, міський транспорт не працював, тому він тривалий час чекав на зупинці будь-який транспорт, щоб доїхати до Центру пробації, але жодного транспорту не було, тому він не зміг вчасно з`явитись на реєстрацію. Після цього, 09.06.2020 року він прийшов до «Центру пробації», де надав відповідні пояснення, після чого з`являвся на реєстрацію до «Центру пробації» регулярно. 14.09.2020 року не з`явився на реєстрацію, оскільки його батьки поїхали до міста Краматорськ, коли він спав вдома. Він проснувся о 08 год. 30 хв. та побачив, що вхідні двері зачинені, ключі від вхідних дверей у нього були відсутні. Додому батьки повернулись о 17 год. 30 хв., після чого наступного дня він з`явився до Державної установи «Центр пробації» та надав відповідні пояснення. Також зазначив, що на теперішній час він не працює.

В судовому засіданні був допитаний в якості свідка батько засудженого, який підтвердив, що засуджений ремонтував з ним автомобіль, після чого не зміг добратись з м. Українськ до органу пробації, оскільки через карантин не працював транспорт, однак суд критично ставиться до показань батька, оскільки він не зміг назвати точні дати, коли ці події мали місце.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджено вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25.10.2018 року та він перебуває в Селидівському міському відділі філії Центр пробації в Донецькій області на обліку.

Вироком суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2, ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно з вимогами ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, відповідно до ст. 76 КК України з покладенням на нього обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Постановою Селидівського міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області від 03.05.2019 р. було зобов`язано засудженого з`являтись на реєстрацію двічі на місяць – кожен другий та четвертий понеділок місяця.

В обґрунтування подання Центр пробації зазначив, що ОСОБА_1 порушив покладені на нього судом обов`язки, а саме, не з`явився на реєстрацію 28.10.2019 року, 25.05.2020 року та 14.09.2020 року без документального підтвердження поважності причин неявки.

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2019 р. ОСОБА_2 дійсно не з`явився на реєстрацію, однак через два дні, 30.10.2019 р., він з`явився до органу пробації і надав письмові пояснення, відповідно до яких 28.10.2019 р. він не зміг з`явитись на реєстрацію, оскільки захворів і у нього підвищилась температура тіла, до лікарні не звертався. Також пояснив, що знаходиться на утриманні батьків, займається пошуком роботи.

30.10.2019 р. Селидівським міським відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області було винесено письмове попередження засудженому про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 25.05.2020 р. засуджений знов не з`явився на реєстрацію, однак 09.06.2020 р. він з`явився до ДУ «Центр пробації», де надав письмові пояснення, відповідно до яких він не зміг 25.05.2020 року з`явитись на реєстрацію, оскільки не зміг доїхати з м.Українськ, оскільки у зв`язку з карантинними обмеженнями в цей період не працював громадський транспорт. При цьому, він з`явився до Центру пробації лише 09.06.2020 р., оскільки з 26.05.2020 р. по 06.06.2020 р. знаходився в центрі реабілітації.

З матеріалів справи також вбачається, що 14.09.2020 року засуджений не з`явився на реєстрацію, оскільки, відповідно до його пояснень, його батьки цього дня поїхали до міста Краматорськ, коли він спав вдома. Він проснувся о 08 год. 30 хв. та побачив, що вхідні двері зачинені, ключі від вхідних дверей у нього були відсутні. Додому батьки повернулись о 17 год. 30 хв., після чого наступного дня, 15.09.2020 р., він з`явився до Державної установи «Центр пробації» та надав відповідні пояснення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 164 КВК України, особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов`язані: виконувати обов`язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з`являтися за викликом до зазначеного органу.

Згідно з положеннями ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 166 КВК України, у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень. Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

Порядок виконання покарань у виді, зокрема, здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, передбачено Порядком здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарання, не пов`язаних з позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 272/5 від 29.01.2019 року.

Відповідно до п. 4 розділу 2 глави IV вищезазначеного Порядку, якщо засуджена особа після двох викликів поспіль не з`явилась до уповноваженого органу з питань пробації (для проведення першої бесіди або протягом перебування на обліку) без поважних причин, уповноважений орган з питань пробації проводить першочергові заходи з виявлення такої особи та за наявності підстав вживає заходів, які передбачені у разі ухилення особи від відбування покарання, виконання обов`язків, покладених на неї, або направляє матеріали до територіального органу Національної поліції України для оголошення такої засудженої особи у розшук.

Пунктом 5 розділу 2 глави IV вищезазначеного Порядку передбачено, що поважними причинами неявки засудженої особи за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк відповідно до частини першої статті 34, частини першої статті 37, частини шостої статті 41 КВК України, визнаються несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом (документально підтверджені).

Відповідно до п. 1 розділу 3 глави IX Порядку, звільнені з випробуванням зобов`язані: виконувати обов`язки, покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.

Згідно п. 1 розділу 3 глави IX Порядку , у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, встановлених КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку. Перед винесенням попередження звільнений з випробуванням викликається до уповноваженого органу з питань пробації, надає пояснення, у якому зазначає обставини, які спричинили ухилення від виконання обов`язків або правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Невиконанням обов`язків вважається, якщо звільнений з випробуванням не виконав хоча б один з обов`язків за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють його можливості їх виконувати (документально підтверджених).

Згідно подання Селидівського МВ з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції, ОСОБА_1 під час перебування на обліку не з`явився на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації 28 жовтня 2019 року та 25 травня 2020 року. Інформацію про те, що засуджений не з`явився на реєстрацію 14.09.2020 року, у вищевказаному поданні не вказано, оскільки цей факт неявки мав місце вже після звернення органу пробації до суду з відповідним поданням.

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу на те, що 14.09.2019 р. засуджений не з`явився на реєстрацію до органу пробації, посилаючись на погане самопочуття, однак документальних підтверджень того, що дійсно мав проблеми зі здоров`ям в цей день, суду не надав.

В той же час, суд приймає до уваги те, що наступного дня, 15.09.2019 р., засуджений з`явився до органу пробації і надав письмові пояснення про причини неявки. На думку суду, цей факт свідчить про те, що засуджений не мав умислу порушувати покладені на нього обов`язки та ухилятись від їх виконання і проявив достатню сумлінність, з`явившись до органу пробації наступного дня.

Щодо неявки засудженого на реєстрацію 25.05.2020 р., суд зазначає, що згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Селидівської міської ради, на підставі постанови головного Державного санітарного лікаря України від 21.05.2020 р. № 23 «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при наданні послуг з перевезення пасажирів на період карантину у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби (COVID-19), та відповідно до протокольного рішення обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 25.05.2020 р. № 19, автобусні пасажирські перевезення автомобільним транспортом на міському та приміських автобусних маршрутах загального користування в межах Селидівської міської ради, яке було зупинено на підставі розпорядження голови Селидівської міської ради від 17.03.2020 № 19-вр, було відновлено лише з 27.05.2020 року.

У зв`язку з цим, суд вважає поважними причини неявки засудженого до органу пробації 25.05.2020 р., оскільки вони були зумовлені об`єктивними обставинами.

Щодо неявки засудженого на реєстрацію 14.09.2020 р., суд вважає, що питання щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком Вінницького міського суду Донецької області від 25.10.2018 року щодо ОСОБА_3 , має розглядатись в межах подання органу пробації, яке надійшло до суду 24.06.2020 р. У зв`язку з цим, на думку суду, порушення обов`язків, покладених на засудженого, які вчинені після звернення органу пробації з даним поданням до суду, не можуть бути предметом розгляду в межах даного подання, а можуть слугувати підставою для вжиття органом пробації передбачених законом заходів щодо засудженого в подальшому.

Суд також не бере до уваги посилання в поданні органу пробації на те, що ОСОБА_3 не з`являвся на реєстрацію 22.07.2019 року, оскільки це питання вже розглядалось судом, в результаті чого ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 09.09.2019 року відмовлено в задоволенні подання Селидівського міського відділу філії Державної установи « Центр пробації» в Донецькій області про направлення ОСОБА_1 для відбування покарання і зазначена ухвала суду набрала законної сили.

Порядком здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарання, не пов`язаних з позбавлення волі, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 272/5 від 29.01.2019 року, передбачено, що невиконанням обов`язків вважається, якщо звільнений з випробуванням не виконав хоча б один з обов`язків за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють його можливості їх виконувати (документально підтверджених).

Однак, суд вважає, що дане положення розповсюджується на питання, пов`язані із здійсненням нагляду та проведенням соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, органами пробації, та мають застосовуватись цими органами при винесенні засудженим попереджень за порушення покладених на них судом обов`язків.

Що ж до розгляду судом питань щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, суд вважає, що в таких випадках суд має встановити, чи носили порушення засудженим покладених на нього обов`язків систематичний характер та чи свідчать ці порушення про те, що засуджений не бажає ставати на шлях виправлення, а також, чи були такі порушення умисними, тобто чи мав засуджений намір ухилитись від виконання обов`язків.

Так, відповідно до ст. 166 КВК України, систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, є вчинення звільненим з випробуванням протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

Застосовуючи зазначене положення закону за аналогією, суд вважає, що для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання необхідною є систематичність невиконання засудженим покладених на нього обов`язків.

В межах подання органу пробації, що розглядається, суд не вбачає систематичного порушення засудженим покладених на нього обов`язків, оскільки після першого порушення засуджений наступного дня самостійно з`явився до органу пробації та надав відповідні пояснення, а причиною другого порушення, на думку суду, слугували об`єктивні обставини, а саме, карантинні обмеження. Щодо третього порушення, то, як вже зазначалось вище, суд вважає, що це порушення не має розглядатись в межах даного подання.

Суд також враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, ця судимість є першою, і навіть після неявки до органу пробації він намагався найближчим можливим часом з`явитись до органу пробації і повідомити про причини неявки. Тому у суду відсутні підстави для висновку про те, що засуджений не бажає ставати на шлях виправлення чи умисно порушував покладені на нього обов`язки. В судовому засіданні встановлено, що засуджений постійно перебуває на зв`язку з органом пробації, зокрема, телефонному зв`язку, і жодних доказів того, що він переховався від органу пробації чи злісно ухилявся від виконання покладених на нього обов`язків, матеріали подання не містять.

Суд також враховує, що засуджений з`являвся до всіх судових засідань, надавав суду пояснення і стверджував про відсутність намірів порушувати покладені на нього судом обов`язки. Крім того, за тривалий час перебування на обліку в органі пробації, засуджений, крім вищевказаних випадків, в інші дня з`являвся на реєстрацію у встановленому порядку.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

У суду на даний час відсутні підстави вважати, що направлення засудженого для відбуття покарання буде більше сприяти його виправленню, ніж надання йому можливості в подальшому сумлінно виконувати покладені на нього обов`язки до закінчення іспитового строку.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні подання органу пробації слід відмовити, оскільки представником Селидівського МВ філії Державної установи « Центр пробації» в Донецькій області не доведено, що засуджений умисно не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Керуючись вимогами ст.537 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Селидівського міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2018 року, відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається що ухвала суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана через Селидівський міський суд Донецької області до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії.

Повний текст ухвали виготовлено 06 січня 2021 року.

Суддя Ю.А. Переясловська