Рішення № 94029869, 29.12.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/8543/19

Провадження №2/265/533/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Міхєєва І. М.,

за участю секретарів – Красноухова А.В., Проходи К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією,

за участю:

представника позивача – Колодка В.В.

відповідача – ОСОБА_1

представника відповідача – адвоката Константинової О.М.

В С Т А Н О В И В :

07 грудня 2019 року АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги в частині кола належних відповідачів – позов заявлено до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як співвласників квартири та споживачів електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 17 липня 2019 року при перевірці представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою КМУ від 14.03.2018 року №312 зі змінами, за вищевказаною адресою було виявлено порушення споживачем зазначених Закону та Правил, що виразилося у самовільному підключенні електроустановок до електромережі, яка не є власністю ОСР, а саме змонтовано розетку із прихованою електропроводкою, місце самовільного підключення – за щитом обліку. Виявлене порушення було зафіксовано в Акті про порушення ПРРЕЕ №224143 від 17.07.2019 року. Відповідач ОСОБА_1 була присутня при складанні вказаного акту, отримала другий екземпляр акту, додала до нього свої зауваження, чим підтвердила свою згоду щодо факту виявленого порушення. 24 липня 2019 року Акт про порушення ПРРЕЕ №224143 розглянутий комісією АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». На підставі акту відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року №562 зі змінами, було здійснено розрахунок обсягу та вартості спожитої, але неврахованої електричної енергії внаслідок порушення на загальну суму 79703,71 грн. На адресу споживача ОСОБА_1 було надіслано рекомендованим листом протокол засідання комісії та рахунок на вказану суму, яку до теперішнього часу нею не сплачено. Просив з стягнути з відповідачів заборгованість за спожиту, але невраховану електричну енергію в сумі 79703,71 грн. та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 21 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

19 лютого 2020 року підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою відповідача ОСОБА_1

12 березня 2020 року підготовче судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 для підготовки відзиву на позовну заяву.

06 квітня 2020 року представником відповідача ОСОБА_1 наданий відзив на позовну заяву, у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву для вирішення питання про залучення до участі у справі співвідповідачів або третіх осіб.

З відзиву представника вбачається, що відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження вчинення нею порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії. Вважає, що Акт №224143 від 17.07.2019 року складений з недотриманням вимог Правил та за своїм змістом і формою не відповідає додатку 8 до них. Підпис відповідача в акті підтверджує лише факт надання їй акту для ознайомлення, а не її згоду із вказаним в ньому порушенням, крім того, при підписанні акту в ньому не були відображені надані ОСОБА_1 зауваження та представником позивача не роз`яснено право щодо їх внесення. Крім того, з розрахунком збитків за Актом про порушення ПРРЕЕ №224143 не погоджується, оскільки не зазначено, на підставі якого законодавства він зроблений, в самому розрахунку не наведена формула, за якою він проводився, при розрахунку використані невірні параметри, а саме: враховано показник сили струму 25 А, незважаючи на те, що сила струму не вимірювалась взагалі, номінальний струм в акті зазначено 17 А, а згідно з договором №2527-24 від 21.12.2013 року встановлені запобіжники чи запобіжні автомати типу АВ на напругу 220 струм 16 А, також неправильно визначений розрахунковий період та до суми боргу безпідставно включена сума ПДВ. Крім того, частина позовних вимог заявлена поза межами трирічного строку звернення до суду.

30 квітня 2020 року підготовче судове засідання відкладено за клопотаннями представника позивача для уточнення позовних вимог та представника відповідача ОСОБА_1 у зв`язку із запровадженням карантину.

26 травня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшли клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 , уточнена позовна заява та заперечення на відзив.

У письмових запереченнях представником позивача наведено детальний розрахунок вартості необлікованої енергії та надані пояснення на підтвердження правильності його здійснення.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 27 травня 2020 року ОСОБА_3 залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

25 червня 2020 року підготовче судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 у зв`язку із запровадженням карантину.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 16 липня 2020 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 витребувано у АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» докази, підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду.

29 липня 2020 року судове засідання не відбулося у зв`язку із зайнятістю судді в кримінальному провадженні.

16 вересня 2020 року судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

23 вересня 2020 року у справі оголошено перерву за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 для ознайомлення з матеріалами справи та клопотанням представника позивача про виклик свідків.

20 жовтня 2020 року у справі оголошено перерву для виклику свідків.

22 жовтня 2020 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача у зв`язку із неможливістю забезпечити явку свідків.

25 листопада 2020 року у справі оголошено перерву для підготовки сторін до судових дебатів.

Представник позивача Колодка В.В., яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, надала суду пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві та запереченнях на відзив.

Відповідач ОСОБА_1 під час судового розгляду позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні. Пояснила, що в квартирі АДРЕСА_2 вона мешкає разом із донькою ОСОБА_2 та двома неповнолітніми онуками. Донька та онук ОСОБА_4 є співвласниками квартири. Зазначила, що не здійснювала самовільного підключення електроустановок до електромережі шляхом монтування на кухні розетки із прихованою електропроводкою. Вказана розетка вже була підключена, коли отримували квартиру за радянських часів, та призначена для використання електричної плити. В той період вона проживала в квартирі зі своїми батьками, чи робилось тоді щось із розеткою їй невідомо. На початку 2018 року її донька викликала електрика, який здійснив заміну вказаної розетки на кухні. Це було зроблено задля безпеки та зручності відповідача, яка має проблеми із зором, щоб вона мала змогу користуватися розеткою. При цьому за щитом обліку нічого не робилось. Розетку використовувала тільки для підключення пральної машини та мікрохвильової печі. Вважає, що перевірка в квартирі проводилась з порушенням – замість вимкнення усіх запобіжників на лічильнику були вимкнені лише запобіжники з лівої сторони. Звідки вилучався зразок проводу їй не відомо. Коли підписувала акт про порушення нічого не бачила, оскільки після операції був погіршений зір.

Представник відповідача – адвокат Константинова О.М., яка діє на підставі довіреності, під час судового розгляду заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала суду пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві. Також доповнила, що пунктом 3 Постанови НКРЕКП від 18 липня 2019 року №1525 «Про затвердження змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»» визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 04 травня 2006 року №562 «Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією». Таким чином, на день проведення розрахунку обсягу та вартості необлікованої енергії положення Методики не були чинними.

Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі та копія свідоцтва про шлюб на підтвердження зміни прізвища.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступне.

Згідно з відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (1/2 частка), ОСОБА_3 (1/4 частка) та неповнолітньому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (1/4 частка). (а.с. 55-56).

ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб від 14.06.2008 року НОМЕР_2 . (а.с.81).

Відповідно до частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Аналізуючи наведені норми права, суд приходить до висновку, що кожен із співвласників житла незалежно від свого місця реєстрації та фактичного проживання, а також наявності укладеного з ним договору про надання житлово-комунальних послуг, повинен нести обов`язок по їх оплаті, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до Договору про користування електричною енергією від 21 грудня 2013 року №2527-24, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», останнє надає послуги з електропостачання по АДРЕСА_1 . (а.с.43-44).

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року №2019-VIII, Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі – Правила), які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі – Методика), яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562 (діяла на час виявлення порушення).

Частиною 1 статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 77 Закону України від 13 квітня 2017 року №2019-VIII «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно з п. п. 1-4, 19-20 п. 5.5.5 Правил, споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору, своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом 8.2.5 Правил передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

Як встановлено судом, 17 липня 2019 року представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» Тхоренко О.М., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 при перевірці вимог Закону «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою КМУ від 14.03.2018 року №312, за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено порушення споживачем ОСОБА_1 зазначених Закону та Правил.

Відповідно до Акту № 224143 від 17.07.2019 року, складеного за результатами технічної перевірки, порушення виразилося у самовільному підключенні електроустановок до електромережі, яка не є власністю оператора системи розподілу, виявити яке при проведені контрольного огляду приладу обліку представники позивача не мали можливості, а саме змонтовано розетку із прихованою електропроводкою, місце самовільного підключення – за щитом обліку. При включенні навантаження в дану розетку (мікрохвильова піч) диск електричного лічильника не обертався. При відключенні нульового запобіжника навантаження в розетці було. Електрична енергія споживалась, але електролічильником не обліковувалась. (а.с.6-7).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працює техніком технічного аудиту в АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». У зв`язку із великою втратою електричної енергії на одній із трансформаторних підстанцій, представниками позивача проводилась технічна перевірка будинків, які підключені до підстанції на без облікове споживання електроенергії. 17 липня 2019 року він у складі рейдової бригади здійснював таку перевірку в багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 . В результаті перевірки в квартирі ІНФОРМАЦІЯ_2 , на кухні була виявлена розетка, яка йшла поза лічильником. Підключення розетки було з післяобліковою фазою та дообліковим нулем, місце підключення – за щитом обліку. При здійсненні перевірки ним використовувались спеціальні прибори – двополюсний покажчик напруги та індикатор прихованої проводки (дятел). Перевірка проводилась за певною процедурою. З дозволу споживача ОСОБА_1 були вимкнені всі запобіжники на лічильнику. Спочатку він обійшов квартиру з індикатором прихованої проводки, який підключення дооблікової фази не показав. Фазування приладу обліку було порушено. Схема підключення лічильника має наступний вигляд: перша клема – вхід фази, друга клема – вихід фази, третя клема – вхід нуля, четверта клема – вихід нуля. В даному випадку було навпаки: перша та друга клема – нуль, третя та четверта – фаза. Після чого, він увімкнув фазні запобіжники та з прибором двополюсний покажчик напруги знов перевірив розетки. В розетці на кухні була напруга 220 В. Відповідачу ОСОБА_1 було продемонстровано та пояснено, що при включенні мікрохвильової печі в дану розетку піч працює, при цьому диск лічильника не обертається, тобто електроенергія споживається, але не обліковується. За фактом виявлення порушення був складений акт відповідно до вимог правил, які діяли на той час. Чи підписувала ОСОБА_1 даний акт та надавала якісь пояснення з приводу виявленого порушення, не пам`ятає. За щитом обліку був вилучений зразок проводу, який було опломбовано в пакет. Розетка була відключена. Також зазначив, що в разі підключення газу до багатоквартирного будинку, в якому за проектом квартир передбачені розетки для електроплит, такі розетки в квартирах були відключені або включені під облік.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він працює електромонтером в АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». Представниками АТ «Донецькі електромережі» здійснювалась перевірка абонентів на безоблікове споживання електричної енергії через втрати електроенергії на одній із підстанцій. 17 липня 2019 року згідно зі змінним завданням він у складі бригади з трьох осіб проводив перевірку в будинках по АДРЕСА_3 . Під час перевірки квартири за місцем проживання відповідачки ОСОБА_1 була виявлена розетка, споживання електроенергії через яку відбувалось без урахування приладом обліку. Весь процес перевірки відбувався у присутності абонента та коментувався. При проведенні перевірки використовувались спеціальні прибори: спочатку індикатор прихованої проводки, потім – двополюсний покажчик напруги. Методика проведення перевірки передбачала вимкнення запобіжників на приборі обліку та перевірку наявності напруги. Після вимкнення запобіжників в квартирі не повинно було бути потенціалу ані фазного, ані нульового проводів. При вимкнених нульових запобіжниках прибор показав, що в розетці на кухні є напруга 220 В. Місце підключення було за щитом обліку. Після у зазначену розетку в присутності відповідача був включений електроприлад та продемонстровано, що спожита через дану розетку електроенергія лічильником не обліковується. За фактом порушення був складений акт відповідно до вимог правил, чинних на той час, який був ним перевірений та підписаний. За щитом обліку було вилучено зразок проводу, який опломбовано в пакет та долучено до акту. Порушення було усунено – розетку відключено.

Судом переглянутий відеозапис до Акту №224143 від 17.07.2019 року, на якому зафіксовано момент виявлення представниками позивача під час проведення технічної перевірки за місцем проживання відповідача порушення Правил, суть якого відображена в акті. (а.с.123).

Належних доказів незаконності складання акту відповідачем ОСОБА_1 та її представником не надано.

Доводи представника відповідача щодо невідповідності Акту про порушення №224143 від 17.07.2019 року за своєю формою та змістом вимогам 8.2.5 Правил суд оцінює критично з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 8.2.5 Правил, в редакції від 28.12.2018 року, чинній на момент виявлення порушення, в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

При цьому форма, згідно з якою має складатися акт про порушення, цією редакцію Правил не встановлена. Додаток 8 «АКТ про порушення», на який посилається представник відповідача, було включено до Правил відповідно до Постанови НКРЕКП від 18.07.2019 року №1525, яка набула чинності 27.07.2019 року, тобто вже після виявлення порушення та оформлення акту про порушення.

Зі змісту Акту №224143 від 17.07.2019 року вбачається, що в ньому викладена суть вчиненого порушення, зазначена інформація, яка характеризує прилад обліку електроенергії споживача, акт містить графічне зображення схеми електропостачання на час виявлення порушення з відповідними позначеннями, а також усі технічні дані, виявлені під час перевірки, які необхідні та достатні для проведення нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії за даним видом порушення. Акт підписаний представниками енергопостачальника та споживачем.

Зафіксоване в акті порушення відповідає підпункту 6 пункту 3.1. Методики № 562 – самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, що не є власністю енергопостачальника. Відсутність в тексті акту посилання на вказаний пункт, на переконання суду, не є підставою для визнання акту неналежним доказом.

Доводи представника відповідача щодо відсутності у ОСОБА_1 можливості внести свої зауваження до акту нічим не підтверджені. З тексту акту вбачається, що він містить графу «Зауваження до акту» (сторінка 4). Відповідач ОСОБА_1 своїм підписом в акті засвідчила, що вона ознайомилась з його змістом, отже їй мало бути відомо про можливість внесення до нього своїх зауважень, однак зазначеним правом відповідач не скористалась.

Крім того переглядом відеозапису до Акту №224143 від 17.07.2019 року, встановлено, що споживачу ОСОБА_1 при проведенні технічної перевірки представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» було продемонстровано та детально пояснено суть виявленого порушення, будь-яких зауважень з її боку не надходило.

За таких обставин суд вважає встановленим факт вчинення відповідачем порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії – самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю оператора системи розподілу, внаслідок якого електроенергія споживалась безобліково.

За змістом п. п. 8.2.6., 8.2.7. Правил, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до п. 8.2.4. Правил, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

24 липня 2019 року відбулось засідання Маріупольської РЕС з розгляду Акту про порушення №224143 від 17.07.2019 року. Відповідач ОСОБА_1 була своєчасно запрошена на засідання комісії, що підтверджується актом, мала змогу надати свої пояснення з приводу виявленого порушення, однак зазначеним правом не скористалась. Рішенням комісії, оформленим протоколом №1286 від 24.07.2019 року, на підставі акту відповідно до підпункту 6 пункту 3.1 Методики № 562 було здійснено нарахування відповідачу ОСОБА_1 обсягу та вартості необлікованої електроенергії за формулою 2.7 (згідно з пунктом 3.5 Методики) за період з 17.07.2016 року по 17.07.2019 року в розмірі 79703 грн. 71 коп. (а.с.11-13).

З матеріалів справи вбачається, що 26 липня 2019 року копія протоколу засідання комісії та рахунок для сплати нарахованої суми боргу надіслано на адресу ОСОБА_1 , про отримання яких свідчить поштове повідомлення. (а.с.14-15).

Аргументи представника відповідача щодо неправомірності використання Методики при здійсненні зазначеного розрахунку, у зв`язку із втратою нею чинності, є неспроможними, з огляду на наступне.

Постанова НКРЕКП №1525 від 18.07.2019 року, на яку посилається представник відповідача та згідно з пунктом 3 якої визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 04.05.2006 року №562 «Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», набрала чинності 27.07.2019 року, тобто з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні – газеті «Урядовий кур`єр».

Таким чином, на день виявлення порушення та складання акту, а також проведення розрахунку обсягу та вартості необлікованої енергії положення Методики за № 562 діяли.

Згідно з пунктом 3 Методики № 562 визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН (Правил), вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої процедури в разі виявлення зазначених у ній порушень.

Пунктом 3.1 Методики № 562 передбачено, що підставою для застосування її положень є виявлення таких порушень ПКЕЕН (Правил): 1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ (Правилами), або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕ (Правилами), або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об`єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

Щодо правильності здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за наступними показниками: добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії, тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується вартість необлікованої електричної енергії, кількістю днів.

Згідно з п.3.5 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави у разі виявлення випадків фіксації індикаторами

впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії (Wсп) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики:

Wсп. = Рcп t вик.сп.

де Рcп. – потужність самовільного підключення (кВт),

t вик.сп. – час використання самовільного підключення протягом доби

Потужність самовільного підключення (Рcп.), у разі підключення до однієї фази, визначається за формулою (2.8):

Рcп. = I U ном.фаз. соs(фі)

де І – сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок.

Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

З пункту 3 Акту №224143 від 17.07.2019 року та пояснень свідків вбачається, що під час перевірки в квартирі був вилучений та опломбований зразок проводу, використаного у схемі самовільного підключення. Заміри проводу виконані штангенциркулем №71100403, термін якого діє до 11.09.2019 року згідно зі Свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №28/2/L/521. Відповідно до результатів проведення вимірів матеріал та переріз проводу – алюміній 4 кв.мм.

Відповідно до таблиці 1.3.5 Правил, улаштування електроустановок при поперечній площі перерізу проводу (кабелю) 4 кв.мм. алюміній сила струму складає 25 А.

Наведене спростовує доводи представника відповідача щодо неправомірності застосування показника сили струму 25 А при здійсненні розрахунку.

Абзацем 2 підпункту «а» пунтку 3.3. Методики № 562, встановлено, що якщо споживач установив пристрій, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття права власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Пункт 1.1.2 Правил, містить визначення поняття контрольного огляду засобу комерційного обліку як виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів. Тобто виявлення самовільного підключення ? змонтованої розетки із прихованою електропроводкою не можливе під час здійснення вищевказаного комплексу робіт.

Поняття технічна перевірка передбачає виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень;

Судом при розгляді справи встановлено, що під час технічної перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок при огляді квартири відповідачів було виявлено самовільне підключення до електричної мережі поза приладом обліку прихованим способом.

Для виявлення самовільного підключення до електромережі представники енергопостачальника проводили технічну перевірку електричних приладів обліку та електроустановок, із застосуванням спеціального вимірювального приладу – штангенциркулю, про зазначено у акту про порушення від 17 липня 2019 року, а відтак самовільне підключення виявити візуально не можливо було.

Ураховуючи прихований спосіб підключення та відсутність попередньо проведених технічних перевірок, суд дійшов висновку про те, що розрахунок завданих позивачу збитків необхідно здійснювати відповідно до підпункту «а» пункту 3.3 Методики № 562, а тому позивачем правильно визначений період з 17 липня 2016 року по 17 липня 2019 року при проведенні розрахунку обсягу та вартості необлікованої енергії.

Суд також не погоджується з твердженням представника відповідача щодо неправомірності включення до суми боргу податку на додану вартість. Тарифи на електричну енергію для населення затверджені Постановою НКРКП №220 від 26.02.2015 року зі змінами. Згідно зазначеної постанови електроенергія, яка витрачається населенням, відпускається за тарифами, які включають ПДВ.

Крім того, надані представником відповідача копії квитанцій про сплату ОСОБА_1 послуг з електропостачання за червень, серпень та вересень 2019 року на загальну суму 1278,0 грн., суд не бере до уваги, оскільки у разі виявлення порушення, передбаченого Актом № 224143 від 17.07.2019 року, відповідно до положень Методики, вартість електричної енергії, оплаченої за період порушення, при визначенні суми збитків не враховується.

Так, відповідно до 3.7. Методики № 562, у разі виявлення у споживача порушень зазначених у підпунктах 1-4 пункту 3.1 Методики, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення.

У разі, коли вартість електричної енергії відповідно до виставлених за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, менша вартості електричної енергії, оплаченої за період порушення, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості оплаченої електричної енергії.

В інших випадках споживачу виписується рахунок на всю розраховану суму.

Враховуючи, що виявлене у відповідача порушення відповідає підпункту 6 пункту 3.1. Методики, а також те, що вартість електричної енергії, оплаченої ОСОБА_1 за період порушення є значно меншою вартості нарахованої необлікованої електричної енергії, то в даному випадку підлягає застосуванню абзац третій пункту 3.7 Методики, а саме «інший випадок», коли споживачу виписується рахунок на всю розраховану суму.

Крім того, період порушення при проведенні розрахунку обсягу та вартості необлікованої енергії, визначений позивачем з 17 липня 2016 року по 17 липня 2019 року, а вартість електричної енергії, оплаченої ОСОБА_1 відповідно до поданих нею квитанцій зокрема за серпень та вересень 2019 року, не входить у періоду порушення, а тому не враховується.

З приводу пропуску позивачем строку звернення до суду з частиною позовних вимог суд зазначає наступне.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Спірний Акт порушення ПРРЕЕ №224143 складений 17.07.2019 року, отже позивачу стало відомо про порушення свого права саме у зазначену дату. Позовна заява надійшла до суду 07.12.2019 року.

З огляду на наведене, АТ «ДТЕК Донецькі електричні мережі» звернулося з позовом до суду в межах трирічного строку, а відтак підстав для відмови у задоволенні позову, з зазначених підстав не має.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Оскільки факт порушення відповідачем Правил встановлений судом, процедура виявлення такого порушення, його усунення та розгляду акту про порушення була дотримана представниками АТ «ДТЕК Донецькі електричні мережі», судом перевірено правильність нарахування боргу за споживання необлікованої електроенергії та враховуючи, що сума боргу перед позивачем добровільно не погашена, суд вважає можливим позов задовольнити в повному обсязі.

Вирішуючи питання про порядок стягнення заборгованості з відповідачів, суд виходить з наступного.

За ч.1 ст.360 ЦК України співвласник зобов`язаний брати участь у витратах на утримання спільного майна відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності.

Судом встановлено, що неповнолітній син відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 є співвласником квартири та йому належить 1/4 частка. Відносини щодо майна неповнолітніх осіб визначаються нормами сімейного законодавства. Неповнолітнім особам може належати будь-яке майно, яке відповідно до закону є об`єктом права приватної власності фізичних осіб. Проте, будучи власниками, неповнолітні не здатні здійснювати свої права самостійно оскільки мають неповну цивільну дієздатність (ст. 32 ЦК України). Тому майном, що належить неповнолітній дитині, управляють інші особи і, у першу чергу, – її батьки (ч. 1 ст. 77 СК України). Право батьків на управління майном дитини виникає на підставі прямої вказівки закону. При здійсненні повноважень щодо управління майном управитель діє від свого імені в інтересах неповнолітньої особи, яка є власником майна. Батьки зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Оскільки власниками квартири є три особи, кожна з яких має обов`язок по утриманню свого майна, тому відповідальність за цим позовом для них має бути дольовою у відповідності до права власності кожного на частину квартири, але з урахуванням того, що один із співвласників є неповнолітнім.

Зважаючи на викладене, суд приходить висновку, що відповідач ОСОБА_2 повинна нести відповідальність за зобов`язанням перед енергопостачальником не тільки за себе, але й за свого неповнолітнього сина відповідно до їх часток у праві спільної часткової власності (1/4+1/4 =1/2 частка).

Таким чином, враховуючи що відповідачу ОСОБА_1 належить 1/2 частка квартири, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за спожиту, але не обліковану електричну енергію, в розмірі 79703 гривні 71 копійка в рівних частках, тобто по 39851 гривні 86 копійок з кожного.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн., які розподіляються аналогічним чином, тобто по 960 гривень 50 копійок з кожного.

Керуючись ст.ст.12, 13, 18, 76, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, задовольнити.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на р/р № НОМЕР_3 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, ЄДРПОУ 00131268 заборгованість за спожиту, але необліковану електричну енергію, в розмірі 79703 гривні 71 копійка, тобто по 39851(тридцять дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят одній) гривні 86 копійок з кожного.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на р/р № НОМЕР_3 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, ЄДРПОУ 00131268 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 гривня, тобто по 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках, передбачених ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького Апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», ЄДРПОУ: 00131268, юридична адреса: Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Комерційна 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст складено та підписано 05 січня 2021 року.

Суддя_____ І.М. Міхєєва